Справа № 127/16065/25
Провадження 2/127/3206/25
25 вересня 2025 року
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Вохмінової О.С.
з участю секретаря судових засідань Сєдінкіної Ю.В.
розглянувши у спрощеному провадженні у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу №127/16065/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
позов зареєстрований судом 23.05.2025 року і мотивований тим, що 04.05.2016 року між ПАТ «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 200520876, відповідно до умов якого банк надав відповідачці кредитні кошти - 14 030,46 грн. на строк до 04.05.2019 року, зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами.
Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав та надав відповідачці кредитні кошти.
Відповідачка зобов'язалась повернути кредит та сплатити відсотки, виконати інші обов'язки, передбачені кредитним договором, однак, умови кредитного договору не виконала.
23.05.2016 року рішенням Правління НБУ № 14/БТ ПАТ «Банк Михайлівський» віднесено до категорії неплатоспроможних, відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 812 розпочато процедуру виведення ПАТ «Банк Михайлівський» з ринку шляхом запровадження у ньому тимчасової адміністрації.
20.07.2020 року на підставі договору № 7_БМ, укладеного за результатами публічних торгів (аукціону) лоту № GL16N618071, проведеного 15.06.2020 року згідно постанови Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 року № 910/11298/16, позивач є єдиним та належним кредитором за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський», в т.ч. за кредитним договором № 200520876 від 04.05.2016 року, укладеним зі ОСОБА_1 , згідно додатку до договору - реєстру кредитних договорів від 15.06.2020 року № 7_БМ.
Станом на 06.05.2025 року загальний розмір заборгованості відповідачки за кредитним договором № 200520876 від 04.05.2016 року становить 36 328,34 грн., з яких: 12 719,87 грн. - заборгованість за кредитом, 23 608,47 грн. - заборгованість за відсотками.
Заборгованість розрахована ПАТ «Банк Михайлівський» станом на дату укладення договору № 7_БМ від 20.07.2020 року.
На підставі ст. 625 ч. 2 ЦК України на суму боргу - 36 328,34 грн. нараховані інфляційні (з 23.02.2019 - до 23.02.2022) - 7 943,72 грн. та за період прострочення виконання грошового зобов'язання (1 097 днів) 3% річних - 3 272, 54 грн.
Заборгованість відповідачка не погасила, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
На підставі ст.ст. 526, 530, 625, 1048, 1049, 1054 ЦК України ТОВ «Діджи Фінанс» просило стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором № 200520876 від 04.05.2016 року в загальному розмірі 47 544, 60 грн. та судові витрати.
Представник позивача - Романенко М.Е. в судове засідання не з'явився, звернувся із клопотанням про розгляд справи у його відсутності. Проти ухвалення судом заочного рішення не заперечив.
Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явилась, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялась завчасно за останньою відомою адресою реєстрації проживання, відзиву на позов, заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи у її відсутності не надавала. Про причини неявки суд не повідомила.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
З урахуванням вимог статей 223, 280 ЦПК України суд провів заочний розгляд справи.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з'явились в судове засідання.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що 04.05.2016 року між ПАТ «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 200520876, відповідно до умов якого банк надав відповідачці кредитні кошти - 14 030,46 грн. на строк до 04.05.2019 року, на 36 місяців, зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами. Погоджено графік платежів: 914 грн. щомісяця, останній платіж - 908,42 грн., погоджено розмір процентної ставки, разову комісію за видачу кредиту, штраф за пропущення, несвоєчасно сплачені платежі.
Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав та надав відповідачці кредитні кошти.
Відповідачка зобов'язалась повернути кредит та сплатити відсотки, виконати інші обов'язки, передбачені кредитним договором, однак, умови кредитного договору не виконала.
23.05.2016 року рішенням Правління НБУ № 14/БТ ПАТ «Банк Михайлівський» віднесено до категорії неплатоспроможних, відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 812 розпочато процедуру виведення ПАТ «Банк Михайлівський» з ринку шляхом запровадження у ньому тимчасової адміністрації.
20.07.2020 року на підставі договору № 7_БМ, укладеного за результатами публічних торгів (аукціону) лоту № GL16N618071, проведеного 15.06.2020 року, згідно постанови Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 року № 910/11298/16, позивач є єдиним та належним кредитором за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський», в т.ч. за кредитним договором № 200520876 від 04.05.2016 року, укладеним зі ОСОБА_1 , згідно додатку до договору - реєстру кредитних договорів від 15.06.2020 року № 7_БМ.
Станом на 06.05.2025 року загальний розмір заборгованості відповідачки за кредитним договором № 200520876 від 04.05.2016 року становить 36 328, 34 грн., з яких: 12 719, 87 грн. - заборгованість за кредитом, 23 608, 47 грн. - заборгованість за відсотками.
Заборгованість розрахована ПАТ «Банк Михайлівський» станом на дату укладення договору № 7_БМ від 20.07.2020 року, згідно виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 з 23.05.2016 по 27.07.2020 року.
На підставі ст. 625 ч. 2 ЦК України в зв'язку з простроченням виконання зобов'язання на суму боргу - 36 328,34 грн. за період з 23.02.2019 по 23.02.2022 року нараховані інфляційні - 7 943,72 грн. та 3% річних - 3 272, 54 грн.
Заборгованість відповідачка не погасила, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
За таких обставин суд вважає, що правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов'язальними і регулюються нормами глав 47-49 ЦК України, а також спеціальними нормами глави 71 ЦК України.
Загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України).
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способи захисту прав визначені ст. 16 ЦК України.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 77-80 Цивільного процесуального кодексу України.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).
Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2 ст. 80 ЦПК України).
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
Враховуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що позивач довів сукупністю доказів наявність зобов'язальних правовідносини, що виникли між сторонами, які регулюються нормами глав 47-49 ЦК України, а також спеціальними нормами глави 71 ЦК України.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 1054 ч. 1 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору (ст. 638 ЦК України).
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України.
Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (частина третя статті 215 ЦК України).
Таким чином, в судовому засіданні було встановлено, що позивач надав належні і допустимі докази укладення 04.05.2016 року між ПАТ «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 кредитного договору № 200520876 та отримання позичальником кредитних коштів в сумі 14 030,46 грн.
Відповідно до наданого розрахунку заборгованості, який не був оспорений відповідачкою, заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем за кредитним договором № 200520876 від 04.05.2016 року станом на 06.05.2025 року в загальному розмірі становить 47 554,60 грн., з яких: 12 719,87 грн. - заборгованість за кредитом, 23 608,47 грн. - заборгованість за процентами, 7 943,72 грн. - інфляційні та 3 272,54 грн. 3% річних.
Станом на день розгляду справи заборгованість ОСОБА_1 не погашена, тому загальна сума боргу - 47 554,60 грн. підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.
При зверненні до суду з позовом позивач сплатив судовий збір в сумі 2 422,40 грн. згідно платіжної інструкції від 08.05.2025 року (а.с.1) та поніс витрати на правову допомогу згідно договору про надання правової допомоги № 26 від 15.02.2024 року, додаткової угоди, детального опису робіт, акту про підтвердження факту надання правничої допомоги, загальною вартістю 7 000 грн.
На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню: судовий збір в сумі 2 422,40 грн.
Враховуючи вимоги ст. 137 ЦПК України, а також тривалість і складність справи та виконані адвокатом Адвокатського бюро «Анастасії Міньковської» роботи, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, обсяг наданих адвокатом послуг, предмет позовних вимог, а також враховуючи співмірність витрат на правничу допомогу із складністю даної справи, ціною позову, обсягом наданих послуг і значенням справи для сторін, суд вважає необхідним компенсувати позивачу понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000 грн.
Керуючись ст.ст. 203, 204, 207, 514, 526, 625, 629, 638, 1050, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 10, 12, 76-82, 89, 137, 141, 223, 247, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,
позов задоволити.
Стягнути зі ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , прож.: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (ЄДРПОУ 42649746, інд. 04212, м. Київ, вул. Авіаконструктора І. Сікорського, 8) заборгованість за кредитним договором № 200520876 від 04.05.2016 року в загальному розмірі 47 544 (сорок сім тисяч п'ятсот сорок чотири) грн. 60 коп., а також судові витрати: судовий збір в сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. та витрати на правничу допомогу в розмірі 4 000 (чотири тисячі) грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня проголошення рішення.
Рішення може бути оскаржене. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення відповідно до вимог 354, 355 ЦПК України, розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України.
Повне судове рішення складене 25 вересня 2025 року.
Суддя: