17 жовтня 2025 року справа № 580/10315/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилюка В.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення часників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) подала позов до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - ГУ ПФУ в Черкаській області, відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області оформлене листом № 8085-7644/Г-02/8-2300/25 від 12.08.2025 про відмову у перерахунку пенсії за віком з застосуванням показника середньої заробітної плати, з якої сплачені страхові внески за 2022, 2023, 2024 роки ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок, виплату пенсії ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України за останні 3 роки, що передують року звернення із заявою про призначення пенсії за віком (за 2022, 2023, 2024 роки) з дати звернення до органу пенсійного фонду за призначенням пенсії, тобто з 10 липня 2025 року.
В обґрунтування позовних вимог представниця позивачки зазначила, що оскільки позивачці була призначена пенсія відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а пенсія відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» призначена вперше у 2025 році, то пенсія відповідно до вказаного Закону має бути перерахована, виходячи з показника середньої заробітної плати по Україні за три останні роки, що передували року призначення, тобто за 2022-2024 роки.
Оформлене листом рішення ГУ ПФУ в Черкаській області про відмову у перерахунку пенсії за віком з застосуванням показника середньої заробітної плати, з якої сплачені страхові внески за 2022, 2023, 2024 позивачка вважає протиправним, а тому звернулась в суд з цим позовом.
Ухвалою від 17 вересня 2025 року суддя Черкаського окружного адміністративного суду прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
02.10.2025 до суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому представниця відповідача просила в задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що позивачці з 31.12.2014 призначено пенсію за вислугу років як працівникові охорони здоров'я відповідно до пункту “е» статті 55 Закону № 1788-ХІІ, розмір якої обчислено відповідно до Закону № 1058-ІV. Відповідно до заяви позивача від 02.07.2025 її переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону № 1058-ІV. Вважає, що оскільки позивачка вже отримувала пенсію призначену відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення», то вирішувалось питання не про первинне звернення за призначенням пенсії, а про перехід з одного виду пенсії на інший вид. З огляду на вищевказане зазначила, що підстави здійснювати перерахунок пенсії позивачу із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2022-2024 роки відсутні.
Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розпочато через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.
Суд встановив, що із 31.12.2014 позивачці призначено пенсію за вислугу років як працівникові охорони здоров'я відповідно до пункту “е» статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ), що підтверджується сторонами у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
На підставі заяви позивачки від 02.07.2025 призначено та здійснено перерахунок пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується протоколом перерахунку пенсії (а.с. 13).
10.07.2025 позивачка звернулась до ГУ ПФУ в Черкаській області із заявою щодо перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати за 3 календарні роки, що передують року переведення на інший вид пенсії (2022-2024).
Листом від 12.08.2025 № 8085-7644/Г-02/8-2300/25 відповідач повідомив позивачку, що підстави для призначення пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) за 2022-2024 роки відсутні.
Рішення відповідача, оформлене листом про відмову у перерахунку пенсії за віком з застосуванням показника середньої заробітної плати, з якої сплачені страхові внески за 2022-2024 роки позивачка вважає протиправним, а тому звернулась в суд з цим позовом.
Під час вирішення спору по суті суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09 липня 2003 року (далі - Закон № 1058-ІV) за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведених вище норм законодавства дає підстави для висновку, що ч. 3 статті 45 Закону № 1058-IV установлює порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV.
Як вище встановив суд, у 2014 році позивачці призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону № 1788-ХІІ, а із 02.07.2025 відповідач призначив позивачці пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV, отже у спірному випадку має місце саме призначення пенсії, тому підлягає врахуванню показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення пенсії, як того вимагає частина друга статті 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме: за 2022, 2023 та 2024 роки.
Застосована правова позиція узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 577/2576/17, Верховного Суду у постанові від 27 листопада 2024 року у справі № 560/11681/23.
Також, суд зазначає, що відповідно до частини 5 статті 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 9 липня 2003 року документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Приписами чинного законодавства встановлено, що розгляд заяви про призначення або перерахунок пенсії повинно прийматися у формі рішення (протоколу). Чинне законодавство не наділяє суб'єкта владних повноважень приймати нормативні та інші акти у формі листів, в іншому випадку направлення листа кваліфікується як протиправна бездіяльність щодо неприйняття рішення про призначення (перерахунок) пенсії чи про відмову.
Як свідчать матеріали справи, отримавши заяву позивачки про перерахунок пенсії з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2022-2024 роки, відповідач не прийняв жодного рішення, передбаченого частиною 5 статті 45 Закону № 1058-IV, а лише надіслав на адресу позивачки лист від 12.08.2025, який має інформаційний характер, отже для належного захисту порушеного права позивачки суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо не прийняття рішення про перерахунок позивачці пенсії, призначеної відповідно до Закону № 1058 з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2022-2024 роки.
Під час обрання способу відновлення порушеного права позивачки суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Враховуючи викладене, суд вважає, що у цьому випадку належить зобов'язати відповідача здійснити перерахунок позивачці з 02.07.2025 пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України за останні 3 роки, що передують року призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058 (2022-2024).
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити частково.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.
Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на те, що позовні вимоги позивачки підлягають задоволенню, то судові витрати, які підлягають відшкодуванню, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 - 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо не прийняття рішення про перерахунок ОСОБА_1 пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за три календарні роки, що передують року призначення пенсії за віком згідно Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (2022, 2023, 2024).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити ОСОБА_1 з 02.07.2025 перерахунок пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за три календарні роки, що передують року призначення пенсії за віком згідно Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (2022, 2023, 2024).
У задоволенні іншої частини вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Учасники справи:
1) позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 );
2) відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18002, Черкаська обл., Черкаський р-н, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ 21366538).
Рішення складене у повному обсязі та підписане 17.10.2025.
Суддя Василь ГАВРИЛЮК