Провадження № 33/803/2661/25 Справа № 214/8068/25 Суддя у 1-й інстанції - Сіденко С. І. Суддя у 2-й інстанції - Стародуб О. Г.
15 жовтня 2025 року м. Кривий Ріг
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Стародуб О.Г., при секретарі Сербіній І.В., за участю особи, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову судді Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 вересня 2025 року, якою адміністративне провадження стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
30 липня 2025 року працівником поліції складено протокол серії ВАД № 866906 з якого вбачається, що ОСОБА_1 11.07.2025 року о 06 год. 30 хв. разом зі своїми собаками прийшла до майданчику вигулу собак, який розташований за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Івана Авраменка, 3, через деякий час собака по кличці «Локі» бігаючи по майданчику завдала шкоди іншій собаці, тобто громадянка ОСОБА_1 не забезпечила дотримання безпеки при поводжені з твариною, чим порушила п. 2.1.1 розділу 2 Правил утримання домашніх тварин у м. Кривому Розі, затверджених рішенням Міської ради № 48 від 23.12.2020 року.
Постановою судді Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 вересня 2025 рокупровадження у справі за ч. 3 ст. 154 КУпАп відносно ОСОБА_1 закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати постанову судді та прийняти нову, якою притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП. Звертає увагу, що в результаті порушення ОСОБА_1 правил утримання собак, а саме вигулу собаки без повідка, її майну - собаці породи «Ши-тцу»- спричинено шкоду.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши думку учасників судового процесу,вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Зі змісту ст. 280 КУпАП вбачається, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст.252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Положеннями статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 1 ст. 254 КУпАП передбачено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі (ч. 1 ст. 256 КУпАП).
Диспозицією ч. 3 ст. 154 КУпАП передбачена відповідальність за утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також неприбирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях), вчинені особою повторно протягом року.
Норма ч. 3 ст. 154 КУпАП носить бланкетний характер, оскільки у наведеній диспозиції відсилає до нормативно-правового акту, що регулює певні правила утримання домашніх тварин та поводження з ними.
Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення, працівником поліції ставиться ОСОБА_1 в провину порушення п. 2.1.1 розділу 2 Правил утримання домашніх тварин у м. Кривому Розі, затверджених рішенням міської ради № 48 від 23.12.2020 року.
Згідно п. 2.1.2 розділу 2 Правил утримання домашніх тварин у м. Кривому Розіутримання домашніх тварин і поводження з ними в м. Кривому Розі ґрунтується на принципі забезпечення дружнього співіснування людей і тварин та дотримання безпеки при поводженні з тваринами.
Отже суд в межах цього протоколу мав встановити - чи допущено ОСОБА_1 порушення саме цього пункту Правил утримання домашніх тварин та чи знаходиться це порушення у причинно-наслідковому зв'язку із спричиненням шкоди собаці породи «Ши-тцу».
Під час розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 866906 від 30.07.2025 року не зрозуміло, які саме кваліфікуючі ознаки передбачені ст. 154 КУпАП інкриміновано ОСОБА_1 , та не зазначено, кому заподіяно шкоду та кому саме спричинено шкоду.
Отже висновок суду про те, що протоколі не розкрито об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП є правильним.
При цьому, працівником поліції, який склав протокол не вжито заходів для встановлення можливих очевидців події.
В рішенні Європейський суд з прав людини у справі Малофеєв проти Росії, вказав, якщо в протоколі адміністративного правопорушення не відображено всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, або відшукувати докази на користь обвинувачення.
Орган (посадова особа), уповноважений розглядати протокол, здійснює розгляд у межах, визначених в самому протоколі про адміністративне правопорушення і не повинен трактувати його довільно чи сам відшуковувати відповідні норми. Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення чи направляти на стадії після дослідження у судовому засіданні всіх наявних у справі доказів протокол для усунення недоліків із викладенням вищезазначених міркувань, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справах Лучанінова проти України від 09.06.2011 р., заява N 16347/02 та Малофєєва проти Росії від 30.05.2013 р., заява N 36673/04).
Протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення.
Також судом встановлено, що ОСОБА_1 11.07.2025 о 06-30 год прийшла на спеціально обладнаний майданчик для вигулу собак, який ізольованій та добре огородженій, що відповідає вимогам абз. 4 ч. 7ст. 9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» від 21.02.2006.
З показів ОСОБА_1 встановлено, що після того як собака побіг в другий бік майданчику, вона почула крики та побігла на його звук. На місці події побачила ОСОБА_4 , яка лежала зверху собаки. Самої собаки та наявних у неї ушкоджень не бачила.
Потерпіла ОСОБА_4 підтвердила ту обставину, що захищаючи свою собаку «Сінді» від нападу собаки породи «хаскі» вона впала на неї зверху.
Судом досліджена виписка історії хвороби, з якої вбачається, що при обстеженні у ветеринарній клініці собаки «Сінді» виявлені симптоми: вибите праве око, температура 38,5, шкірний покрив цілий, але невелика царапина в ділянці шиї, яка не потребує обробки, що зафіксовано у виписці з історії хвороби.
Відомостей про те, що вибите праве око спричинене саме в результаті укусу собаки матеріали справи не містять.
З огляду на те, що вказані факти не були досліджені під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та не спростовані в подальшому, що призводить до двоякого тлумачення ситуації, у суду відсутні підстави для висновку «поза розумним сумнівом» що саме діями собаки породи «Хаскі» спричинено ушкодження наявне у собаки породи «Ши-тцу» у виді вибитого правого ока.
Вказаний висновок суду при наведених у постанові обставинах відповідає матеріалам справи та грунтується на наявних у ній доказах.
Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду, оскільки матеріали справи відносно ОСОБА_1 не містять безумовних та беззаперечних доказів на підтвердження вчинення останньою адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП, що виключає провадження у справі.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Відповідно ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі: презумпції невинуватості (ст. 62 Конституції України).
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Норми Конституції є нормами прямої дії, а згідно ч. 2 ст. 62 Основного Закону усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.
Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом (рішення від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України»).
Таким чином, переконливих доводів, які б вказували на істотні порушення, які могли б вплинути на правильність і обґрунтованість постановленого по справі судового рішення, та які є безумовною підставою для його скасування, та які б спростовували висновки суду про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП, апеляційний суд не вбачає.
Враховуючи викладене, а саме, що матеріали справи не містять достатніх та беззаперечних доказів, які б об'єктивно та поза розумним сумнівом доводили вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП, приходжу до висновку, що апеляційна скарга потерпілої не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Постанову судді Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 вересня 2025 року стосовно ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя