17 жовтня 2025 рокуЛьвівСправа № 560/16149/24 пров. № А/857/2181/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Пліша М.А.,
суддів Курильця А.Р., Мікули О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2024 року (головуючий суддя Мандзій О.П., м.Тернопіль) по справі за адміністративним позовом Хмельницького окружного адміністративного суду до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Державна судова адміністрація України про скасування постанов державного виконавця,-
Хмельницький окружний адміністративний суд звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), в якому просив: визнати протиправними та скасувати постанови заступника начальника вВідділу Кота А.М. від 24.10.2024 про відкриття виконавчого провадження ВП №76383828, від 24.10.2024 ВП №76383828 про стягнення виконавчого збору у розмірі 32000,00 грн, від 24.10.2024 ВП №76383828 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження у розмірі 305 грн.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2024 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною та скасовано постанову заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кота А.М. від 24.10.2024 ВП №76383828 про стягнення виконавчого збору.
У задоволенні решти позову - відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Київ) оскаржило його в апеляційному порядку, просить рішення суду скасувати та в задоволенні позову відмовити повністю.
В апеляційній скарзі зазначає, що предметом даного спору є правомірність винесення державним виконавцем постанов від 24.10.2024 про відкриття виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження.
Розділом VIII «Виконання рішень немайнового характеру» Закону України «Про виконавче провадження» визначено порядок виконання рішень за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.
У виконавчому листі Чернівецького окружного адміністративного суду від 11.09.2023 №560/5597/22 вказано, що Хмельницький окружний адміністративний суд зобов'язаний здійснити перерахунок та виплату судді Хмельницького окружного адміністративного суду ОСОБА_1 суддівської винагороди (в т.ч. одноразової допомоги на оздоровлення при виході у відпустку) за період з 01.01.2021 по 21.09.2021 у відповідності до вимог статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 01.01.2021 становить 2270 грн, з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням передбачених законом податків і обов'язкових платежів.
Тобто наявні 2 дії які повинен вчинити боржник - нарахувати (перерахувати) кошти і їх виплатити.
На думку скаржника з вищевказаного вбачається, що дане рішення є немайнового характеру та підглядає виконанню органами державної виконавчої служби, враховуючи наступне.
Апелянт зауважує, що оскільки на адресу Відділу надійшла заява стягувача разом з оригіналом виконавчого листа щодо примусового виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду №560/5597/22, державним виконавцем вчинені дії передбачені Законом, а саме винесено постанови від 24.10.2024 про відкриття виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору та про витрати виконавчого провадження.
Виконавець виносить постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини) та надсилає її сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.
Зазначена норма є імперативною та обов'язковою до виконання державним виконавцем.
Відповідно до частини 4 статті 27 Закону державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Відповідно до частини 3 статті 27 Закону за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
Відповідно до частини 9 статті 27 Закону виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 17 частини першої статті 39 цього Закону. Виконавчий збір не стягується із сум податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій та пені) та недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у разі їх списання згідно з пунктами 2-3, 2-4 та підпункту 26.2 пункту 26 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України та пунктом 9-15 розділу VIII Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Зазначена норма є імперативною та обов'язковою до виконання державним виконавцем.
Отже, враховуючи вищевказані обставини, боржник не звільнений від стягнення виконавчого збору та виконання рішення суду. Крім того, не винесення оскаржуваних постанов державним виконавцем порушило б вимоги Закону, тому державним виконавцем виконано обов'язок передбачений Законом, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування постанов від 24.10.2024 про відкриття виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору та витрати виконавчого провадження.
Згідно п. 3 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 12.01.2023, залишеним без змін постановою Верховного Суду від 02.08.22023, у справі №560/5597/22 зобов'язано Хмельницький окружний адміністративний суд здійснити перерахунок та виплату судді Хмельницького окружного адміністративного суду ОСОБА_1 суддівської винагороди (в т.ч. одноразової допомоги на оздоровлення при виході у відпустку) за період з 01.01.2021 по 21.09.2021 у відповідності до вимог статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 01.01.2021 становить 2270 грн, з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням передбачених законом податків і обов'язкових платежів.
На виконання судового рішення 11.09.2023 видано виконавчий лист.
Хмельницький окружний адміністративний суд листом від 04.10.2023 №43023/23/04-09 повідомив начальнику Головного управління Державної казначейської служби України в Хмельницькій області про те, що відповідно до рішення суду про зобов'язання Хмельницького окружного адміністративного суду здійснити перерахунок та виплату судді Хмельницького окружного адміністративного суду ОСОБА_1 суддівської винагороди (в т.ч. одноразової допомоги на оздоровлення при виході у відпустку) за період з 01.01.2021 по 21.09.2021 у відповідності до вимог статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 01.01.2021 становить 2270 грн, з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням передбачених законом податків і обов'язкових платежів, виплаті підлягає сума 87536,84 грн.
Хмельницький окружний адміністративний суд листом від 06.10.2023 №43544/23/04-13 повідомив ОСОБА_1 про проведення відповідного перерахунку та неможливість виконання рішення в частині виплати такого перерахунку, оскільки на момент звернення з заявою ОСОБА_1 в суду за програмою КПКВК 0501150 було наявно лише 5300,00 грн. з 87536,84 грн. боргу.
24.10.2024 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №76383828 з примусового виконання виконавчого листа №560/5597/22, виданого 11.09.2023 Чернівецьким окружним адміністративним судом, та зобов'язано боржника виконати рішення протягом 10 робочих днів.
Одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження, 24.10.2024 державним виконавцем винесено постанову ВП №76383828 про стягнення виконавчого збору у розмірі 32000,00 грн та постанову ВП №76383828 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження у розмірі 305 грн.
Відповідно до довідки Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.11.2024 №59/24/04-12 згідно кошторису витрат Хмельницького окружного адміністративного суду на 2024 рік по програмній класифікації видатків та кредитування державного бюджету 0501150 «Виконання рішень суддів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя» за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» станом на 01.11.2024 у суду видатки відсутні.
Відповідно до довідки Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.11.2024 №60/24/04-12 на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 12.01.2023 судом здійснено розрахунок суддівської винагороди судді ОСОБА_1 за період з 01.01.2021 по 21.09.2021, згідно якого сума до виплати становить 87536,84 грн. Станом на 01.11.2024 ОСОБА_1 виплачено 26180,00 грн, залишок невиплаченої суми становить 61356,84 грн.
Постановляючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Суд першої інстанції правильно вказав, що законодавець не ставить стягнення виконавчого збору в залежність від вжиття виконавцем конкретних дій, спрямованих на виконання виконавчого документа, тоді як виконавчий збір стягається по факту відкриття виконавчого провадження, що і зроблено в цьому випадку.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 22.02.2018 у справі №816/823/17.
Водночас, за правилами п.3 ч.5 ст.27 Закону №1404-VIII виконавчий збір не стягується якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».
При цьому, виконання судових рішень, ухвалених на користь суддів здійснюється Державною судовою адміністрацією України у порядку черговості згідно з чинним законодавством України за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів» у межах передбачених асигнувань на відповідний бюджетний період, та з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 (далі - Порядок №845).
Як з'ясовано судом першої інстанції, позивач в обґрунтування протиправності відкриття виконавчого провадження посилається на механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів, визначений Порядком №845. Однак, вказаний Порядок не поширюється на спірні правовідносини.
В силу п.2 Порядку №845 безспірне списання - операції і коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.
За змістом п.3 Порядку №845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - і попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Відтак, Порядком №845 врегульовано порядок безспірного списання коштів з метою виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів.
Відтак суд слушно зауважив, що списання коштів за судовими рішеннями, боржником за якими є державний орган, можливе у тому випадку, коли способом захисту порушеного права буде стягнення коштів.
Проте рішенням суду від 12.01.2023 по справі №560/5597/22 зобов'язано Хмельницький окружний адміністративний суд здійснити саме перерахунок та виплату судді Хмельницького окружного адміністративного суду Лабань Г.В. суддівської винагороди (в т.ч. одноразової допомоги на оздоровлення при виході у відпустку), а отже суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність доводів представника позивача щодо неможливості примусового виконання виконавчого документа. Апеляційний суд вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо правомірності прийняття Відділом оскаржуваних постанов про відкриття виконавчого провадження та стягнення витрат виконавчого провадження. Будь-яких інших доводів щодо протиправності вказаних постанов від 24.10.2024 ВП №76383828 позивачем не зазначено. При цьому суд першої інстанції підставно зазначив, що твердження позивача про те, що ним у добровільному порядку розпочато виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 12.01.2023 у справі №560/5597/22 не свідчать про повне виконання судового рішення.
Разом з тим, є обґрунтованими доводи позивача щодо протиправності стягнення з нього виконавчого збору виходячи з наступного. За приписами частин 1, 2 статті 42 Закону України «Про виконавче провадження» кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.
Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. За правилами пункту 3 частини 5 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір не стягується якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».
При цьому, виконання судових рішень, ухвалених на користь суддів здійснюється Державною судовою адміністрацією України у порядку черговості згідно з чинним законодавством України за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів» у межах передбачених асигнувань на відповідний бюджетний період, та з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.2013 №45) (далі - Порядок №845).
Так, гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження» (далі - рішення суду), та особливості їх виконання встановлює Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 № 4901-VI.
В силу частин 1, 2, 4 статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження», із заявою про виконання рішення суду. Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей. Пунктом 25 Порядку №845 передбачено, що безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку.
У разі наявності у боржника або головного розпорядника бюджетних коштів окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів здійснюється лише за цією бюджетною програмою.
Позивач в цій справі та боржник у виконавчому провадженні №76383828 за організаційно-правовою формою є державним органом влади, фінансування якого здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України згідно з ч.1 ст.148 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Судові рішення, які передбачають виплату на користь суддів коштів, здійснюється за рахунок коштів бюджетної програми 051150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів». Суд першої інстанції правильно звернув увагу на той факт, що у головного розпорядника бюджетних коштів ДСА України наявна окрема бюджетна програма для забезпечення виконання рішень суду (КПКВК 0501150 Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів), що підтверджується паспортом бюджетної програми на 2024 рік, затвердженого наказом ДСА України від 12.02.2024 №61.
Оскільки виконання виконавчого листа №560/5597/22, виданого 11.09.2023 Чернівецьким окружним адміністративним судом, передбачає виділення коштів для проведення виплат судді, виконання вказаного судового рішення має здійснюватися Державною казначейською службою України за рахунок коштів вказаної бюджетної програми. Суд першої інстанції вірно зауважив, що виконання зазначеного виконавчого листа має здійснюватись в межах визначеного Кабінетом Міністрів України порядку, що, у свою чергу, виключає відповідальність боржника (позивача) за невиконання цього судового рішення. Висновки, аналогічні зазначеним, наведені у постанові Верховного Суду від 18.06.2019 року у справі №826/721/16, в якій, зокрема, вказано, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення. З огляду на вказане суд дійшов підставного висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню шляхом визнання протиправною та скасування постанови про стягнення з боржника виконавчого збору.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -
апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) - залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2024 року у справі №560/16149/24 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя М.А. Пліш
судді А. Р. Курилець
О. І. Мікула