17 жовтня 2025 року Чернігів Справа № 620/9319/25
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубіної М.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
11.08.2025 ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) звернулася до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом (зареєстрований у суді 15.08.2025), у якому просить:
визнати незаконним та скасувати рішення Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області про відкликання виданої їй посвідки на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_1 від 12.08.2016 на підставі підпункту 5 статті 64 постанови Кабінету Міністрів України № 573 від 16.05.2025;
зобов'язати Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області повторно розглянути питання відносно обміну (видачі) їй посвідки на тимчасове проживання на проживання в Україні НОМЕР_1 у зв'язку з досягнення нею 23.06.2025 25-річного віку та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.
Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 , є громадянкою російської федерації, яка 28.03.2012 отримала дозвіл на імміграцію в Україну разом із матір'ю ОСОБА_2 , як неповнолітня дитина іммігранта на підставі пункту 6 частини другої статті 4 Закону України від 07.06.2001 № 2491-III «Про імміграцію». 12.08.2016 у зв'язку з досягненням 16 років, позивачці видано посвідку на постійне проживання серії НОМЕР_1 , яка підтверджувала її право на постійне проживання в Україні. На її звернення до органів Державної міграційної служби України, у зв'язку з досягненням 25-річного віку, щодо обміну її посвідки на постійне проживання в Україні, повідомлено про прийняття рішення № 45-ПВ від 30.07.2025 про відкликання посвідки на постійне проживання на підставі підпункту 5 пункту 64 Порядку оформлення, видачі, обміну, відкликання, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 №321 (далі - Порядок №321). Вважає рішення протиправним та таким, що прийняте не у спосіб, визначений законом, не обґрунтовано, не пропорційно, тобто без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Дубіної М.М. від 10.09.2025 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій справі. Ухвалено здійснювати розгляд справи суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Вказував, що для обміну посвідки на постійне проживання іноземець повинен подати необхідний перелік документів, зокрема дійсний паспортний документ. Проте, строк дії оформленого на ім'я позивачки паспорта для виїзду за кордон НОМЕР_2 закінчився 30.08.2022. Крім того, пункт 3 Порядку №321 передбачає необхідність особистого звернення іноземця із заявою-анкетою для оформлення посвідки на постійне проживання, проте позивачка особисто до Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області з питання обміну посвідки на постійне проживання не зверталася. З огляду на це, позивачка не зверталася належним чином із необхідним переліком документів у встановлений законодавством строк для обміну посвідки на постійне проживання.
Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, у якій просить суд задовольнити її позов.
Суд, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою російської федерації та з 2012 року постійно проживає на території України.
В 2015 році про ОСОБА_1 внесено відомості до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків (РНОКПП НОМЕР_3 ).
12.08.2016 у зв'язку з досягненням 16 років, позивачці видано посвідку на постійне проживання серії НОМЕР_1 , яка підтверджувала її право на постійне проживання в Україні.
На звернення позивачки, щодо обміну їй посвідки на постійне проживання в Україні у зв'язку з досягненням нею 25-річного віку, Ніжинський відділ УДМС у Чернігівській області листом № Ш-9/6/7423-25/7423.1/9- 25 від 05.07.2025 надав роз'яснення щодо порядку обміну посвідки на постійне проживання в Україні та повідомив про необхідність звернення до Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області для отримання зазначеної адміністративної послуги.
14.07.2025 ОСОБА_1 звернулася до Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області із заявою, в у якій також просила обміняти їй посвідку на постійне проживання в Україні у зв'язку з досягненням 25-річного віку. Разом із заявою вона подала копію посвідки на постійне проживання серії НОМЕР_1 , копію паспорта громадянина російської федерації для виїзду за кордон НОМЕР_2 , виданого 30.08.2017 та строком дії до 30.08.2022, копію картки платників податків, копію витягу з реєстру територіальної громади, копію протоколу про адміністративне правопорушення серії ПР МЧГ № 001255 від 15.12.2023, копію постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення серії ПЗ МЧГ № 000015 від 15.12.2023 та копію листа Ніжинського відділу УДМС у Чернігівській області № Ш-9/6/7423-25/7423.1/9-25 від 05.07.2025.
30.07.2025 Управлінням Державної міграційної служби України в Чернігівській області прийнято рішення № 45-ПВ про відкликання посвідки на постійне проживання позивачки на підставі підпункту 5 пункту 64 Порядку №321.
За результатами розгляду заяви позивачки від 14.07.2025 Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області листом № Ш-102/6/7401-25/7401.5/139-25 від 05.08.2025 надало роз'яснення щодо встановленого законодавством порядку обміну посвідки на постійне проживання, зокрема стосовно необхідності надання дійсного паспортного документа іноземця, та повідомило про відкликання оформленої на ім'я позивачки посвідки на постійне проживання серії НОМЕР_1 .
Не погоджуючись із таким рішенням, ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом.
Суд, визначаючись щодо заявлених вимог по суті, виходить з того, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 26 Конституції України, іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
Статтею 33 Конституції України встановлено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок їх в'їзду в Україну та виїзду з України визначає Закон України від 22.09.2011 №3773-VI «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (далі - Закон №3773-VІ).
Відповідно до статті 1 Закону №3773-VІ іноземець - це особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав.
Посвідка на постійне проживання - документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує право на постійне проживання в Україні.
Законом України від 07.06.2001 №2491-III «Про імміграцію» (далі - Закон №2491-III) визначено умови і порядок імміграції в Україну іноземців та осіб без громадянства.
За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону №2491-III імміграція - це прибуття в Україну чи залишення в Україні у встановленому законом порядку іноземців та осіб без громадянства на постійне проживання.
Іммігрант - іноземець чи особа без громадянства, який отримав дозвіл на імміграцію і прибув в Україну на постійне проживання, або, перебуваючи в Україні на законних підставах, отримав дозвіл на імміграцію і залишився в Україні на постійне проживання.
Дозвіл на імміграцію - рішення, що надає право іноземцям та особам без громадянства на імміграцію.
Частинами першою та другою статті 5 Закону №3773-VІ передбачено, що іноземці та особи без громадянства, зазначені у частині першій статті 4 цього Закону, отримують посвідку на постійне проживання.
Підставою для оформлення посвідки на постійне проживання іноземцям та особам без громадянства є дозвіл на імміграцію в Україну.
На підставі пунктів 3, 4, 6, 7, 8 Порядку №321 посвідка оформляється іноземцям або особам без громадянства, які мають дозвіл на імміграцію в Україну.
Посвідка оформляється іноземцям або особам без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України та які: досягли 16-річного віку, - на підставі заяв-анкет, поданих ними особисто; не досягли 16-річного віку або визнані обмежено дієздатними чи недієздатними, - на підставі заяв-анкет одного з батьків (усиновлювачів), з ким проживають особи на підставі дозволу на імміграцію, опікунів, піклувальників. Посвідка видається строком на 10 років.
У разі втрати або викрадення посвідки іноземцю або особі без громадянства замість втраченої або викраденої оформляється та видається нова посвідка в порядку, встановленому для її обміну. Обмін посвідки здійснюється у разі: 1) зміни інформації, внесеної до посвідки; 2) виявлення помилки в інформації, внесеній до посвідки; 3) закінчення строку дії посвідки; 4) непридатності посвідки для подальшого використання (посвідка/фотокартка має пошкодження, що не дають змогу візуально ідентифікувати особу, прочитати прізвище, ім'я, дату та місце народження, ким видана посвідка, підпис посадової особи та дату видачі, пошкодження серії та номера, що не дають змогу встановити реквізити посвідки, виправлення, пошкодження, які блокують можливість зчитування, а також внесення змін до інформації безконтактного електронного носія), а також у разі відсутності частини посвідки; 5) досягнення іноземцем або особою без громадянства 25- або 45-річного віку (у разі, коли іноземець або особа без громадянства документовані посвідкою, що не містить безконтактного електронного носія); 6) набрання законної сили рішенням суду, яким визнано протиправним та скасовано рішення ДМС про відкликання або визнання недійсним дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання, на підставі якого дозвіл на імміграцію вважається чинним.
За оформлення посвідки (у тому числі замість втраченої або викраденої), її обмін справляється адміністративний збір у розмірах, установлених законодавством.
Згідно з пунктом 16 Порядку №321 документи для оформлення посвідки (у тому числі замість втраченої або викраденої), її обміну подаються до державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, центру надання адміністративних послуг (далі - уповноважений суб'єкт), територіальних органів/територіальних підрозділів ДМС, за місцем проживання іноземця або особи без громадянства.
Пунктом 18 Порядку №321 передбачено, що у разі виникнення обставин (подій), у зв'язку з якими посвідка підлягає обміну (крім закінчення строку дії), документи для її обміну подаються протягом одного місяця з дати виникнення таких обставин (подій).
За приписами пункту 21 Порядку №321 працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта під час приймання документів від іноземця або особи без громадянства, зокрема для обміну посвідки, перевіряє повноту поданих іноземцем або особою без громадянства документів, зазначених у пунктах 32-34 цього Порядку, відповідність їх оформлення вимогам законодавства, своєчасність їх подання, наявність підстав для оформлення та видачі посвідки, наявність відмітки про перетинання державного кордону чи продовження строку перебування або наявність документа, що підтверджує законність перебування/проживання іноземця або особи без громадянства на території України, звіряє відомості про іноземця або особу без громадянства, зазначені в паспортному документі іноземця або документі, що посвідчує особу без громадянства, з даними, що містяться в заяві-анкеті.
У разі виявлення факту подання документів не в повному обсязі або подання документів, оформлення яких не відповідає вимогам законодавства, територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС, уповноважений суб'єкт інформують іноземця або особу без громадянства про відмову в прийнятті документів із зазначенням підстав такої відмови. За бажанням іноземця або особи без громадянства відмова надається у письмовій формі.
У разі відповідності поданих документів вимогам цього Порядку працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта з використанням електронного цифрового підпису та із застосуванням засобів Реєстру формує заяву-анкету (в тому числі здійснює отримання біометричних даних, параметрів). Реєстрація заяви-анкети здійснюється із застосуванням засобів Реєстру під час її формування (пункт 22 Порядку № 321).
Відповідно до пункту 40 Порядку №321 для оформлення у зв'язку із втратою або викраденням посвідки, її обміну іноземець або особа без громадянства подають такі документи:
1) посвідку, що підлягає обміну (крім випадків втрати та викрадення);
2) дійсний паспортний документ іноземця (або паспортні документи - у разі, коли іноземець має одночасно громадянство (підданство) кількох держав (множинне громадянство) або документ, що посвідчує особу без громадянства;
Іноземці та особи без громадянства, які отримали дозвіл на імміграцію на підставі пункту 9 або 10 частини другої, пункту 1-1 частини третьої статті 4 Закону України «Про імміграцію», для оформлення посвідки у зв'язку із втратою або викраденням можуть подавати паспортний документ, строк дії якого закінчився або який підлягає обміну, якщо за отриманням нового документа особа зобов'язана звернутися до органів державної влади країни громадянської належності або країни попереднього постійного проживання, якщо така країна вчинила акт збройної агресії проти України або не визнає територіальну цілісність та суверенітет України, або відмовляється визнавати протиправність посягань на територіальну цілісність та суверенітет України, зокрема голосувала проти Резолюції Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй «Про територіальну цілісність України» від 27 березня 2014 р. № 68/262;
3) переклад на українську мову сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку;
4) документи, що підтверджують обставини чи юридичні факти, відповідно до яких посвідка підлягає обміну (крім випадків, передбачених підпунктами 3-5 пункту 7 цього Порядку), документи, видані компетентними органами іноземних держав, мають бути легалізованими в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України;
5) документ, що посвідчує особу законного представника, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника, у разі подання документів законним представником;
6) документ, що підтверджує сплату адміністративного збору, або документ про звільнення від його сплати;
7) документ, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, з даними про реєстраційний номер облікової картки платника податків (у разі наявності);
8) витяг з реєстру територіальної громади (у разі наявності).
Як установлено судом, ОСОБА_1 , є громадянкою російської федерації, яка 28.03.2012 отримала дозвіл на імміграцію в Україну разом із матір'ю ОСОБА_2 , як неповнолітня дитина іммігранта на підставі пункту 6 частини другої статті 4 Закону № 2491-III.
Відповідно посвідки на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_4 на ім'я матері, ОСОБА_2 , де вказані діти: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Посвідка на постійне проживання в Україні видана ОСОБА_2 безстроково.
Тобто, на момент прийняття відповідачем рішення про відкликання виданої ОСОБА_1 посвідки на постійне проживання в Україні, позивачка на законних підставах мала дозвіл на імміграцію в Україну, разом із матір'ю ОСОБА_2 , як неповнолітня дитина іммігранта на підставі пункту 6 частини другої статті 4 Закону № 2491-III.
На звернення позивачки, щодо обміну їй посвідки на постійне проживання в Україні у зв'язку з досягненням нею 25-річного віку, Ніжинський відділ УДМС у Чернігівській області листом № Ш-9/6/7423-25/7423.1/9- 25 від 05.07.2025 надав роз'яснення щодо порядку обміну посвідки на постійне проживання в Україні та повідомив про необхідність звернення до Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області для отримання зазначеної адміністративної послуги.
14.07.2025 ОСОБА_1 звернулася до Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області із заявою, в у якій також просила обміняти їй посвідку на постійне проживання в Україні у зв'язку з досягненням 25-річного віку. Разом із заявою вона подала копію посвідки на постійне проживання серії НОМЕР_1 , копію паспорта громадянина російської федерації для виїзду за кордон НОМЕР_2 , виданого 30.08.2017 та строком дії до 30.08.2022, копію картки платників податків, копію витягу з реєстру територіальної громади, копію протоколу про адміністративне правопорушення серії ПР МЧГ № 001255 від 15.12.2023, копію постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення серії ПЗ МЧГ № 000015 від 15.12.2023 та копію листа Ніжинського відділу УДМС у Чернігівській області № Ш-9/6/7423-25/7423.1/9-25 від 05.07.2025.
30.07.2025 Управлінням Державної міграційної служби України в Чернігівській області прийнято рішення № 45-ПВ про відкликання посвідки на постійне проживання позивачки на підставі підпункту 5 пункту 64 Порядку №321, тобто коли іноземець або особа без громадянства не звернулися для її обміну у строки, визначені пунктом 18 цього Порядку.
За результатами розгляду заяви позивачки від 14.07.2025 Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області листом № Ш-102/6/7401-25/7401.5/139-25 від 05.08.2025 надало роз'яснення щодо встановленого законодавством порядку обміну посвідки на постійне проживання, зокрема стосовно необхідності надання дійсного паспортного документа іноземця, та повідомило про відкликання оформленої на ім'я позивачки посвідки на постійне проживання серії НОМЕР_1 .
Пунктом 46 Порядку №321 передбачено, що після проведення перевірок, підтвердження факту оформлення та видачі посвідки, ідентифікації іноземця або особи без громадянства керівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС або уповноважена ним посадова особа приймає рішення про оформлення посвідки або про відмову в її оформленні.
Положеннями Порядку №321 передбачено альтернативні варіанти щодо результатів розгляду заяви про обмін посвідки на постійне проживання: задовольнити заяву чи відмовити в такому обміні.
Відповідно до статті 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Суд зазначає, що позивачка при оформлені обміну посвідки на постійне проживання в Україні виконала всі взяті на себе обов'язки, та надала всі необхідні документи протягом одного місяця з дати виникнення таких обставин. Однак, не зважаючи на це, відповідач прийняв оскаржуване рішення, яке не містить в собі легітимну мету, в розріз з принципом правової визначеності та пропорційності, чим порушив права та законні очікування позивачки.
Згідно із пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Слід зазначити, що згідно практики ЄСПЛ та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія A, N 303-A, пункт 29).
З урахуванням викладеного, суд вважає, що спірне рішення відповідача є таким, що не відповідає критеріям, визначеним у статті 19 Конституції України та статті 2 КАС України, є необґрунтованим та протиправним, і тому підлягає скасуванню.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
З врахуванням викладеного, суд вважає, що з метою належного та ефективного захисту прав позивачки необхідно зобов'язати Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.07.2025 про обмін посвідки на постійне проживання у зв'язку з досягненням нею 25-річного віку, відповідно до положень Порядку №321, з урахуванням висновків суду у цій справі.
Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд дійшов висновку, про обґрунтованість позовних вимог та наявність підставі для їх задоволення у визначений спосіб.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як видно з наявної у матеріалах справи платіжної інструкції від 11.08.2025 № 0.0.4494294406.1 позивачкою під час звернення з цим позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн, у зв'язку із чим слід повернути позивачці за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень судові витрати у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись статтями 2, 72-74, 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області про відкликання виданої ОСОБА_1 посвідки на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_1 від 12.08.2016.
Зобов'язати Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.07.2025 про обмін посвідки на постійне проживання у зв'язку з досягненням нею 25-річного віку, відповідно до положень Порядку оформлення, видачі, обміну, відкликання, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 №321, з урахуванням висновків суду у цій справі.
Стягнути з Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати по сплаті судового збору у розмірі у розмірі 1211,20 грн, сплаченого згідно із платіжної інструкції від 11.08.2025 № 0.0.4494294406.1.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ; АДРЕСА_1 ).
Відповідач - Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області (місцезнаходження юридичної особи: 14000, м. Чернігів, вул. Шевченка, буд. 51-а; унікальний ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 37804450).
Суддя Марія ДУБІНА