Апеляційне провадження № 22-ц/824/15211/2025
Справа № 359/4916/25
Іменем України
15 жовтня 2025 року
м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Кашперської Т.Ц.,
суддів Фінагеєва В.О., Яворського М.А.,
за участю секретаря Діденка А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області в складі судді Чирки С.С., постановлену в м. Бориспіль 21 липня 2025 року про призначення експертизи у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» про визнання права та стягнення витрат,
заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи,
В квітні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом, просив стягнути з ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» на свою користь витрати на спеціальний медичний догляд за період з 25 листопада 2024 року по 01 червня 2025 року у загальній сумі 49600 грн., визнати право ОСОБА_1 на відшкодування витрат на спеціальний медичний догляд з 25 листопада 2024 року безстроково, зобов'язати ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» відшкодувати витрати на спеціальний медичний догляд безстроково.
У травні 2025 року позивачем подано заяву про забезпечення доказів шляхом призначення судово-медичної експертизи, на вирішення якої поставити питання: чи потребував ОСОБА_1 за станом свого здоров'я забезпечення спеціальним медичним доглядом у 2024 році; чим потребує ОСОБА_1 за станом здоров'я, забезпечення спеціальним медичним доглядом, з дати встановлення, 25 листопада 2024 року, першої групи інвалідності, підгрупа Б.
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 липня 2025 року заяву задоволено, у справі призначено судово-медичну експертизу, проведення якої доручено експертам Державної спеціалізованої установи «Київське міське бюро судово-медичної експертизи», на вирішення експертизи поставлено питання, запропоновані позивачем.
Відповідач ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі», не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 липня 2025 року та поновити провадження у справі.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, не погоджувався з висновками суду першої інстанції про те, що об'єктивне вирішення даного спору потребує спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, сторонами не надані відповідні висновки експертів із тих самих питань. Вважав таку позицію хибною, оскільки спосіб встановлення «відповідних обставин» (необхідності спеціального догляду ОСОБА_1 як особі з інвалідністю І групи з дитинства) має встановлюватися іншим способом, ніж проведенням незалежної експертизи Державною спеціалізованої установи «Київське міське бюро судово-медичної експертизи».
Вказував, що поняття «спеціальний медичний догляд» приведено у п. б ч. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України - «розмір витрат на необхідний догляд за потерпілим установлюється залежно від характеру цього догляду (який при ушкодженні здоров'я у зв'язку з виконанням трудових обов'язків визначається МСЕК, а в інших випадках - судово-медичною експертизою), і не може бути меншим (на місяць) від мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, - на спеціальний медичний догляд (масаж, уколи тощо)».
Так, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338 з 01 січня 2025 року запроваджено новий процес оцінювання повсякденного функціонування особи на заміну медико-соціальної експертизи (МСЕК).
Постанова визначає чіткий порядок для громадян, які потребують, зокрема, повторного огляду, яким інвалідність була встановлена із зазначенням строку повторного огляду, оновлення індивідуальної програми реабілітації (ІПР). Даною постановою затверджено Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, в тому числі п. 9 Положення встановлено повноваження експертних команд, і зокрема визначення компенсаторів повсякденного функціонування особи (сукупність лікарських засобів та/або медичних виробів та допоміжних засобів реабілітації тимчасового або постійного застосування/використання).
Вважав, що зважаючи на зміни в законодавстві і покладення функцій МСЕК на експертні команди, визначення потреби у спеціальному догляді (масаж, уколи) згідно з п. 9 Положення перебувають в компетенції саме експертних команд, а не судово-медичної експертизи.
Відповідно до Критеріїв направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджених вказаною постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338, особа направляється лікуючим лікарем або головою військово-лікарської медичної (військово-лікарської), лікарсько-експертної комісії на огляд до експертної команди для проведення оцінювання її повсякденного функціонування.
Наводив п. 2 постанови № 1338 про те, що з 01 січня 2025 року експертиза щодо встановлення інвалідності відповідно до законодавства для повнолітніх осіб проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи, а також Центром оцінювання функціонального стану осіб.
Вказував, що з наведеного вбачається, що встановлення ступеню інвалідності І групи з дитинства позивачу не могло бути встановлене групою експертів з 25 листопада 2024 року, як зазначає суд в ухвалі, враховуючи, що експертні команди почали діяти лише з 01 січня 2025 року.
По-друге, питання, які поставив суд перед експертною установою, належить виключно до компетенції експертних команд, тобто суд своїм рішенням на свій розсуд визначив порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування ОСОБА_1 в спосіб, що суперечить порядку, визначеному Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338.
Зазначав, що реалізація принципу змагальності сторін та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог та/або заперечень, що є його конституційною гарантією, неможливе шляхом призначення в даній справі судово-медичної експертизи і має встановлюватися в порядку, передбаченому постановою № 1338 - експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи.
Наголошував, що в матеріалах справи наявний витяг з рішення експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи № 2256/25/406/ВТ від 06 березня 2025 року, яким спеціальний медичний догляд позивача не передбачений.
При цьому позивач не позбавлений права на повторні оцінювання експертною командою згідно п.п. 4 п. 9 Положення, і поданню позову ОСОБА_1 має передувати проведення такого оцінювання на предмет необхідності спеціального медичного догляду.
Наводив зміст ч. 1 ст. 81, ч. 2 ст. 83 ЦПК України, вказував, що подання доказів щодо необхідності спеціального медичного догляду мало бути здійснено позивачем при поданні позову.
Від позивача ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
У відзиві позивач наводив фактичні обставини справи, вказуючи, що рішенням Залізничного районного народного суду м. Києва від 23 вересня 1969 року відповідача було визнано винним у заподіянні шкоди неповнолітньому ОСОБА_1 , та визнано його право на відшкодування шкоди в зв'язку з каліцтвом. Відповідно до рішення Залізничного районного суду від 09 липня 2001 року, за ОСОБА_1 було визнано право на відшкодування витрат на побутовий та звичайний догляд, відповідача було зобов'язано сплачувати необхідні платежі на побутовий та звичайний догляд довічно.
У 2024 році позивач, у зв'язку з погіршенням стану здоров'я був змушений постійно звертатися за медичною допомогою та неодноразово проходив стаціонарне лікування в медичних закладах.
Відповідно до рішення Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 11 березня 2025 року № 225/25/406/Р, ОСОБА_1 з 25 листопада 2024 року була встановлена 1 група інвалідності, підгрупа Б, на безстроковий термін. Тим же рішенням Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 11 березня 2025 року, ОСОБА_1 встановлено потребу в соціальній і побутовій реабілітації.
Згідно п. 5.5 Рекомендацій Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 11 березня 2025 року, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю, витяг № 225/25/434/1, зазначено, що додаткове визначення потреб у разі встановлення причини інвалідності «нещасний випадок на виробництві (трудове каліцтво чи інше ушкодження здоров'я) або «професійне захворювання», заповнюється у разі, якщо це стосується справи, що розглядається.
Наводив зміст п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 22, 1166, 1195, 11, 16 ЦК України, ст. 103, 105 ЦПК України, ч. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року № 6, яким передбачено, що якщо в потерпілого у зв'язку з ушкодженням здоров'я є потреба у додаткових витратах на медичну та соціальну допомогу, що підтверджується із зазначенням їх тривалості висновком МСЕК, вони компенсуються Фондом відповідно до ч. 4 ст. 34 Закону № 1105-XIV. Додаткові витрати потерпілих, на яких дія цього Закону не поширюється (потреба в них та їх тривалість мають підтверджуватися висновком судово-медичної експертизи), підлягають стягненню з особи, відповідальної за шкоду, на підставі ст. 455 ЦК. Розмір витрат на необхідний догляд за потерпілим установлюється залежно від характеру цього догляду (який при ушкодженні здоров'я у зв'язку з виконанням трудових обов'язків визначається МСЕК, а в інших випадках - судово-медичною експертизою).
Посилався на правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 18 березня 2019 року в справі № 311/2467/16-ц щодо застосування ч. 1 ст. 1195 ЦК України «Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я».
Підсумовував, що ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам норм матеріального та процесуального права й не може бути скасованою з підстав, викладених в апеляційній скарзі, які по суті є необґрунтованими і надуманими.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Із матеріалів справи вбачається, що в квітні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, у якому просив стягнути з ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» на свою користь витрати на спеціальний медичний догляд за період з 25 листопада 2024 року по 01 червня 2025 року у загальній сумі 49600 грн., визнати право ОСОБА_1 на відшкодування витрат на спеціальний медичний догляд з 25 листопада 2024 року безстроково, зобов'язати ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» відшкодувати витрати на спеціальний медичний догляд безстроково.
Позов мотивував тим, що йому, ОСОБА_1 , у 1968 році у 6 років були завдані тяжкі тілесні ушкодження в трансформаторному пункті № 1298, що належить відповідачу, внаслідок заподіяння каліцтва він визнаний особою з інвалідністю з дитинства (довічно).
Рішенням Залізничного районного народного суду м. Києва від 23 вересня 1969 року відповідача було визнано винним у заподіянні шкоди неповнолітньому ОСОБА_1 , та визнано його право на відшкодування шкоди в зв'язку з каліцтвом. Висновком МСЕК від 14 січня 1994 року, серія МСЕ № 012831, ОСОБА_1 встановлено 2 групу інвалідності з дитинства довічно.
Відповідно до рішення Залізничного районного суду від 09 липня 2001 року, за ОСОБА_1 було визнано право на відшкодування витрат на побутовий та звичайний догляд. Відповідача було зобов'язано сплачувати необхідні платежі на побутовий та звичайний догляд довічно.
У 2024 році позивач, у зв'язку з погіршенням стану здоров'я був змушений постійно звертатися за медичною допомогою та неодноразово проходив стаціонарне лікування в медичних закладах.
Відповідно до рішення Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 06 березня 2025 року № 225/25/406/Р, ОСОБА_1 з 25 листопада 2024 року була встановлена 1 група інвалідності, підгрупа Б, на безстроковий термін. Тим же рішенням Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 06 березня 2025 року, ОСОБА_1 встановлено потребу в соціальній і побутовій реабілітації.
Посилався на те, що оскільки рішенням Експертної комісії йому встановлено потребу у спеціальному медичному догляді, він має право на відшкодування витрат на рекомендований експертною командою спеціальний медичний догляд у зв'язку із заподіяним відповідачем каліцтвом.
Крім того, оскільки І група інвалідності категорії Б встановлена довічно, отже і право на відшкодування витрат та спеціальний медичний догляд має бути встановлено довічно.
Зазначав, що право позивача щодо вимог по відшкодуванню шкоди, пов'язаної з каліцтвом, завданої йому відповідачем, встановлено судами України різних інстанцій в період з 1969 року по даний період часу і це право продовжує діяти.
До позовної заяви долучено копію рішення Залізничного районного суду м. Києва від 09 липня 2001 року за позовом ОСОБА_1 до ДАЕК «Київенерго» про відшкодування шкоди в зв'язку з каліцтвом, копію рішення суду Залізничного району м. Києва від 23 вересня 1969 року за позовом ОСОБА_2 до Київської міської електромережі «Київенерго» про відшкодування шкоди в зв'язку з заподіянням здоров'ю неповнолітнього, копію витягу № 225/25/406/ВТ від 06 березня 2025 року з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів, згідно якої ОСОБА_1 встановлено інвалідність І групи, підгрупа Б, копію посвідчення особи з інвалідністю І групи довічно, виданого ОСОБА_1 .
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 травня 2025 року відкрито провадження у справі (а. с. 21).
Заперечуючи проти позову, ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» у відзиві на апеляційну скаргу зазначало, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту, оскільки визнання права на спеціальний медичний догляд мають бути встановлені експертною командою, а не судом (а. с. 45).
В подальшому позивачем долучено до матеріалів справи додаткові докази, а саме:
копію адвокатського запиту від 27 травня 2025 року в інтересах ОСОБА_1 до Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, в якому просив для повноцінного розгляду справи № 359/6916/25 по суті та об'єктивного встановлення обставин, що мають значення для справи, надати відповіді на поставлені питання, а саме, чи мав ОСОБА_1 відповідні медичні показники стану здоров'я для забезпечення спеціальним медичним доглядом у 2024 році; чи має ОСОБА_1 відповідні медичні показники стану здоров'я для забезпечення спеціальним медичним доглядом з дати встановлення 25 листопада 2024 року, першої групи інвалідності, підгрупи Б (а. с. 86);
копію листа КНП «КМКЛ № 4» від 02 червня 2025 року № 715 на адвокатський запит, яким повідомлено, що Департамент охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) на виконання Указу Президента України № 732/2024 від 22 жовтня 2024 року наказом від 11 листопада 2024 року № 1070 «Про організаційні заходи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи» та наказом від 26 листопада 2024 року № 1094 «Про організаційні заходи щодо виконання постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338 «Про деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» поклав в тому числі і на КНП «КМКЛ № 4» функцію з проведення оцінювання повсякденного функціонування особи та доручив, зокрема організацію належного зберігання медико-експертних справ, які передані МСЕК. Отже, розгляд питань 2024 року відносився до компетенції МСЕК, які на даний час вже ліквідовані, що унеможливлює надання відповіді на питання, зазначені у запиті. Беручи до уваги наявність в провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області справи № 359/6916/25 за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» про визнання права на відшкодування витрат на спеціальний медичний догляд та стягнення витрат, зазначені питання можливо поставити в межах вказаного цивільного провадження при проведенні відповідної судово-медичної експертизи (а. с. 85);
витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, № 225/25/434/В, дата прийняття рішення 11 березня 2025 року, номер рішення 225/25/434/Р, згідно п. 17.1.4 якого прийнято рішення щодо оновлення рекомендацій, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю; згідно п. 17.1.5, інвалідність встановлено з 25 листопада 2024 року (а. с. 100 - 101).
В травні 2025 року стороною позивача до суду подано заяву, у якій ОСОБА_1 та його представник просили забезпечити докази шляхом призначення судово-медичної експертизи, на вирішення якої поставити питання: чи потребував ОСОБА_1 , за станом свого здоров'я, забезпечення спеціальним медичним доглядом у 2024 році; чим потребує ОСОБА_1 за станом здоров'я, забезпечення спеціальним медичним доглядом, з дати встановлення, 25 листопада 2024 року, першої групи інвалідності, підгрупа Б.
Заява мотивована тим, що предметом позову у даній справі є визнання права на забезпечення позивача спеціальним медичним доглядом довічно, зобов'язання відповідача відшкодовувати витрати на спеціальний медичний догляд довічно та стягнення витрат на спеціальний медичний догляд за період з 25 листопада 2024 року по 01 червня 2025 року.
Враховуючи, що для встановлення обставин про потребу позивача у забезпеченні спеціальним медичним доглядом, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, вважали за необхідне звернутися до суду з клопотанням про призначення у справі судово-медичної експертизи, проведення якої доручити відділенню комісійних експертиз Київського міського бюро судово-медичних експертиз.
Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Всебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язків, відносин і залежностей. Всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Відповідно до положень ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право подавати докази, заяви та клопотання.
Відповідно до частини п'ятої статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Отже, у разі проведення експертизи висновок експерта разом з іншими наданими учасниками справи доказами підлягатиме оцінці як окремо, так і в їх сукупності.
Задовольняючи клопотання позивача про призначення експертизи, суд першої інстанції врахував предмет позову та виходив із того, що об'єктивне вирішення даного спору потребує спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, сторонами не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань, а отже суд вважав клопотання обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
Апеляційний суд погоджується із даними висновками, враховуючи наступне.
Відповідно до ч. 1, 6, 7 ст. 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім'я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Судова експертиза повинна призначатися лише для встановлення даних, які входять в предмет доказування у справі, і не може стосуватися тлумачення і застосування правових норм.
При цьому, судова експертиза призначається лише в разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено судом з призначенням відповідної судової експертизи.
Відповідно до ч. 1, 4, 5 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Відповідно до ст. 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Якщо суд доручає проведення експертизи кільком експертам чи експертним установам, суд в ухвалі призначає провідного експерта або експертну установу.
Ухвала про призначення експертизи направляється особам, яким доручено проведення експертизи, та учасникам справи. Об'єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі).
У разі необхідності суд може заслухати експерта щодо формулювання питання, яке потребує з'ясування, та за його клопотанням дати відповідні роз'яснення щодо поставлених питань. Суд повідомляє учасників справи про вчинення зазначених дій, проте їх неявка не перешкоджає вчиненню цих дій.
В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
У разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення призначений судом експерт невідкладно подає суду клопотання щодо його уточнення або повідомляє суд про неможливість проведення ним експертизи за поставленими питаннями.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.
Відповідно до ст. 1202 ЦК України відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю потерпілого, здійснюється щомісячними платежами.
За наявності обставин, які мають істотне значення, та з урахуванням матеріального становища фізичної особи, яка завдала шкоди, сума відшкодування може бути виплачена одноразово, але не більш як за три роки наперед.
Стягнення додаткових витрат, передбачених частиною першою статті 1195 цього Кодексу, може бути здійснене наперед у межах строків, встановлених на основі висновку відповідної лікарської експертизи, а також у разі необхідності попередньої оплати послуг і майна (придбання путівки, оплата проїзду, оплата спеціальних транспортних засобів тощо).
Пунктом б ч. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» передбачено, що розмір витрат на необхідний догляд за потерпілим установлюється залежно від характеру цього догляду (який при ушкодженні здоров'я у зв'язку з виконанням трудових обов'язків визначається МСЕК, а в інших випадках - судово-медичною експертизою) і не може бути меншим (на місяць) від: мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, - на спеціальний медичний догляд (масаж, уколи тощо); її половини - на постійний сторонній догляд; чверті - на побутове обслуговування (прибирання, прання білизни тощо). Для інвалідів І групи висновок МСЕК чи судово-медичної експертизи про потребу в звичайному сторонньому догляді або в побутовому обслуговуванні не вимагається. Якщо потерпілий потребує допомоги кількох видів, йому відшкодовуються витрати на кожен із них незалежно від того, ким вона здійснюється.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 105 ЦПК України призначення експертизи судом є обов'язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов'язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити характер і ступінь ушкодження здоров'я.
Таким чином, для розгляду позову про визнання права на спеціальний медичний догляд та стягнення витрат, дійсно необхідно встановити, чи мав право ОСОБА_1 на відшкодування таких витрат за станом здоров'я з 25 листопада 2024 року, для цього необхідні спеціальні знання, без яких встановити відповідні обставини неможливо, а відповідач ці обставини не визнає.
Відтак судом першої інстанції обґрунтовано задоволено клопотання про призначення експертизи, на вирішення якої поставлено питання, запропоновані позивачем, та які входять до предмета доказування.
Одночасно із призначенням судової експертизи судом першої інстанції зупинено провадження в справі на час її проведення, що відповідає вимогам п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги, що встановлення необхідності спеціального догляду ОСОБА_1 як особі з інвалідністю І групи з дитинства має встановлюватися іншим способом, ніж проведенням судово-медичної експертизи, і суд своїм рішенням на свій розсуд визначив порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування ОСОБА_1 в спосіб, що суперечить порядку, визначеному Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338, апеляційний суд враховує наступне.
Згідно 2, п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи», з з 1 січня 2025 р. експертиза щодо встановлення інвалідності відповідно до законодавства для повнолітніх осіб проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи, сформованими відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою (далі - експертні команди), до складу яких можуть входити лікарі, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою, а також Центром оцінювання функціонального стану осіб відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою;
проведення оцінювання повсякденного функціонування особи організовується в кластерних та надкластерних закладах охорони здоров'я відповідно до Положення про експертну команду з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.
Повноваження, права і обов'язки медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов'язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров'я припиняються 31 грудня 2024 року.
Згідно п. 1 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338, цей Порядок визначає процедуру проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - оцінювання), а саме повнолітніх громадян України, іноземців або осіб без громадянства, які проживають в Україні на законних підставах, з обмеженнями повсякденного функціонування або з інвалідністю (далі - особа) з метою визначення наявності або відсутності порушень структур та/або функцій організму, в тому числі фізичних, психічних, інтелектуальних, сенсорних, що можуть призводити до обмежень життєдіяльності, встановлення причини, часу настання, групи інвалідності, а також розроблення рекомендацій, що є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю, з урахуванням індивідуального реабілітаційного плану (за наявності).
Згідно п. 9 ч. 1 Критеріїв направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338, особа направляється лікуючим лікарем або головою військово-лікарської, медичної (військово-лікарської), лікарсько-експертної комісії до експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - експертна команда) для проведення оцінювання її повсякденного функціонування у випадку, зокрема, необхідності оновлення рекомендацій, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю.
Згідно п. 3 ч. 9 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338, експертні команди, зокрема, визначають компенсатори обмежень повсякденного функціонування особи (сукупність лікарських засобів та/або медичних виробів та допоміжних засобів реабілітації тимчасового або постійного застосування/ використання).
Разом із тим, апеляційний суд звертає увагу, що із набранням чинності даною постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 будь-яких змін до п. 1 ч. 1 ст. 105 ЦПК України, якою передбачено, що призначення експертизи судом є обов'язковим за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити характер і ступінь ушкодження здоров'я, внесено не було.
При цьому наявний в матеріалах справи витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 225/24/434/В, проведеного відносно ОСОБА_1 06 березня 2025 року очно в закладі охорони здоров'я КНП «Київська міська клінічна лікарня № 4», не містить будь-яких висновків як щодо необхідності спеціального медичного догляду, так і щодо відсутності необхідності у ньому (а. с. 100 - 102).
Апеляційний суд також враховує, що 27 травня 2025 року представник ОСОБА_1 звертався із запитом до Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, в якому просив для повноцінного розгляду справи № 359/6916/25 по суті та об'єктивного встановлення обставин, що мають значення для справи, надати відповіді на поставлені питання, а саме, чи мав ОСОБА_1 відповідні медичні показники стану здоров'я для забезпечення спеціальним медичним доглядом у 2024 році; чи має ОСОБА_1 відповідні медичні показники стану здоров'я для забезпечення спеціальним медичним доглядом з дати встановлення 25 листопада 2024 року, першої групи інвалідності, підгрупи Б (а. с. 86).
У відповідь на даний запит листом КНП «КМКЛ № 4» від 02 червня 2025 року № 715 повідомлено, що Департамент охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) на виконання Указу Президента України № 732/2024 від 22 жовтня 2024 року наказом від 11 листопада 2024 року № 1070 «Про організаційні заходи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи» та наказом від 26 листопада 2024 року № 1094 «Про організаційні заходи щодо виконання постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338 «Про деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» поклав в тому числі і на КНП «КМКЛ № 4» функцію з проведення оцінювання повсякденного функціонування особи та доручив, зокрема організацію належного зберігання медико-експертних справ, які передані МСЕК. Отже, розгляд питань 2024 року відносився до компетенції МСЕК, які на даний час вже ліквідовані, що унеможливлює надання відповіді на питання, зазначені у запиті. Беручи до уваги наявність в провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області справи № 359/6916/25 за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» про визнання права на відшкодування витрат на спеціальний медичний догляд та стягнення витрат, зазначені питання можливо поставити в межах вказаного цивільного провадження при проведенні відповідної судово-медичної експертизи (а. с. 85).
Таким чином, доводи апеляційної скарги, що суд своїм рішенням на свій розсуд визначив порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування ОСОБА_1 в спосіб, що суперечить порядку, визначеному Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338, спростовуються відповіддю закладу охорони здоров'я, в якому вже проводилося оцінювання повсякденного функціонування позивача, не підтвердилися під час апеляційного перегляду та відхиляються апеляційним судом.
Висновок судово-медичної експертизи неможливо замінити іншими засобами доказування, що вже містяться в матеріалах справи, оскільки для правильного вирішення справи по суті спору необхідні спеціальні знання, зокрема й у медичній галузі.
Апеляційним судом не приймаються доводи апеляційної скарги, що встановлення ступеню інвалідності І групи з дитинства позивачу не могло бути встановлене групою експертів з 25 листопада 2024 року, як зазначає суд в ухвалі. Так, з матеріалів справи вбачається, що дата встановлення інвалідності ОСОБА_1 25 листопада 2024 року зазначена безпосередньо у витязі з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, № 225/25/434/В, дата прийняття рішення 11 березня 2025 року, номер рішення 225/25/434/Р (а. с. 100 - 101), а тому встановлені судом в ухвалі обставини ґрунтуються на доказах, наявних у справі.
Оцінюючи заперечення відповідача в апеляційній скарзі, що відповідно до ст. 83 ЦПК України позивач повинен був подавати докази щодо необхідності спеціального медичного догляду при поданні позову, апеляційний суд враховує таке.
Відповідно до положень ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Апеляційний суд також враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Дійсно, позивачем разом із позовом не заявлялося клопотання про призначення судово-медичної експертизи, яке було заявлене лише у травні 2025 року під час розгляду справи, яка розглядається в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом сторін).
Разом із тим, доводи апеляційної скарги в цій частині не спростовують правильних висновків суду першої інстанції про необхідність призначення судово-медичної експертизи, оскільки для з'ясування обставин, що мають значення для справи, а саме чи потребував ОСОБА_1 , за станом свого здоров'я, забезпечення спеціальним медичним доглядом у 2024 році; чим потребує ОСОБА_1 за станом здоров'я, забезпечення спеціальним медичним доглядом, з дати встановлення, 25 листопада 2024 року, першої групи інвалідності, підгрупа Б, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, та оскільки сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань, тобто сукупність умов для призначення експертизи в даному випадку є дотриманою.
Таким чином, з метою забезпечення правильного вирішення спору між сторонами, для всебічного та повного дослідження обставин справи, апеляційний суд доходить висновку про відсутність правових підстав для скасування ухвали суду першої інстанції.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, зводяться до незгоди з ухвалою суду першої інстанції, не ґрунтуються на законі та не можуть бути підставою для скасування ухвали суду.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена із додержанням вимог закону і не може бути скасована з підстав, що викладені в апеляційній скарзі.
Керуючись ст. 367, 375, 381, 382, 389 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» залишити без задоволення.
Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 липня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено 16 жовтня 2025 року.
Головуючий: Кашперська Т.Ц.
Судді: Фінагеєв В.О.
Яворський М.А.