про залишення позовної заяви без руху
17 жовтня 2025 року справа № 580/11392/25
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Гаврилюк В.О., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу і зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) подав позов до Військової частини НОМЕР_1 (далі - В/Ч НОМЕР_1 , відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 з адміністративно-господарської діяльності № 19 від 04.02.2025 в частині щодо ОСОБА_1 ;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 утримані грошові кошти у розмірі 7529 гривень 40 копійок (сім тисяч п'ятсот двадцять дев'ять гривень сорок копійок).
На підставі п. 5 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини п'ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Суддя звертає увагу, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексу адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними, оскільки реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.
Згідно з пунктом 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Таким чином, суддя вважає, що строк звернення з позовом у справах щодо притягнення військовослужбовців до дисциплінарної відповідальності становить один місяць.
За таких обставин, зважаючи, що у адміністративному позові представник позивача підтверджує ту обставину, що 04.02.2025 командир військової частини НОМЕР_1 довів до позивача наказ Командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) № 19 від 04.02.2025, а з позовом позивач через свого представника звернувся 11.10.2025 (через систему “Електронний суд»), то суддя вважає, що позивач пропустив строк звернення з позовом.
У адміністративному позові представник позивача заявив клопотання про поновлення строку звернення з позовом, у якому зазначив, що відповідно наказу начальника Генерального штабу Збройних Сил України (по особовому складу) від 31 січня 2025 року та відповідного наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 41 від 10.02.2025 року з 10 лютого 2025 року капітан ОСОБА_1 , начальник штабу - заступник командира військової частини НОМЕР_1 звільнений із займаної посади та призначений на посаду заступника командира з озброєння батальйону безпілотних авіаційних комплексів військової частини НОМЕР_2 . З Припису від 10.02.2025 року № 1856/590 капітану ОСОБА_1 потрібно було прибути 11.02.2025 року до військової частини НОМЕР_2 для подальшого проходження служби. Саме ці підстави не дали можливості позивачу вчасно звернутися до суду за захистом своїх прав, адже позивач був обмежений в доступі до правової допомоги, так як нова частина перебувала у віддалених і небезпечних місцях, де відсутні будь які населені пункти, а доступ до адвокатів чи інших правових ресурсів взагалі неможливий, що обмежує можливість своєчасного звернення до суду.
Окрім цього позивач прийняв нову посаду, невідому для себе, адже до цього він служив у батальйоні сил ТРО, а нова посада у новому батальйоні вимагала негайного і прискореного освоєння нового напрямку роботи, до цього не відомої в умовах постійних бойових дій. Тому фізично і психологічно неможливо було займатися приватними справами, зокрема ініціювати судові спори.
Також представник позивача покликається на висновки Верховного Суду, сформульовані у постанові від 29 листопада 2024 року у справі № 120/359/24.
Так, безумовно під час вирішення питання щодо строку звернення з позовом суддя враховує вказані висновки, однак звертає увагу на те, що вищевказані обставини не стали перешкодою для позивача укласти у квітні 2025 року договір про надання правничої допомоги, на підставі якого представник направив відповідачу адвокатський запит від 09 квітня 2025 року з проханням надання документів, а також вказані обставини не стали перешкодою для звернення у серпні 2025 року (справа № 580/8974/25) з позовом про визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 з адміністративно-господарської діяльності № 19 від 04.02.2025 в частині щодо ОСОБА_1 , тобто того ж наказу, який є предметом спору у справі № 580/11392/25.
З урахуванням зазначеного, суддя доходить висновку про неповажність заявлених причин пропуску строку звернення в суд.
Суддя зазначає, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовною заявою, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, позивач має навести інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 160, 169, 241, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк з дня отримання копії ухвали, протягом якого можуть бути усунуті недоліки шляхом надання заяви про поновлення пропущеного строку звернення із зазначенням інших підстав для поновлення строку з обґрунтованими доказами на її підтвердження.
Ухвала набирає законної сили після її підписання та не може бути оскаржена.
СуддяВасиль ГАВРИЛЮК