17 жовтня 2025 року м. Дніпросправа № 160/24990/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року (суддя Букіна Л.Є.) у справі №160/24990/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року повернуто позивачу позов з підстав, передбачених п. ч.4 ст.169 КАС України.
Підставою для повернення позову стали такі висновки суду першої інстанції.
Суд зазначив, що позовну заяву підписано та подано адвокатом Слєпченко С.А. від імені ОСОБА_1 . На підтвердження повноважень до позовної заяви адвокатом додано ордер на надання правничої допомоги серії СВ №1130696. Ордер не містить власноручного підпису адвоката Слєпченка С.А. у графі “Адвокат», що свідчить про відсутність у нього обов'язкових реквізитів, визначених Положенням про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41.
З цих підстав суд дійшов висновку, що у такому випадку відсутня можливість посилання на ордер як на документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги.
Крім цього, суд першої інстанції зазначив, що поданий представником позивача ордер не є сформованими електронними ордерами через модуль у підсистемі “Електронний суд» у встановленій адміністратором формі, а є додатком до позовної заяви, а тому має містити обов'язкові реквізити, визначені Положенням.
Ордер, згенерований через “Особистий кабінет адвоката» на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України, має містити обов'язкові реквізити, визначені Положенням. У випадку автоматичного не заповнення при генерації деяких реквізитів, такі заповнюються адвокатом самостійно.
Накладення адвокатом електронного цифрового підпису на копію ордера не свідчить про дотримання вимог щодо його змісту, в розумінні Положення, а лише засвідчує правовий статус електронної копії документа.
Поданий представником позивача ордер сформований в особистому кабінеті адвоката. Водночас в особистому кабінеті генерується лише бланк ордера, затвердженої типової форми, однак графа “Адвокат» заповнюється самостійно шляхом накладення власноручного підпису, та зазначається дата видачі ордеру.
З цих підстав, враховуючи те, що в ордері відсутній обов'язковий реквізит, як підпис адвоката, який видав ордер, суд першої інстанції дійшов висновку, що наданий представником позивача документ не може вважатися юридично значимим документом для цілей підтвердження повноважень адвоката на представництво інтересів позивача у суді, зокрема, і повноважень на підписання позовної заяви від його імені.
Не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, а справу направити для розгляду до суду першої інстанції. Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на те, що суд першої інстанції, застосувавши Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41, не врахував зміни, які були внесені до нього 08.06.2024 та які порядку підпису ордеру адвокатом. Крім цього, звертає увагу і на те, що до позову було долучено три варіанти ордеру адвоката: сформований у системі Електронний суд; сформований через «Особистий кабінет адвоката» без підпису адвоката, але з накладенням ЕЦП у системі Електронний суд; скановану копію підписаного власноруч адвокатом ордеру, сформованого через «Особистий кабінет адвоката».
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до п.3 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
У спірному випадку судом першої інстанції фактично зроблено висновок про те, що позовна заява підписана особою, яка не має права її підписувати.
Такий висновок грунтується на тому, що долучений до позовної заяви ордер адвоката не містить обов'язкових реквізитів (підпису адвоката), які передбачені Положенням №41, у зв'язку з чим такий ордер не може підтверджувати право адвоката на підписання позовної заяви.
З таким висновком суду першої інстанції суд апеляційної інстанції не може погодитися, оскільки пославшись на Положення №41 та позицію Верховного Суду з приводу застосування Положення №41, суд першої інстанції не врахував того, що до вказаного Положення 08 червня 2024 року були внесені зміни, які стосуються підписання ордера адвоката.
Так, рішенням Ради адвокатів України від 08 червня 2024 року № 36 «Про внесення змін до Положення про ордер на надання правничої допомоги та до рішення Ради адвокатів України № 162 від 04 серпня 2017 року» викладено пункт 2 Положення у новій редакції:
« 9. Ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом (власноручно або електронним підписом) та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності).»;
доповнено пункт 12 Положення новим підпунктом 12.15 такого змісту: « 12.15. Ордер вважається підписаним адвокатом (керівником адвокатського бюро/адвокатського об'єднання), якщо у графі «Адвокат» міститься або власноручний (фізичний) підпис; або ордер засвідчено електронним підписом; або електронним підписом засвідчено документ, додатком до якого є ордер».
Оскільки у спірному випадку до позову був долучений ордер, який засвідчено електронним підписом адвоката, то суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про невідповідність наданого ордеру вимогам Положення №41.
З цих підстав суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду про повернення позову скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.320, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року у справі №160/24990/25 - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.
Повний текст судового рішення складено 17.10.2025
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя І.Ю. Добродняк
суддя А.В. Суховаров