Справа № 522/9844/25-Е
Провадження № 2/522/5629/25
25 вересня 2025 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Шенцевої О.П.,
при секретарі Сафтюк-Панько Б.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» звернулося до Приморського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту у розмірі 47753,57 грн., а також судових витрат.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 18.11.2016 року між Акціонерним товариством «ОТП БАНК» (далі АТ «ОТП БАНК») та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 2013987251, на підставі якого визначено умови обслуговування Кредитної лінії, зокрема за користування кредитом банк нараховує проценти. На дату укладення розмір процентної ставки становить 40% річних, та 0,01% річних впродовж пільгового періоду.
24.03.2023 між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Брайт Інвестмент» було укладено договір факторингу №24/03/23, у відповідності до умов якого АТ «ОТП Банк» передає ТОВ «Брайт Інвестмент» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Брайт Інвестмент» приймає належні АТ «ОТП Банк» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників, зокрема за кредитним договором №2013987251 від 18.11.2016, укладеним між АТ «ОТП Банк» та відповідачем.
Внаслідок неналежного виконання умов вказаного договору у відповідача перед позивачем виникла кредитна заборгованість, яка станом на 24.03.2023 року складає 47753,57 грн., з яких: 26915,71,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 20837,86 грн. заборгованість за відсотками. Враховуючи викладене, просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Брайт Інвестмент» заборгованість у загальній сумі 47753,57 грн. та судові витрати.
Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 20 травня 2025 року відкрито провадження у справі.
17 червня 2025 року до суду представником позивача подано заяву про стягнення судових витрат на професійну правничу (правову) допомогу, в розмірі 8500 гривень.
Сторони в судове засідання не з'явились. В позовній заяві представник позивача просив про розгляд справи за відсутності представника позивача.
Заперечень від позивача проти ухвалення судом заочного рішення до суду не надійшло.
Згідно до п.п. 6, 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України, учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки та виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Відповідно до ч.1 ст.44 ЦПК України, учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Відповідно до ч.4 ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом №475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Суд, у зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважність причин такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідачем відзиву на позов, за відсутності заперечень від позивача ухвалив слухати справу у відсутності відповідача, згідно ст. ст.280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення вимог позовної заяви, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно положень статей 3, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Судом встановлено, що 18.11.2016 року між Акціонерним товариством «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 2013987251, на підставі якого визначено умови обслуговування Кредитної лінії, зокрема за користування кредитом банк нараховує проценти. На дату укладення розмір процентної ставки становить 40% річних, та 0,01% річних впродовж пільгового періоду. Строк кредитування становить 3 місяці.
Згідно з розрахунком заборгованості за договором № 2013987251 від 18.11.2016 року про видачу та обслуговування міжнародних кредитних пластикових карток (особистих), ОСОБА_1 у період з 21.11.2016 по 14.03.2023 користувався кредитними коштами, встановленими кредитною лінією, а саме: здійснював зняття готівки, розраховувався за товари/послуги, поповнював картковий рахунок.
24.03.2023 між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Брайт Інвестмент» було укладено договір факторингу №24/03/23, у відповідності до умов якого АТ «ОТП Банк» передає ТОВ «Брайт Інвестмент» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Брайт Інвестмент» приймає належні АТ «ОТП Банк» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників, зокрема за кредитним договором №2013987251 від 18.11.2016, укладеним між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 .
З Витягу з додатку №1 до Договору факторингу №24/03/23 від 24.03.2023 слідує, що сума заборгованості відповідача перед ТОВ «Брайт Інвестмент» складає 47753,57 грн., з яких: 26915,71,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 20837,86 грн. заборгованість за відсотками.
18.03.2025 ТОВ «Брайт Інвестмент» було направлено відповідачу вимогу про погашення кредитної заборгованості та дострокове повернення кредиту.
Відповідно до ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Так, за змістом ст.ст.626,628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).
Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно з ч.1 ст.1049ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики банк має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.
В розумінні Закону України «Про споживче кредитування» (далі - Закон), в редакції чинній на день виникнення спірних правовідносин, споживче кредитування це правовідносини щодо надання, обслуговування та повернення споживчого кредиту.
За положеннями ч. 2 ст. 8 Закону, для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
За п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, за Кредитним договором № 2013987251 від 18.11.2016 року, укладеним між кредитором АТ «ОТП БАНК» та відповідачем з 24.03.2023 року право вимоги кредитора перейшло до ТОВ «Брайт Інвестмент».
Так, підписавши Кредитний договір № 2013987251 від 18.11.2016 року, відповідач добровільно погодив такі умови кредитного договору, взяв на себе відповідні зобов'язання.
Внаслідок неналежного виконання кредитних зобов'язань у відповідача перед ТОВ «Брайт Інвестмент» станом на 24.03.2023 року складає 47753,57 грн., з яких: 26915,71 грн. заборгованість за тілом кредиту; 20837,86 грн. заборгованість за відсотками.
Жодних доказів щодо сплати грошових коштів за кредитним договором, та які б спростовували зазначений розрахунок заборгованості, відповідач до суду не надала.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1ст. 2 ЦПК України).
Згідно з ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ТОВ «Брайт Інвестмент» та вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Брайт Інвестмент» заборгованість за Кредитним договором № 2013987251 від 18.11.2016 року у загальному розмірі 47753,57 грн.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.
Згідно з ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На виконання вказаних вимог закону представником позивача надано: Договір №01/05-23 про надання правової (правничої) допомоги від 01.05.2023, укладений між позивачем та Адвокатським бюро «Юлії Чміль», яким сторони погодили вид та вартість послуг, додаток №1 до договору про надання правової допомоги від 01.05.2023, також надано акт про надання правової допомоги №1106-25/Б від 17.06.2025, згідно яких адвокатське бюро надало послуги з надання правничої допомоги у цивільній справі №522/9844/25-Е на загальну вартість 8500,00 грн.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
Крім того, у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, обґрунтовуючи правові підстави стягнення витрат на професійну правову допомогу, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Також, у рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Водночас, суд бере до уваги, що у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Також, у постанові Верховного Суду від 13.05.2021 у справі № 903/277/20 зазначено, що оцінка обґрунтованості, пропорційності витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням обсягу наданих адвокатом послуг, складністю справи, беручи до уваги, зокрема критерії реальності понесення адвокатських витрат, розумності їхнього розміру, співмірності, а також підтвердженість таких витрат належними та допустимими доказами вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин кожної справи.
Отже, беручи до уваги положення ЄСПЛ, висновки Верховного Суду, враховуючи співмірність складності справи та обсягу виконаної адвокатом роботи, критерію необхідності та значимості таких дій у справі, виходячи з її конкретних обставин, суд вважає, що зазначені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8500,00 грн. є завищеними та неспівмірними з огляду на обставини цієї справи.
Зокрема, суд зауважує, що ця справа стосується стягнення заборгованості за кредитним договором у справі незначної складності, з огляду на ціну позову, тому, підготовка документів для звернення до суду у рамках зазначеної справи не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи.
Відтак, з огляду на викладене, виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, принципу співмірності та розумності судових витрат, на компенсацію яких має право сторона, зважаючи на критерії реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, складність та категорію справи, розгляд якої здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження, суд дійшов висновку, що справедливим буде зменшення розміру витрат, понесених на надання професійної правничої допомоги до 1000,00 гривень, які підлягають стягненню із відповідача на користь позивача.
За таких обставин, після всебічного, повного дослідження, оцінки наявних матеріалів та обставин справи суд дійшов висновку, щодо необхідності задоволення позовних вимог, оскільки вважає їх обґрунтованими і доведеними.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 10, 11-13, 19, 43, 49, 76-82, 258-259, 263-264, 265, 268, 280-289, 354 ЦПК України; ст.ст. 1, 3, 16, 509, 512, 526, 530, 610-612, 625, 626, 628, 629, 638, 639, 1054 ЦК України, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» (код ЄДРПОУ 43115064, місцезнаходження юридичної особи: 49001, м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, буд.9) заборгованість за Кредитним договором № 2013987251_CARD від 18.11.2016 року в загальному розмірі 47753,57 (сорок сім тисяч сімсот п'ятдесят три) гривні 57 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» (код ЄДРПОУ 43115064, місцезнаходження юридичної особи: 49001, м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, буд.9) судовий збір у сумі 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» (код ЄДРПОУ 43115064, місцезнаходження юридичної особи: 49001, м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, буд.9) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1000,00 (одна тисяча) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст складено і підписано 10.10.2025 року.
Суддя: