17 вересня 2025 року м. Дніпросправа № 340/1121/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),
суддів: Семененка Я.В., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 березня 2025 року
у справі №340/1121/25
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання протиправної та скасування постанови, а також зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 в якому просив:
- визнати протиправною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 про ступінь придатності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , прож. АДРЕСА_1 ) до військової служби, оформлену довідкою від 20.01.2025 №15/572;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 прийняти рішення про проведення повторного медичного огляду ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , прож. АДРЕСА_1 ) та прийняти відповідне рішення щодо визначення ступені придатності чи непридатності до військової служби ОСОБА_1 у відповідності до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402.
Позовні вимоги обґрунтовані незгодою позивача з правильністю висновку військово-лікарської комісії щодо придатності військовослужбовця до військової служби. Позивач посилається на Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, зазначає, що ним надано достатні обґрунтування та докази на підтвердження відсутності підстав для надання висновку ВЛК про придатність позивача до військової служби в частинах забезпечення, ТЦК та СП. Під час проведення військово-лікарської комісії відповідачем не прийнято до уваги наявні медичні діагнози позивача, що дає підстави вважати протиправним висновок ВЛК про придатність позивача до військової служби.
Рішенням суду від 28 березня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Суд виходив з того, рішення позаштатної ВЛК не підлягає судовому оскарженню, разом з тим, може бути оскаржене до ВЛК вищого рівня (ВЛК регіонів або ЦВЛК).
Беручи до уваги, що перевірка рішень позаштатних ВЛК на предмет того, чи дотримані всі умови та критерії, передбачені Положенням № 402 при проведенні медичного огляду військового, належить до функцій ВЛК регіону чи ЦВЛК, а остаточного рішення, яке підлягає судовому оскарженню, ВЛК регіону чи ЦВЛК не приймали, суд дійшов висновку, що позивачем не використаний порядок визначений Положенням № 402 процедури оскарження результатів медичного огляду.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду як таке, що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вимоги апеляційної скарги мотивовані обґрунтуванням заявлених позовних вимог. Скаржник наполягає на протиправності рішення ВЛК щодо визнання його придатним до військової служби.
Позивач (його представник), представник відповідача в судове засідання не з'явились, про час і місце судового засідання означені особи повідомлені судом належним чином, жодні клопотання, повідомлення про причини неявки до суду не надходило.
З урахуванням наявних в справі матеріалів, нез'явлення в судове засідання сторін (їх представників) не перешкоджає розгляду скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції виходить з такого.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивач - солдат запасу, є військовозобов'язаним в розумінні ч.9 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Згідно виданої військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 довідки №15/572 від 20.01.2025 позивачу проведено медичний огляд ВЛК 20.01.2025 та встановлено діагноз - резидуальні явища перенесеної нейроінфекції у вигляді вегето-судинного синдрому, міопія середнього ступеню обох очей.
За висновком у довідці на підставі статті 20-В, 30-В, графи II Розкладу хвороб - придатний до військової служби.
Позивач вважає цей висновок, оформлений довідкою військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо встановлення ступеню придатності до військової служби протиправним, що стало підставою для звернення до суду.
З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Оскаржуючи вказану вище довідку, позивач посилається на те, що у цій довідці відсутній діагноз про захворювання бульозна емфізема легень та зір мінус 6,5 на обидва ока та не визначений їх ступінь, хоча саме на ці хвороби позивач скаржився терапевту. Отже, фактично, позивач не погоджується з повнотою проведеного медичного огляду, що вплинуло на висновок про придатність позивача до військової служби.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України «Про військову службу і військовий обов'язок» №2232-XII.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно до частини десятої статті 2 Закону №2232-XII та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України 14 серпня 2008 року №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України.
Це Положення, як в ньому вказано (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), визначає процедуру проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями, визначеними у главі 2 цього розділу; поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, членів їх сімей, призовників, військовозобов'язаних та резервістів (пункт 1.1 глави 1 розділу I).
Згідно із пунктом 1.2 глави 1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза - це:
медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу); військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби;
визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ;
встановлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.
Медичний огляд військовозобов'язаних у мирний час та під час мобілізації, на особливий період врегульовано главою 3 розділу ІІ Положення №402.
Відповідно до п.3.1 глави 3 розділу ІІ Положення №402, в редакції на час виникнення спірних правовідносин, медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП, начальників центрів рекрутингу Збройних Сил України, на підставі направлення, яке формується в електронній формі засобами Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, або у паперовій формі за формою, наведеною у додатку 11 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560. Медичний огляд проводиться ВЛК при ТЦК та СП за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності, які мають договір із НСЗУ на пакет медичних послуг, включений до програми державних гарантій медичного обслуговування населення на відповідний рік щодо медичного огляду осіб, який організовується ТЦК та СП, лікарями, які входять до складу ВЛК при ТЦК та СП. При цьому особам віком до 45 років видається направлення з метою визначення їх придатності до служби у Десантно-штурмових військах, підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, надводних кораблях, у морській піхоті.
Направлення у паперовій формі реєструється в журналі реєстрації направлень на ВЛК, виданих резервістам та військовозобов'язаним для проходження медичного огляду за формою, наведеною у додатку 12 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, та видається військовозобов'язаному під особистий підпис.
Контроль за направленням та проходженням військовозобов'язаними медичного огляду ВЛК покладається на керівника відповідного ТЦК та СП.
За правилами п.3.2 глави 3 розділу ІІ Положення №402 кожний військовозобов'язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей. Ступінь придатності військовозобов'язаних до військової служби за станом здоров'я кожним лікарем визначається індивідуально. Висновки про придатність або непридатність військовозобов'язаних до військової служби, подані ними скарги та об'єктивні дані, виявлені у процесі медичного огляду, а також встановлений діагноз вносяться кожним лікарем до картки обстеження та медичного огляду та до інших документів, що засвідчується особистим підписом лікаря та скріплюється його особистою печаткою, із зазначенням дати проведення медичного огляду. До інформації про діагноз та результати медичних втручань (застосування методів діагностики, профілактики або лікування, пов'язаних із впливом на організм людини), які вносяться до картки обстеження та медичного огляду, додається відповідний код до кожного діагнозу та результату медичних втручань за класифікацією, визначеною НК 025 та НК 026, затвердженими наказом Міністерства економіки України від 04 серпня 2021 року № 360 «Про затвердження та скасування національних класифікаторів (абз.2).
Під час дії правового режиму воєнного стану кожний військовозобов'язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей (абз.3).
Відповідно до п.3.4 глави 3 розділу ІІ Положення №402 перед оглядом військовозобов'язаних їм проводиться загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, серологічний аналіз крові на: антитіла до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), поверхневий антиген до вірусу гепатиту «В» (HbsAg), загальні антитіла до вірусу гепатиту «С» (anti-HCV), реакція мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном або загальні антитіла до блідої трепонеми (RW); визначається група крові та резус-належність, проводяться рентгенологічне обстеження органів грудної клітки, ЕКГ. Особам старшим 40 років обов'язково проводиться вимір внутрішньоочного тиску, дослідження крові на цукор. Інші дослідження проводяться за показаннями.
Направлення для проведення вказаних лабораторних та інструментальних досліджень може здійснюватися лікарями із закладів охорони здоров'я комунальної або державної форми власності, які залучаються для проведення медичного огляду військовозобов'язаних.
Лікарі, які включаються до складу ВЛК із закладів охорони здоров'я комунальної або державної форми власності, під час проведення медичного огляду ознайомлюються з медичними записами в ЕСОЗ та з іншими медичними документами, які надає військовозобов'язаний, що характеризують його стан здоров'я, а також вносять до ЕСОЗ відповідні медичні записи на підставі отриманої інформації.
Під час дії правового режиму воєнного стану: ЕКГ виконується після 40-річного віку та за наявності медичних показань. Інші дослідження виконуються за показаннями.
Як передбачено пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення №402, для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.
Постанова ВЛК скасовується у випадках, коли попередня постанова ВЛК на дату її прийняття не відповідала законодавству та/або була прийнята на підставі недійсних документів.
Постанова ВЛК відміняється у випадках, коли необхідно привести зміст попередньої постанови ВЛК (яка була прийнята правильно) у відповідність до чинного законодавства.
Згідно приписів пункту 2.2 глави 2 розділу І Положення №402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону.
ВЛК Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки є позаштатними постійно діючими ВЛК (пп.2.5.1 п.2.5 глави 2 розділу І Положення №402).
Рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд (пп. 2.4.6 п.2.4 гл.2 р.І Положення № 402).
За приписами п.20.1 глави 20 розділу ІІ Положення №402 постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів. У прийнятті постанови голова та члени ВЛК не залежні і у своїй роботі керуються цим Положенням. У разі незгоди голови або членів комісії з думкою інших членів їх окрема думка заноситься до протоколу засідання ВЛК. Члени ВЛК зобов'язані дотримуватися вимог Положення.
Голова або члени ВЛК відповідальні за прийняте рішення та видачу документів про встановлення причинного зв'язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв).
Виходячи з наведених правових норм в їх сукупності, а також положень Кодексу адміністративного судочинства України, при розгляді по суті спору в адміністративних справах, у яких оспорюються рішення лікарських комісій, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому така оцінка виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суди вправі перевіряти законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку.
Верховний Суд у постанові від 13 червня 2018 року у справі №806/526/16 дійшов висновку, що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.
Також відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 12 червня 2020 року у справі №810/5009/18, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.
Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.
Адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим ч.2 ст.2 КАС України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
З огляду на визначений позивачем предмет спору у цій справі, питання дотримання суб'єктом владних повноважень юридичної процедури прийняття оспорюваного рішення спірним не є. Позивач ані в позовній заяві, ані в апеляційній скарзі не наводить жодних обставин, які б свідчили про порушення процедури прийняття оскаржуваного рішення позаштатної ВЛК, що має наслідком неповне з'ясування питань його медичного стану, неврахування комісією діагнозів, про які вказує позивач.
Також, суд апеляційної інстанції зауважує, що перевірка правильності прийнятого військово-лікарською комісією рішення виключно за медичними показниками не входить до компетенції адміністративного суду.
Суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що згідно із нормами Положення № 402, у разі непогодження із постановами позаштатних ВЛК, особа має право звернутися до ВЛК вищого рівня із скаргою на дії чи рішення ВЛК.
Відповідно до п.3.3 глави 3 розділу I Положення № 402 скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров'я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення».
Штатні ВЛК перевіряють відповідність прийнятих позаштатними ВЛК постанов встановленому діагнозу та вимогам цього Положення, на підставі доданих до звернення оригіналів медичних документів або належним чином завірених їх копій.
Отже перевірка рішення ВЛК ТЦК та СП на предмет того, дотримано всі умови та критерії, передбачені Положенням №402 при проведенні медичного огляду військового, належить до функцій ВЛК регіону чи ЦВЛК.
Виходячи з визначених Положенням № 4023 повноважень штатних та позаштатних військово-лікарських комісій, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позаштатні військово-лікарські комісії не наділені повноваженнями змінювати своє рішення. Проте, як визначено у наведеному вище підпункті 2.4.6 пункту 2.4 розділу І Положення № 402, рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд.
У разі незгоди із рішеннями позаштатних ВЛК, особа має право звернутися до ВЛК вищого рівня з відповідною скаргою, а у разі незгоди із ВЛК вищого рівня звернутися до ЦВЛК або до суду.
За таких обставин та враховуючи, що остаточного рішення, яке підлягає судовому оскарженню, ВЛК регіону чи ЦВЛК, за наслідками перевірки рішення позаштатної ВЛК (військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на предмет того, чи дотримані всі умови та критерії, передбачені Положенням № 402 при проведенні медичного огляду позивача з приводу придатності його до військової служби (в межах справи), не приймали, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що позивач не дотримався вимог Положення № 402 щодо процедури оскарження результатів медичного огляду, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні вимог адміністративного позову.
Аналогічний висновок в частині оскарження висновків штатних (позаштатних) ВЛК відповідно до Положення № 402 міститься у постановах Верховного Суду від 26.02.2025 у справах № 600/3273/22-а та № 240/13173/22 і враховується судом згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України.
Підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення.
Доводи позивача в апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції не спростовують.
Передбачені ст. 317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.
Керуючись ст. 311, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 березня 2025 року у справі №340/1121/25 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк
суддя Я.В. Семененко
суддя А.В. Суховаров