Провадження № 11-сс/803/1622/25 Справа № 208/9870/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
16 жовтня 2025 року м. Кривий Ріг
колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
судді-доповідача ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
за участю: прокурора ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду у м. Кривому Розі Дніпропетровської області апеляційну скаргу підозрюваної ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Заводського районного суду міста Кам'янського від 07 серпня 2025 рокупро застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту стосовно підозрюваної ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, в рамках кримінального провадження ЄРДР № 42025050000000098 від 21.07.2025 р.,
до Заводського районного суду міста Кам'янського надійшло клопотання керівника Донецької обласної прокуратури ОСОБА_8 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР № 42025050000000098 від 21.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно ОСОБА_7 .
Необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту керівник прокуратури обґрунтовував тим, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України; наявні ризики, передбачені п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України; вагомість наданих стороною обвинувачення доказів, пред'явлення ОСОБА_7 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України; застосування до підозрюваної більш м'якого запобіжного заходу, ніж домашній арешт, не зможе забезпечити досягнення мети його застосування та запобігти ризикам.
Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду міста Кам'янськоговід 07 серпня 2025 року задоволено частково клопотання керівника Донецької обласної прокуратури ОСОБА_8 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР № 42025050000000098 від 21.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно ОСОБА_7 .
Застосовано до підозрюваної ОСОБА_7 , запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний час доби з 22:00 до 05:00 із забороною строком на два місяці залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за винятком випадків переміщення до найближчого укриття на час дії сигналу «Повітряна тривога», надання невідкладної медичної допомоги та подальшого невідкладного повернення до житла.
Застосовано до підозрюваної ОСОБА_7 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: - не відлучатися із населеного пункту, в якому вона фактично проживає: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду; - повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця проживання та/або місця роботи; - утримуватися від спілкування із свідком ОСОБА_9 ; - здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Задовольняючи частково клопотання прокурора, слідчий суддя обґрунтував своє рішення тим, що на утриманні підозрюваної ОСОБА_7 перебувають троє неповнолітніх дітей: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які, з урахуванням віку та проживання з підозрюваною ОСОБА_7 , потребують постійної уваги останньої, фізичного та розумового розвитку, оскільки відвідують Спеціалізовану дитячо-юнацьку спортивну школу Олімпійського резерву з плавання Спортивного клубу «Метеор», приватний дошкільний навчальний заклад ФОП ОСОБА_13 , додаткові заняття з англійської мови проходять лікування в санаторно-курортних закладах, тому з метою недопущення порушення прав, встановлених Конституцією України, Законом України «Про охорону дитинства», а також інших нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини у цій сфері дітей підозрюваної ОСОБА_7 , слідчий суддя прийшов до висновку про застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді домашнього арешту в нічний час доби, з 22:00 год. до 05:00 год.
Крім того, слідчим суддею встановлено, що Рішенням Ради адвокатів Запорізької області від 16.05.2019 року ОСОБА_7 видано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗП № 002199. Право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_7 не припинено. Враховуючи, що слідчий суддя дійшов висновку про застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді домашнього арешту в нічний час доби, з 22:00 год. до 05:00 год., слідчий суддя вважає, що таким чином не буде порушено право ОСОБА_7 на заняття адвокатською діяльністю, вона зможе повноцінно надавати правову допомогу своїм клієнтам та не порушуватиме умови укладених договорів, зможе прибувати до суду та інших органів державної влади, що фактично не призведе до погіршення її майнового стану.
На зазначене рішення підозрюваною ОСОБА_7 подано апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу слідчого судді та у задоволенні клопотання прокурора - відмовити повністю.
На обґрунтування апеляційних вимог вказує, що повідомлення про підозру здійснене з порушенням вимог ст. 278 КПК України, оскільки за інкримінованими діяннями, адвокатом ОСОБА_7 здійснювалась професійна адвокатська діяльність, що не заперечується свідком ОСОБА_9 . Фактичні дані, які зазначені у повідомлені про підозру, обґрунтовуються виключно на показаннях одного свідка.
Вказує, що прокурор у клопотанні не довів, що жоден інший з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти спробам здійснення заявлених ризиків.
Звертає увагу, що в клопотанні про обрання запобіжного заходу відсутній опис подій, які відбувалися, зокрема той факт, що обшуки відбувались де ОСОБА_7 мешкає зі своїми малолітніми дітьми. Під час обшуку на робочому місті та вдома, у останньої не виявлено жодних речей, які стосуються вчинення злочину.
Адвокат ОСОБА_7 та ОСОБА_9 діяли виключно на підставі укладеного договору. Метою роботи адвоката було звільнення ОСОБА_9 з військової служби, для чого останнім надані всі необхідні документи. Доказів, що ОСОБА_7 вимагала грошові кошти, мала злочинні наміри на одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на рішення особами, відсутні.
Зауважує, що ОСОБА_7 інкриміновано, що вона вимагала неправомірну вигоду для третіх осіб, однак вказані особи не встановлені. В даному випадку навіть кваліфікація злочину не відповідає дійсності, оскільки ОСОБА_9 добровільно підписав договір та оплатив його виконання.
Звертає увагу, що ОСОБА_7 має міцні соціальні зв'язки, стабільні та позитивні взаємини між людьми, виконує покладені на неї обов'язки, проводить адвокатську діяльність, розлучена, має на утриманні трьох малолітніх дітей, які потребують уваги матері та відвідування низки закладів. Крім того, сама ОСОБА_7 має низку захворювань.
Вказує, що паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство, є необхідним для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, під час військового стану, громадяни України зобов'язані мати при собі документи, що посвідчують особу, а тому вимога здачі на зберігання до відповідних органів державної влади паспорту, є абсолютно незаконною.
Вислухавши доповідь судді-доповідача, прокурора ОСОБА_6 , яка заперечувала щодо апеляційної скарги підозрюваної та просила ухвалу слідчого судді залишити без змін, а апеляційну скаргу захисту без задоволення; дослідивши матеріали судового провадження, зваживши доводи апеляційної скарги, колегією суддів зауважується про наступне.
При розгляді апеляційної скарги колегія суддів перевіряє дотримання слідчим суддею вимог ст.ст. 177, 178, 194 КПК України і бере до уваги сукупність усіх чинників і обставин, передбачених зазначеними нормами кримінального процесуального закону.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України. Відповідно до частини 5 статті 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд згідно змісту вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Перевіряючи законність оскаржуваного рішення, апеляційним судом встановлено, що слідчим суддею в повній мірі з'ясовані всі обставини, які передбачають підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арештуу певний період доби.
Так, колегією суддів встановлено, що у провадженні слідчих СУ ГУНП в Донецькій області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.07.2025 за № 42025050000000098, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Під час досудового розслідування ОСОБА_7 04.08.2025 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, а саме в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднаному з вимаганням такої вигоди.
Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду міста Кам'янськоговід 07 серпня 2025 року частково задоволеноклопотання керівника Донецької обласної прокуратури ОСОБА_8 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР № 42025050000000098 від 21.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно ОСОБА_7 .
Застосовано до підозрюваної ОСОБА_14 запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний час доби з 22:00 до 05:00 із забороною строком на два місяці залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за винятком випадків переміщення до найближчого укриття на час дії сигналу «Повітряна тривога», надання невідкладної медичної допомоги та подальшого невідкладного повернення до житла.
Застосовано до ОСОБА_14 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона фактично проживає: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування із свідком ОСОБА_9 ;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Колегія суддів вважає, що надані слідчим матеріали на підтвердження підозри доводять обставини, що свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованих кримінальних правопорушень, і таке підтверджується доказами, що долучені до клопотання слідчого, і яким надана обґрунтована оцінка, а тому висновок слідчого судді про обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369-2 КК України, є вірним.
Для цілей повідомлення особі про підозру, стандарт обґрунтованості підозри, передбачає наявність доказів, яке лише об'єктивно зв'язують підозрюваного з певнім кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і вони є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Слідчий суддя, при постановлені ухвали, керувався висновками ЄСПЛ. Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
За наведеного, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Отже, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначив лише чи є причетність ОСОБА_7 до вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування відносно неї запобіжного заходу.
Суд апеляційної інстанції вважає правильними висновки слідчого судді про те, що у даному кримінальному провадженні існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема те, що підозрювана ОСОБА_15 може переховуватися від слідчого або суду, знищити або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
Зазначеним ризикам слідчий суддя надав правову оцінку та прийшов до обґрунтованого висновку
Наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду слідчій суддя обґрунтував тим, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виглядіпозбавлення волі на строк від 3 до 8 років. Тобтоу випадку визнання судом ОСОБА_7 винною у вчиненні цього злочину до неї може бути застосовано покарання у вигляді позбавлення волі, у зв'язку із ОСОБА_16 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Щодо ризикузнищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення слідчий суддя обґрунтовував тим, що на теперішній час слідством не встановлено всіх місць зберігання речей та документів, що мають значення для кримінального провадження, грошових коштів, одержаних злочинним шляхом, чорнових / електронних записів дій учасників, пов'язаних із здійсненням впливу на осіб, уповноважених на здійснення функцій держави, у зв'язку з чим, підозрювана, може вжити заходів щодо знищення, спотворення, приховування речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Ризик впливу на свідка ОСОБА_9 існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Обставинами, що підтверджують наявність ризику незаконно впливати на свідка є те, що ОСОБА_7 може спробувати переконати свідка ОСОБА_9 з метою надання ним неправдивих свідчень, або відмови надати їх безпосередньо суду.
Таким чином, у своїй сукупності наведені обставини дають підстави стверджувати про існування ризиків, визначених у п. 1, 2, 3 ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя врахував обставини кримінального правопорушення, за яким ОСОБА_7 пред'явлено підозру, дані про її особу, міцність соціальних зв'язків, перебування на її утриманні трьох малолітніх дітей
Отже слідчим суддею належним чином враховано доведеність заявлених ризиків, потреби кримінального провадження та необхідність ОСОБА_7 здійснювати належний нагляд за дітьми, що цілком можливо в умовах домашнього арешту.
Апеляційний суд визнає доводи сторони захисту про недоведеність заявлених ризиків безпідставним та необґрунтованим, оскільки оскаржувана ухвала містить посилання та аргументацію наявності кожного ризику, а вищевказані доводи захисника є формальними та не змінюють мотивів рішення слідчого судді.
На підставі аналізу доводів апеляційної скарги, обставин кримінального провадження та даних про особу підозрюваної ОСОБА_7 , колегія суддів вважає, що домашній арешт, в даному випадку, є пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого існують у вказаному кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, підстав для скасування рішення суду апеляційний суд не вбачає та матеріали провадження не містять.
Під час розгляду клопотання про застосування до підозрюваної ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, слідчим суддею встановлено, що на утриманні підозрюваної ОСОБА_7 перебувають троє неповнолітніх дітей: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які, з урахуванням віку та проживання з підозрюваною ОСОБА_7 , потребують постійної уваги останньої, фізичного та розумового розвитку, оскільки відвідують Спеціалізовану дитячо-юнацьку спортивну школу Олімпійського резерву з плавання Спортивного клубу «Метеор», приватний дошкільний навчальний заклад ФОП ОСОБА_13 , додаткові заняття з англійської мови проходять лікування в санаторно-курортних закладах, тому з метою недопущення порушення прав, встановлених Конституцією України, Законом України «Про охорону дитинства», а також інших нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини у цій сфері дітей підозрюваної ОСОБА_7 , слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку про застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді домашнього арешту в нічний час доби, з 22:00 год. до 05:00 год.
Враховуючи, що слідчий суддя дійшов висновку про застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді домашнього арешту в нічний час доби, з 22:00 год. до 05:00 год., колегія суддів вважає, що таким чином не буде порушено право ОСОБА_7 на працю та не будуть порушенні права, інтереси ії малолітніх дітей.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б тягнули за собою скасування ухвали слідчого судді судом апеляційної інстанції не встановлено.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги захисника немає, у зв'язку з чим ухвала слідчого судді підлягає залишенню без змін.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 183, 405, 407, 419 422 КПК України, колегія суддів, -
апеляційну скаргу підозрюваної ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Заводського районного суду міста Кам'янського від 07 серпня 2025 року про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту стосовно підозрюваної ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України,в рамках кримінального провадження № 42025050000000098 від 21.07.2025р., - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді