Справа № 369/18263/25
Провадження № 1-кс/369/2901/25
07.10.2025 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ ВП № 1 Фастівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області майора поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025111450000444 від 05.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
До Києво-Святошинського районного суду Київської області з вказаним клопотанням звернувся слідчий, в якому просив застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів та не визначати альтернативний запобіжний захід у виді застави.
В обґрунтування вимог клопотання слідчий посилався на те, що у провадженні СВ ВП № 1 Фастівського РУП ГУНП в Київській області знаходяться матеріали досудового розслідування, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025111450000444 від 05.10.2025 за підозрою ОСОБА_4 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 85 від 09.04.2022 на підставі наказу Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України № 69/2022 від 24.02.2022 солдата ОСОБА_4 призвано на військову службу за мобілізацією та призначено на посаду старшого стрільця 3 відділення охорони 2 взводу охорони 6 роти охорони 2 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 .
Будучи військовослужбовцем старший солдат ОСОБА_4 відповідно до вимог ст. ст. 11, 49, 56 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, берегти військову честь, захищати свою і поважати гідність інших людей, під час перебування поза розташуванням військової частини поводитися з гідністю і честю, не допускати порушень громадського порядку та негідних вчинків.
Так, 05.10.2025 приблизно о 03 год. 20 хв., більш точного часу не досудовим розслідуванням не встановлено, між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , які перебували в кухонній кімнаті за адресою: АДРЕСА_1 під час вживання алкогольних напоїв відбувся словесний конфлікт, у ході якого в ОСОБА_4 виник прямий умисел, спрямований на заподіяння ОСОБА_7 тяжких тілесних ушкоджень.
Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_4 , перебуваючи у тому ж місці, у той же час, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя ОСОБА_7 в момент їх заподіяння, та бажаючи їх настання, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, взяв у праву руку кухонний ніж, який лежав на столі, та, перебуваючи у положенні стоячи навпроти ОСОБА_7 , яка сиділа на стільці, наніс один удар лезом ножа в область правого боку, чим заподіяв останній тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення черевної стінки, пошкодження печінки, брижі товстої кишки, великого чепця, гемоперитонеуму, які за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину (кримінального правопорушення), передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
У вчиненні кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Теміртау Карагандинської області Республіки Казахстан, українець, громадянин України, маючий середню-спеціальну освіту, неодружений, старший стрілець 3 відділення охорони 2 взводу охорони 6 роти охорони 2 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «старший солдат», інвалідності немає, статусу депутата немає, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , тимчасово проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий.
05.10.2025 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України, цього ж дня йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Підозра ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, повністю обґрунтована і підтверджується матеріалами кримінального провадження, які долучені до клопотання, а саме:
-електронним рапортом від 05.10.2025;
-протоколами огляду місця події від 05.10.2025;
-показами потерпілої ОСОБА_7 ;
-показами свідка ОСОБА_8 ;
-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.10.2025 за участю потерпілої ОСОБА_7 ;
-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.10.2025 за участю свідка ОСОБА_8 ;
-протоколом затримання особи ОСОБА_4 ;
-іншими доказами, наявними у матеріалах кримінального провадження в їх сукупності.
Слідчий вважає, що підозрюваний ОСОБА_4 у випадку не застосування щодо нього запобіжного заходу може переховуватися від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Таким чином, підставою для звернення до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 є згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому звернутися з клопотанням до слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у зв'язку з тим, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
У сторони обвинувачення є підстави вважати, що існує ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме що підозрюваний ОСОБА_4 , не будучи ізольованим від суспільства, може переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду, про що свідчить те, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, за яке передбачено покарання від 5 до 8 років позбавлення волі. Знаючи про міру покарання, яка йому загрожує останній може ухилятись від слідства та суду. Крім того, встановлено, що ОСОБА_4 08.06.2024 самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 та перебуває в розшуку за Корюківським РВП ГУНП в Чернігівській області за ч. 5 ст. 407 КК України.
Крім того, даний ризик обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_4 не одружений, осіб на утриманні не має, не має місця роботи або навчання, що свідчить про відсутність у нього стримуючих факторів від переховування від органу досудового розслідування та суду.
Крім того, органом досудового розслідування встановлено існування ризику передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що в разі обрання запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, підозрюваний ОСОБА_4 з метою уникнення кримінальної відповідальності може незаконно шляхом підбурювання, вмовляння, залякування впливати на показання потерпілу та свідків у даному кримінальному провадженні, з якими він особисто знайомий та разом проживав та у разі незастосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою може перебувати з ними в одній квартирі та зможе незаконно впливати на них з метою зміни ними своїх показань.
Про можливість незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні свідчить також і насильницький характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 .
Крім того, органом досудового розслідування встановлено існування ризику передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до п. 11 розділу 1 частини 1 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України затвердженого Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» від 24 березня 1999 року № 548-XIV на військовослужбовців покладається обов'язок свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, поважати честь і гідність кожної людини.
Однак, 08.06.2024 солдат ОСОБА_4 старший стрілець 3 відділення охорони 2 взводу охорони 6 роти охорони 2 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 самовільно залишив військову ВЧ НОМЕР_1 , у зв'язку з чим слідчим відділом Корюківським РВП ГУНП в Чернігівській області здійснюється досудове розслідування за ч. 5 ст. 407 КК України (ЄРДР №62024100130002791 від 28.09.2024).
Також варто врахувати, що підозрюваний ОСОБА_4 під час вчинення кримінального правопорушення перебував в стані алкогольного сп'яніння, обставинами, які характеризують підозрюваного ОСОБА_4 , а саме те, що він не одружений, не має на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, не працюючий, за місцем реєстрації Чернігівська область, Корюківський район в с. Наумівка, не проживає, останній скоїв злочин із застосуванням насильства до потерпілої, 08.06.2024 самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 та перебуває в розшуку за Корюківським РВП ГУНП в Чернігівській області, що свідчить про те, що він не має стійких соціальних зв'язків, тому окрім тримання під вартою, до нього застосувати не можливо.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, будучи раніше не судимою особою, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років, ОСОБА_4 підпадає під категорію осіб, до яких можливо застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив суд його задовольнити. Стверджував про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та наявність ризиків, які продовжують існувати та не зменшились, строк досудового розслідування не завершився.
Підозрюваний та захисники в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що ОСОБА_4 , має стійкі соціальні зв'язки та погіршення стану здоров'я. В зв'язку з чим сторона захисту просила не обирати запобіжний захід у виді тримання під вартою, а обмежтися домашнім арештом.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази, подані на їх підтвердження, суд дійшов висновку про необхідність задовольнити клопотання слідчого з таких підстав.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України за ступенем тяжкості є тяжким злочином, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років. 05.10.2025 ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Судом встановлено, що до клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу були долучені докази, які з достатньою достовірністю можуть свідчити про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України, а отже про обґрунтованість підозри.
Суд вважає обґрунтованим посилання прокурора на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема те, що підозрюваний може переховатись від органу досудового розслідування та/або суду та незаконно впливати на потерпілого та свідків.
Ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 може переховуватися з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, в якому підозрюється, у разі, якщо суд дійде висновку про винуватість останнього у вчиненні тяжкого злочину, за яке законом, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, тому наслідки та ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути визнані ним менш небезпечними, ніж кримінальне переслідування.
Доводи підозрюваного та захисника про те, що стійкі соціальні зв'язки, а саме: ОСОБА_4 має матір похилого віку, зможуть запобігти ризику переховування підозрюваного від досудового розслідування та суду, суд відхиляє, адже ОСОБА_4 з матір'ю, яка мешкає в Чернігівській області Колюківський р., с. Наумівка, не проживав, водночас підозрюється у вчиненні злочину проти життя та здоров'я особи - ОСОБА_7 , з якою проживав разом в м. Боярка Київської області.
Про наявність ризику того, що підозрюваний може впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, свідчить те, що на даний час з такими особами проведені не всі необхідні слідчі дії у кримінальному провадженні, вказані особи не були допитані судом безпосередньо, тож, з урахуванням обставин вчинення злочину, підозрюваний може впливати на них з метою зміни ними своїх показань або неявки в подальшому у судові засідання.
Водночас, враховуючи те, що до клопотання не долученні докази того, що ОСОБА_4 раніше притягувався до відповідальності чи йому була пред'явлена підозра у вчиненні інших кримінальних правопорушень, зважаючи на його позитивну службову характеристику, судом не встановлено, що підозрюваний має стійку схильність до вчинення кримінальних правопорушень, відповідно судом не встановлено наявність ризику вчинення ОСОБА_4 інших кримінальних правопорушень.
Оцінюючи можливість застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, суд дійшов висновку про те, що, зважаючи на обставини вчинення кримінального правопорушення, саме обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зможе запобігти усім вищевказаним ризикам, а застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу, зокрема, домашнього арешту, є недостатнім для їх запобігання, зважаючи на ступень встановлених ризиків та наявних доказів, що характеризують підозрюваного у цій справі.
Оцінюючи можливість застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, суд дійшов висновку про те, що, зважаючи на обставини вчинення кримінального правопорушення, в тому числі роль, яку підозрюваний виконував у злочинній організації, у створені та керівництві якої він підозрюється, саме обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зможе запобігти усім вищевказаним ризикам, а застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу, зокрема, домашнього арешту, є недостатнім для їх запобігання, зважаючи на ступень встановлених ризиків та наявних доказів, що характеризують підозрюваного у цій справі.
Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність обрати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, що, зважаючи на крайню ступінь втручання в право підозрюваного на свободу та особисту недоторканість, відповідатиме інтересам суспільства.
Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування (ч. 4 ст. 183 КПК України).
Зважаючи на обставини вчинення кримінального правопорушення та його тяжкість, суд не визначає розмір застави у цьому кримінальному провадженні.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 331, 376 КПК України,
Клопотання старшого слідчого СВ ВП № 1 Фастівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області майора поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12025111450000444 від 05.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 строком на 60 днів в межах строку досудового розслідування, починаючи з моменту фактичного затримання 05 жовтня 2025 року о 05 год 30 хв, - до 03 грудня 2025 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складений 10 жовтня 2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1