Справа № 308/14799/25
1-кс/308/6058/25
17 жовтня 2025 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ужгород клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції №1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні за №42025072210000294 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.10.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, про арешт майна, -
Слідчий слідчого відділення відділу поліції №1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області лейтенант поліції ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 , звернулася до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із клопотанням у кримінальному провадженні за №42025072210000294 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.10.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, про арешт майна.
Клопотання обґрунтовує тим, що у провадженні слідчого відділення відділу поліції №1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні №42025072210000294, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 03.10.2025 року, за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що в середині вересня місяця 2025 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на лікуванні у Золотоношівській лікарні Черкаської області познайомився з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та після тривалого спілкування ОСОБА_5 запропонував ОСОБА_6 поїхати до нього додому погостювати. Через деякий час вони приїхали до місця проживання ОСОБА_5 у місті Бровари Київської області, де ОСОБА_5 показав ОСОБА_6 різного роду військове спорядження, а також ніж розвідника стрілецький (НРС), після чого ОСОБА_6 поїхав до місця свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 .
Надалі, 22 вересня 2025 року ОСОБА_5 зателефонував ОСОБА_6 та запропонував виставити оголошення про продаж ножа розвідника стрілецького (НРС) за грошову винагороду у розмірі 100 000 грн., з яких 20 000 грн. ОСОБА_5 обіцяв передати останньому ( ОСОБА_6 ) за його продаж. Після цього, ОСОБА_6 виставив оголошення про продаж вказаного предмету (ножа розвідника стрілецького) на особистій сторінці під назвою « ОСОБА_7 » у соціальній мережі «Фейсбук».
24 вересня 2025 року ОСОБА_8 , у ході моніторингу соціальної мережі «Фейсбук», помітив публікацію щодо продажу ножа, після чого написав смс-повідомлення на номер мобільного телефону, який був зазначений у мережі «Фейсбук», а саме НОМЕР_1 (який належить ОСОБА_6 ) щодо продажу так званого «трофейного ножа» за грошові кошти в сумі 100 000 гривень. У ході вказаного спілкування, ОСОБА_6 надав контактний номер телефону ОСОБА_5 , яка нібито здійснює продаж зазначеного «трофейного ножа».
Надалі, ОСОБА_8 зателефонував до ОСОБА_5 , й у ході цієї телефонної розмови, останній повідомив тактико-технічні характеристика ножа розвідника стрілецького (НРС), тобто що вказаний ніж є бойовою справною зброєю, а також останній зазначив, що якщо ОСОБА_8 цікавить купівля вказаної зброї, то він найближчим часом відправить зазначений предмет за допомогою Нової пошти ОСОБА_6 , а останній, у свою чергу, передасть цей предмет ОСОБА_8 .. Також, ОСОБА_5 висунув вимогу ОСОБА_8 надати грошові кошти у розмірі 20 000 гривень безпосередньо ОСОБА_6 , а решту грошових коштів у розмірі 80 000 гривень необхідно буде перерахувати ОСОБА_5 на банківську карту.
На виконання заздалегідь обумовленого спільного злочинного плану, 03 жовтня 2025 року близько 17:01 год. ОСОБА_6 діючи всупереч вимогам Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 662 від 21.08.1998, тобто діючи без передбаченого законом дозволу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, реалізовуючи заздалегідь обумовлений із ОСОБА_5 злочинний умисел, спрямований на незаконне зберігання та збут вогнепальної зброї, перебуваючи у відділенні «Нової пошти», що за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, село Ставне, вулиця Центральна, 87, отримав посилку №59001466975832 від ОСОБА_5 , яку останній відправив 02.10.2025 з відділення №3, що за адресою: Київська область, місто Бровари, в середині якої знаходився ніж розвідника стріляючий (НРС), який являється атиповою однозарядною короткоствольною нарізною вогнепальною зброєю калібру 9 мм , а також клинковою холодною зброєю колюче-ріжучої діЇ, та здійснив дії, спрямовані на забезпечення перебування у власному володінні, а саме: у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , та незаконно зберігав ніж розвідника стріляючий (НРС) за місцем свого проживання до 08 жовтня 2025 року.
У подальшому, 08 жовтня 2025 року близько 12:40 год., ОСОБА_6 , діючи всупереч вимогам Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 662 від 21.08.1998, тобто діючи без передбаченого законом дозволу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, реалізовуючи заздалегідь обдуманий умисел, спрямований на незаконний збут вогнепальної зброї, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , передав, тобто незаконно збув ОСОБА_8 , який діяв під контролем правоохоронних органів, вогнепальну зброю, а саме: ніж розвідника стріляючий (НРС), а останній передав ОСОБА_6 раніше обумовлені грошові кошти у розмірі 100 000 грн., з яких 80 000 грн. за вказівкою ОСОБА_5 було домовлено надіслати останньому, й після отримання ОСОБА_6 зазначених грошових коштів, останній був викритий та затриманий працівниками правоохоронних органів.
15.10.2025 о 16:30 год. гр. ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 615 КПК України за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
15.10.2025 о 16:36 год. гр. ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
15.10.2025 року в ході затримання громадянина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_2 , під час проведення особистого обшуку останнього було виявлено та вилучено: пакунок ТОВ «Нова Пошта N59001475283807 на ім'я ОСОБА_5 з 75 імітаційними купюрами номіналом 1000 гривень кожна в книзі, який упаковано до спец. пакету НПУ HYQ0145597; чек N5431254962 та квитанція до платіжної інструкції N4111817200, які упаковано до спец. пакету НПУ NPU5027794; мобільний телефон марки «BV9500 Pro» належний ОСОБА_5 , який упаковано до спец. пакету НПУ NPU5027801.
16.10.2025 року, вище зазначені речі - визнано речовим доказом по даному кримінальному провадженні.
Слідчий вказує, що згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, якими в даному випадку є вилучені ТОВ «Нова Пошта» з імітаційними купюрами, чек та квитанція до платіжної інструкції, мобільний телефон марки, належний ОСОБА_5 ..
Слідчий зазначає, що є достатні підстави вважати, що вилучені 15.10.2025 року у ході затримання гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , під час проведення особистого обшуку - пакунок ТОВ «Нова Пошта №59001475283807 на ім'я ОСОБА_5 з 75 імітаційними купюрами номіналом 1000 гривень кожна в книзі, який упаковано до спец. пакету НПУ HYQ0145597; чек N5431254962 та квитанція до платіжної інструкції N4111817200, які упаковано до спец. пакету НПУ NPU5027794; мобільний телефон марки «BV9500 Pro» належний ОСОБА_5 , який упаковано до спец. пакету НПУ NPU5027801, є предметами злочинної діяльності, зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Крім того вказані об'єкти мають значення речових доказів у вказаному кримінальному провадженні.
Слідчий в судове засідання не з'явилася, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце розгляду справи, при цьому, 17.10.2025 року подала заяву, відповідно до змісту якої просить провести розгляд клопотання про арешт майна без її участі, клопотання підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.
Власник майна в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду поданого клопотання повідомлений належним чином, при цьому, згідно ч. 1 ст. 172 КПК України його неприбуття не перешкоджає розгляду клопотання.
У відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України, у зв'язку з неприбуттям учасників судового провадження фіксування кримінального провадження в суді технічними засобами не здійснювалося.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Згідно з ч.3 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема і арешту майна, можливе лише якщо: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно змісту ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділенням Відділу поліції №1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за №42025072210000294 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.10.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, за фактом того, що 08 жовтня 2025 року близько 12:40 год., ОСОБА_6 , діючи всупереч вимогам Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 662 від 21.08.1998, тобто діючи без передбаченого законом дозволу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, реалізовуючи заздалегідь обдуманий умисел, спрямований на незаконний збут вогнепальної зброї, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , передав, тобто незаконно збув ОСОБА_8 , який діяв під контролем правоохоронних органів, вогнепальну зброю, а саме: ніж розвідника стріляючий (НРС), а останній передав ОСОБА_6 раніше обумовлені грошові кошти у розмірі 100 000 грн., з яких 80 000 грн. за вказівкою ОСОБА_5 було домовлено надіслати останньому, й після отримання ОСОБА_6 зазначених грошових коштів, останній був викритий та затриманий працівниками правоохоронних органів.
Згідно протоколу про затримання підозрюваного від 15.10.2025 року, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , затримано о 16 год. 30 хв. 15.10.2025 року за адресою: м. Бровари, вул. Героїв України, 22, в порядку ст.208 КПК України, в ході якого виявлено та вилучено: пакунок ТОВ «Нова Пошта N59001475283807 на ім'я ОСОБА_5 з 75 імітаційними купюрами номіналом 1000 гривень кожна в книзі, який упаковано до спец. пакету НПУ HYQ0145597; чек №5431254962 та квитанція до платіжної інструкції N4111817200, які упаковано до спец. пакету НПУ NPU5027794; мобільний телефон марки «BV9500 Pro» належний ОСОБА_5 , який упаковано до спец. пакету НПУ NPU5027801.
15.10.2025 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в межах кримінального провадження за №42025072210000294 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.10.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.263 КК України, а саме: у зберіганні та збуті вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.
Постановою слідчого СВ відділу поліції №1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 від 16.10.2025 року у кримінальному провадженні за №42025072210000294 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.10.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України - вищевказані вилучені речі визнано речовими доказами.
До матеріалів клопотання також долучено протокол огляду та вручення імітаційних грошових коштів у даному кримінальному провадженні від 07.10.2025 року, а саме імітаційних грошових коштів у сумі 100 000 грн., які було вручено ОСОБА_9 , та висновок експерта №КСЕ-19/107-25/12337 від 09.10.2025 за результатами судової експертизи, згідно якого предмет, наданий на дослідження, є ножем із вмонтованим в руків'я пристроєм для стрільби, виготовлений промисловим способом по типу бойових ножів (для розвідника стріляючий), є клинковою зброєю колюче-ріжучої дії, наданий на дослідження ніж, виготовлений по типу бойових ножів (для розвідника стріляючий) є атиповою однозарядною коротко ствольною нарізною вогнепальною зброєю калібру 9 мм. Досліджуваний ніж придатний до проведення пострілів пістолетними патронами центрального бою калібру 9*18 мм ПМ. Надана на дослідження атипова бойова холодна та вогнепальна зброя виготовлена промисловим способом.
Відповідно до ч.2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Зазначене майно відповідає критеріям, визначеним ч.2 ст.167 КПК України, тобто є тимчасово вилученим майном.
Згідно ч.2 ст.168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Відповідно до положень ч.5 ст.171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Внесене слідчим в межах кримінального провадження за №42025072210000294 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.10.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, клопотання про арешт майна відповідає вимогам ч.2 ст. 171 КПК України та подано у визначений КПК України строк.
Частиною 10 ст.170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Метою поданого клопотання про арешт майна слідчий визначив збереження речових доказів у відповідності до п.1 ч.2 ст.170 КПК України.
Речовими доказами, відповідно до ст. 98 КПК України, є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
У ч.2 ст.173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Як вбачається з матеріалів клопотання досудове розслідування у даному кримінальному провадженні здійснюється за попередньою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч.1 ст.263 КК України.
Відповідно до ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження. Водночас наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Відповідно до ст.317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Статтею 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Статтею 41 Конституції України встановлено, що право власності є непорушним, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Дослідивши матеріали клопотання, оцінивши надані сторонами докази, встановивши обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту з потребами кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт, а саме: пакунок ТОВ «Нова Пошта N59001475283807 на ім'я ОСОБА_5 з 75 імітаційними купюрами номіналом 1000 гривень кожна в книзі, який упаковано до спец. пакету НПУ HYQ0145597; чек №5431254962 та квитанція до платіжної інструкції N4111817200, які упаковано до спец. пакету НПУ NPU5027794; мобільний телефон марки «BV9500 Pro» належний ОСОБА_5 , який упаковано до спец. пакету НПУ NPU5027801, відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, зокрема могло зберегти на собі його сліди кримінального правопорушення, містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Завданням арешту майна у даному кримінальному провадженні є забезпечення збереження речових доказів, запобігання можливості їх використання, перетворення, передачі, відчуження, оскільки існують відповідні ризики.
На цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна з метою забезпечення кримінального провадження, оскільки не застосування такого заходу може призвести до настання негативних наслідків.
Доказів настання негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна для власника такого майна під час розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено.
Слідчий суддя вважає, що накладення арешту на вказане майно на даному етапі кримінального провадження є виправданим і необхідним, оскільки сприятиме досягненню мети щодо всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування, а відсутність такого арешту може сприяти втраті доказів.
При цьому, слідчим суддею враховано, що відповідно до положень ч. 2 статті 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Таким чином, після проведення певних процесуальних та слідчих дій, буде встановлена належність або неналежність вилученого майна до обставин, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженню, що не позбавляє права зацікавлених осіб ставити питання про скасування арешту в порядку статті 174 КПК України.
Слідчий суддя звертає увагу, що на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходу забезпечення кримінального провадження - арешту майна.
У зв'язку із наведеним клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 170-173, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на речі вилучені 15.10.2025 року в ході затримання гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , під час проведення особистого обшуку, а саме: пакунок ТОВ «Нова Пошта N59001475283807 на ім'я ОСОБА_5 з 75 імітаційними купюрами номіналом 1000 гривень кожна в книзі, який упаковано до спец. пакету НПУ HYQ0145597; чек N5431254962 та квитанція до платіжної інструкції N4111817200, які упаковано до спец. пакету НПУ NPU5027794; мобільний телефон марки «BV9500 Pro» належний ОСОБА_5 , який упаковано до спец. пакету НПУ NPU5027801 - з метою збереження речових доказів.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, яке під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного
суду Закарпатської області ОСОБА_1