17 жовтня 2025 р. Справа № 440/9897/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Чалого І.С.,
Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Гуріної Тетяни Вікторівни на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції Бойко С.С.) від 26.08.2025 по справі № 440/9897/25
за позовом Приватного підприємства "Світ"
до Приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Гуріної Тетяни Вікторівни
про визнання протиправною та скасування постанови,
Позивач, ПП "Світ", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просив визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця Гуріної Тетяни Вікторівни від 03 липня 2025 року у виконавчому провадженні № 78519099 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.
01.08.2025 від відповідача у справі надійшло клопотання про закриття провадження у справі, в якому вказує про те, що спірна постанова від 03.07.2025 у виконавчому провадженні № 78519099 скасована постановою про скасування процесуального документу від 01.08.2025 ВП №78519099, а отже у межах цієї справи відсутній предмет спору, що відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України є підставою для закриття провадження у справі.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 07.08.2025 по справі № 440/9897/25 клопотання відповідача про закриття провадження у справі № 440/9897/25 - задоволено. Провадження у справі № 440/9897/25 за позовом Приватного підприємства "Світ" до Приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Гуріної Тетяни Вікторівни про визнання протиправною та скасування постанови - закрито на підставі п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України.
14.08.2025 до суду надійшло клопотання від представника позивача, в якому він просив вирішити питання про стягнення з відповідача Тетяни Гуріної понесених з боку позивача судових витрат: оплату судового збору в розмірі 2433,40 грн та на надання правничої допомоги 7600 грн.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.08.2025 по справі № 440/9897/25 клопотання представника позивача про стягнення судових витрат - задоволено частково.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Гуріної Тетяни Вікторівни (вул. Соборності,54, офіс 116, Полтавська область, 36014, рнокпп 3196122141) на користь Приватного підприємства “Світ» (вул. Лісова,51, с. Піщане, Кременчуцький район, Полтавська область, код ЄРДПОУ 31446640) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн (чотири тисячі гривень).
Відповідач не погодився з ухвалою суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2025 року у справі № 440/9897/25. Заяву Приватного підприємства «Світ» про стягнення судових витрат у справі № 440/9897/25 повернути заявнику без розгляду. Стягнути з Приватного підприємства «Світ» (код ЄДРПОУ 31446640) на користь Приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Гуріної Тетяни Вікторівни (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати, пов'язані із розглядом апеляційної скарги. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції позбавлено Відповідача процесуального права, передбаченого статтею 134 КАС України, подати клопотання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу, адже судом не було постановлено ухвали про прийняття до розгляду поданого позивачем клопотання про стягнення судових витрат (навіть якщо воно розглядалося в письмовому провадженні, без виклику сторін), а відповідно, відповідач навіть не був обізнаний про факт розгляду судом відповідного клопотання. Вказує, що клопотання Позивача мало б бути взагалі залишено судом без розгляду, оскільки відповідно до частини 2 статті 167 КАС України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду. Вказує, що в силу положень частини 6 статті 18 КАС України, позивач - ПП «СВІТ» зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС. У разі якщо ПП «СВІТ» не зареєструвало електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС, застосовуються процесуальні наслідки, передбачені абзацом 2 частини 2 статті 167 КАС України у вигляді повернення заяви про стягнення судових витрат її заявнику без розгляду. Зазначає, що як на момент звернення Позивача із заявою від 14.08.2025, так і станом на момент винесення судом оскаржуваної ухвали (26.08.2025), у ПП «СВІТ» був відсутній зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС. При цьому, звертає увагу, що наявність електронного кабінету в представника Позивача - адвоката Руслана Ульянова не впливає на застосування процесуальних наслідків, передбачених КАС України, в силу положень абзацу 2 частини 6 статті 18 КАС України. Також зазначає, що загальний порядок розподілу судових витрат визначений ст. 139 КАС України. Разом з тим, вказана норма не передбачає алгоритму розподілу судових витрат у випадку закриття провадження у справі на підставі п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України. Також зазначає, що чинне законодавство передбачає, що у випадку закриття провадження у справі сплачена позивачем сума судового збору може бути повернута особі, яка його сплатила, за умови подання такою особою відповідного клопотання.
Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав.
Сторони про розгляд справи в порядку письмового провадження повідомлені належним чином.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Частково задовольняючи заяву представника позивача про розподіл судових витрат, суд першої інстанції враховуючи ту обставину, що відповідач самостійно виправив оскаржуване порушення, у порядку ч. 6 ст. 7 КАС України застосував аналогію закону в частині визначення порядку розподілу судових витрат, встановленого статтею 140 КАС України, та дійшов висновку, що на користь позивача підлягає стягненню 100% судових витрат зі сплати судового збору, а саме: 2422,40 грн - за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Крім цього позивач заявив до відшкодування судові витрати, понесені позивачем на оплату професійної правничої допомогу адвоката Ульянова Руслана Анатолійовича, що оцінені у 7600,00 грн, які просить стягнути з відповідача.
Вирішуючи це питання, суд першої інстанції оцінивши обставини цієї справи та надані представником позивача докази у їх сукупності, враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності і пропорційності судових витрат, дійшов висновку про необхідність зменшення витрат на професійну правничу допомогу в цій справі до 4000,00 грн.
Надаючи оцінку цим висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Приписами ч. 2 ст. 238 КАС України передбачено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
Одним з доводів апеляційної скарги є те, що у суду першої інстанції взагалі були відсутні підстави для розгляду заяви представника позивача про стягнення судових витрат і ця заява підлягала поверненню без розгляду у відповідності до абз. 2 ч. 2 ст. 167 КАС України.
Ці доводи апелянта ґрунтуються на тому, що суд повинен повернути письмову заяву (клопотання, заперечення) її заявнику без розгляду також у разі, якщо її подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його. Вказує, що як на момент звернення позивача із заявою від 14.08.2025, так і станом на момент винесення судом оскаржуваної ухвали (26.08.2025), у ПП «СВІТ» був відсутній зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС.
З цього приводу суд зазначає, що відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 18 КАС України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку.
Відповідно пп. 1 п. 2 та пп. 1 п. 3 розділу I Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» в частині обов'язкової реєстрації юридичними особами (приватної форми власності) електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, які вводяться в дію через сім місяців з дня опублікування цього Закону, тобто вводиться в дію 20.02.2024.
Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України “Про електронні довірчі послуги», якщо інше не визначено цим Кодексом.
Реєстрація в ЄСІТС не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі у порядку, визначеному цим Кодексом.
З 05.10.2021 функціонують окремі підсистеми (модулі) ЄСІТС “Електронний кабінет»; “Електронний суд»; підсистема відеоконференцзв'язку та, що у зв'язку із запровадженням в України воєнного стану, режиму економії та недофінансуванням судів, можливості направляти повістки та судові рішення поштовим зв'язком вкрай обмежені.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 ст. 18 КАС України, процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 167 КАС України суд повертає письмову заяву (клопотання, заперечення) її заявнику без розгляду також у разі, якщо її подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
Колегія суддів зазначає, що в силу положень ч. 6 ст. 18 КАС України ПП «СВІТ» було зобов'язане зареєструвати електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.
Разом з цим, судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно відповіді № 20599442 про наявність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС, сформованої 16.10.2025 засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», юридична особа ПП «СВІТ», код ЄДРПОУ 31446640, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС, дата реєстрації: 01.09.2025 11:08.
Отже, як на момент звернення позивача із заявою від 14.08.2025, так і станом на момент винесення судом оскаржуваної ухвали (26.08.2025), у ПП «СВІТ» був відсутній зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС, у зв'язку з чим, суд першої інстанції повинен був застосувати процесуальні наслідки, передбачені абз. 2 ч. 2 ст. 167 КАС України шляхом повернення заяви про стягнення судових витрат її заявнику без розгляду.
При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що в силу положень абз. 2 ч. 6 ст. 18 КАС України, наявність електронного кабінету в представника позивача - адвоката Руслана Ульянова, не впливає на можливість застосування процесуальних наслідків, передбачених КАС України.
Однак, ця обставина не була перевірена судом першої інстанції та відповідні процесуальні наслідки не були застосовані. Натомість, суд першої інстанції розглянув подану заяву по суті, що свідчить про те, що судом не дотримано норм процесуального права при вирішенні заяви про стягнення судових витрат та не застосовано відповідних наслідків, які передбачені абз. 2 ч. 2 ст. 167 КАС України.
Надаючи оцінку доводам апелянта про те, що судом першої інстанції позбавлено відповідача процесуального права, передбаченого статтею 134 КАС України, подати клопотання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу, адже судом не було постановлено ухвали про прийняття до розгляду поданого позивачем клопотання про стягнення судових витрат, колегія суддів зазначає наступне.
Положеннями ст. 143 КАС України визначено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі можуть оскаржити судове рішення щодо судових витрат, якщо це стосується їхніх інтересів.
Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, визначеному частиною третьою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
У випадку постановлення ухвали про закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду або ухвалення рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням суд вирішує питання про розподіл судових витрат не пізніше десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення, за умови подання учасником справи відповідної заяви і доказів, які підтверджують розмір судових витрат.
Згідно з ч. 3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Аналіз наведених вище норм свідчить про те, що питання про ухвалення додаткового рішення щодо вирішення питання про судові витрати суд вирішує протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви та протягом цього строку інша сторона має право подати до суду клопотання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу. При цьому, приписами наведених вище норм не передбачено обов'язку суду ухвалювати окреме судове рішення про прийняття такої заяви до розгляду.
З матеріалів справи судом встановлено, що заяву про ухвалення додаткового рішення (про стягнення судових витрат) подано представником позивача до суду першої інстанції через підсистему «Електронний суд» та до цієї заяви долучено квитанцію про направлення копії цієї заяви до електронного кабінету відповідача у справі.
Отже, відповідач був достовірно обізнаний про подання такої заяви до суду та відповідно не був позбавлений можливості подати відповідне клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, а тому доводи апелянта в цій частині суд відхиляє.
Враховуючи встановлені у цій справі обставини, суд апеляційної дійшов таких висновків.
Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 167 КАС України суд повертає письмову заяву (клопотання, заперечення) її заявнику без розгляду також у разі, якщо її подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
Аналіз наведеної норми свідчить про те, що наслідки передбачені абз. 2 ч. 2 ст. 167 КАС України може застосовувати лише той суд, до якого подано відповідну письмову заяву (клопотання, заперечення).
В рамках цієї справи судом першої інстанції відповідних наслідків, абз. 2 ч. 2 ст. 167 КАС України застосовано не було, а розглянуто заяву про стягнення судових витрат по суті, що свідчить про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, яке є підставою для скасування відповідного судового рішення.
Приписами ч. 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін; 2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення; 3) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково; 4) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у визначених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині; 5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю; 6) у визначених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених у пунктах 1-5 частини першої цієї статті.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Враховуючи те, що під час апеляційного перегляду судового рішення (ухвали від 26.08.2025) судом апеляційної інстанції встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права, яке є підставою для скасування ухвали суду від 26.08.2025, колегія суддів дійшла до висновку, що ухвала Полтавського окружного адміністративного суду від 26.08.2025 по справі № 440/9897/25 підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення, про відмову у задоволенні клопотання представника позивача про стягнення судових витрат.
Оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для скасування ухвали суду першої інстанції через недотримання норм процесуального права, оцінка іншим доводам апелянта, зокрема в частині правильності розподілу судових витрат за наслідками розгляду заяви від 14.08.2025, судом не надається.
Що стосується заявленого апелянтом клопотання про стягнення з Приватного підприємства «Світ» на користь Приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Гуріної Тетяни Вікторівни судових витрат, пов'язаних із розглядом апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що таке клопотання задоволенню не підлягає, оскільки приписами ст. 139 КАС України не передбачено вирішення судом питання про розподіл судових витрат зі сплати судового збору, у випадку задоволення (часткового задоволення) скарги особи, яка в розумінні КАС України виступає у справі в якості суб'єкта владних повноважень, на користь такої особи.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Гуріної Тетяни Вікторівни задовольнити частково.
Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 26.08.2025 по справі № 440/9897/25 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні клопотання представника позивача про стягнення судових витрат - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)І.С. Чалий
Судді(підпис) (підпис) І.М. Ральченко В.В. Катунов