Провадження № 22-ц/803/9046/25 Справа № 211/1352/25 Суддя у 1-й інстанції - Сарат Н. О. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.
17 жовтня 2025 року м. Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Остапенко В.О.
суддів - Бондар Я.М., Зубакової В.П.
сторони:
позивач Акціонерне товариство «Ідея Банк»
відповідач ОСОБА_1
розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 червня 2025 року, яке ухвалене суддею Сарат Н.О. у місті Кривий Ріг Дніпропетровської області, повний текст рішення складено 27 червня 2025 року,
В лютому 2025 року АТ «Ідея Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог посилалося на те, що 29 вересня 2022 року між позивачем та відповідачем було укладено Угоду № С-400-016272-22-90 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки, згідно до якого сторони погодили, що клієнт ознайомлений з умовами договору, які оприлюднені на інтеренет-сторінці банку.
Відповідачка отримала кредит шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії по відкритому поточному рахунку, операції за якими можуть здійснюватися за дебетно-кредитною схемою обслуговування з використанням електронного платіжного засобу в межах встановленого кредитного договору ліміту кредитної лінії, встановленого відповідачці.
Ліміт кредитної лінія, доступний клієнту на момент укладення угоди, становить 30 000 грн, максимальний кредитний ліміт встановлюється у розмірі 200 000 грн.
Процентна ставка за користування кредитом становить 72% річних, яка є фіксованою протягом строку дії угоди та може бути змінено за умови погодження сторонами в порядку визначеному цією угодою. Процентна ставка на прострочену суму кредиту при невиконанні зобов'язання щодо повернення кредиту протягом дії угод 72% річних. Процентна ставка за використання коштів понад витратний ліміт (технічний овердрафт) 48% річних.
Останній платіж/зарахування здійснено (поповнено поточний рахунок) ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач повністю виконав свої зобов'язання згідно кредитного договору, що підтверджується випискою по поточному рахунку, однак відповідачка у добровільному порядку не сплатила заборгованість, відтак, на адресу відповідача банком було направлено вимогу про усунення порушень кредитних зобов'язань.
Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути з ОСОБА_2 на свою користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 77 734,29 грн, яка складається з простроченого боргу у розмірі 34 816,10 грн та прострочених процентів у розмірі 42 918,19 грн, а також витрати по сплаті судового збору.
Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 червня 2025 року позов АТ «Ідея Банк» задоволено, стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» заборгованість за Кредитним договором № С-400-016272-22-980 від 29 вересня 2022 року, що виникла станом на 14 січня 2025 року, у сумі 77 734,29 грн, з яких: 34 816,10 грн. заборгованість за кредитом, 42 918,19 грн. заборгованість за процентами, а також судовий збір у сумі 3 028 грн.
Ухвалою Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 липня 2025 року відмовлено відповідачці ОСОБА_1 у прийнятті заяви про перегляд заочного рішення, роз'яснено порядок оскарження рішення суду.
В апеляційній скарзі відповідачка ОСОБА_1 вважаючи рішення суду незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції в загальному порядку.
Апеляційна скарга обгрунтована тим, що відповідачку не було належним чином повідомлено про розгляд справи, оскільки повідомлення про дату, час та місце судового засідання надійшло вже після судового засідання.
Посилається на те, що вимоги позивача про стягнення процентів за користування кредитом не відповідає вимогам законодавства, а саме п. 17 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про споживче кредитування», де зазначено, що за період з 24 грудня 2023 року по 21 квітня 2024 року максимальний розмір денно процентної ставки за договором споживчого кредиту не може перевищувати 2,5%, за період з 22 квітня 2024 року до 19 вересня 2024 року - 1,5%, а з 20 серпня 2024 року - 1% денної процентної ставки. Таки чином, АТ «Ідея Банк» здійснено невірний розрахунок, а суд незаконно його задовольним.
Від АТ «Ідея Банк», в інтересах якого діє Михашули Є.І., надійшов відзив на апеляційну скаргі в якому остання вважає її необґрунтованою та такою, що відповідає дійсним обставинам справи, тому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу якому остання наполягає, що стягнення з неї необґрунтовани, великим за розміром та незаконним, що вона могла б довести в судовому засідання, якби була належним чином повідомлена, тому просить рішення суду скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції в загальному порядку.
Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст.7, ч. 1 ст.369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено факт укладення договору кредитування від 29.09.2022 року, а саме кредитної угоди № С-400-016272-22-980, а саме відкрито кредитну лінію за поточним рахунком № № НОМЕР_1 (до провадження міжнародних банківських рахунків № НОМЕР_3) від 29 вересня 2022 року, між сторонами у справі підтверджується копією заяви відповідачки від 29 вересня 2022 року про приєднання до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, за якою АТ «Ідея Банк» надав ОСОБА_1 споживчий кредит у сумі 30 000 грн. зі сплатою відсотків за користування коштами у сумі 72,00% річних з повернення кредитних коштів, максимальний ліміт 200 000 грн. При цьому своїм підписом відповідачка підтвердила своє ознайомлення та згоду на те, що заява разом із Договором про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, Тарифами банку, Паспортом споживчого кредиту та Графіком платежів складають договір кредитування, підтвердивши ознайомлення із такими документами, до яких не має заперечень.
Згідно із розрахунком позивача вбачається, що у відповідачки станом на 14 січня 2025 року мається заборгованості перед АТ «Ідея Банк» за кредитною угодою № С-400-016272-22-980 від 29 вересня 2022 року в загальному розмірі 7 7734,29 грн, з яких: 34 816,10 грн. заборгованість за кредитом, 42 918,19 грн. заборгованість за процентами.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачки.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, так як їх суд першої інстанції дійшов на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з частини 1 статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно статті 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв, ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплачені відсотки.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно приписів абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (стаття 76 ЦПК України).
Частиною першою статті 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно з частиною другою статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
У частинах першій-третій статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом першої інстанції вірно встановлено, що 29 вересня 2022 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено Угоду про відкриття Кредитної лінії та обслуговування Кредитної картки № С-400-016272-22-980. Максимальний ліміт Кредитної лінії встановлено у 200 000 грн. Ліміт кредитної лінії на момент укладення угоди 30 000 грн. Процентна ставка за користування кредитом становить 72% річних.
У Постанові Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16 зазначено, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Як вбачається з наданої позивачем виписки з рахунку відповідачки, остання дійсно отримала кредитні кошти та користувалася ними, періодично погашала заборгованість, останній платіж здійснила 29 березня 2023 року.
Отже, надана позивачем виписка про рух коштів за наданим кредитом підтверджує обставини видачі кредиту та його розмір, а також розмір заборгованості за кредитом, який додатково підтверджується довідкою- розрахунком заборгованості.
З урахуванням викладеного, колегія суддів доходить висновку про те, що наявні у справі докази в своїй сукупності підтверджують погодження сторонами всіх істотних умов кредитного договору, факт надання банком відповідачці кредитних коштів у вказаній сумі, користування відповідачкою кредитними коштами та неповернення їх на письмову (досудову) вимогу банку у зазначений строк.
Відповідачка ОСОБА_1 не заперечує факт підписання кредитного договору та отримання нею коштів, однак оспорює розмір нарахованої заборгованості за відсотками.
Як вбачається з умов договору, у випадку настання строку виконання зобов'язання за кредитним договором позичальник повинен повернути кредитору позику у повному обсязі та нараховані на час повернення проценти.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24 грудня 2023 року денна ставка має бути не більше 2,5 %, з 23 квітня 2024 року не більше 1,5 %, а з 21 серпня 2024 року не більше 1 %.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги АТ «Ідея Банк» в частині стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за відсотками, правильно визначив характер правовідносин між сторонами, правильно застосував закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідив матеріали справи, з яким погоджується апеляційний суд.
Аргументи апеляційної скарги відповідачки про те, що при розрахунку заборгованості банком не враховано пункт 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» щодо максимального розміру денної процентної ставки, є безпідставними, оскільки при укладені кредитного договору сторони погодили розмір процентної ставки, яка складає 72% річних, та який у перерахунку на денну відсоткову ставку не перевищує розмір, встановлений Законом України "Про споживче кредитування".
Крім того, погодившись на всі запропоновані банком умови, ОСОБА_1 підписала кредитний договір, разом з тим, матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували звернення відповідачки до АТ «Ідея Банк» за роз'ясненням тих чи інших пунктів кредитного договору, зокрема, щодо застосування процентної ставки та періоду її застосування.
Колегія суддів вважає безпідставними доводи відповідачки про її неналежне повідомлення про розгляд справи, оскільки матеріали справи містять докази отримання ОСОБА_1 копії позовної заяви (а.с. 42), які направлялись судом першої інстанції на адресу, зазначену відповідачкою в своїх заявах (а.с. 38,39).
Крім того, матеріали справи містять довідку про доставку у додаток Viber судової повістки про виклик до суду на 17 червня 2025 року у справі № 211/1352/25, сформоване 15 травня 2025 року, одержувачу ОСОБА_2 на номер телефону НОМЕР_2 (а.с. 44).
Однак, будучи обізнаною про знаходження на розгляді у суді цивільної справи та повідомленою про дату судового засідання, відповідачка своїм правом на подачу відзиву не скористалась.
Інші наведені в апеляційні скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, фактично зводяться до незгоди із мотивами судового рішення.
Обставини, на які посилається позивачкав апеляційній скарзі, були предметом дослідження суду першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що розглядаючи зазначений спір, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку згідно із положеннями ЦПК України, правильно встановив обставини справи, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
З огляду на зазначене, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, а фактично зводяться до необхідності переоцінки доказів та незгоди з оцінкою доказів, наданою судом.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи, висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32).
Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no. 2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41).
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 червня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 17 жовтня 2025 року.
Головуючий
Судді