Іменем України
13.10.2025 Справа №607/21250/25 Провадження №1-кс/607/6070/2025
м. Тернопіль
Слідча суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , захисника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області клопотання прокурора Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_5 про арешт майна та арешт тимчасово вилученого майна під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42025212050000049 від 01.08.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 332 КК України,
08.10.2025 на розгляд слідчої судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області надійшло клопотання прокурора Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_5 про арешт майна та арешт тимчасово вилученого майна під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42025212050000049 від 01.08.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 332 КК України.
Клопотання мотивоване тим, що наприкінці липня 2025 року, точної дати та часу не встановлено, невстановлена досудовим розслідування особа, діючи умисно, спільно за попередньою змовою групою осіб, а саме з ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , розуміючи складнощі у перетині державного кордону, зокрема наявність діючих обмежень щодо виїзду військовозобов'язаних громадян, організували незаконне переправлення через державний кордон України військовозобов'язаних осіб шляхом керівництва такими діями та сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів, з корисливих мотивів.
За даним фактом 01.08.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості та розпочате кримінальне провадження № 42025212050000049 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 332 КК України.
Так,07.08.2025 у межах даного кримінального провадження на підставі ухвали слідчої судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01.10.2025, винесеної у справі № 607/20325/25, проведений обшук за місцем проживання ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 . Під час цього обшуку виявлені грошові кошти в сумі 4800 доларів США (купюрами по 100 доларів США кожна) із такими серіями та номерами: № PF59462213J, № LA11250754B, № PF87467916F, № PK11145310E, № LF87047712I, № PE77171732B, № LL91706876H, № MF38605426C, № PG06661533C, № PG06661537C, № PG06661530C, № PG06661531C, № PG06661556C, № PG06661535C, № PF97159533D, № PF53186825G, № PF01813576F, № LL38279473A, № PF59134567J, № PF38969040G, № PG33042798B, № MK51834843C, № LB7211210C, № MB07583244I, № PE19428311D, № LG53486391B, № PG98328465B, № PG98328493B, № PG98328492B, № PG98328442B, № PG98328444B, № PG98328443B, № PG98328446B, № MB72993776P, № PG98327633B, № PG98327629B, № PE04877060C, № MB04298929F, № PA97494963A, № LI38966163A, № LG36125103B, № MF98897075A, № LB76940165S, № MB91279541A, № PG98328464B, № PG98328467B, № MJ22786354A, № PB85525934L, які вилучені та поміщені у спеціальне упакування № ICR0029630.
Також 07.10.2025 у межах даного кримінального провадження на підставі ухвали слідчої судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30.09.2025, винесеної у справі № 607/20242/25, проведений обшук за місцем проживання ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_2 . Під час цього обшуку виявлені грошові кошти в сумі 300 доларів США (купюрами по 100 доларів США кожна) із такими серіями та номерами: № РВ63035448М, № РL694964В, № РВ13825547В, які вилучені та поміщені у спеціальне упакування № WAR0116920.
Крім цього, 07.10.2025 у межах даного кримінального провадження на підставі ухвали слідчої судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01.10.2025, винесеної у справі № 607/20241/25, проведений обшук автомобіля марки «Citroen» моделі «С-ЕLYSEE», державний номерний знак НОМЕР_1 , 2013 року випуску. Під час цього обшуку вилучені свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , яке поміщене у спеціальне упакування № WAR0116916, ключ запалювання від автомобіля марки «Citroen», який поміщений у спеціальне упакування № WAR0116917, а також автомобіль марки «Citroen» моделі «С-ЕLYSEE», державний номерний знак НОМЕР_1 , 2013 року випуску, який поміщений на спеціальний майданчик ГУНП в Тернопільській області в м. Заліщики та опечатаний клейкими пломбами № NPU8535546, № NPU8535547, № NPU8535548, № NPU8535549, № NPU8535550, № NPU8535551.
Постановою слідчого від 07.10.2025 зазначені вище грошові кошти, речі та документи визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
За таких підстав, вважаючи вказані грошові кошти, транспортний засіб, речі та документи такими, що відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, з метою збереження речових доказів прокурор просить накласти арешт на вказане майно.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання з тих підстав, що подане клопотання є необґрунтованим, а грошові кошти, вилучені у ОСОБА_3 не відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, та не є речовими доказами у цьому кримінальному провадженні.
У судове засідання прокурор ОСОБА_5 не з'явився. Попередньо подав заяву про здійснення судового розгляду у його відсутність, клопотання підтримав з підстав, викладених у клопотанні, та просив клопотання задовольнити.
У судове засідання захисник власника майна ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 , належним чином повідомлений про дату, час та місце цього судового засідання, не з'явився. Подав клопотання про розгляд справи без його та ОСОБА_6 участі, просив відмовити у клопотанні про арешт майна.
Також у зв'язку із скороченими строками розгляду клопотань даної категорії та враховуючи відсутність відомостей про засоби зв'язку власника майна ОСОБА_8 , повідомити останню про дату, час та місце цього судового засідання не виявилось можливим.
З урахуванням викладеного та з метою дотримання розумних строків, об'єктивно необхідних для виконання вимог ч. 1 ст. 172 КПК України, слідча суддя вважала за можливе здійснити судовий розгляд клопотання про арешт майна за відсутності власниці майна.
Указане згідно з ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання.
Заслухавши адвоката, дослідивши зміст клопотання та додані до нього документи, слідча суддя дійшла висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
При цьому ч. 2 ст. 167 КПК України визначає, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Згідно з ч. 7 ст. 236 КПК України вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Стаття 98 КПК України визначає, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Як вбачається з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, Тернопільським РУП ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025212050000049 від 01.08.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 332 КК України.
07.10.2025 у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 332 КК України.
Слідча суддя встановила, що вказані у клопотанні грошові кошти, транспортний засіб, речі та документи були вилучені 07.10.2025 під час проведення обшуків, а саме: 1) за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 ; 2) за місцем проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 ; 3) автомобіля марки «Citroen» моделі «С-ЕLYSEE», державний номерний знак НОМЕР_1 .
Згідно з постановою заступника начальника відділення СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_9 від 07.10.2025 вилучені під час проведення обшуків грошові кошти, транспортний засіб, речі та документи визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 42025212050000049 від 01.08.2025. Після проведення необхідних слідчих (розшукових) дій ключ запалювання від автомобіля марки «Citroen» моделі «C-Elysee», який поміщений у спеціальне упакування № WAR 0116917, та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , яке поміщене у спеціальне упакування № WAR 0116916,вирішено направити для зберігання у камеру речових доказів Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області; автомобіль марки «Citroen» моделі «C-Elysee», 2013 року випуску, VIN: НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_1 , вирішено зберігати на спеціальному майданчику ГУНП в Тернопільській області; грошові кошти вирішено передати на зберігання до Тернопільського відділення АТ КБ «ПриватБанк».
Так, зі змісту повідомлення про підозру ОСОБА_3 та ОСОБА_6 вбачається, що транспортний засіб марки «Citroen» моделі «C-Elysee», державний номерний знак НОМЕР_1 , безпосередньо використовувався ОСОБА_3 для доставляння ОСОБА_10 до готелю у м. Чернівці на вул. Ентузіастів, 3Г з метою виконання заздалегідь спланованого злочинного плану, пов'язаного з організацією незаконного перетину ОСОБА_10 державного кордону України.
Указані обставини дають підстави дійти висновку, що вказаний вище транспортний засіб міг бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення, а також зберіг на собі його сліди.
Відтак доданими до клопотання документами прокурор довів, що вказаний автомобіль, ключ запалювання до нього та свідоцтво про його реєстрацію можуть бути використані як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, та у випадку ненакладення арешту на вказане майно, це може призвести до подальшого його приховування, знищення, відчуження або до інших наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню.
За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання у цій частині, яке відповідає положенням ст. 170-173 КПК України, слідча суддя доходить висновку, що з метою збереження речових доказів, для забезпечення дієвості та об'єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні клопотання прокурора про арешт тимчасово вилученого майна підлягає задоволенню, так як незастосування арешту може призвести до відчуження такого майна або знищення слідів кримінального правопорушення.
Також згідно з п. 5 ч. 2, ч. 4 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна.
Ураховуючи, що для встановлення обставин, що мають значення у даному кримінальному провадження, необхідним є проведення в подальшому ряду слідчих (розшукових) дій, кількість та види яких на даній стадії досудового розслідування визначити неможливо, предметом яких може бути вилучене майно, слідча суддя доходить висновку про необхідність накладення арешту з позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування даним майном.
Доходячи такого висновку, слідча суддя враховує й те, що у даному випадку обмеження права власності та законного володіння є розумним і співмірним завданням кримінального провадження, а обставини кримінального провадження станом на час прийняття процесуального рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому докази негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчою суддею не встановлені та такі докази учасниками кримінального провадження не надавались.
Також слідча суддя роз'яснює, що у разі, якщо в подальшому у застосуванні арешту відпаде потреба, власник чи законний володілець майна, на яке було накладене арешт, має право звернутись із клопотанням про скасування такого арешту.
Щодо вилучених грошових коштів слідча суддя зазначає таке.
Як зазначено вище, в обґрунтування поданого клопотання прокурор покликався на те, що грошові кошти у сумі 4800 доларів США, що вилучені під час проведення обшуку за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_6 , та грошові кошти у сумі 300 доларів США, що вилучені під час проведення обшуку за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_3 , відповідають критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, та матимуть доказове значення у даному кримінальному провадженні.
Разом з тим зі змісту повідомлень про підозру ОСОБА_3 та ОСОБА_6 вбачається, що оплата за організацію незаконного перетину державного кордону України здійснювалась ОСОБА_10 шляхом надання грошових коштів в іноземній валюті у сумі 250 євро та 8000 євро.
Докази того, що грошові кошти у сумі 4800 доларів США та 300 доларів США відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, та мають доказове значення у цьому кримінальному провадженні або набуті кримінально протиправним шляхом, прокурор не надав.
Іншими, визначеними ст. 170 КПК України, підставами накладення арешту на указані грошові кошти подане клопотання не обґрунтоване.
За таких підстав слідча суддя доходить висновку, що клопотання в цій частині є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 98, 167, 170-173, 309, 369-372, 532 КПК України, слідча суддя
Клопотання прокурора Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_5 про арешт майна та арешт тимчасово вилученого майна під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42025212050000049 від 01.08.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 332 КК України, задовольнити частково.
Накласти арешт на:
- автомобіль марки «Citroen» моделі «C-Elysee», 2013 року випуску, VIN: НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_1 ;
- ключ запалювання від автомобіля марки «Citroen» моделі «C-Elysee», який поміщений у спеціальне упакування № WAR 0116917;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , яке поміщене у спеціальне упакування № WAR 0116916,
власником яких є ОСОБА_8 , жителька АДРЕСА_3 , шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування даним майном.
У іншій частині клопотання відмовити.
Копію ухвали негайно вручити адвокату ОСОБА_4 та не пізніше наступного робочого дня після її постановлення направити прокурору, адвокату ОСОБА_7 та власнику майна ОСОБА_8 .
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором у цьому кримінальному провадженні.
Роз'яснити, що відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
Згідно з ч. 3 ст. 169 КПК України слідчий, прокурор після отримання судового рішення про відмову в задоволенні або про часткове задоволення клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, судового рішення про повне або часткове скасування арешту тимчасово вилученого майна повинні негайно вжити заходів щодо виконання судового рішення та направити повідомлення про його виконання слідчому судді.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідча суддя ОСОБА_1