17 жовтня 2025 року
м. Київ
справа №320/44393/24
адміністративне провадження № К/990/37889/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А.,
суддів: Бившевої Л.І., Юрченко В.П.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 01.05.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.08.2025 у справі №320/44393/24 за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби України у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 01.05.2025, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.08.2025, задоволено позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби України у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень:
№28654/10-36-24-05/ НОМЕР_1 форми "Р", яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 37408955,90 грн, з них за податковим зобов'язанням - 35844010,23 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 1564945,67 грн;
№28655/10-36-24-05/ НОМЕР_1 форми "Р", яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 3117412,99 грн, з них за податковим зобов'язанням - 2987000,85 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 130412,14 грн;
№28660/10-36-24-05/ НОМЕР_1 форми "Р", яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів на загальну суму 89078,00 грн, з них за податковим зобов'язанням - 80980,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 8098,00 грн;
№28657/10-36-24-05/ НОМЕР_1 форми "Д", яким збільшено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб в сумі 4026,56 грн;
№28661/10-36-24-05/ НОМЕР_1 форми "Д", яким збільшено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, пені з податку на доходи фізичних осіб (військового збору) на загальну суму 2971,02 грн, з них за податковим зобов'язанням - 1842,27 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 1128,75 грн;
№28658/10-36-24-05/ НОМЕР_1 форми "Д", яким збільшено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, пені з податку на доходи фізичних осіб (військового збору) на загальну суму 276,15 грн, з них за податковим зобов'язанням - 276,15 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 0 грн;
№28663/10-36-24-05/ НОМЕР_1 форми "ПС", яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 1020,00 грн (загалом на суму 40.623.740,62 грн).
Справа розглядалася в порядку загального позовного провадження.
До Верховного Суду 15.09.2025 надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 01.05.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.08.2025 у справі №320/44393/24.
Ухвалою Верховного Суду від 06.10.2023 касаційну скаргу залишено без руху, установлено скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом належного викладення підстав касаційного оскарження.
На виконання вимог вказаної ухвали скаржником надіслано уточнену касаційну скаргу.
Головним управлінням ДПС у Київській області вказано підставою касаційного оскарження пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, зазначено, що судами попередніх інстанцій застосовано пункт 44.1 статті 44, пункти 177.2, 177.4 статті 177 Податкового кодексу України, без врахування висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 14.08.2025 у справі №240/34245/23, від 15.02.2022 у справі №160/2155/20, від 09.07.2020 у справі №440/3973/18, від 21.05.2020 у справі №824/257/18-а, що: «Витрати фізичної особи-підприємця, що враховуються при обчисленні чистого оподаткованого доходу, мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому всі витрати мають бути здійснені в межах господарської діяльності такого платника.
Положення пункту 177.4 статті 177 ПК України прямо вказують про можливість віднесення підприємцем до складу витрат звітного періоду виключно витрат, пов'язаних із безпосереднім отриманням доходу. Таким чином, для набуття права на обліковування витрат відповідно до положень зазначеної статті має бути наявним прямий зв'язок між понесеними витратами з отриманим доходом. При цьому зазначені у вказаній правовій нормі види витрат умовно можна віднести до категорій: прямі матеріальні витрати, на оплату праці, на сплату ЄСВ, інші витрати (загальновиробничі, адміністративні тощо)».
Скаржником вказано підставою касаційного оскарження пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, зазначено, що судами попередніх інстанцій застосовано пункт 44.1 статті 44, пункти 177.2, 177.4 статті 177 Податкового кодексу України, без врахування висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, які викладені у постановах Верховного Суду від 06.10.2022 року по справі № 260/1053/19, від 10.11.2020 року у справі № 640/25738/19, від 24.05.2019 року у справі № 816/4537/14, від 05.05.2020 року у справі №826/678/16, від 15.04.2020 року у справі №826/13929/17, від 19.11.2019 року у справі № 826/487/16. від 24,01,2018 року у справі № 2а-19379/11/2670, що «Доведення відсутності реальності господарських операції має здійснюватися шляхом дослідження та встановлення змісту господарських операцій, договірних умов, фактичного порядку надання робіт (послуг), обсягів і змісту господарських операцій, мети придбання, первинних бухгалтерських документів, складених щодо господарських операцій. Необхідно з'ясувати, чи розкривають первинні документи зміст операцій, та оцінити такі докази кожний окремо тау їх сукупності».
Контролюючим органом вказано підставою касаційного оскарження пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України, зазначено про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування пункту 44.1 статті 44, підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, пунктів 177.1, 177.2 статті 177, пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.1, 198.5, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України.
Також скаржником вказано підставою касаційного оскарження пункт 4 частини 4 статті 328, пункт 1 частини 2 статті 353 КАС України, зауважено про неналежне дослідження судами первинних документів, на підставі яких формувалися витрати позивача.
Верховний Суд зауважує, що скаржником не доведено подібність правовідносин у справах, не взято до уваги, ,що наведені цитати з судових рішень стосуються здебільшого положень щодо оцінки доказів, а не конкретного застосування норм права.
Наведені скаржником доводи стосуються здебільшого оцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, а не відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Доводи касаційної скарги зводяться до викладення фактичних обставин справи, цитування норм Податкового кодексу України, посилань на практику Верховного Суду, висловлення незгоди з наданою судами правовою оцінкою наявних у матеріалах цієї справи доказів у сукупності зі встановленими у справі обставинами, переоцінки доказів, що не є належним викладенням підстав касаційного оскарження.
Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржником не усунуто недоліки касаційної скарги, які були підставою для залишення її без руху.
Відповідно до частини 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно положень пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 169, 330, 332, 355, 359 КАС України,
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 01.05.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.08.2025 у справі №320/44393/24 повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.
Судді І.А. Васильєва
Л.І. Бившева В.П. Юрченко