справа № 755/693/25
провадження № 22-з/824/1145/2025
14 жовтня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Кирилюк Г. М.,
суддів: Рейнарт І. М., Ящук Т. І.,
при секретарі Черняк Д. Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про виправлення описки та роз'яснення постанови Київського апеляційного суду від 23 липня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_5 про захист честі та гідності, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 03 квітня 2025 року в складі судді Мальцева Д. О.,
встановив:
Постановою Київського апеляційного суду від 23 липня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 03 квітня 2025 року змінено, викладено мотивувальну частину ухвали в редакції цієї постанови.
06.08.2025 ОСОБА_1 звернулась до Київського апеляційного суду із заявою, в якій просить виправити описку в постанові Київського апеляційного суду від 23 липня 2025 року, а саме: "... дана справа не підлягає розгляду в порядку будь-якого судочинства…» та зазначити у постанові до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
В разі, коли надана у постанові Київського апеляційного суду від 23 липня 2025 року інформація, ніби « дана справа не підлягає розгляду в порядку будь-якого судочинства» - це не описка, а намагання суду позбавити фізичну особу права на судовий захист, закріпленого законами України та гарантованого Конституцією України, просить роз'яснити:
1. На підставі якого закону фізична особа ОСОБА_1 позбавляється права на судовий захист, гарантованого Конституцією України та закріпленого законами України права на захист гідності, честі та спростування недостовірної інформації, поширеної суддею ОСОБА_5 під час здійснення правосуддя?
2. На підставі якого Закону колегія суддів КАС надає судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_5 незаконне право посягати на гідність та честь сторони по справі під час здійснення правосуддя, поширювати про учасника процесу завідомо недостовірну інформацію, яка ганьбить гідність людини ?
Заява мотивована тим, що суддя ОСОБА_5 під час здійснення правосуддя поширила недостовірну інформацію, ніби ОСОБА_1 , звертаючись до суду, порушила вимоги законодавства, хоча такі вимоги вона не порушувала. Крім того, у судовому засіданні 28.05.2024 з 11:09 год. до 11:19 год. слідчий суддя ОСОБА_5 встигла принизити гідність учасника процесу ОСОБА_1 5 разів, про що зазначено у позовній заяві про захист гідності та честі та надані відповідні докази.
Натомість, у постанові Київського апеляційного суду від 23 липня 2025 року зазначено, що дана справа не підлягає розгляду в порядку будь-якого судочинства.
Між тим, чинне законодавство передбачає, що суддя може бути стороною у справі.
Суд не звернув уваги, що згідно ст. 124 Конституції України у передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
В судовому засіданні ОСОБА_1 заяву підтримала та просила її задовольнити.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином.
Колегія суддів, дослідивши заяву та матеріали справи, вважає, що подана заява не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними у пункті 19 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, а лише усуває неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Зазначення в постанові Київського апеляційного суду про те, що справа не підлягає розгляду в порядку будь-якого судочинства не є опискою та не підлягає виправленню в порядку ст. 269 ЦПК України.
Відповідно до положень статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
У частині другій наведеної норми передбачено, що подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Як свідчить тлумачення частин першої та другої статті 271 ЦПК України роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно є незрозумілим, і це ускладнює його реалізацію. При здійсненні роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
При цьому не підлягають роз'ясненню судові рішення, ухвалені судом у межах наданих йому повноважень з процесуальних питань, які вказують на вчинення тієї чи іншої процесуальної дії.
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі №904/2526/18 зазначено, що «роз'яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акту, який полягає в усунення неясності судового документа. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз'яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання. Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушуються питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення».
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року у справі №233/3676/19 вказано, що «необхідність роз'яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз'яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення».
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що незрозумілим є рішення суду, в якому припускається декілька варіантів тлумачення. Отже, приводом для роз'яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання.
Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
Враховуючи, що ухвалене по справі рішення викладене в чіткій та зрозумілій формі, яка не допускає декілька варіантів тлумачення, останнє ухвалене з процесуальних питань, які вказують на вчинення тієї чи іншої процесуальної дії, підстави для його роз'яснення відсутні.
Керуючись ст. 269, 271 ЦПК України, суд
ухвалив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки та роз'яснення постанови Київського апеляційного суду від 23 липня 2025 року відмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 16.10.2025.
Суддя-доповідач Г. М. Кирилюк
Судді: І. М. Рейнарт
Т. І. Ящук