Справа № 522/16946/25
Провадження № 3/522/5818/25
16 жовтня 2025 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Циб І.В., за участі секретаря судового засідання - Шибіна Є.С., розглянувши у присутності захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 - адвоката Жовтан О.В. (в режимі відеоконференцзв'язку за допомогою власних технічних засобів через ВКЗ), адміністративні матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
14.07.2025 року о 22:50 год. в м. Одеса, вул. Тираспольська, 6, водій ОСОБА_1 керував транспортним електросамокат «JET», н.з. НОМЕР_1 , потужністю 835 Вт в стані алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився на місці зупинки за допомогою приладу «Drager Alcotest 7510 ARLM-0378», під запис ПВР. Результат позитивний 0.35 ‰ проміле, з результатом згоден, чим порушив п. 2.9 ПДР
За цим фактом співробітниками патрульної поліції стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 391880 від 14.07.2025 року за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Від захисника Андрієнка Г.В. до суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
В обґрунтування клопотання захисник зазначив, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння було проведено з істотним порушенням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735, оскільки працівниками поліції не було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд в медичному закладі, після висловлення останнім незгоди з результатами огляду на місці зупинки.
Крім того, захисник зазначив, що в матеріалах справи відсутні належні докази того, що пристрій, яким ніби то керував ОСОБА_1 є транспортним засобом.
Також, захисник вказав, що з відеозапису вбачається, що у ОСОБА_1 не було жодних ознак, передбачених п. 3 Розділу І Інструкції, а відтак у працівників поліції не було жодних законних підстав вважати, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного чи іншого сп'яніння.
Крім того, захисник зазначив, що працівниками поліції не було роз'яснено ОСОБА_1 його права передбаченні ст. 59, 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників провадження, оглянувши відеозаписи, суд доходить такого висновку.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Норма ч. 1 ст. 130 КУпАП є бланкетною, а тому серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов'язково повинно бути посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила та якого не дотрималась особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, порушивши тим самим законодавчі приписи.
Відповідно до п. 2.9 «а» Правил Дорожнього Руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.
Протокол у справі про адміністративне правопорушення є основним джерелом доказів, на підставі якого суд встановлює наявність чи відсутність у діянні особи правопорушення. Лише належно оформлений протокол дозволяє всебічно розглянути справу по суті.
Відповідно до ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Повноваження працівників поліції щодо виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння регламентовано ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735 (далі Інструкція), а також іншими спеціальними нормативно-правовими актами.
Суд зазначає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників провадження, суд вважає, що ОСОБА_1 своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння та проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння при обставинах, викладених в протоколі серії ЕПР1 № 391880 від 14.07.2025 року про адміністративне правопорушення, підтверджується: 1) довідкою про отримання особою посвідчення водія, згідно якої ОСОБА_1 станом на 14.07.2025 року не отримував посвідчення водія; 2) довідкою про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення, згідно якої ОСОБА_1 протягом року не піддавався адміністративному стягненню за ст. 130 КУпАП; 3) роздруківкою результату приладу «Drager Alcotest 7510 ARLM-0378», результат - 0.35 ‰ проміле; 4) актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; 5) направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 14.07.2025 року; 6) відеозаписами на DVD-R диску, на яких зафіксовані факт керування електросамокатом та факт проходження ОСОБА_1 , на вимогу поліцейського, огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «DRAGER»; 7) витягом з ІПНП.
Так, захисник в своєму клопотанні зазначив, що працівниками поліції не було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд в медичному закладі, після висловлення останнім незгоди з результатами огляду на місці зупинки.
Суд відхиляє вказані доводи захисника, з огляду на таке.
Так, згідно ч. 3 ст. 266 КУпАП, у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Згідно п. 6 Постанови Кабінету Міністрів від 17 грудня 2008 р. № 1103 Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (далі Постанова), водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
З дослідженого в судовому засіданні відеозапису долученого до матеріалів справи судом не було встановлено, що ОСОБА_1 після проведення огляду на стан сп'яніння на місці зупинки було висловлено незгоду з його результатами.
Таким чином, враховуючи викладене, суд не вбачає порушень з боку працівників поліції, оскільки безпосереднє висловлення особою незгоди з результатами огляду на стан сп'яніння, відповідно до вказаних норм зобов'язує працівників поліції направити водія до закладу охорони здоров'я для проходження огляду.
Суд також відхиляє доводи сторони захисту, щодо не роз'яснення працівниками поліції ОСОБА_1 його прав передбачених ст. 59, 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.
Так, згідно до відповідної графи протоколи, факт роз'яснення ОСОБА_1 його прав та обов'язків, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, підтверджується його підписом, що робить вказані доводи сторони захисту безпідставними.
Крім того, суд відхиляє доводи захисника, про відсутність в матеріалах справи належних докази того, що пристрій, яким ніби то керував ОСОБА_1 є транспортним засобом.
Так, з протоколу вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом електросамокат «JET», н.з. НОМЕР_1 , потужністю 835 Вт.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 1 ЗаконуУкраїни «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24.02.2023 № 2956-IX, легкий персональний електричний транспортний засіб - колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину.
З викладеного вбачається, що електричний транспортний засіб законом віднесено до транспортного засобу. Крім того, в диспозиції ст. 130 КУпАП, адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами, без зазначення їх технічних характеристик, а отже за керування всіма видами пристроїв, які законом віднесено до транспортного засобу.
Таким чином, зазначенні в протоколі характеристики елктросамокату «JET», яким керував ОСОБА_1 дають всі підстави вважати, що його віднесено законом до транспортного засобу.
Інші доводи захисника також спростовуються дослідженими у судовому засіданні матеріалами справи.
Враховуючи зазначене, суд доходить висновку, що своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, яким встановлено, що водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, за що передбачено адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Враховуючи зазначене, суд доходить висновку, що своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, яким встановлено, що водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, за що передбачено адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, з викладеного вбачається, що вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме керування особою транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, повністю доведена зібраними матеріалами справи про адміністративне правопорушення.
Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає стягнення у виді накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При накладенні адміністративного стягнення стосовно ОСОБА_1 суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Обставин, які відповідно до ст. 34 КУпАП пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 , за вчинене адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Обставин, які відповідно до ст. 35 КУпАП обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , за вчинене ним адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Згідно положень ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Враховуючи наведене, суд вважає за можливе накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Підстав для закриття провадження по справі відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП судом не встановлено.
Крім того, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір 0.2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Будь-яких доказів щодо наявності пільг, які передбачають звільнення особи від сплати судового збору, матеріали справи не містять та суду на момент розгляду справи надано не було.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 7, 9, 24, 33, 34, 130, 221, 280, 283, 284, 285 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1 (однієї) тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 (нуль) копійок в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір, у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок на користь держави.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення в апеляційному порядку.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, в разі не сплати у встановлений строк штрафу з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути пред'явлено до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення, а в разі оскарження протягом трьох місяців з дня розгляду апеляційної скарги.
Суддя Приморського районного суду
м. Одеси Ірина ЦИБ