Провадження № 11-сс/803/1729/25 Справа № 208/4284/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
16 жовтня 2025 року м. Кривий Ріг
колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
судді-доповідача: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Кривому Розі Дніпропетровської області в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника адвоката ОСОБА_7 діючого в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Заводського районного суду міста Кам'янського від 25.08.2025 року, якою застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,-
ухвалою слідчого судді Заводського районного суду міста Кам'янського від 25.08.2025 року задоволено клопотання слідчого СВ Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_9 , погодженого з прокурором Маріупольської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_10 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, ОСОБА_8 .
Застосовано у рамках кримінального провадження № 12025052770000143 від 28.03.2025 року до підозрюваного, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Башмачка Солонянського району Дніпропетровської області, громадянина України, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, який перебуває на посаді номера обслуги 2 гранатометного відділення протитанкового взводу 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «сержант», з середньо-технічною освітою, раніше не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів з 25.08.2025 року до 23.10.2025 року включно без визначення розміру застави з утриманням на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 , з місцем дислокації АДРЕСА_2 .
Слідчий суддя мотивував своє рішення тим, що підозрюваний ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, що підтверджується сукупністю належних і допустимих доказів, зокрема матеріалами службового розслідування та допитами свідків. Суд зазначив, що існують ризики, передбачені п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування від слідства і суду через усвідомлення тяжкості покарання, незаконного впливу на свідків, які проходять з ним службу, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинення інших кримінальних правопорушень. Враховуючи воєнний стан, положення ч. 8 ст. 176 КПК України, відсутність обставин, які б свідчили про можливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, а також практику ЄСПЛ щодо оцінки ризиків та стандарту «обґрунтованої підозри», слідчий суддя дійшов висновку, що лише тримання під вартою може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти перешкоджанню досудовому розслідуванню.
Із вказаним рішенням слідчого судді не погодився захисник адвокат ОСОБА_7 , діючий в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 та подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою застосувати до ОСОБА_8 запобіжний захід у виді домашнього арешту із застосуванням засобу електронного контролю та покладенням відповідних обов'язків.
На обґрунтування своїх вимог вказує, що підозрюваний ОСОБА_8 не мав наміру переховуватись від органів досудового розслідування чи суду, не перешкоджав проведенню слідчих дій, є раніше несудимим, характеризується позитивно за місцем проживання, має постійне зареєстроване місце проживання у Дніпропетровській області та міцні соціальні зв'язки. Підозрюваний проходив військову службу за призовом під час мобілізації, що свідчить про наявність у нього почуття обов'язку та відповідальності. Ризики незаконного впливу на свідків, на які послався слідчий суддя, фактично відсутні, оскільки всі свідки у межах досудового розслідування були допитані, їхні показання зафіксовані у протоколах, доказів того, що підозрюваний намагався чи має намір впливати на них, немає. Підозрюваний не має інших кримінальних проваджень, цивільних позовів або обставин, які б свідчили про схильність до протиправної поведінки. У зв'язку з цим вважає, що обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є надмірним та необґрунтованим, а забезпечення належної процесуальної поведінки може бути досягнуто шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу - домашнього арешту із покладенням відповідних обов'язків.
Вислухавши доповідь судді-доповідача, прокурора ОСОБА_6 , який заперечував щодо апеляційної скарги захисника адвоката ОСОБА_7 , діючого в інтересах ОСОБА_8 , та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, а апеляційну скаргу захисту без задоволення; дослідивши матеріали судового провадження, зваживши доводи апеляційної скарги, колегією суддів зауважується про наступне.
Згідно зі ст. 370 КПК України судове рішення має бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Згідно зі ст. 2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
У рішенні від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини дав визначення «обґрунтованій підозрі», згідно з яким цей термін означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином. І вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Розглядаючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_8 , слідчий суддя встановив наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Так, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації, який обіймав посаду номера обслуги 2-го гранатометного відділення протитанкового взводу 1-го механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 у званні сержанта, підозрюється у тому, що в умовах особливого періоду, діючи умисно, самовільно залишив місце своєї служби, без поважних причин не прибув до військової частини у встановлений строк, чим ухилився від проходження військової служби.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження № 12025052770000143 від 28.03.2025 року, 26 березня 2025 року стосовно ОСОБА_8 було складено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України - самовільне залишення військової частини або місця служби, вчинене в умовах воєнного стану. У зв'язку з неможливістю встановити його місцезнаходження, повідомлення про підозру вручено представнику військової частини НОМЕР_1 для передачі підозрюваному, а 28 березня 2025 року останнього оголошено в розшук.
В ході досудового розслідування було встановлено, що ОСОБА_8 , розуміючи свій військовий обов'язок, однак маючи намір ухилитись від його виконання, самовільно покинув місце несення служби та тривалий час не з'являвся до військової частини без поважних причин. Під час здійснення слідства отримано низку доказів, які у своїй сукупності підтверджують обґрунтованість підозри: матеріали службового розслідування, показання свідків та інші документи, що свідчать про фактичну відсутність військовослужбовця за місцем несення служби.
Таким чином, підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, є обґрунтованою, оскільки дії ОСОБА_8 виразилися у самовільному залишенні місця служби військовослужбовцем під час воєнного стану, що кваліфікується як тяжкий злочин проти встановленого порядку несення військової служби.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Сторона обвинувачення звернулась до слідчого судді з клопотанням про обрання щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обґрунтовуючи його тим, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_8 покладається необхідність запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Слідчим суддею встановлено, що подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст. 183, 184 КПК України, а вручення письмового повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення та копії клопотання і матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, здійснено з дотриманням строків і порядку, передбачених ч. 2 ст. 278 КПК України та ч. 2 ст. 184 КПК України відповідно.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У відповідності до ст. 183 КПК України, до особи яка підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Так, слідчим суддею обґрунтовано встановлено, існування ризику, що ОСОБА_8 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що підтверджується вагомістю наявних доказів вчинення підозрюваним злочину; тяжкістю покарання, що йому загрожує у разі визнання винним.
Також колегія суддів зауважує, що наявність у ОСОБА_8 позитивної характеристики за місцем проживання, відсутність судимостей, а також проходження ним військової служби за призовом під час мобілізації не є тими обставинами, які можуть гарантувати належну поведінку підозрюваного у разі застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу. Суд апеляційної інстанції вважає, що на теперішній час відсутні будь-які стримуючі фактори, які б унеможливили ухилення ОСОБА_8 від досудового розслідування чи суду, оскільки він уже самовільно залишив місце несення служби в умовах воєнного стану, тривалий час перебував у розшуку, не з'являвся до військової частини без поважних причин, чим засвідчив зневажливе ставлення до військової дисципліни та вимог закону. З огляду на характер інкримінованого злочину - тяжкий злочин проти встановленого порядку несення військової служби, вчинений в умовах особливого періоду, - а також з урахуванням наявності ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд дійшов висновку, що застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного та не зможе запобігти його можливим спробам ухилення від відповідальності чи впливу на інших військовослужбовців.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що для запобігання вказаним ризикам, застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою до ОСОБА_8 буде недостатнім.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 183, 193, 194, 405, 407, 422-1 КПК України, колегія суддів,-
апеляційну скаргу захисника адвоката ОСОБА_7 , діючого в інтересах ОСОБА_8 , - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Заводського районного суду міста Кам'янського від 25.08.2025 року, якою задоволено обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України в рамках кримінального провадження внесеного в ЄРД за № 12025052770000143від 28.03.2025року, - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: