Апеляційне провадження № 22-ц/824/15007/2025
Справа № 756/14/25
Іменем України
15 жовтня 2025 року
м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Кашперської Т.Ц.,
суддів Фінагеєва В.О., Яворського М.А.,
за участю секретаря Діденка А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва, постановлену у складі судді Тихої О.О. в м. Київ 16 червня 2025 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування,
заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи,
В січні 2025 року позивач ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» звернувся до суду із даним позовом, просив стягнути на свою користь з ОСОБА_1 суму виплачених страхових відшкодувань у порядку регресу в розмірі 266 400,98 грн. та понесені судові витрати.
В квітні 2025 року позивач ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» звернувся до суду з клопотанням про призначення у справі судової транспортно-товарознавчої експертизи по наявним матеріалам справи та CD-диском, просив доручити її проведення Київському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України, на розгляд експертизи просив поставити питання: 1) яка ринкова вартість КТЗ Huyndai Accent д.н.з. НОМЕР_1 , станом на 16 липня 2024 року; 2) яка вартість матеріального збитку, завданого власнику КТЗ Huyndai Accent д.н.з. НОМЕР_1 , внаслідок ДТП станом на 16 липня 2024 року; 3) яка утилізаційна (залишкова) вартість КТЗ Huyndai Accent д.н.з. НОМЕР_1 після ДТП станом на 16 липня 2024 року.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 16 червня 2025 року, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 20 червня 2025 року, у справі призначено транспортно-товарознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, на вирішення якого поставлено питання, запропоновані позивачем, та покладено витрати по проведенню зазначеної експертизи на позивача; експертизу доручено провести на підставі наявних матеріалів справи № 756/14/25 без огляду колісного транспортного засобу Hyundai Accent, д.н.з. НОМЕР_1 , попереджено експертів про кримінальну відповідальність за ст. 384, 385 КК України, надано у розпорядження експертів матеріали цивільної справи № 756/14/25, провадження у справі № 756/14/25 зупинено на час проведення судової автотоварознавчої експертизи.
Відповідач ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 , не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 16 червня 2025 року та відмовити у задоволенні клопотання ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» про призначення експертизи.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, посилався на те, що судом в ухвалі зазначено, що огляд об'єкта дослідження не буде проводитись, а експертам передано лише наявні матеріали справи.
Вказував, що позивач в судовому засіданні не довів, що має законну можливість передати транспортний засіб для дослідження, не повідомив про його точне місцезнаходження, не обґрунтував неможливість його огляду в належний спосіб, а також не надав доказів уповноваження на дію від імені власника цього КТЗ. При цьому саме позивач ініціює експертизу, яка безпосередньо стосується майна, яким він не володіє та не управляє.
Посилався на положення Методики товарознавчої експертизи та оцінки КТЗ, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, ФДМУ № 142/5/2092 від 24 листопада 2003 року, а також Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз (наказ Міністерства юстиції України № 53/5 від 08 жовтня 1998 року), якими передбачено, що особистий огляд транспортного засобу є загальновстановленою вимогою для достовірного визначення матеріального збитку, і винятки допускаються лише у разі, коли неможливо надати транспортний засіб для огляду, і орган (особа), який призначає експертизу, прямо вказує про це у своєму рішенні, обґрунтовуючи неможливість огляду та визначаючи перелік допустимих вихідних даних.
У постановленій ухвалі від 16 червня 2025 року таких обґрунтувань немає, а суд лише зазначив, що позивач не є власником автомобіля і не знає його місцезнаходження. Вважав, що таке формулювання не є належним обґрунтуванням, як цього вимагає методика. Воно не містить опису причин відсутності доступу до об'єкта дослідження, відомостей про вжиття заходів для з'ясування місцезнаходження автомобіля, підтверджень, що транспортний засіб неможливо оглянути за жодних обставин.
Крім того, призначення експертизи без верифікованого джерела вихідних даних (тобто без огляду, технічного акту, відео протоколу тощо) призводить до ризику створення оцінки, яка базується виключно на інформації, наданій однією стороною, в даному випадку позивачем. Така експертиза не може гарантувати об'єктивність, що прямо суперечить завданням судової експертизи згідно ст. 103 ЦПК України.
Вказував, що призначення експертизи без огляду об'єкта суперечить принципу змагальності сторін. Суд призначив експертизу на підставі матеріалів, наданих виключно позивачем, зокрема CD-диску з невстановленими цифровими копіями та документами, щодо яких невідомо джерело походження, відсутні належним чином оформлені протоколи огляду, не встановлено авторство та технічні характеристики зображень, відсутні докази автентичності, незмінності чи відповідності реальному стану транспортного засобу після ДТП.
Крім того, відповідач фактично позбавлений можливості перевірити ці матеріали, оскільки об'єкт експертизи - автомобіль Hyundai Accent, д.н.з. НОМЕР_1 відсутній, не наданий на огляд, і його місцезнаходження невідоме. Відповідно, експертиза проводитиметься на підставі неперевірених даних без доступу сторін до реального об'єкта дослідження.
Вважав, що це призводить до порушення принципу рівності в судовому процесі, бо одна сторона (позивач) фактично формує базу для експертизи без участі другої сторони; відповідач позбавлений можливості поставити під сумнів достовірність вихідних даних; висновки експерта можуть бути сформовані на основі неперевіреної інформації, яка потенційно є суб'єктивною чи маніпулятивною. Суд, замість того, щоб забезпечити баланс інтересів, надав перевагу одній зі сторін, поставивши іншу в становище, в якому вона не має доступу до доказів, які визначатимуть результат справи.
Вказував, що не усунуто виявлених недоліків вихідного звіту оцінки, оскільки суд призначив експертизу фактично на основі звіту № 40219 ФОП ОСОБА_3 , який був негативно оцінений рецензією ГО «Українське товариство оцінювачів». Попри це, суд не дослідив і не оцінював вказану рецензію, не ініціював виправлення виявлених порушень, а призначив експертизу на тому ж інформаційному фундаменті.
Зазначав, що призначення експертизи суперечить нормам ст. 103-104, 12, 81 ЦПК України, оскільки ст. 103 ЦПК України чітко визначає, що експертиза призначається, якщо встановлення обставин справи неможливе без спеціальних знань. У цій справі позивач вже самостійно оцінив збитки, тобто експертиза дублює вже подані докази.
Стаття 104 ЦПК України вимагає чіткого визначення підстав, питань, переліку матеріалів та умов експертизи, однак в оскаржуваній ухвалі це зроблено поверхнево й неповно.
Стаття 12 ЦПК України порушена через відсутність рівних можливостей сторін у формуванні доказів.
Стаття 81 ЦПК України покладає обов'язок доказування обставин саме на сторону, яка їх стверджує, тобто позивача. Натомість суд своєю ухвалою фактично переклав тягар доказування на експертів, що є підміною процесуального механізму.
Відзивів на апеляційну скаргу не надійшло.
В судове засідання 15 жовтня 2025 року учасники справи не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи належним чином повідомлялись шляхом направлення судової повістки-повідомлення до електронного кабінету, в тому числі відповідач ОСОБА_1 повідомлений через свого представника - адвоката Александрова Д.О.
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до п. 2, 6, 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, виконувати процесуальні дії у встановлений законом або судом строк та виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, передумовою якого є не відсутність учасників справи, а неможливість вирішення спору в судовому засіданні (правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 25 червня 2024 року в справі № 359/6678/19, провадження № 61-17877св23).
Враховуючи наведене, оскільки сторони належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, їх неявка не перешкоджає розгляду справи, а також з урахуванням необхідності розгляду справи в передбачений законом строк, апеляційний суд прийшов до висновку про можливість проведення судового засідання у відсутності нез'явившихся учасників справи.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Із матеріалів справи вбачається, що в січні 2025 року позивач ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» звернувся до суду із даним позовом, просив стягнути на свою користь з ОСОБА_1 суму виплачених страхових відшкодувань у порядку регресу в розмірі 266 400,98 грн. та понесені судові витрати.
Позов мотивував тим, що 08 червня 2024 року ПрАТ «СК «Євроінс Україна» та ОСОБА_4 було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у формі полісу № 221403618, відповідно до якого забезпеченим транспортним засобом є Honda Accord д.н.з. НОМЕР_2 , страхова сума за шкоду, заподіяну майну третьої особи, складає 160000 грн.
16 липня 2024 року в м. Києві по вул. Набережно-Рибальська (навпроти вул. Електриків, 29/7) сталася ДТП за участю транспортного засобу Honda Accord д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , транспортного засобу Hyindai Accent д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_5 , та транспортного засобу Toyоta Camry д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_6 .
Відповідач своїми діями вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, внаслідок ДТП були пошкоджені транспортні засоби Hyindai Accent та Toyоta Camry, що встановлено постановою Київського апеляційного суду від 01 листопада 2024 року. З огляду на те, що цивільно-правова відповідальність відповідача на момент ДТП була застрахована позивачем згідно з полісом, власники пошкоджених транспортних засобів звернулися до позивача з заявами про страхове відшкодування.
Звітом суб'єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_3 № 40219 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, складеним на замовлення позивача, встановлено, що витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу Hyindai Accent д.н.з. НОМЕР_1 перевищують вартість транспортного засобу до ДТП (ринкова вартість 254731,94 грн., вартість відновлювального ремонту 312740,90 грн.).
З метою визначення вартості пошкодженого транспортного засобу після ДТП, суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_3 на замовлення позивача було складено висновок вартості придатних залишків № 40219/1, відповідно до якого вартість транспортного засобу Hyindai Accent д.н.з. НОМЕР_1 у пошкодженому стані після ДТП становила 148330,96 грн.
25 жовтня 2024 року позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування ОСОБА_7 за фізично знищений транспортний засіб Hyindai Accent д.н.з. НОМЕР_1 у розмірі 106400,98 грн.
Також 06 грудня 2024 року позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування ПАТ «СК «УСГ» за пошкоджений транспортний засіб Toyоta Camry д.н.з. НОМЕР_3 у розмірі 160000 грн.
Оскільки факт перебування відповідача у стані алкогольного сп'яніння на момент ДТП підтверджено постановою Подільського районного суду м. Києва від 27 вересня 2024 року у справі № 758/10201/24, залишеною без змін апеляційним судом, відповідно до п.п. 38.1.1 п. 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відповідач зобов'язаний компенсувати на користь позивача суму виплаченого страхового відшкодування за шкоду, заподіяну двом транспортним засобам, у загальному розмірі 266400,98 грн.
До позовної заяви долучено копію постанови Подільського районного суду м. Києва від 27 вересня 2024 року у справі № 758/10201/24, яким ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, копію полісу № 221403618 ПрАТ «СК «Євроінс Україна», згідно якого забезпеченим транспортним засобом є Honda Accord д.н.з. НОМЕР_2 , копії повідомлень про дорожньо-транспортну пригоду та заяви про страхове відшкодування, копію довідки Національної поліції України про дорожньо-транспортну пригоду, копію протоколу технічного огляду автомобіля Hyindai Accent д.н.з. НОМЕР_1 від 30 липня 2024 року, складеного представником ПрАТ «СК «Євроінс Україна», копію звіту ФОП ОСОБА_3 № 40219 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, згідно якого вартість (розмір) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу Hyindai Accent д.н.з. НОМЕР_1 внаслідок його пошкодження, за станом на дату оцінки, становить 254731,94 грн., вартість відновлювального ремонту 312740,90 грн. (включаючи ПДВ на запасні частини та матеріали фарбування), копію висновку вартості придатних залишків № 40219/1, складеного ФОП ОСОБА_3 17 серпня 2024 року, згідно якого вартість автомобіля Hyindai Accent д.н.з. НОМЕР_1 в пошкодженому стані складає 148330,96 грн., копії страхових актів, розрахунку страхового відшкодування, копії платіжних інструкцій, копію претензії про добровільну сплату виплаченого страхового відшкодування в розмірі 266400,98 грн. на адресу відповідача.
У відзиві на позовну заяву ОСОБА_1 заперечував проти доказів, наданих позивачем на підтвердження розміру заподіяної шкоди, вважаючи їх неналежними (а. с. 133).
Також відповідачем надано рецензію ГО «Всеукраїнське об'єднання «Українське товариство оцінювачів» від 21 березня 2025 року, на звіт про оцінку майна № 40219 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу (а. с. 158 - 159).
В квітні 2025 року позивач ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» звернувся до суду з клопотанням про призначення у справі судової транспортно-товарознавчої експертизи по наявним матеріалам справи та CD-диском, доручити її проведення Київському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України, на розгляд якої просив поставити питання: 1) яка ринкова вартість КТЗ Huyndai Accent д.н.з. НОМЕР_1 , станом на 16 липня 2024 року; 2) яка вартість матеріального збитку, завданого власнику КТЗ Huyndai Accent д.н.з. НОМЕР_1 , внаслідок ДТП станом на 16 липня 2024 року; 3) яка утилізаційна (залишкова) вартість КТЗ Huyndai Accent д.н.з. НОМЕР_1 після ДТП станом на 16 липня 2024 року.
Клопотання мотивував тим, що оскільки відповідач повністю заперечує проти заявлених позовних вимог, ставить під сумнів об'єктивність, повноту та правильність результатів транспортно-товарознавчого дослідження, виконаного на замовлення позивача СОД ФОП ОСОБА_3 щодо транспортного засобу Huyndai Accent д.н.з. НОМЕР_1 , позивач вважає за необхідне звернутися до суду із даним клопотанням про призначення у справі транспортно-товарознавчої експертизи.
Наводив зміст ст. 103, 104, 107 ЦПК України, п. 5.1 Методики товарознавчої експертизи та оцінки КТЗ, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092, п. 1.5 глави 1 розділу 4 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5.
Пояснював, що оскільки ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» не є власником транспортного засобу Huyndai Accent д.н.з. НОМЕР_1 , не має відомостей про його місцезнаходження та фактичне перебування у володінні власника транспортного засобу згідно із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, даний автомобіль не може бути наданий позивачем експерту для огляду в стані, в якому він перебував після ДТП, яка сталася 16 липня 2024 року.
Вважав за можливе проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи автомобіля Huyndai Accent д.н.з. НОМЕР_1 на підставі наявних матеріалів справи, а також даних технічного огляду КТЗ, які додаються до цього клопотання, записаних на компакт-диску (акт (протокол) огляду транспортного засобу із цифровими фотографіями до нього). Зазначені документи та матеріалів дозволяють вирішити поставлені перед судовим експертом питання. Проведення експертизи слід виконати станом на дату ДТП, тобто станом на 16 липня 2024 року.
Вказував, що оплата вартості проведення експертизи гарантується.
До клопотання додано компакт-диск (а. с. 166) та докази направлення копії клопотання на адресу відповідача (а. с. 167 - 168).
07 квітня 2025 року на адресу суду надійшли заперечення на вказане клопотання, в яких представник відповідача серед іншого зазначив, що клопотання про призначення судової транспортно-товарознавчої експертизи фактично спрямоване на легалізацію результатів проведеної позивачем оцінки, недостовірність та істотні недоліки якої встановлені рецензією ГО «Всеукраїнське об'єднання «Українське товариство оцінювачів» від 21 березня 2025 року. Крім того, позивач не є власником автомобіля Hyundai Accent, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та не вказав його місцезнаходження, що прямо суперечить вимогам Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24 листопада 2003 року, Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08 жовтня 1998 року, у той же час, призначення експертизи без об'єкту дослідження не відповідає принципу змагальності (а. с. 160 - 161).
Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи.
Відповідно до ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Всебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язків, відносин і залежностей. Всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Відповідно до положень ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право подавати докази, заяви та клопотання.
Відповідно до частини п'ятої статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Отже, у разі проведення експертизи висновок експерта разом з іншими наданими учасниками справи доказами підлягатиме оцінці як окремо, так і в їх сукупності.
Відповідно до ч. 1, 6, 7 ст. 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім'я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Задовольняючи клопотання відповідача про призначення експертизи, суд першої інстанції врахував предмет позову про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, врахував те, що відповідачем ставиться під сумнів об'єктивність, повнота та правильність результатів транспортно-товарознавчого дослідження, виконаного на замовлення позивача щодо транспортного засобу Hyundai Accent, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з метою повного та всебічного з'ясування усіх істотних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи та потребують спеціальних знань, та виходив із наявності всіх умов, визначених ч. 1 ст. 103 ЦПК України.
Апеляційний суд погоджується із даними висновками, враховуючи наступне.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені нормами статті 1166 ЦК України, відповідно до якої шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві шкоди, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Таким чином, для розгляду позову про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними, на думку позивача, діями відповідача, дійсно необхідно встановити розмір такої шкоди, для цього необхідні спеціальні знання, без яких встановити відповідні обставини неможливо, а відповідач ці обставини (розмір заявленої до відшкодування шкоди) не визнає.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Судова експертиза повинна призначатися лише для встановлення даних, які входять в предмет доказування у справі, і не може стосуватися тлумачення і застосування правових норм.
При цьому, судова експертиза призначається лише в разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено судом з призначенням відповідної судової експертизи.
Відповідно до ч. 1, 4, 5 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Відповідно до ст. 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Ухвала про призначення експертизи направляється особам, яким доручено проведення експертизи, та учасникам справи. Об'єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі).
В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Відтак судом першої інстанції обґрунтовано задоволено клопотання про призначення експертизи, на вирішення якої поставлено питання, запропоновані позивачем, та які входять до предмета доказування.
Апеляційний суд враховує, що відповідач у апеляційній скарзі не заперечував проти питань, поставлених на вирішення експертизи, та власні питання не пропонував.
Згідно п. 5.1 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24 листопада 2003 року, визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом, який складає висновок, можливе тільки за рішенням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), в якому міститься обґрунтування неможливості надання об'єкта дослідження на огляд, у разі надання ним даних, необхідних для проведення дослідження.
Відповідно до п.п. 2.1 п. 2 Розділу IV Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 08 жовтня 1998 року № 53/5 до числа основних завдань транспортно-товарознавчої експертизи належить визначення ринкової вартості колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), їх складових, а також розміру вартості матеріальних збитків, заподіяних власнику або володільцю колісних транспортних засобів, їх складових унаслідок пошкодження останнього.
Згідно з п.п 1.5 п. 1 Розділу IV Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень на експертизу може бути поставлене питання про вартість відсутнього товару (майна). У таких випадках у документі про призначення експертизи (залучення експерта) зазначається про відсутність об'єкта та вказуються матеріали справи, на підставі яких повинна проводитись експертиза (рахунки, товарно-транспортні накладні, описи в позовних заявах, протоколах допиту потерпілих тощо).
Судом першої інстанції враховано, що позивач не є власником пошкодженого під час ДТП автомобіля Hyundai Accent, реєстраційний номер НОМЕР_1 , у позивача відсутні дані щодо місцезнаходження вказаного КТЗ та неможливо надати його для огляду експерту у стані, у якому він перебував після ДТП, яка мала місце 16 липня 2024 року, та обґрунтовано вказано в ухвалі, що в зв'язку з цими обставинами експертиза підлягає проведенню без огляду колісного транспортного засобу Hyundai Accent, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на підставі наявних матеріалів справи № 756/14/25, зокрема, даних технічного огляду вказаного КТЗ на цифровому носії.
Одночасно із призначенням судової експертизи судом першої інстанції зупинено провадження в справі на час її проведення, що відповідає вимогам п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України.
Доводи апеляційної скарги, що позивач в судовому засіданні не довів, що має законну можливість передати транспортний засіб для дослідження, не повідомив про його точне місцезнаходження, при цьому саме позивач ініціює експертизу, яка безпосередньо стосується майна, яким він не володіє та не управляє, не надав доказів уповноваження на дію від імені власника цього КТЗ, суперечать заявленим одночасно з цими доводам відповідача, що позивач не обґрунтував неможливість огляду Hyundai Accent д.н.з. НОМЕР_1 в належний спосіб, та відхиляються апеляційним судом як неаргументовані.
Доводи апеляційної скарги, що саме лише посилання суду на те, що позивач не є власником автомобіля і не знає про його місцезнаходження, не може вважатись належним обґрунтуванням неможливості огляду предмета оцінки, оскільки не містить опису причин відсутності доступу до об'єкта дослідження, відомостей про вжиття заходів для з'ясування місцезнаходження автомобіля, підтверджень, що транспортний засіб неможливо оглянути за жодних обставин, - не узгоджуються з положеннями п. 5.1 Методики № 142/5/2092, у якому не конкретизовано, яким чином має обґрунтовуватися неможливість особистого огляду транспортного засобу, ступінь деталізації таких обґрунтувань, а отже дані обставини вирішуються у кожному конкретному випадку.
Апеляційний суд враховує, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 260 ЦПК України в мотивувальній частині ухвала суду першої інстанції зазначено мотиви, з яких суд дійшов відповідних висновків, і закон, яким керувався суд, постановляючи ухвалу.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги, що експертиза підлягала призначенню з оглядом об'єкта дослідження - автомобіля Hyundai Accent д.н.з. НОМЕР_1 , оскільки у іншому випадку призначення експертизи суперечить принципу змагальності сторін, апеляційний суд враховує, що положення п. 5.1 Методики безпосередньо передбачають можливість визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом, який складає висновок, за рішенням органу, який призначив експертизу, в якому міститься обґрунтування неможливості надання об'єкта дослідження на огляд, у разі надання ним даних, необхідних для проведення дослідження, і що на ці ж положення Методики в апеляційній скарзі посилався сам відповідач.
Отже, визначаючи в ухвалі спосіб проведення експертизи по наявним матеріалам справи без огляду транспортного засобу, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із неможливості надання об'єкта дослідження на огляд, оскільки стороною позивача повідомлено, що ПрАТ «СК «Євроінс Україна» не є власником автомобіля і не має можливості надати його на дослідження у стані, у якому він перебував після ДТП, яка мала місце 16 липня 2024 року, і наведені обставини унеможливлюють забезпечити огляд об'єкта дослідження.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції принципу рівності та змагальності у судовому процесі, оскільки одна сторона (позивач) фактично формує базу для експертизи без участі другої сторони, відповідач позбавлений можливості поставити під сумнів достовірність вихідних даних, а висновки експерта можуть бути сформовані на основі неперевіреної інформації, апеляційний суд враховує наступне.
Як роз'яснено Конституційним Судом України в рішенні від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012, засада (принцип) рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом забезпечує гарантії доступності правосуддя та реалізації права на судовий захист, закріпленого в частині першій статті 55 Конституції України. Ця засада є похідною від загального принципу рівності громадян перед законом, визначеного частиною першою статті 24 Основного Закону України, і стосується, зокрема, сфери судочинства. Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав.
Заперечення відповідача щодо призначення експертизи на підставі матеріалів справи в зв'язку з наявністю в матеріалах справи сумнівних, на його думку, доказів, не свідчить, що судом першої інстанції не дотримано єдиного правового режиму по відношенню до позивача, відповідача, або не забезпечено реалізацію процесуальних прав будь-якої зі сторін, і не є саме по собі підставою для призначення експертизи з оглядом експертом об'єкта дослідження, оскільки висновок експертизи, як і інші докази, підлягає оцінці судом першої інстанції при ухваленні рішення.
Апеляційний суд також приймає до уваги, що експерт відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 72 ЦПК України вправі заявляти клопотання про надання йому додаткових матеріалів і зразків, а також, що призначений судом експерт може відмовитися від надання висновку, якщо надані на його запит матеріали недостатні для виконання покладених на нього обов'язків (ч. 8 ст. 72 ЦПК України).
При цьому відповідач жодним чином не обмежений судом першої інстанції у правах, передбачених ст. 43 ЦПК України, в тому числі правом подавати докази, яке було ним безперешкодно реалізоване шляхом долучення до матеріалів справи рецензії ГО «Всеукраїнське об'єднання «Українське товариство оцінювачів» від 21 березня 2025 року, на звіт про оцінку майна № 40219 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу.
Апеляційний суд враховує, що саме поставлення відповідачем під сумнів об'єктивності, повноти та правильності результатів транспортно-товарознавчого дослідження, виконаного на замовлення позивача, зумовило звернення позивача до суду із клопотанням про призначення транспортно-товарознавчої експертизи, в зв'язку з чим апеляційний суд відхиляє необґрунтовані доводи апеляційної скарги про те, що суд своєю ухвалою фактично переклав тягар доказування на експертів, що є підміною процесуального механізму, а також, що оскільки позивач вже самостійно оцінив збитки, то експертиза дублює вже подані докази.
Доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції не дослідив та не оцінював рецензію ГО «Всеукраїнське об'єднання «Українське товариство оцінювачів» від 21 березня 2025 року, є необґрунтованими та відхиляються апеляційним судом, оскільки оцінка доказів здійснюється судом першої інстанції при ухваленні рішення, а не на стадії їх зібрання на стадії підготовчого провадження.
Виходячи з наведеного, суд першої інстанції, вірно встановивши обставини справи та характер спірних правовідносин, дійшов обґрунтованого висновку про наявність передбачених законом підстав для задоволення клопотання позивача про призначення по справі транспортно-товарознавчої експертизи, оскільки без залучення спеціальних знань неможливо встановити обставини, що входять в предмет доказування по даній справі.
При цьому підстави призначення експертизи, питання, поставлені на вирішення експертів, перелік наданих матеріалів та умови експертизи в ухвалі суду першої інстанції чітко визначені, що спростовує доводи апеляційної скарги про поверхневість та неповноту ухвали.
Доводи апеляційної скарги, що ухвала суду першої інстанції постановлена з ризиком порушення прав третіх осіб, а саме власника КТЗ, є нічим не підтвердженими припущеннями та відхиляються апеляційним судом.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, зводяться до незгоди з ухвалою суду першої інстанції, не ґрунтуються на законі та не можуть бути підставою для скасування ухвали суду.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена із додержанням вимог закону і не може бути скасована з підстав, що викладені в апеляційній скарзі.
Керуючись ст. 367, 374, 375, 381, 382, 389 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , залишити без задоволення.
Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 16 червня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий: Кашперська Т.Ц.
Судді: Фінагеєв В.О.
Яворський М.А.