Апеляційне провадження
№33/824/4793/2025
06 жовтня 2025 року місто Київ
справа №761/21324/25
Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Борисової О.В.,
при секретарі судового засідання: Балкової А.С.
за участю:
особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Шевченківського районного суду міста Києва від 01 серпня 2025 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст.124 КУпАП,-
Постановою судді Шевченківського районного суду міста Києва від 01 серпня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605,60 грн.
Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову судді Шевченківського районного суду міста Києва від 01 серпня 2025 року скасувати та провадження у справі закрити на підставі п.7 ст.247 КУпАП у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.
В обґрунтування апеляційної скарги посилався на те, що у зв'язку із перебуванням ним у щорічній відпустці, та не можливістю з'явитись у судове засідання, яке було призначене на 01 серпня 2025 року, ним до суду було подане відповідне клопотання про відкладення розгляду справи та надано наказ по підприємству про перебування у відпустці, що є поважною причиною неявки у суд, незважаючи на це, суд першої інстанції розглянув справу за його відсутності, чим позбавив його можливості реалізувати право на захист, що є порушенням вимог ст.268 КУпАП.
Вказував, що правопорушення було вчинене 12 травня 2025 року, а на момент подання апеляційної скарги та її розгляду в апеляційному суді строки, встановлені ст.38 КУпАП, вже закінчилися.
Зазначав, що відповідно до п.7 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю, якщо на момент розгляду справи закінчилися строки, передбачені ст.38 КУпАП.
Також особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 просив поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови судді Шевченківського районного суду міста Києва від 01 серпня 2025 року.
В обґрунтування вимог, посилався на те, що копія оскаржуваної постанови судом йому не надсилалася, а він отримав її самостійно у приміщенні суду лише 27 серпня 2025 року.
Вказував, що з 01 серпня 2025 року по 15 серпня 2025 року він перебував у щорічній відпустці, що підтверджується відповідними документами.
В судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити з вищевказаних підстав.
Інший учасник ДТП ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином.
А відтак, суд апеляційної інстанції вважає можливим розглядати справу за відсутності осіб, які не з'явилися в судове засідання.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Відповідно до ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
З матеріалів справи вбачається, що постанова винесена 01 серпня 2025 року.
Копію повного тексту оскаржуваної постанови ОСОБА_1 отримав в приміщенні суду 27 серпня 2025 року.
Апеляційна скарга особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 була подана до суду 29 серпня 2025 року.
Враховуючи вказані обставини, положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови та вважає за доцільне його поновити.
Суд першої інстанції проаналізувавши докази, що містяться в матеріалах справи, дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно з ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст.ст.245, 280 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст.252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідальність за ст.124 КУпАП настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно до п. 2.3 б) ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Згідно з п. 16.11 ПДР України на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.
Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №328018, 12 травня 2025 року о 11.25 год. в м. Києві, по вулиці Дорогожицькій, 9, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Hyundai Sonataд.н.з. НОМЕР_1 виїжджаючи з другорядної дороги (вулиці Оранжерейної), на не регульованому перехресті з вулицею Дорогожицькою не надав переваги в русі транспортному засобу VolkswagenJetta д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався по головній дорозі, що призвело до зіткнення транспортних засобів. Внаслідок чого транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п.п.2.3 б), 16.11 ПДР України, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.
Як вбачається з пояснень особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , 12 травня 2025 року о 11 год. 25 хв., він керуючи автомобілем Hyundai Sonataд.н.з. НОМЕР_1 в м. Києві по вулиці Оранжерейній в сторону вулиці Дорогожицької в момент здійснення ним повороту ліворуч на перехресті відбулося зіткнення з автомобілем Volkswagen який здійснював поворот ліворуч в напрямку вулиці Оранжерейної.
З пояснень іншого учасника ДТП ОСОБА_2 вбачається, що 12 травня 2025 року о 11 год. 25 хв., останній рухався на автомобілі Volkswagen Jettaд.н.з. НОМЕР_2 в м. Києві по вулиці Дорогожицькій в сторону Оранжерейної здійснював поворот ліворуч, при цьому в момент повороту автомобіль Hyundai Sonataд.н.з. НОМЕР_1 не надавши йому перевагу в русі вдарив його автомобіль в ліву задню частину.
Наявні в матеріалах справи докази у своїй сукупності підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, об'єктивних підстав ставити під сумнів наявні в матеріалах справи докази у суду не має.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що правопорушення було вчинене 12 травня 2025 року, а на момент подання апеляційної скарги та її розгляду в апеляційному суді строки, встановлені ст.38 КУпАП, вже закінчилися, суд апеляційної інстанції відхиляє, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №328018, 12 травня 2025 року ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст.124 КУпАП.
Постановою судді Шевченківського районного суду міста Києва від 01 серпня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення.
Таким чином, з огляду на те, що правопорушення було вчинене 12 травня 2025 року, тримісячний строк, передбачений ч.2 ст.38 КУпАП для притягнення особи до адміністративної відповідальності станом на 01 серпня 2025 року не сплив, а тому стягнення на ОСОБА_1 накладено у встановлений ст.38 КУпАП строк.
Апеляційна скарга не містить доводів щодо не згоди з висновком суду першої інстанції про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про те, що в порушення ст.268 КУпАП суд першої інстанції розглянув справу у відсутність ОСОБА_1 , не зважаючи на подане ним клопотання про відкладення розгляду справи, не вливають на правильність висновків суду першої інстанції про наявність винити ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП.
Зважаючи на вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції є законною, вмотивованою, підстав для її скасування апеляційним судом не встановлено, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Шевченківського районного суду міста Києва від 01 серпня 2025 року.
Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Шевченківського районного суду міста Києва від 01 серпня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: Борисова О.В.