17 жовтня 2025 року Чернігів Справа № 620/11090/25
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду О.Є. Ткаченко, перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Держави Україна від імені якої діє військова частина НОМЕР_1 , Держави Україна від імені якої діє військова частина НОМЕР_2 , Держави Україна від імені якої діє Кабінет Міністрів України, третя особа Державна казначейська служба України про стягнення матеріальної шкоди у вигляді недоотриманого грошового забезпечення,
ОСОБА_1 за допомогою системи «Електронний суд» звернулась до суду з позовом до Держави Україна від імені якої діє військова частина НОМЕР_1 , Держави Україна від імені якої діє військова частина НОМЕР_2 , Держави Україна від імені якої діє Кабінет Міністрів України, третя особа Державна казначейська служба України про стягнення матеріальної шкоди у вигляді недоотриманого грошового забезпечення, в якому просить:
стягнути з Держави Україна на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у вигляді недоотриманого грошового забезпечення військовослужбовця за період служби з 20.05.2023 по 15.07.2024 включно у розмірі 291 096,5 грн, заподіяну в результаті прийняття Кабінетом Міністрів України нормативно-правового акту (пункт 2 постанови КМУ № 481 від 12 травня 2023 року), що був визнаний протиправним та нечинним, шляхом безспірного списання коштів з Державного бюджету України.
Згідно із частиною 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Таким чином, розгляд справ здійснюється за правилами Кодексу адміністративного судочинства України лише у разі, якщо за предметом спору та його суб'єктним складом справа належить до юрисдикції адміністративного суду.
Так, позивачка (фізична особа) просить стягнути з Держави Україна матеріальну шкоду у вигляді недоотриманого грошового забезпечення.
Частиною 5 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Відповідно до частини 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Таким чином, оскільки позивачкою заявлено лише вимогу про стягнення матеріальної шкоди, суд доходить висновку, що даний спір не є публічно-правовим в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, а є приватним та підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Пунктом 1 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
На виконання вимог частини 6 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суд роз'яснює позивачці, що даний позов відноситься до юрисдикції місцевого суду в порядку цивільного судочинства.
На підставі наведеного та керуючись статтями 2, 19, 21, 170, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна від імені якої діє військова частина НОМЕР_1 , Держави Україна від імені якої діє військова частина НОМЕР_2 , Держави Україна від імені якої діє Кабінет Міністрів України, третя особа Державна казначейська служба України про стягнення матеріальної шкоди у вигляді недоотриманого грошового забезпечення.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати позивачці до відома.
Попередити позивачку, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення її повного тексту.
Повний текст ухвали суду складено 17 жовтня 2025 року.
Суддя Ольга ТКАЧЕНКО