Справа № 243/9020/25
Номер провадження 3/243/4605/2025
17 жовтня 2025 року суддя Слов'янського міськрайонного суду Донецької області Фалін І.Ю., розглянувши матеріали, які надійшли з Батальйону патрульної поліції в містах Краматорську та Слов'янську УПП в Донецькій області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНОКПП НОМЕР_1 , військовослужбовиці в/ч НОМЕР_2 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
18.09.2025 о 23 годині 32 хвилини в м. Слов'янськ, вул. Бульварна, 5, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом BMW 318І номерний знак НОМЕР_3 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Драгер Алкотест 6820, результат позитивний 1,82‰, тест №681. Своїми діями ОСОБА_1 порушивла вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху (далі ПДР), за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Представник особи, стосовно якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності, адвокат Домашенко Д.М., який діє на підставі договору №19/09 про надання правової (правничої)допомоги від 19.09.2025 та ордеру про надання правничої допомоги серії АХ № 1293995 від 03.10.2025, в судовому засіданні участі не приймав. В матеріалах справи від адвоката Домашенко Д.М. міститься пояснення, в якому заначив, що надрукований протокол містить рукописні записи, внесені вже після складення і друку протоколу такі виправлення свідчать про неналежне виконання поліцейськими своїх обов'язків під час складення адміністративного матеріалу, що ставить під сумнів достовірність і законність протоколу. Відповідно до ст. 256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення має містити вичерпні та точні відомості, а внесення виправлень після його складення є грубим порушенням порядку оформлення документів. Крім того, у п. 11 протоколу вказано «інші матеріали» серед додатків до протоколу, що є неконкретним і призводить до правової невизначеності. Зазначив, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи. Доданий до матеріалів справи диск із відеозаписами не є належним та допустимим доказом у справі через те, що додані відеофайли не мають їх ідентифікації та не підписані електронним підписом відповідальної посадової особи, дата створення відеофайлів не співпадає з датою інкримінованого правопорушення. Відеозапис здійснювався в тому числі на особистий мобільний телефон поліцейського, а також не є безперервним, що може свідчити про можливі маніпуляції з матеріалами. До матеріалів справи не додано копій Журналу обліку видачі, повернення портативного відео реєстратора та карт пам'яті, копіювання цифрової інформації та Журналу обліку копіювання та видачі відеозаписів зі стаціонарної системи технічних приладів і технічних засобів фото-і кінозйомки. Окрім того, працівники поліції не повідомили водію причини зупинки з детальним описом підстав для неї. Також поліцейськими не було повідомлено водію підстав для перевірки документів та огляду транспортного засобу. Таким чином, будь-які законні підстави для зупинки транспортного засобу, були відсутні, про конкретну причину зупинення транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки інспектор водія не проінформував, що є підставою вважати всі наступні дії поліцейських та здобуті у справі дані незаконними. Зазначив, що відповідно до ст. 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Так ОСОБА_1 вже було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, яке стосується тих самих обставин, що зазначені в протоколі за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Тому притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП за ті ж самі обставини є прямим порушенням принципу «non bis in idem» (ніхто не може бути покараний двічі за одне правопорушення, закріпленого у ст. 61 Конституції України та ст. 4 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Будь-яких об'єктивних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять. У зв'язку з чим, просив врахувати ці пояснення при вирішенні справи по суті та на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Особа, стосовно якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , будучи повідомленою про дату, час та спосіб розгляду справи в судовому засіданні участь не приймала, враховуючи, що вона скористалася правом передбаченим ст. 268 КУпАП та звернулася за юридичною допомогою адвоката, який в письмових поясненнях висловив свою позицію щодо закрити провадження в справі, а тому суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи за її відсутності та відсутності її представника.
Суд, дослідивши пояснення та надані матеріали справи про адміністративне правопорушення та надавши їм оцінку за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні всіх обставин справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до загальних положень Правил дорожнього руху затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, правила, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Відповідно до п. 2.9а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Складом адміністративного правопорушення, відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Процедура проведення огляду особи на визначення стану сп'яніння регулюється вимогами ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція).
За змістом частин 1-2 статті 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно п. 3 розділу І Інструкції, ознаками алкогольного сп'яніння, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно п. 6-7 Інструкції визначено, що огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність) (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.
Відповідно до п. 7 розділу ІІ Інструкції, установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
В силу положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також іншими документами.
Провина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП повністю підтверджується зібраними по справі доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 458121 від 19.09.2025, з якого слідує, що 18.09.2025 о 23 годині 32 хвилини в м. Слов'янськ, вул. Бульварна, 5, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом BMW 318І номерний знак НОМЕР_3 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Драгер Алкотест 6820, результат позитивний 1,82‰, що підтверджується тестом № 681. Проводилась відеофіксація на портативний відеореєстратор Motorola Solutions VB 400 472573/472568, автомобільний відеореєстратор Xiomi 70 MAI. Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, а саме за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6820, результат тесту на стан сп'яніння ОСОБА_1 склав 1,82‰, які підписані працівником поліції та ОСОБА_1 ;
- свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, газоаналізатора «Alcotest 6820» чинного до 01.07.2026;
- рапортом поліцейського взводу №1 роти №3 БПП в м. Краматорськ та м. Слов'янськ УПП в Донецькій області ДПП капрала поліції Олександра Кутейка від 18.09.2025, відповідно до якого 18.09.2025 близько 23-32 год. патрулюючи м. Слов'янськ у складі екіпажу «Циклон 110» за адресою: вул. Бульварна біля буд. 5, за порушення комендантської години, яка діє на території Донецької області з 21-00 год. до 05-00 год. та п. 3 ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію» було зупинено т.з. BMW 318І номерний знак НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (військовослужбовець в/ч НОМЕР_2 , 117 Б, солдат, кулеметник). Під час спілкування з водієм були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, виражене тремтіння пальців рук, та було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, в установленому законом порядку, на місці зупинки транспортного засобу за допомогою Alcotest Drаger 6820, результат позитивний, тест №681 - 1,82‰, з результатом погодилася. На ОСОБА_1 складено протокол за ч. 1 ст.130 КУпАП. від керування транспортним засобом відсторонено;
-відеофайлами з Xiomi 70 MAI, Motorola Solutions VB 400 472573/472568, долучених до протоколу, з яких вбачається, що поліцейським було зупинено транспортний засіб та повідомлено водія, що діє комендантська година, та роз'яснено, що зупинено автомобіль відповідно до п. 3 ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію» та п. 7 ст. 8 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» та що комендантська година в Донецькій області діє з 21-00 год. до 05-00 год. ранку (23:32:58 -23:33:32). Працівниками поліції запропоновано ОСОБА_1 пройти освідування на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки, на що остання погодилась (23:35:25). Працівником поліції повідомлено ОСОБА_1 , що у неї наявні ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, виражене тремтіння пальців рук (23:35:54). На запитання працівника поліції чи вживала вона алкогольні напої, ОСОБА_1 відповіла, що вжила пиво (23:43:48). Під час проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою Алкотестра Драгер було встановлено перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, результат позитивний, склав 1,82 ‰, з яким ОСОБА_1 погодилась (23:53:38 - 23:54:12). Повідомлено, що відносно неї буде складено протокол за ст. 130 КУпАП та ознайомлено з правами особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, передбаченими ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП.
Суд зазначає, що наданий працівниками поліції відеозапис, який міститься в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, отриманий із автоматичної відеотехніки, з метою фіксування правопорушення, відповідно до п.2 ч.1 ст.40 ЗУ «Про Національну поліцію», може слугувати доказом у справі про адміністративне правопорушення в розумінні норм КУпАП.
Доводи сторони захисту про те, що долучений до матеріалів справи відеозапис не є безперервним не може бути підставою для визнання відеозапису недопустимим, оскільки на такому зафіксовано в повному обсязі обставини, що підлягають з'ясуванню та дають можливість встановити в діях особи наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Відеозаписи відповідають вимогам п.5 Інструкції про застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, затвердженої наказом МВС України 18.12.2018 №1026.
Той факт, що наявні в матеріалах справи відеозаписи є роздільними, а відеофіксація не здійснювалася безперервно, не свідчить про наявність підстав піддавати сумніву зміст даних відеозаписів та вважати такі докази недопустимими, немає, позаяк доказами відповідно до приписів ст.251 КУпАП є, в тому числі, і показання технічних приладів чи технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, тощо.
Долучений до матеріалів справи відеозапис не містить даних, які б свідчили про те, що такий, у розумінні ст. 251 КУпАП, є неналежним доказом у справі.
На відеоматеріалі зафіксована подія за участі ОСОБА_1 у хронологічній послідовності, що є підставою для висновку, про факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Наданий відеозапис суд оцінює в сукупності з іншими доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Що стосується доводів захисника про те, що відеофайли не мають їх ідентифікації та не підписані електронним підписом відповідальної посадової особи, не додано копій Журналу обліку видачі, повернення портативного відео реєстратора та карт пам'яті, копіювання цифрової інформації та Журналу обліку копіювання та видачі відеозаписів зі стаціонарної системи технічних приладів і технічних засобів фото-і кінозйомки, то суд зауважує, що зазначені обставини не свідчать про неналежність чи недопустимість даного доказу, оскільки норми КУпАП, не містять вимог щодо процедури оформлення відеозаписів працівників поліції, які є додатком до протоколу.
Доводи сторони захисту про відсутність законних підстав для зупинки транспортного засобу на увагу не заслуговують, оскільки, як вбачається з рапорту працівника поліції та відеозапису ОСОБА_1 було зупинено, так як вона рухалась на автомобіль в комендантську годину на підставі п. 7 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та п. 3 ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію».
Так відповідно до п. 7 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, заходи правового режиму воєнного стану, зокрема, перевіряти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, документи у осіб, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України.
Крім того, згідно ст.16 Закону України «Про дорожній рух» водій серед іншого зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Аналогічні вимоги містяться у п.2.4 Правил дорожнього руху, який покладає на водія обов'язок на вимогу поліцейського зупинитися та пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
Згідно положень п.2 ч.1 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення (одна із вичерпного переліку підстав).
Аналіз змісту наведених норм дає підстави для висновку, що підставою для зупинки поліцейським транспортного засобу може бути не тільки безпосереднє порушення водієм ПДР, а й наявність у поліцейського достатніх підстав вважати, що водій вчинив або має намір вчинити правопорушення.
Неправомірна зупинка працівниками поліції транспортного засобу, за певних обставин, може бути підставою притягнення таких працівників до відповідальності. Правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться у причинному зв'язку з обов'язком водія транспортного засобу пройти відповідний медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння.
Право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку медичний огляд кореспондується із обов'язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Водночас керування транспортним засобом водієм, який підозрюється в тому, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння, створює реальну небезпеку, яка може призвести до тяжких наслідків.
Суд зазначає, що незгода водія з причиною зупинки, при цьому що водій вже зупинився та почав спілкування з працівниками поліції, не може бути наслідком визнання недопустимими доказів винуватості за ст. 130 КУпАП, оскільки в силу приписів ст. 23 Закону України «Про національну поліцію», поліція, зокрема, здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень, вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень та припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
Обставини цієї справи свідчать, що після зупинки транспортного засобу під керування ОСОБА_1 , в ході спілкування працівник поліції виявив у останньої ознаки алкогольного сп'яніння, крім того, ОСОБА_1 повідомила, що вжила алкогольні напої, а тому з метою виконання покладених на нього законодавством завдань в межах наданих повноважень у зв'язку із виявленням адміністративного правопорушення, склав адміністрований матеріал відносно ОСОБА_1 .
Окрім того, ніяких доказів про порушення законодавства працівниками поліції щодо незаконності зупинки транспортного засобу (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) ОСОБА_1 та її захисник в ході розгляду справи до суду не подали.
Щодо доводів захисника про те, що особа не може бути двічі притягненою до відповідальності за одне й те саме правопорушення, то вони не заслуговують на увагу виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 130 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 3 статті 172-20 КУпАП передбачена відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
Як вбачається з відеозапису ОСОБА_1 керувала особистим транспортним засобом та не була одягнена в військову форму, а тому в даному випадку ОСОБА_1 як суб'єкт правопорушення є саме водієм.
Суд вважає, що у зазначеному випадку не може бути застосовано принцип non bis in idem, оскільки ч. 3 статті 172-20 КУпАП передбачає відповідальність військовослужбовців, а ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність водіїв, а тому дані правопорушення не можливо розцінювати, як одне й теж правопорушення.
Всі інші доводи сторони захисту судом розцінюються критично, позаяк такі мають формальний характер та зводяться до власної оцінки сторони захисту щодо фактичних обставин справи та зібраних у справі доказів.
Доводи сторони захисту про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є необґрунтованими і не заслуговують на увагу. Таку позицію слід розцінювати, як намагання уникнути установленої законом відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06. 2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.
Таким чином, проаналізувавши докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності, та достатності, вважаю доведеною повністю вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме те, що водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння.
При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення, суд відповідно до вимог ст. 33 КУпАП враховує всі обставини справи, характер вчиненого правопорушення, особу яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, майновий стан.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення та обтяжують відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення, не встановлено.
Враховуючи викладене, суддя вважає, що для досягнення визначеної в ст. 23 КУпАП мети адміністративного стягнення, а саме виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, ступеня небезпеки та наслідків, які б могли настати, особи правопорушника, ступеня його вини, відношення до скоєного та майнового стану, доходжу висновку, що ОСОБА_1 слід призначити покарання за ч.1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Таке стягнення буде справедливим, необхідним та достатнім для її виправлення та попередження скоєння нових правопорушень.
Окрім того, в порядку ст. 40-1 КУпАП з правопорушника на користь держави підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 605,60 грн.
На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 130, ст. ст. 283, 284 КУпАП України, суд
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , винною у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, на рахунок отримувача: UA198999980313090149000005001, отримувач коштів: Донецьке ГУК/Дон.обл./21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37967785, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 21081300, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1(один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір на користь держави в сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 копійок, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати штрафу у строк, встановлений ч. 1ст. 307КУпАП, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена в судову палату по кримінальним справам Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Слов'янський міськрайонний суд протягом десяти днів, з дня її проголошення.
Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання три місяці.
Суддя
Слов'янського міськрайонного суду
Донецької області Іван Юрійович Фалін