Справа № 308/14907/25
1-кс/308/6036/25
16 жовтня 2025 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 за участю слідчої ОСОБА_3 , розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в м.Ужгороді клопотання слідчого СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12025071030001866 від 11.10.2025 року про накладення арешту на майно,-
Слідча СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12025071030001866 від 11.10.2025 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України звернулася до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно.
В обгрунтування вимог клопотання слідча посилається на те, що СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025071030001866 відомості про яке 11.10.2025 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у період часу приблизно з 17 год. 00 хв. 10.10.2025 по 06 год 47 хв. 11.10.2025, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходився за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , разом зі своїм батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з яким у нього на ґрунті тривалих особистих неприязних відносин розпочався словесний конфлікт.
Надалі, 11 жовтня 2025 року у період часу приблизно з 06 год. 00 хв. по 06 год. 47 хв., ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи разом зі своїм батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у жилій кімнаті, розташованій одразу при вході до будинку за вищезазначеною адресою, в ході продовження виниклого між ними напередодні словесного конфлікту, керуючись прямим умислом спрямованим на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді смерті свого батька і бажаючи їх настання, наніс декілька ударів дерев'яним стільцем в область голови та обличчя ОСОБА_7 , тим самим спричинивши смерть останнього.
За таких обставин, ОСОБА_6 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, а саме: вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
11.10.2025 о 10:20 год., ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , раніше не судимого - затримано в порядку ст. 208 КПК України за ч. 1 ст. 115 КК України.
11.10.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
11.10.2025 при затриманні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_2 , у порядку ст. 208 КПК України за ч. 1 ст. 115 КК України, в ході проведення особистого обшуку останнього, виявлено та вилучено:
-кофту зеленого кольору, належну ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яку упаковано до паперового конверту НПУ;
-штани чорного кольору з маркуванням «Adidas Swear», належні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які упаковано до паперового конверту НПУ;
-взуття чорного кольору без маркування (одна пара), належне ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке упаковано до паперового конверту НПУ;
-шкарпетки блакитного кольору, належні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які упаковано до паперового конверту НПУ.
Окрім того, на підставі постанови слідчого СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 про відібрання біологічних зразків для проведення експертизи від 11.10.2025, в ході проведення особистого обшуку ОСОБА_6 при затриманні останнього у порядку ст. 208 КПК України відібрано:
-зразок букального епітелію від ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який упаковано до паперового конверту НПУ;
-змив на стерильну марлеву серветку з лівої руки ОСОБА_6 , який упаковано до паперового конверту НПУ;
-змив на стерильну марлеву серветку з правої руки ОСОБА_6 , який упаковано до паперового конверту НПУ.
Враховуючи, що вищевказані предмети зберігають на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, та містять відомості, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у зв'язку з чим 11 жовтня 2025 року, слідчим СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_4 зазначені предмети відповідно до ст. 98 КПК України визнано речовими доказами, про що винесено відповідну постанову.
На даний час існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вищевказані речі є доказами у кримінальному провадженні, адже вони відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України (вони є матеріальні об'єкти, які могли зберегти на собі сліди злочину, містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження). У зв'язку із цим є необхідність у накладенні арешту на вказане майно з метою збереження речових доказів.
Позиція сторін :
В судове засідання прокурор та слідчий не з'явилися. Слідчаподаладо суду заяву, згідно якої проситьрозглянути клопотання без їїучасті. Зазначила, що сторони повідомлені про розгляд клопотання.
Від захисника власника майна надійшла заява, згідно якої проситьрозглянути клопотання без їїучасті.
У відповідності до ст. 172 КПК України неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Перевіривши докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Слідчим суддею встановлено, що слідчою СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025071030001866 відомості про яке 11.10.2025 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Слідчим суддею встановлено, що 11.10.2025 при затриманні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_2 , у порядку ст. 208 КПК України за ч. 1 ст. 115 КК України, в ході проведення особистого обшуку останнього, виявлено та вилучено: кофту зеленого кольору, належну ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яку упаковано до паперового конверту НПУ; штани чорного кольору з маркуванням «Adidas Swear», належні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які упаковано до паперового конверту НПУ; взуття чорного кольору без маркування (одна пара), належне ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке упаковано до паперового конверту НПУ; шкарпетки блакитного кольору, належні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які упаковано до паперового конверту НПУ. На підставі постанови слідчого СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 про відібрання біологічних зразків для проведення експертизи від 11.10.2025, в ході проведення особистого обшуку ОСОБА_6 при затриманні останнього у порядку ст. 208 КПК України відібрано: зразок букального епітелію від ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який упаковано до паперового конверту НПУ; змив на стерильну марлеву серветку з лівої руки ОСОБА_6 , який упаковано до паперового конверту НПУ; змив на стерильну марлеву серветку з правої руки ОСОБА_6 , який упаковано до паперового конверту НПУ.
Постановою старшого слідчого СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області старшим лейтенантом полії ОСОБА_8 , від 11.10.2025 року яка здійснює досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні вилучені речі, визнано речовим доказом.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160 - 166, 170 - 174 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 3 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Згідно ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Відповідно до частини 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Таким чином арешт може бути накладено на майно у вигляді речей, документів (в тому числі цінних паперів, грошей (у будь якій валюті готівкою або безготівковому вигляді), на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, корпоративні права.
Згідно положень ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 3 ст. 170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
У кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення) (п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК).
Застосовуючи положення п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК слідчий суддя зауважує, що стандарт доведення «достатні підстави», необхідність застосування якого у даній ситуації передбачає ч. 3 ст. 170 КПК, не вимагає від сторони обвинувачення надання безумовних та беззаперечних доказів, а передбачає необхідність наведення достатньо вагомих фактів та об'єктивних відомостей, аналіз яких у їх взаємозв'язку між собою дозволяє дійти висновку про відповідність вилученого майна критеріям речових доказів.
При цьому, з огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Також, арешт майна з підстав передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Отже, чинним КПК не заборонено з метою збереження речових доказів накладати арешт на майно у кримінальному провадженні, коли у ньому нікому, в тому числі й тим, на чиє майно накладається арешт, не повідомлено про підозру.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5)розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Частиною 11 ст. 170 КПК України визначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст.173 КПК України).
Щодо відповідності майна ознакам речового доказу
Надаючи оцінку тому чи майно, на яке просить слідчий накласти арешт, відповідає ознакам речового доказу, слідчим суддею ураховуються зміст поняття «речові докази» та обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Так, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб (п. п. 1, 2, 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК).
Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК).
У кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення) (п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК)
Застосовуючи положення п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК слідчий суддя зауважує, що стандарт доведення «достатні підстави», необхідність застосування якого у даній ситуації передбачає ч. 3 ст. 170 КПК, не вимагає від сторони обвинувачення надання безумовних та беззаперечних доказів, а передбачає необхідність наведення достатньо вагомих фактів та об'єктивних відомостей, аналіз яких у їх взаємозв'язку між собою дозволяє дійти висновку про відповідність вилученого майна критеріям речових доказів.
За ч.7 ст.236 КПК предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий довів слідчому судді необхідність арешту майна на вилучені речі, а саме: кофту зеленого кольору, належну ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яку упаковано до паперового конверту НПУ; штани чорного кольору з маркуванням «Adidas Swear», належні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які упаковано до паперового конверту НПУ; взуття чорного кольору без маркування (одна пара), належне ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке упаковано до паперового конверту НПУ; шкарпетки блакитного кольору, належні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які упаковано до паперового конверту НПУ. На підставі постанови слідчого СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 про відібрання біологічних зразків для проведення експертизи від 11.10.2025, в ході проведення особистого обшуку ОСОБА_6 при затриманні останнього у порядку ст. 208 КПК України відібрано: зразок букального епітелію від ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який упаковано до паперового конверту НПУ; змив на стерильну марлеву серветку з лівої руки ОСОБА_6 , який упаковано до паперового конверту НПУ; змив на стерильну марлеву серветку з правої руки ОСОБА_6 , який упаковано до паперового конверту НПУ, з метою збереження речових доказів та наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст.170 КПК України, а тому клопотання в цій частині підлягає до задоволення.
Метою накладення арешту на це майно, слідчим суддею є забезпечення кримінального провадження у частині збереження речових доказів.
Одночасно, слідчий суддя вважає, що слідчим дотримано вимог ст.ст. 170,171 КПК України і в клопотанні слідчого наявне обґрунтування необхідності арешту на вилучені речі в цій частині виявлені під час огляду місця події та конкретизовано підстави та мета накладення арешту на них.
Слідчим суддею встановлено, клопотанням та матеріалами доданими до клопотання доведено, що вилучені в ході обшуку речі, а саме: кофту зеленого кольору, належну ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яку упаковано до паперового конверту НПУ; штани чорного кольору з маркуванням «Adidas Swear», належні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які упаковано до паперового конверту НПУ; взуття чорного кольору без маркування (одна пара), належне ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке упаковано до паперового конверту НПУ; шкарпетки блакитного кольору, належні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які упаковано до паперового конверту НПУ. На підставі постанови слідчого СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 про відібрання біологічних зразків для проведення експертизи від 11.10.2025, в ході проведення особистого обшуку ОСОБА_6 при затриманні останнього у порядку ст. 208 КПК України відібрано: зразок букального епітелію від ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який упаковано до паперового конверту НПУ; змив на стерильну марлеву серветку з лівої руки ОСОБА_6 , який упаковано до паперового конверту НПУ; змив на стерильну марлеву серветку з правої руки ОСОБА_6 , який упаковано до паперового конверту НПУ у відповідності до ст. 98 КПК України, мають значення у кримінальному провадженні як речовий доказ.
Слідчим суддею встановлена безумовна переконливість щодо застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, оскільки у разі його не застосуванні може призвести до зникнення та навіть втрати слідів, предметів як речових доказів, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, окрім того вилучення майна проведено згідно встановленої процедури, враховуючи правову підставу для арешту майна та достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, наслідки арешту майна для інших осіб, приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини та положення ст.1 Протоколу №1 до Конвенції, яка проголошує, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права, при цьому позбавлення цього права відбувається в суворому додержанні як національного, так і міжнародного законів, щоб не призводити до свавілля з боку правоохоронних органів не втручання в право власності, враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, оскільки за його допомогою може бути виконане завдання досудового розслідування щодо встановлення та з'ясування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, тому слідчий суддя вважає, що клопотання обґрунтоване й підлягає до задоволення з підстав та мотивів викладених вище.
Незастосування арешту майна може призвести до його зникнення, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, проведенню експертиз для визначення вартості викраденого майна, а тому наявні правові підстави для арешту майна шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування.
За таких обставин слідчий суддя при розгляді даного клопотання вбачає потенційну загрозу та шкоду для кримінального провадження в разі відмови у накладенні арешту та повернення вилученого майна.
Така шкода може виразитись у втраті речового доказу стороною обвинувачення та унеможливить подальше провадження досудового розслідування та встановленню істини у справі, що очевидно переважає над відсутністю в даний час повідомленої підозри винуватій у вчиненні злочину в особі, а також неможливістю власником (володільцем) тимчасово володіти, розпоряджатися та користуватися вказаним майном. Крім того, матеріали провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби до судового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою попередження настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, тому підстав сумніватися в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження слідчий суддя не вбачає.
Застосування будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження,у тому числі і арешт майна, є втручанням у права і свободи особи, проте таке втручання можливе, якщо потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання, обов'язковою ж умовою для такого втручання має бути встановлення обставин, які б не допустили до порушення принципу розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Роз'яснити, що згідно ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Таким чином, клопотання прокурора підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст.170-173,309 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на майно, на виявлені та вилучені при затриманні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_2 , у порядку ст. 208 КПК України за ч. 1 ст. 115 КК України, в ході проведення особистого обшуку останнього, наступні предмети:
-кофту зеленого кольору, належну ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яку упаковано до паперового конверту НПУ;
-штани чорного кольору з маркуванням «Adidas Swear», належні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які упаковано до паперового конверту НПУ;
-взуття чорного кольору без маркування (одна пара), належне ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке упаковано до паперового конверту НПУ;
-шкарпетки блакитного кольору, належні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які упаковано до паперового конверту НПУ;
-зразок букального епітелію від ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який упаковано до паперового конверту НПУ;
-змив на стерильну марлеву серветку з лівої руки ОСОБА_6 , який упаковано до паперового конверту НПУ;
-змив на стерильну марлеву серветку з правої руки ОСОБА_6 , який упаковано до паперового конверту НПУ.
Копію ухвали вручити прокурору, а іншим учасникам направити не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Ухвала про накладення арешту виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1