Справа № 11-кп/824/5518/2025 .
№ 939/788/25
Категорія КК: ч. 1 ст. 121 Доповідач в апеляційній інстанції - ОСОБА_1
30 вересня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 на ухвалу Бородянського районного суду Київської області від 10 вересня 2025 року, -
Ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 10 вересня 2025 року продовжено строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 до 09 листопада 2025 року включно.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_5 просить скасувати вказану ухвалу та ухвалити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_6 більш м'який запобіжний захід, у вигляді домашнього арешту.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги захисник вказує про невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, однобічність розгляду клопотання прокурора.
На думку захисника, висновки суду щодо наявності ризиків, визначених ст. 177 КПК України, не доведені та не відповідають обставинам кримінального провадження. Подане прокурором клопотання не містить належного обґрунтування підстав, з яких до ОСОБА_6 не може бути застосовано більш м'якого виду запобіжного заходу. Так само суд, у своєму рішенні, не вказав таких підстав.
Крім того, сторона захисту зазначає, що обвинувачений в залі суду надав пояснення щодо оспорювання кримінального правопорушення, проте не має наміру переховуватись від суду.
Відповідно до ч. 4 ст. 422-1 КПК України, у зв'язку з відсутністю клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін, апеляційний розгляд здійснюється без участі сторін кримінального провадження.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Під час судового розгляду суд, відповідно до положень ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Як вбачається з матеріалів з судового провадження, судом розглянуто письмове клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 .Судом заслухано думку сторін кримінального провадження, потерпілої та її представника, вивчено матеріали судового провадження.
На думку колегії суддів, судом першої інстанції дотримано вимоги кримінального процесуального закону в ході розгляду вказаного питання.
Судом враховано тяжкість та обставини кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 121 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 .Колегія суддів погоджується з продовженням існування ризику ухилення обвинуваченого від явки до суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, з огляду на тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_6 , у випадку визнання його винуватим.
Під час розгляду клопотання прокурора про продовження ОСОБА_6 строку тримання під вартою судом враховано дані про особу обвинуваченого.
Так, ОСОБА_6 не має тісних соціальних зв'язків, офіційного місця роботи, а також раніше неодноразово судимий за кримінальні правопорушення проти власності, в тому числі, поєднані з насильством або погрозою його застосування, а також кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи. Тобто дані про особу ОСОБА_6 свідчать про схильність до вчинення кримінальних правопорушень. Тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про існування ризику вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень.
Проаналізовано судом наявність ризику переховування обвинуваченого з метою уникнення кримінальної відповідальності, та незаконного впливу на потерпілу і свідків, з метою надання ними неправдивих показань щодо обставин вчинення кримінального правопорушення.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність ризиків, визначених ст. 177 КПК України, з урахуванням стадії судового розгляду, тяжкості інкримінованого злочину, фактичних обставин кримінального провадження, даних про особу обвинуваченого.
Крім того, на даний час відсутні дані про зменшення або зникнення ризиків, доведених прокурором під час обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Підстав для зміни запобіжного заходу на більш м'який, колегія суддів також не вбачає.
Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для скасування ухвали Бородянського районного суду Київської області від 10 вересня 2025 року, а тому апеляційна скарга захисника підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись ст. 407, ст. 422-1 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу Бородянського районного суду Київської області від 10 вересня 2025 року, якою продовжено строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 до 09 листопада 2025 року включно, - без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
_________________ _________________ _________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3