17 жовтня 2025 року
м. Київ
справа №580/7459/24
адміністративне провадження №К/990/37287/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів: Юрченко В.П., Бившевої Л.І.,
Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29.04.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.08.2025, додаткове рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13.05.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.08.2025 у справі №580/7459/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербудсервіс» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,
Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербудсервіс» звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 09.04.2024 №4294/23-00-07-04-01 прийняте Головним Управлінням ДПС в Черкаській області, за яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 2 320 591,00 грн, з яких 1 858 073,00 грн збільшення податкового зобов'язання та 464 518,00 грн штрафна (фінансова) санкція (штраф);
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 09.04.2024 №4295/23-00-07-04-01 прийняте Головним Управлінням ДПС в Черкаській області, за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), суми завищення від'ємного значення, що зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 156 183,00 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 09.04.2024 №4296/23-00-07-04-01 прийняте Головним Управлінням ДПС в Черкаській області, за яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем Податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності на суму 1 900 715,00 грн, з яких 1 812 830,00 грн збільшення податкового зобов'язання та 87 885,00 грн штрафна (фінансова) санкція (штраф).
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 29.04.2025 адміністративний позов ТОВ «Інтербудсервіс» задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 09.04.2024 №4294/23-00-07-04-01 Головного управлінням ДПС у Черкаській області в частині збільшення товариству з обмеженою відповідальністю «Інтербудсервіс» грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 234 417,00 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 58 604,25 грн, всього на суму 293 021,25 грн;
- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 09.04.2024 №4295/23-00-07-04-01 Головного Управління ДПС в Черкаській області за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) про завищення товариством з обмеженою відповідальністю «Інтербудсервіс» суми від'ємного значення, що зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 156 183,00 грн;
- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 09.04.2024 №4296/23-00-07-04-01 Головного Управління ДПС в Черкаській області в частині збільшення товариству з обмеженою відповідальністю «Інтербудсервіс» грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на 351 540,00 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 87 885,00 грн, всього на суму 439 425,00 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог ТОВ «Інтербудсервіс» відмовлено.
Справа розглядалася в порядку загального позовного провадження.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.08.2025 апеляційні скарги Головного управління ДПС у Черкаській області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербудсервіс» залишено без задоволення. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29.04.2025 залишено без змін.
До Верховного Суду 10.09.2025 надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29.04.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.08.2025, додаткове рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13.05.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.08.2025 у справі №580/7459/24.
Ухвалою Верховного Суду від 29.09.2025 касаційну скаргу залишено без руху, встановлено скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом належного викладення підстав касаційного оскарження, сплати судового збору та надання оригіналу платіжного документа.
На виконання вимог вказаної ухвали скаржником надіслано уточнену касаційну скаргу, заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.
В обґрунтування заявленого клопотання скаржником вказано, що контролюючий орган об'єктивно позбавлений можливості сплатити судовий збір в судовій справі. Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2022 №188 «Про внесення змін до Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану» (далі - Порядок) внесено зміни до Порядку підпункту 2 пункту 19 щодо роботи Казначейства та органів Казначейства, які здійснюють платежі за дорученнями клієнтів з урахуванням ресурсної забезпеченості єдиного казначейського рахунка у визначеній черговості. Відповідно до підпункту 2 пункту 19 Порядку, органи Казначейства не здійснюють платежі щодо сплати судового збору. Отже, зважаючи на майновий стан органів ДПС, внаслідок впровадження воєнного стану, на рахунку за КВЕК 2800 (за яким здійснюються видатки для сплати судового збору) в умовах воєнного стану не здійснюється фінансування (п. 18 Порядку). Станом на 02.10.2025 залишок на рахунку становить 0,00 грн.
На підтвердження факту відсутності коштів для сплати судового збору податковим органом надано копії службових листів управління правового забезпечення №1975/23-00-05-08 від 26.09.2025, №2028/23-00-05-08 від 03.10.2025, копії службових листів управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку№406/23-00-10-01-17 від 30.09.2025, №416/23-00-01-01-17 від 03.10.2025 з додатками.
Розглянувши вказане клопотання, верховний Суд дійшов висновку, що воно є необґрунтованим та не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981 № R (81) 7: «В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (підпункт 12 пункту D).
Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VІ.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України, які кореспондуються з приписами частини 1 та 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI єдиною підставою для зменшення розміру належних для оплати судових витрат, звільнення від їх оплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи.
Умови, за яких суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору та перелік суб'єктів до яких таке відстрочення застосовується обов'язково обумовлено статтею 8 Закону України «Про судовий збір».
Головне управління ДПС у Черкаській області не відноситься до такого переліку.
Крім того, підпунктом 2 пункту 19 Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану встановлено черговість здійснення Казначейством та органами Казначейства платежів за дорученнями клієнтів з урахуванням ресурсної забезпеченості єдиного казначейського рахунка, однак не передбачено заборону або обмеження щодо проведення платежів зі сплати судового збору. Норми Закону України «Про судовий збір» мають вищу юридичну силу, ніж норми вказаного підзаконного нормативно-правового акту.
Обставини щодо фінансування діяльності суб'єкта владних повноважень стосуються його адміністративно-організаційної діяльності. Будь-які обставини, які пов'язані з цією діяльністю, в тому числі, і ті, що негативно впливають на її ефективність, не можуть розцінюватися як такі, що надають підстави для застосування до суб'єкта владних повноважень режиму «послаблення» у відносинах, які прямо чи опосередковано стосуються особи без такого статусу. Особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.
Таким чином, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі слід відмовити.
В уточненій касаційній скарзі податковим органом вказано підставою касаційного оскарження пункт 1 частини 1 статті 328 КАС України, зазначено, що судом апеляційної інстанції не враховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 24.01.2018 №К/9901/554/18, від 05.05.2018 по справі №808/2524/15, від 19.02.2021 по справі №808/1175/16.
Верховний Суд зауважує, що частини 1 статті 328 КАС України не містить підпунктів, натомість підстави касаційного оскарження передбачені частиною 4 статті 328 КАС України.
Верховний Суд зазначає, що контролюючим оргнаом не доведено подібність правовідносин у справах, не обґрунтовано, які саме норми матеріального права неправильно застосовано судами попередніх інстанцій.
Доводи касаційної скарги зводяться до викладення фактичних обставин справи, посилань на практику Верховного Суду, без конкретизації норм права, неправильно застосованих судами у даній справі, висловлення незгоди з наданою судом апеляційної інстанції правовою оцінкою наявних у матеріалах цієї справи доказів у сукупності зі встановленими у справі обставинами, переоцінки доказів, що не є належним викладенням підстав касаційного оскарження.
Верховний Суд зауважує, що посилання скаржника на порушення судами норм процесуального права не підміняють визначення підстав касаційного оскарження та також не можуть вважатися належним правовим обґрунтуванням касаційної скарги у розумінні частини 4 статті 328 цього Кодексу. Невстановлення судами обставин справи від яких, як вважає скаржник, залежить правильність вирішення спору, знаходиться у площині дослідження та оцінки судом доказів у справі, що може бути підставою касаційного оскарження, передбаченою пунктом 4 частини 4 статті 328 та відповідним пунктом частини 2 статті 353 КАС України, однак скаржником не вказано та не обґрунтовано дану підставу касаційного оскарження.
Щодо оскарження судових рішень в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу, контролюючим органом вказано підставою касаційного оскарження пункт 1 частини 1 статті 328 КАС України, зазначено про неправильне застосування судами попередніх інстанцій положень статей 139, 143 КАС України, неврахування правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 16.03.2023 по справі №927/153/22, від 01.10.2018 по справі №569/17904/17, від 29ю04ю2020 у справі №0240/2505/18-а, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.
Верховний Суд зауважує, що частини 1 статті 328 КАС України не містить підпунктів, натомість підстави касаційного оскарження передбачені частиною 4 статті 328 КАС України.
Верховний Суд зауважує, що скаржником не доведено подібність правовідносин у справах, не обґрунтовано, в чому висновки судів попередніх інстанцій суперечать правовим висновкам Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Зі змісту оскаржуваних рішень встановлено, що адвокатське бюро «Олексія Коханія» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтербудсервіс» встановили фіксований розмір гонорару адвоката Коханія Олексія Володимировича за представництво інтересів позивача у справі №580/7459/24 в Черкаському окружному адміністративному суді та у Шостому апеляційному адміністративному суді у разі подання апеляційних скарг на рішення Черкаського окружного адміністративного суду у розмірі 60000,00 грн.
З огляду на те, що ціна позову складає 4379489,00 грн, а рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 29.04.2025 задоволені позовні вимоги у сумі 888629,25 грн (293021,25 грн + 156183,00 грн + 439425,00 грн), що складає 20,29% від ціни позову, до стягнення підлягають витрати на правову допомогу в сумі 6087,00 грн з відповідача на користь позивача.
При цьому судами враховано правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 28.12.2020 у справі №640/18402/19, від 14.11.2019 у справі №826/15063/18, від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18, від 31.07.2020 у справі №301/2534/16-ц, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду.
Скаржником не спростовано правильність врахування судами таких правових позицій Верховного Суду, або необхідності відступу від такої практики Верховного Суду, або спростування подібності правовідносин.
Доводи касаційної скарги зводяться до посилань на практику Верховного Суду, висловлення незгоди з наданою судами попередніх інстанцій правовою оцінкою наявних у матеріалах цієї справи доказів у сукупності зі встановленими у справі обставинами, переоцінки доказів, що не є належним викладенням підстав касаційного оскарження.
Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку, отже не усунуто недоліки касаційної скарги, що були підставою для залишення її без руху.
Відповідно до частини 2 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за доцільне продовжити скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги щодо належного викладення підстав касаційного оскарження, надання документу про сплату судового збору.
На підставі викладеного, керуючись статтями 121, 169, 328, 330, КАС України,
Продовжити Головному управлінню ДПС у Черкаській області строк для усунення недоліків касаційної скарги на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29.04.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.08.2025, додаткове рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13.05.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.08.2025 у справі №580/7459/24.
Встановити особі, що подала касаційну скаргу, десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом належного викладення підстав касаційного оскарження, надання документу про сплату судового збору.
Роз'яснити, що касаційна скарга повертається в разі, якщо особа в установлений строк не усунула недоліків касаційної скарги, залишеної без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
І.А. Васильєва
В.П. Юрченко
Л.І. Бившева ,
Судді Верховного Суду