справа №732/1716/25
провадження № 2-з/732/6/25
17.10.2025 м. Городня
Суддя Городнянського районного суду Чернігівської області Бойко А. О., розглянувши заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про забезпечення позову до подачі позовної заяви,
Представник заявниці ОСОБА_2 , діючи на підставі ордера про надання правничої допомоги серії АР № 1271083 від 14.08.2025 в інтересах ОСОБА_1 , до подачі позовної заяви звернувся до суду із заявою про забезпечення позову та просить зупинити стягнення на підставі виконавчого напису № 8096 від 14.05.2021, вчиненого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Оленою Василівною про стягнення на користь стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» з боржника ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №866959 від 18.05.2019 у розмірі 29210,00 грн.
В обґрунтування поданої заяви представник заявниці вказує про намір ОСОБА_1 звернутися до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису № 8096 від 14.05.2021, вчиненого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Оленою Василівною. Також вказує, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав, за захистом яких позивачка має намір звернутися.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.
В порядку ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи у встановлений законом строк.
Заяву про забезпечення позову подано до суду з дотриманням порядку, встановленого ч. 1 ст. 152 ЦПК України.
Суд, дослідивши зміст та вимоги заяви про забезпечення позову, додані до неї документи, приходить висновку про задоволення поданої заяви з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Отже, цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідності до заявлених позовних вимог.
Частиною 3 ст. 150 ЦПК України визначено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Відповідно до частин 5-7 статті 153 ЦПК України, залежно від обставин справи, суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову, підстави його обрання та вирішує питання про зустрічне забезпечення.
У поданій заяві ОСОБА_1 зазначає, що за оскаржуваним виконавчим написом вже здійснюються дії щодо примусового виконання. Крім цього, на думку заявниці, виконавчі написи, вчинені на кредитних договорах є незаконними та не підлягають виконанню, оскільки п. 5 ст. 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» забороняється відкриття виконавчих проваджень на підставі виконавчих написів нотаріусів, вчинених на кредитних договорах, які не посвідчені нотаріально. При цьому виконавчі написи, які були вчинені до початку військового стану, все ще перебувають на примусовому виконанні.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Палігіна О. П. від 08.07.2023 у ВП № 68764599 накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші, на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику.
Враховуючи зазначені вище обставини, суд приходить до висновку, що на даний час є обґрунтовані підстави для вжиття заходів забезпечення позову, які є необхідним завданням цивільного судочинства та забезпечуватиме ефективний захист та поновлення порушених, оспорюваних прав та інтересів заявниці, які вона має намір захистити при зверненні до суду.
Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується шляхом, зокрема, зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником в судовому порядку. Саме такий вид забезпечення позову просить застосувати заявниця, виходячи із змісту поданої заяви.
З урахуванням вищевикладеного, судом вбачаються підстави для забезпечення позову шляхом зупинення стягнення, що є співмірним із заявленими вимогами. Невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса, про визнання якого таким, що не підлягає виконанню, заявниця має намір звернутися з позовом до суду, може в подальшому ускладнити ефективний захист заявницею своїх прав у випадку фактичного виконання виконавчого напису, а тому до вирішення справи по суті стягнення на підставі оспорюваного виконавчого напису слід зупинити.
Відповідно до ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого листа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
При забезпеченні позову суддя бере до уваги те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до невиконання майбутнього рішення суду.
На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 149, 150-153, 260, 261, 353, 354 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви задовольнити.
Зупинити стягнення на підставі виконавчого напису № 8096 від 14.05.2021, вчиненого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Оленою Василівною про стягнення на користь стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» з боржника ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №866959 від 18.05.2019 у розмірі 29210,00 грн.
Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Копію ухвали направити приватному виконавцю виконавчого округу Чернігівської області Палігіну О. П. для виконання та заявниці - для відома.
Роз'яснити заявниці ОСОБА_1 , що відповідно до положень ст. 152 ЦПК України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову. При цьому заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом у разі: 1) неподання заявником відповідної позовної заяви згідно вимог частини третьої статті 152 цього Кодексу; 2) повернення позовної заяви; 3) відмови у відкритті провадження у справі.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 15-денний строк з дня отримання копії ухвали апеляційної скарги.
Ухвала підписана 17.10.2025.
Суддя А. О. Бойко