Справа № 367/11246/25
Провадження №1-кс/367/1114/2025
Іменем України
11 жовтня 2025 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваної ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ірпені клопотання слідчого слідчого відділення Відділення поліції №1 Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 серпня 2025 року за № 12025111040000746, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Ірпінь, Київської області, громадянки України, освіта вища, не одруженої, має на утриманні малолітню дитину 2022 року народження, працюючої начальником відділення №5 Акціонерного товариства «Банк «Український капітал», зареєстрованої та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
- підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, -
11 жовтня 2025 року слідчий слідчого відділення Відділення поліції №1 Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, капітан поліції ОСОБА_6 звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в якому просить застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроджениці та мешканки АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в «Київському слідчому ізоляторі № 13» Міністерства юстиції України строком на 60 днів, визначивши розмір застави у 540 нмдг, що становить 1 635 120 (один мільйон шістсот тридцять п'ять тисяч сто двадцять) гривень 00 копійок.
В обґрунтуванні клопотання слідчий зазначає, що у провадженні слідчого відділення Відділу поліції № 2 Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області перебувають матеріали кримінального провадження, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань № 12025111040000746 від 28 серпня 2025 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Зазначає, що досудовим розслідування встановлено, що згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Акціонерне товариство «Банк «Український капітал» - ЄРДПОУ 22868414, зареєстроване за адресою: 03062, Україна, місто Київ, проспект Берестейський, будинок 67, являється та займається наступними видами діяльності: 64.19 Інші види грошового посередництва. Банк «Український капітал» - універсальний український комерційний банк, зареєстрований Національним банком України 25 грудня 1992 року як АКБ «Закарпаття» в місті Мукачево Закарпатської області. 10 червня 1994 року в м. Києві була зареєстрована філія банку. 26 вересня 1995 року головний офіс переведено до м. Київ. 15 лютого 1996 року банк змінив свою назву на «Український капітал». 28 січня 2002 року зареєстровано нову редакцію статуту та зміну назви банку «Український капітал» на Відкрите акціонерне товариство «Банк «Український капітал».
27 січня 2010 року назву банку було змінено на Публічне акціонерне товариство «Банк «Український капітал».
24 грудня 2019 року Загальними зборами акціонерів Банку було прийнято рішення щодо зміни типу Банку з публічного акціонерного товариства на приватне акціонерне товариство та змінено назву з Публічного акціонерного товариства «Банк «Український капітал» на Акціонерне товариство «Банк «Український капітал», внесені зміни та нова редакція Статуту Банку погоджені Національним банком України 20 січня 2020 року та зареєстровані в Державному реєстрі юридичних осіб 24 січня 2020 року.
Банк здійснює комплексне обслуговування юридичних та фізичних осіб на підставі Банківської ліцензії відповідно до ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» та в рамках законодавства України. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення питань організації корпоративного управління в банках та інших питань функціонування банківської системи» від 30 червня 2021року № 1587-ІХ визначено, що банківська ліцензія - запис у Державному реєстрі банків про право юридичної особи або філії іноземного банку на здійснення банківської діяльності. Дата внесення до Державного реєстру банків - 25 грудня 1992 року, номер ліцензії - 26. Строк дiї лiцензiї необмежений.
Відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07 грудня 2000 року № 2121-III банк - це юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії Національного банку України здійснювати у сукупності такі види діяльності: залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб; розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик; відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб (стаття 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»).
На підставі вищевикладеного, слідчий зазначає, що Акціонерне товариство «Український капітал», ЄРДПОУ 22868414, є юридичною особою приватного права.
Вказує, що 10 вересня 2010 року ОСОБА_5 , у відповідності до наказу № 96-к прийнята на роботу до Акціонерного товариства «Український капітал», ЄРДПОУ 22868414, на посаду старшого касира-експерта Відділення № 5 з 10 вересня 2010 року, що розташований за адресою: Київська область, Бучанський район, м. Ірпінь, вул. Шевченка, 4 Г (літера Г).
Того ж дня, ОСОБА_5 ознайомилась, шляхом проставлення особистого підпису з договором «Про повну індивідуальну матеріальну відповідальність», пов'язану з безпосереднім зберіганням, обробкою, перерахуванням, прийманням, видачею і перевезенням цінностей, бере на себе відповідальність за збереження довірених їй адміністрацією матеріальних цінностей.
Зазначає, що надалі, 03 серпня 2012 року у відповідності до Наказу № 87-к, ОСОБА_5 , на підставі її заяви з 06 серпня 2012 року призначено на посаду начальника Відділення № 5.
Крім того, 24 липня 2013 року ОСОБА_5 підписала, шляхом проставлення особистого підпису Зобов'язання працівника Публічного акціонерного товариства «Банк «Український капітал» із збереження банківської, конфіденційної таємниці та конфіденційної інформації».
01 лютого 2021 року ОСОБА_5 ознайомилась з оновленою посадовою інструкцією Відділення № 5 АТ «Банк «Український капітал», котра зареєстрована в реєстрі інструкції Банку № 783.
Зазначає, що відповідно до п. 3.3. посадової інструкції начальник відділення № 5 Акціонерного товариства «Банк «Український капітал» зобов'язаний дотримуватися законодавства України, нормативно-правових актів НБУ i внутрішніх документів Банку.
Відповідно до вимог статті 1066 Цивільного кодексу України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати i зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування i видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Згідно з частиною третьою статті 1068 вказаного кодексу, банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати a6o перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
Відповідно до положень статті 42 Закону України «Про платіжні послуги» від 30 червня 2021 року, №1591-IX зі змінами та доповненнями, надавач платіжних послуг платника зобов'язаний отримати згоду платника на виконання кожної платіжної операції, крім випадків, передбачених цим Законом. Якщо немає згоди платника на виконання платіжної операції, - така операція вважається неакцептованою. Надавач платіжних послуг платника зобов'язаний фіксувати в операційно-обліковій системі час отримання згоди платника на виконання платіжної операції.
Положенням про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності Акціонерного товариства «Банк «Український капітал», затвердженого Рішенням Правління Банку протокол від 02 серпня 2023 року № 71 (ВНД 1543) передбачено:
Відповідальні виконавці забезпечують здійснення попереднього бухгалтерського контролю за відображенням операцій, що реєструються в підсистемах, на підставі первинних документів, наданих (зареєстрованих у підсистемах) ініціаторами операцій та/або клієнтами відповідно до внутрішніх процедур проведення операцій.
Попередній бухгалтерський контроль здійснюється в момент проведення (підтвердження) операції, передбачає перевірку відповідності операцій вимогам нормативно-правових актів Національного банку України та забезпечується шляхом перевірки:
- наявності первинних (облікових) документів, дозволів, лімітів на здійснення операцій;
- відповідності підписів та повноважень осіб, які підписали первинні (облікові) документи, зразкам підписів та/або інформації щодо повноважень уповноважених осіб банку. Достовірність підписів на первинних (облікових) електронних документах перевіряється відповідно до процедур, передбачених у програмно-технічних комплексах автоматизації банківських операцій;
- правильності складання облікових документів та відповідності заповнення реквізитів облікових документів вимогам нормативно-правових актів Національного банку України;
- відповідності операції, що виконується, вимогам укладеного договору та внутрішнім правилам/процедурам;
- коректності вводу даних у програмно-технічні комплекси системи автоматизації банківських операцій правильності відображення операції на рахунках бухгалтерського обліку.
Слідчий зазначає, що документи введено безпосередньо в САБ АБС Б2 начальником відділення № 5 Банку ОСОБА_5 , яка порушила вказані пункти Положення (ВНД 1543).
Стверджує, що начальник відділення банку керує діяльністю відділення (організаційно-розпорядча функція), забезпечує збереження коштів, майна, кредитного портфеля (адміністративно-господарська функція), представляє банк у правовідносинах із клієнтами, державними органами, НБУ, тому в розумінні положень ст. 18 КК України - ОСОБА_5 являється службовою особою. Зазначає, що 29 липня 2025 року ОСОБА_7 звернувся до відділення № 5 АТ «Банк «Український капітал» (м. Ірпінь, вул. Шевченка, 4 Г) та вніс через касу відділення грошові кошти готівкою на суму в 1 663 436 гривень 00 копійок, про що йому видали платіжну інструкцію на переказ коштів № 3702920.
У подальшому з метою перерахування власних готівкових коштів, 07 серпня 2025 року ОСОБА_7 звернувся до відділення № 5 Банку, де особисто начальником відділення ОСОБА_5 підготовлено платіжну інструкцію кредитового переказу коштів з рахунку НОМЕР_1 на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Траст девелопмент груп» НОМЕР_2 на суму в 1 658 130 гривень 00 копійок, яку з невідомих причин не було виконано, а кошти на рахунок не надійшли.
Зазначає, що Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який затверджено Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, який неодноразово продовжувався, останній раз Указом Президента України № 235/2024 від 15 липня 2025 року № 4524-IX, яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 07 серпня 2025 року строком на 90 діб.
Стверджує, що 30 липня 2025 року, точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, під час перебування на своєму робочому місці у приміщенні Відділення № 5 Акціонерного товариства «Банк «Український капітал» за адресою: м. Ірпінь, вул.. Шевченка, 4 г у ОСОБА_5 виник умисел на розтрату грошових коштів, які зберігались на рахунку НОМЕР_1 , відкритому на ім'я ОСОБА_7 .
Вказує, що реалізуючи свій умисел, ОСОБА_5 , з корисливих мотивів з прямим умислом, маючи намір на розтрату грошових коштів котрі належать ОСОБА_7 , та знаходились на банківському рахунку, відкритому за заявою РКО_262025443100, які перебували у її віданні, з метою їх обернення на свою користь, перебуваючи на своєму робочому місці в приміщення банківської установи, з використанням персонального комп'ютера, створила 2 платіжні інструкції кредитового переказу коштів від імені клієнта ОСОБА_7 на суму 310 000 гривень 00 копійок та на суму 318 500 гривень 00 копійок, розуміючи, що зазначена інструкція не підписана клієнтом, запевнила касира відділення ОСОБА_8 , в тому, що клієнт підпише її пізніше, користуючись авторитетом керівника наказала здійснити банківські операції в результаті чого грошові кошти з рахунку НОМЕР_1 на загальну суму в 628 000 гривень 00 копійок були перераховані на рахунок отримувача ФОП ОСОБА_9 , НОМЕР_3 , в AT «Райффайзен Банк» з призначенням платежу «Оплата за товар (меблі) зг. pax. б/н від 30 липня 2025 року без ПДВ» (платіжної інструкції клієнту на переказ в документах дня не існує. Переказ порушує вимоги ст. 41 Закону Укpaїни «Про платіжні послуги» 1591-IX від 15 листопада 2024, в разі наявності платіжної інструкції клієнта без його підпису п. 37, п. 6 Постанови НБУ 163 від 29 липня 2022 року).
Крім того, 01 серпня 2025 року, точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, під час перебування на своєму робочому місці у приміщенні Відділення № 5 Акціонерного товариства «Банк «Український капітал» за адресою: м. Ірпінь, вул.. Шевченка, 4 г, ОСОБА_5 реалізуючи єдиний злочинний, корисливий умисел направлений на розтрату грошових коштів, які зберігались на рахунку НОМЕР_1 , відкритому на ім'я ОСОБА_7 , реалізуючи єдиний корисливий умисел на розтрату грошових коштів котрі належать ОСОБА_7 та знаходились на банківському рахунку, відкритому за заявою РКО_262025443100, які перебували у її віданні, з метою їх обернення на свою користь, перебуваючи на своєму робочому місці в приміщення банківської установи, з використанням персонального комп'ютера, створила платіжну інструкції кредитового переказу коштів від імені клієнта ОСОБА_7 на суму 339 500 гривень 00 копійок, розуміючи, що зазначена інструкція не підписана клієнтом, запевнила касира відділення ОСОБА_8 , в тому, що клієнт підпише її пізніше, користуючись авторитетом керівника наказала здійснити банківські операції в результаті чого грошові кошти з рахунку НОМЕР_1 на загальну суму в 339 500 гривень 00 копійок, були перераховані на рахунок отримувача ФОП ОСОБА_10 на рахунок НОМЕР_4 , в AT «Райффайзен Банк» з призначенням платежу «Оплата за товар (меблі) зг. pax. №14/08 від 01 серпня 2025 року без ПДВ» (платіжної інструкції клієнту на переказ в документах дня не існує. Переказ порушує вимоги ст. 41 Закону Укpaїни «Про платіжні послуги» 1591-IX від 15 листопада 2024, в разі наявності платіжної інструкції клієнта без його підпису п. 37, п. 6 Постанови НБУ 163 від 29 липня 2022 року).
Крім того, цього ж дня, 01 серпня 2025 року, у точно не встановлений час, перебуваючи в тому ж місці та в той же час, ОСОБА_5 реалізуючи єдиний злочинний, корисливий умисел направлений на розтрату грошових коштів, які зберігались на рахунку НОМЕР_1 , відкритому на ім'я ОСОБА_7 , реалізуючи єдиний корисливий умисел на розтрату грошових коштів котрі належать ОСОБА_7 та знаходились на банківському рахунку, відкритому за заявою РКО_262025443100, які перебували у її віданні, з метою їх обернення на свою користь, перебуваючи на своєму робочому місці в приміщення банківської установи, з використанням персонального комп'ютера, створила платіжну інструкції кредитового переказу коштів від імені клієнта ОСОБА_7 на суму 340 000 гривень 00 копійок, розуміючи, що зазначена інструкція не підписана клієнтом, запевнила касира відділення ОСОБА_8 , в тому, що клієнт підпише її пізніше, користуючись авторитетом керівника наказала здійснити банківські операції в результаті чого грошові кошти з рахунку НОМЕР_1 на загальну суму в 340 000 гривень 00 копійок, були перераховані на рахунок отримувача ФОП ОСОБА_11 на рахунок НОМЕР_5 , в AT "Райффайзен Банк" з призначенням платежу «Оплата за товар зг. pax. № 0000159 від 01 серпня 2025 року без ПДВ» (платіжної інструкції клієнту на переказ в документах дня не існує. Переказ порушує вимоги ст. 41 Закону України «Про платіжні послуги» 1591-IX від 15 листопада 2024 року, в разі наявності платіжної інструкції клієнта без його підпису п. 37, п. 6 Постанови НБУ 163 від 29 липня 2022 року).
Крім того, 06 серпня 2025 року, у точно не встановлений час, перебуваючи в тому ж місці та в той же час, ОСОБА_5 реалізуючи єдиний злочинний, корисливий умисел направлений на розтрату грошових коштів, які зберігались на рахунку НОМЕР_1 , відкритому на ім'я ОСОБА_7 , реалізуючи єдиний корисливий умисел на розтрату грошових коштів котрі належать ОСОБА_7 та знаходились на банківському рахунку, відкритому за заявою РКО_262025443100, які перебували у її віданні, з метою їх обернення на свою користь, перебуваючи на своєму робочому місці в приміщення банківської установи, з використанням персонального комп'ютера, створила платіжну інструкції кредитового переказу коштів від імені клієнта ОСОБА_7 на суму 340 000 гривень 00 копійок розуміючи, що зазначена інструкція не підписана клієнтом, запевнила касира відділення ОСОБА_8 , в тому, що клієнт підпише її пізніше, користуючись авторитетом керівника наказала здійснити банківські операції в результаті чого грошові кошти з рахунку НОМЕР_1 на загальну суму в 340 000 гривень 00 копійок були перераховані на рахунок отримувача ФОП ОСОБА_12 на рахунок НОМЕР_6 в AT «Райффайзен Банк» з призначенням платежу «Оплата за товар зг. pax. № СФ-58 від 06 серпня 2025 року без ПДВ» (платіжної інструкції клієнту на переказ в документах дня не існує. Переказ порушує вимоги ст. 41 Закону Укpaїни «Про платіжні послуги» 1591-IX від 15 листопада 2024 року, в разі наявності платіжної інструкції клієнта без його підпису п. 37, п. 6 Постанови НБУ 163 від 29 липня 2022 року).
Враховуючи вищенаведене, слідчий зазначає, що начальник відділення № 5 ОСОБА_5 розтратила грошові кошти з банківського рахунку НОМЕР_1 , відкритому на ім'я ОСОБА_7 , на загальну суму 1 647 500 гривень 00 копійок.
Вказує, що таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а саме розтраті чужого майна, яке перебувало в її віданні в особливо великих розмірах, в умовах воєнного стану, шляхом зловживання службовим становищем.
Зазначає, що згідно з вимогами ст. ст. 276-278 КПК України 11 жовтня 2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а саме розтраті чужого майна, яке перебувало в її віданні в особливо великих розмірах, в умовах воєнного стану, шляхом зловживання службовим становищем.
Вказує, що у вчиненні кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка та мешканка АДРЕСА_2 , українка, громадянка України, маюча вищу освіту, розлучена, працююча на посаді начальника відділення № 5 (м. Ірпінь) АТ «БАНК «Український капітал» (у відповідності до Наказу від 29 вересня 2025 року відсторонена від роботи до 26 жовтня 2025 року), раніше не судима.
Стверджує, що підозра ОСОБА_5 у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України повністю обґрунтована і підтверджується наступними доказами: протоколом огляду місця події; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 ; роздруківками руху коштів за рахунком; банківськими виписками; внутрішнім службовим розслідуванням Банку; іншими доказами, наявними у матеріалах кримінального провадження в сукупності.
Зазначає, що враховуючи, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 років до 12 років, до неї може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Вказує, що ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду існує у зв'язку з тим, що ОСОБА_5 , з метою уникнення відповідальності за скоєне кримінальне правопорушення, може в подальшому переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, оскільки вона не одружений, не працює, не навчається, неповнолітні діти на утриманні відсутні, тобто не має сталих соціальних зв'язків, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 12 років. Окрім того, ОСОБА_5 , наразі в період воєнного стану не являється особою, котра підпадає під мобілізацію та може залишити безперешкодно межі України через офіційні пункти пропуску.
Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення існує у зв'язку з тим, що слідством на даний час не встановлено та не вилучено усі засоби, що використовувались підозрюваною для вчинення кримінального правопорушення, а також не встановлено усіх свідків вчиненого кримінального правопорушення, що можуть володіти документами та/або речами підтверджуючими причетність підозрюваної до інкримінованого кримінального правопорушення.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: незаконно впливати на свідків, потерпілого існує, оскільки підозрювана, знаючи місце проживання, роботи свідків та потерпілого, зможе впливати на них шляхом обману, вмовляння, погроз, підкупу або іншим чином, крім того, використовуючи авторитет керівника відділення банку може та буде впливати на покази свідків та може надавати вказівки знищення доказів, у тому числі цифрових.
Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість вчинити інші кримінальні правопорушення існує на тій підставі, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні умисного корисливого, службового, корупційного кримінального правопорушення, тому зможе продовжити злочинну діяльність з метою заробітку грошових коштів для проживання.
Зазначає, що інші, більш м'які запобіжні заходи, крім тримання під вартою, не можуть бути застосовані до ОСОБА_5 , виходячи з наступного:
- запобіжний захід - особисте зобов'язання не може бути обраний стосовно ОСОБА_5 , так як її особистість не заслуговує на довіру і підстав вважати, що остання буде виконувати покладені на неї обов'язки в слідства не має;
- запобіжний захід - особиста порука не може бути застосована до ОСОБА_5 , так як відсутні особи, які можуть виступити в ролі поручителів, які забезпечать виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків та забезпечать належну поведінку підозрюваної;
- запобіжній захід - домашній арешт не може бути застосований до ОСОБА_5 , оскільки у підозрюваної відсутні стійкі соціальні зв'язки, та перебуваючи за місцем свого мешкання, буде продовжувати свою злочинну діяльність, порушуючи запобіжний захід, оскільки остання має можливість залишити межі України, через офіційні пункти пропуску.
Враховуючи вищевикладене, слідчий вказує, що є достатньо підстав вважати, що тільки один запобіжний захід - тримання під вартою забезпечить виконання підозрюваною ОСОБА_5 покладених на неї процесуальних обов'язків та забезпечить належну її поведінку, а тому просить клопотання задовольнити та застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний у вигляді тримання під вартою в «Київському слідчому ізоляторі № 13» Міністерства юстиції України строком на 60 днів, визначивши розмір застави 540 нмдг, що становить 1 635 120 (один мільйон шістсот тридцять п'ять тисяч сто двадцять) гривень 00 копійок.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримала та просила задовольнити його.
Захисник підозрюваної ОСОБА_5 - ОСОБА_4 у судовому засіданні зазначив, що ризики зазначені у клопотанні є мінімальними або відсутні взагалі, а тому просив відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Підозрювана ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримала позицію свого адвоката та просила застосувати відносно неї запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали, додані до клопотання, суд приходить до наступних висновків.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділенням Відділу поліції №2 Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025111040000746 від 28 серпня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
11 жовтня 2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а саме - розтраті чужого майна, яке перебувало в її віданні в особливо великих розмірах, в умовах воєнного стану, шляхом зловживання службовим становищем.
Вказаний злочин відноситься до категорії особливо тяжких, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Статтею 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, в тому числі: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Стаття 178 КПК України визначає, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі визначені ст. 178 КПК України.
Згідно із ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Зокрема, слідчим суддею встановлено наступні докази, що підтверджують наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а саме: витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025111040000746 від 28 серпня 2025 року; протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 27 серпня 2025 року; протокол допиту свідка ОСОБА_13 від 28 серпня 2025 року; пояснення ОСОБА_5 від 27 серпня 2025 року; заява ОСОБА_7 голові правління Акціонерного товариства «Банк «Український капітал» від 27 серпня 2025 року; банківські виписки; роздруківки руху коштів за рахунком; наказ Публічного акціонерного товариства «Банк «Український капітал» № 87-к від 03 серпня 2012 року про призначення ОСОБА_5 на посаду начальника Відділення № 5 з 06 серпня 2012 року; протокол огляду місця події від 28 серпня 2025 року; протокол огляду предмету від 28 серпня 2025 року; скріншоти долучені до протоколу огляду предмету від 28 серпня 2025 року; вимога про судимість ОСОБА_5 ; довідка-характеристика Першого дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції № 2 Бучанського РУП ГУ НП в Київській області, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_14 на ОСОБА_5 ; протокол допиту представника потерпілого від 05 вересня 2025 року; рапорт заступника начальника-начальника сектору кримінальної поліції відділу поліції № 2 Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київські області ОСОБА_15 ; аналітичне досьє на фізичну особу ОСОБА_5 ; протокол допиту потерпілого ОСОБА_7 від 11 вересня 2025 року; протокол огляду документів від 10 жовтня 2025 року; повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 11 жовтня 2025 року; особова справа № 505 ОСОБА_5 .
Поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, але, зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд враховує позиції Європейського суду з прав людини, викладені в його рішеннях.
Зокрема, поняття «обґрунтована підозра» наведено в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якого термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчините правопорушення (див. рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom) від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, N 182).
Відповідно до ч. 4 ст. 193 КПК України, за клопотанням сторін або за власною ініціативою слідчий суддя має право дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу.
У світлі конкретних обставин даного клопотання, досліджених матеріалів достатньо для того, щоб у рамках судового контролю, який здійснюється слідчим суддею при розгляді питання про застосування запобіжного заходу, дійти висновку про наявність обґрунтованої підозри. Підозра є обґрунтованою, якщо вона ґрунтується на відомостях, що об'єктивно пов'язують підозрюваного із вчиненим кримінальним правопорушенням.
При цьому слідчий суддя зазначає, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року, суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Враховуючи наведене, слідчий суддя, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому злочину, правильність кваліфікації його дій, допустимість доказів щодо встановлення винуватості підозрюваного, вважає, що зміст клопотання та долучених до нього документів можуть свідчити про існування фактів і інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, отже про існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Слідчий суддя погоджується, що є достатні підстави вважати наявними ризики, які передбачені п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Проаналізувавши наявність зазначених слідчим та прокурором ризиків, слідчий суддя дійшов висновку про їх наявність з огляду на фактичні обставини кримінального правопорушення та особу ОСОБА_5 , яка підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачена покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років, яке може бути призначене підозрюваній ОСОБА_5 у разі визнання її винною, а усвідомлення підозрюваною цієї обставини переконливо дає підставу вважати про існування наступних ризиків, а саме: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; знищення, спотворення будь-яких речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілих, свідків, у цьому ж кримінальному провадженні; вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється.
Частиною 1 ст. 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваною ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
При цьому, стороною обвинувачення не доведено недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів до підозрюваної ОСОБА_5 , яка раніше не судима, до адміністративної відповідальності не притягувалась, зареєстрованої та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , має міцні соціальні зв'язки, оскільки ОСОБА_5 є одинокою матір'ю малолітньої дитини ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відомості щодо батька зазначені на підставі ч. 1 ст. 135 СК України, що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України № 00035977037 від 28 червня 2022 року.
Крім того, слідчий суддя враховує, що підозрювана ОСОБА_5 не була затримана, добровільно з'явилася до суду для розгляду клопотання про застосування стосовно неї запобіжного заходу, до того ж 27 серпня 2025 року самостійно звернулася до поліції та повідомила про кримінальне правопорушення, що підтверджується долученою до матеріалів справи заявою ОСОБА_5 до Головного управління Національної поліції в Київські області, згідно якої остання щиро кається в тому, що допустила заволодіння коштами клієнтів та просить дану заяву вважати з'явленням із зізнанням про вчинений нею злочин.
У рішенні у справі Харченко проти України від 10 лютого 2011 року Європейський суд з прав людини зазначив, що при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (§ 80). У рішенні у справі Хайредінов проти України від 14 жовтня 2010 року вказаний суд, зокрема, дійшов висновку, що національні суди порушили статті 5 Конвенції, оскільки при ухваленні рішень не було розглянуто можливості застосування менш суворих запобіжних заходів, ніж тримання під вартою (§ 29, § 31).
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги наявність ризиків передбачених п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що їй загрожує в разі визнання винною у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється, слідчий суддя вважає, що до підозрюваної ОСОБА_5 можливо застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю в період доби з 20 години 00 хвилин до 07 години 00 хвилин наступного дня, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги або/та необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги у Київській області, поклавши на підозрювану наступні обов'язки: прибувати до слідчого, в провадженні якого знаходиться дане кримінальне провадження, до прокурора та суду за кожною вимогою; не відлучатися із міста Ірпінь, Бучанського району, Київської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання; утримуватися від позапроцесуального спілкування з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також з потерпілим ОСОБА_7 , іншими потерпілими, свідками та підозрюваними у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади у разі наявності свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
Окремо слід зауважити, що згідно зі ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 176-178, 181, 183, 186, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -
Відмовити у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 .
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю строком на 60 діб, тобто по 09 грудня 2025 року включно, заборонивши їй залишати житло за її місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в період доби з 20 години 00 хвилин до 07 години 00 хвилин наступного дня, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги або/та необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги у Київській області.
Покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчого, в провадженні якого знаходиться дане кримінальне провадження, до прокурора та суду за кожною вимогою;
2) не відлучатися із міста Ірпінь, Бучанського району, Київської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання;
4) утримуватися від позапроцесуального спілкування з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також з потерпілим ОСОБА_7 , іншими потерпілими, свідками та підозрюваними у даному кримінальному провадженні;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади у разі наявності свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
6) носити електронний засіб контролю.
Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Виконання ухвали про застосування до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю покласти на Відділ поліції №2 Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, Головне управління Національної поліції в Київській області.
Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік підозрювану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчого.
Контроль за виконанням ухвали покласти на процесуального прокурора.
Початок строку дії ухвали обчислювати з 11 жовтня 2025 року.
Строк дії ухвали слідчого судді - до 09 грудня 2025 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Слідчий суддя ОСОБА_18