Справа № 308/17313/24
2-ві/308/17/25
17 жовтня 2025 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді Крегул М.М.,
за участю секретаря судового засідання Мішко М.М.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Шепетко Ірини Олександрівни від розгляду цивільної справи № 308/17313/24 за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Ужгородського нотаріального округу Хребтань Наталії Методіївни, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_3 , про припинення дії/розірвання спадкового договору з наслідками зняття усіх обмежень -
В провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області знаходиться цивільна справа № 308/17313/24 за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Ужгородського нотаріального округу Хребтань Наталії Методіївни, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_3 , про припинення дії/розірвання спадкового договору з наслідками зняття усіх обмежень.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.10.2024 року головуючим суддею визначено Шепетко Ірину Олександрівну.
13.10.2025 року через підсистему «Електронний суд» від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Шепетко І.О. від розгляду зазначеної цивільної справи.
Доводи викладені у заяві ОСОБА_1 про відвід судді зводяться до того, що під час розгляду даної справи у позивача виникли сумніви в неупередженості судді, оскільки, на його думку, суддя, окрім усього іншого, сприяє, спонукає, мотивує прокурора та відповідача до подальшого вчинення кримінальних злочинів з використанням наслідків раніше вчинених кримінальних злочинів, а також суддя свідомо, цілеспрямовано та умисно спонукає, сприяє відповідачу та прокурору у створені важелями суду сприятливі умови для зловживання процесуальними правами і ігноруванню процесуальними обов'язками. Окрім того, ОСОБА_1 зазначає у заяві, що суддя жодним чином не вживає заходів для виконання відповідачем та прокурором своїх процесуальних обов'язків, що суттєво перешкоджає у здійснені правосуддя в рамках вимог засад (принципів) судочинства та вказує на наявність ознаки упередженого ставлення судді до позивача і третьої особи.
За наведених у заяві обставин, позивач вбачає у діях судді свідоме, цілеспрямоване та умисне створення штучних умов для вчинення перешкод у здійснені позивачем свого права на захист у суді у порядку, встановленого нормами ст.167 ЦПК, що становить правову підставу для звернення позивача до суду з заявленим клопотанням про відвід судді Шепетко І.О. від здійснення провадження у даній справі.
Також у заяві ОСОБА_1 вказує, що судові засідання проводяться не у спеціально обладнаному приміщенні - залі судових засідань, а в службовому кабінеті судді, що на переконання позивача, призвело до свідомого, цілеспрямованого і умисного вчинення суддею психологічного тиску на нього.
Заявник безуглий П.В. вбачає у діях судді прямі ознаки упередженого ставлення під час провадження, виключно, в інтересах відповідача та прокурора, посилаючись на те, що жодна із заяв про здійснення провадження у судовому засідання без участі прокурором та відповідачем не були підтверджені документальними доказами , причин неспроможності безпосередньої участі у судовому засіданні. Окрім того, прокурор оформила заяву про здійснення провадження без її участі датою від 07.10.2025 р., а доступ заявників до зазначеного документу лише був у нічний період доби з дати 08.10.2025 року на дату 09.10.2025 р., а саме - на дату призначення судового засідання 09.10.2025 року, що суттєво суперечить вимогам судочинного законодавства України, зокрема, - нормам ЦПК України, за яким передбачено вимога подання заявлене клопотання за 5 (п'ять) діб до проведення судового засідання на призначену судом дату.
Одночасно, заявник зауважує на те, що судове засідання було призначено на 09:30 годин датою від 09.10.2025 р., що стало для заявника суттєвою та значимою перешкодою на законний захист у суді в рамках засад (принципів) судочинства.
Також вказує про безпідставність залучення до справи прокурора у якості третьої особи.
Крім того, стверджує, що судом не повідомлено позивача про надходження до суду від прокурора трьох заяв, що призвело до перешкод у своєчасному поданні позивачем та третьою особою заперечення на заяви та призвело до прийняття неправосудного рішення.
Згідно з Ухвалою суду від 14.10.2025 року (головуюча суддя Шепетко І.О.) заяву ОСОБА_1 про відвід головуючої судді Шепетко І.О. визнано необґрунтованою, а заяву про відвід передано до канцелярії суду для автоматизованого розподілу іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, визначеному у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.10.2025 року головуючою по справі з розгляду заяви про відвід визначено суддю Крегул Маріанну Миколаївну.
У відповідності до ч. 8 ст. 40 ЦПК України, у судове засідання були викликані учасники справи, проте такі у судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи.
Дослідивши подану заяву про відвід та матеріали справи в межах поданої заяви про відвід, суд дійшов таких висновків.
Згідно з ч.1 ст. 40 ЦПК України, яка передбачає порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Відповідно до ч. 2 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Відповідно до ч. 3 ст. 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Згідно з ч. 7 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Згідно з ч. 11 ст. 40 ЦПК України, за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Відповідно до ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, зокрема відповідно до ч.ч. 1,2,5 : суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі; суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення; суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасовано судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі.
Згідно ч. 3 ст.39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження…
Частиною 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Вивчивши зміст заяви про відвід судді Шепетко І.О. суд приходить до переконання, що підставою для заявленого відводу, фактично стало непогодження Безуглого П.В. із процесуальним рішенням головуючої по справі судді, що відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України, не може бути підставою для відводу.
Відповідно до ч.3 ст. 6 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.
При цьому, вирішуючи питання щодо відводу, слід виходити із поняття упередженості судді в процесі розгляду справи. Для того, щоб ці обставини лягли в основу заяви про відвід, вони мають бути доведені.
Основні принципи незалежності судових органів, схвалені резолюціями 40 / 32 та 40 / 146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року, Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи від 13 жовтня 1994 року № ( 94 ) 12 та від 17 листопада 2010 року № CM / Rec ( 2010 ), вимагають від держав - учасниць вжиття всіх належних заходів для забезпечення поваги, захисту і сприяння незалежності та неупередженості суддів. Судді повинні приймати свої рішення цілком незалежно і мати змогу діяти без обмежень, без неправомірного впливу, підбурення, тиску, погроз, неправомочного прямого чи непрямого втручання, незалежно, з чийого боку та з яких мотивів воно б не здійснювалось, мають бути цілком вільними у винесенні неупередженого рішення у справі, яку вони розглядають, покладатись на своє внутрішнє переконання, власне тлумачення фактів та чинне законодавство.
Частина 1 статті 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду. Так, Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги, чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому. Крім того, згідно принципу, який є стабільним, суд має бути неупередженим і безстороннім.
У справі "П'єрсак проти Бельгії" Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами проявів розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного.
У перелічених міжнародних документах констатується, що незалежність не є прерогативою чи привілеєм, наданим для задоволення власних інтересів суддів. Вона надається в інтересах верховенства права та осіб, які домагаються та очікують неупередженого правосуддя.
Незалежність суддів є конституційним принципом організації та функціонування судів, а також професійної діяльності суддів, що забезпечується, крім іншого, забороною будь - якого впливу на суддів, захистом їх професійних інтересів. Заборона впливу на суддів у будь - який спосіб поширюється на весь час обіймання ними посади судді ( Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 19 - рп / 2004). Законом України " Про судоустрій і статус суддів " визначено умови виконання професійних обов'язків суддів та правові засоби за допомогою яких забезпечується реалізація конституційних гарантій самостійності суддів та незалежності суддів. Зокрема статтею 6 Закону України встановлено заборону втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь - який спосіб, неповагу до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб, з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, закликів до невиконання судових рішень.
Аналізуючи підстави, які зазначені ОСОБА_1 суд вважає, що вони не є такими, що свідчать про упередженість судді, оскільки заявником не доведено конкретних фактів та наслідків цих фактів (обставин), які можуть вплинути на об'єктивність розгляду даної справи.
Викладені Безуглим П.В. у поданій заяві про відвід обставини, на переконання суду, не доводять наявності підстав сумніватися в безсторонності чи упередженості головуючої по справі судді. Суд приходить до висновку, що доводи ОСОБА_1 щодо наявності обставин для відводу головуючої по справі судді Шепетко І.О. не знайшли свого підтвердження, оскільки, будь-яких доказів щодо заінтересованості судді у розгляді даної справи з боку заявника не доведено.
Суд вважає, що поведінка головуючої судді не дає жодних об'єктивних підстав вважати, що вона не є безсторонньою або що їй бракує неупередженості під час розгляду справи.
Враховуючи вищевикладене, а також практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, суд вважає, що заявником не зазначені та не доведені будь-які обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості головуючого по справі судді при вирішенні даної цивільної справи.
Виходячи з наведеного, суд не вбачає достатніх підстав для задоволення заяви. Інших фактів, які б свідчили про те, що суддя Шепетко І.О. прямо чи побічно заінтересована у результаті розгляду справи, а також наявність інших обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді заява ОСОБА_1 не містить.
Будь-яких інших підстав передбачених ч.1 ст. 36 ЦПК України у заяві ОСОБА_1 не зазначено.
Окрім цього, згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними в пункті 10 Постанови «Про незалежність судової влади» № 8 від 13 червня 2007 року, процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 36, 39, 40 Цивільного процесуального кодексу України суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Шепетко Ірини Олександрівни від розгляду цивільної справи № 308/17313/24 за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Ужгородського нотаріального округу Хребтань Наталії Методіївни, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_3 , про припинення дії/розірвання спадкового договору з наслідками зняття усіх обмежень - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду М.М. Крегул