про залишення позову без розгляду
Справа № 500/3824/25
16 жовтня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Мандзія О.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області провизнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Тернопільського окружного адміністративного суду 26.06.2025 звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, в якій просить:
скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Тернопільській області від 03.04.2025 №829 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності та припинення нарахування грошового забезпечення" в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення зі служби в поліції начальника відділення поліції № 4 (м. Заліщики) Чортківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області підполковника поліції ОСОБА_1 ;
скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Тернопільській області від 03.04.2025 №108 о/с про звільнення зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) Закону України "Про національну поліцію" підполковника поліції ОСОБА_1 начальника відділення поліції № 4 (м.Заліщики) Чортківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області;
поновити підполковника поліції ОСОБА_1 на посаді начальника відділення поліції № 4 (м.Заліщики) Чортківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області та виплатити грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.
Ухвалою суду від 02.07.2025 позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви, із зазначенням способу їх усунення, до 10 (десяти) днів з моменту вручення даної ухвали.
Відповідно до ухвали про залишення позовної заяви без руху від 02.07.2025 позивачу необхідно було усунути недоліки позовної заяви шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням та доказами поважності причин його пропуску.
На виконання вимог вказаної ухвали, позивачем подано заяву про поновлення строку подання позовної заяви, в обґрунтування якої зазначено, що 04.04.2025 копію наказу від 03.04.2025 №108 о/с про звільнення ОСОБА_1 з Національної поліції України згідно довіреності від 01.04.2025 отримав ОСОБА_2 . При цьому ОСОБА_2 в силу складних сімейних обставин (важка хвороба та смерть матері) не повідомляв про факт отримання наказу та не передавав до 16.06.2025. При зустрічі 16.06.2025 ОСОБА_2 повідомив, що силу складних сімейних обставин він перебував з матір'ю в лікувальних закладах в Україні та за кордоном аж до смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 і про обов'язок віддати документи позивача забув так як перебував в складному морально-емоційному стані. 16.06.2025 під час зустрічі ОСОБА_2 передав ОСОБА_1 копію наказу про звільнення від 03.04.2025 №108 о/с, трудову книжку, військовий квиток, про що було складено відповідну розписку.
Ухвалою суду від 28.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Вирішення питання визнання поважними причин пропуску звернення до адміністративного суду здійснити за наслідками письмових пояснень представника відповідача.
На виконання вимог вказаної ухвали, Головним управлінням Національної поліції в Тернопільській області подано до суду відзив, в якому також просив про залишення позовної заяви без розгляду з тих підстав, що позивачем пропущено строк звернення до суду. Відповідач звертає увагу на той факт, що позивача звільнено з органів поліції 03.04.2025 наказом № 108 о/с, який належним представником позивача (за довіреністю) Кравчуком Д.М. було отримано 04.04.2025. Разом із копією наказу представником отримано військовий квиток та трудову книжку ОСОБА_1 . Відповідачем одночасно із наданням копії наказу про звільнення і пакету документів представнику позивача Кравчуку Д.М. було надіслано додатково засобами поштового зв'язку на адресу проживання ОСОБА_1 повідомлення від 03.04.2025 № 49857-2025 з додатками про те, що останнього звільнено з органів поліції, 10.04.2025 вказаний лист вручено одержувачу. Також позивач 04.04.2025 був прийнятий на службу в органи Державної прикордонної служби України, а отже він однозначно мав при собі військовий квиток та трудову книжку для оформлення контракту.
Вирішуючи питання чи є причини пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду з даними позовними вимогами поважними, суд зазначає наступне.
Згідно з ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Приписами ч.2, 3 ст.122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до ч.4 ст.31 Дисциплінарного статуту національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
Оскільки існує колізія між загальним (КАС України) та спеціальним законом (Дисциплінарний статут), застосуванню підлягають норми спеціального закону, яким є саме Дисциплінарний статут.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 31.05.2023, у справі №160/9356/22, від 31.10.2023 у справі №340/4394/22, від 30.11.2023 у справі №500/1224/23, від 28.03.2024 у справі №420/22052/23.
Таким чином, законодавець чітко пов'язав виникнення права на оскарження застосованого до поліцейського дисциплінарного стягнення та обчислення строку на таке оскарження - з моменту ознайомлення особи з наказом про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
Предметом спору є накази Головного управління Національної поліції в Тернопільській області від 03.04.2025 №829 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності та припинення нарахування грошового забезпечення" та від 03.04.2025 №108 о/с "По особовому складу".
Разом з тим, до суду з цим позовом позивач звернувся 26.06.2025 (цією датою сформовано позовну заяву в системі "Електронний суд"), що свідчить про недотримання ним, встановленого ч.4 ст.31 Дисциплінарного статуту національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, п'ятнадцятиденного строку та, встановленого ч.5 ст.122 КАС України, місячного строку на звернення до адміністративного суду для оскарження наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності та наказу про звільнення зі служби в поліції, відповідно.
З приводу доводів позивача про те, що 16.06.2025 під час зустрічі ОСОБА_2 передав ОСОБА_1 копію наказу про звільнення від 03.04.2025 №108 о/с, трудову книжку, військовий квиток, про що було складено відповідну розписку, суд враховує, що такий наказ належним представником позивача (за довіреністю) ОСОБА_2 було отримано 04.04.2025. Разом із копією наказу представником отримано військовий квиток та трудову книжку ОСОБА_1 .
При цьому, у позовній заяві позивач зазначає про ознайомлення з оскаржуваним наказом Головного управління Національної поліції в Тернопільській області від 03.04.2025 №108 о/с про його звільнення зі служби поліції 04.04.2025, що суперечить обґрунтуванням поважності причин ним пропуску строку звернення до адміністративного суду.
Серед іншого, накази Головного управління Національної поліції в Тернопільській області від 03.04.2025 №829 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності та припинення нарахування грошового забезпечення" та від 03.04.2025 №108 о/с "По особовому складу" направлені позивачу для ознайомлення з використанням електронної комунікації листом №49857-2025 від 03.04.2025.
Більше того, лист №49857-2025 від 03.04.2025 надіслано засобами поштового зв'язку на адресу проживання ОСОБА_1 з копіями оскаржуваних наказів як додатками. Підтвердженням цього є фіскальний чек із трекінгом відправлення 4600100243590, відповідно до якого 10.04.2025 вказаний лист вручено одержувачу. Отже позивач подвійно був повідомлений про притягнення до дисциплінарної відповідальності та про звільнення з органів поліції.
Також відповідно до листа Адміністрації Державної прикордонної служби України №08/61856-25-Вих від 08.08.2025 ОСОБА_1 04.04.2025 прийнятий на військову службу в органи Державної прикордонної служби України за контрактом осіб офіцерського складу, а отже позивач однозначно мав при собі військовий квиток та трудову книжку для оформлення контракту.
Будь-яких інших причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, які б можна було визнати поважними, позивач не вказав, а суд не встановив.
Суд зауважує, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.
Позивачем не наведено достатніх, достовірних та переконливих аргументів на підтвердження наявності об'єктивних, непереборних та істотних перешкод на звернення до адміністративного суду протягом встановленого законодавством строку.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що доводи позивача не свідчать про наявність поважних підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Частиною 2 ст.6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини Перез де Рада Каванілес проти Іспанії, зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (AFFAIRE PЙREZ DE RADA CAVANILLES c. ESPAGNE № 116/1997/900/1112).
У пункті 44 рішення Європейського суду з прав людини "Осман проти Сполученого королівства" та пункті 54 рішення "Круз проти Польщі" зазначено, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (CASO OSMAN CONTRA REINO UNIDO № 23452/94; KREUZ v. POLAND № 28249/95).
Як було зауважено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 20.10.2022 у справі №9901/462/21 (провадження № 11-101заі22), згідно практикою Європейського суду з прав людини застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду (порушення статті 6 Конвенції).
Натомість безпідставне поновлення таких строків може свідчити про порушення принципу правової визначеності, як невід'ємної складової принципу верховенства права.
Так, правова природа строку звернення до суду, дозволяє констатувати, що запровадження строку, у межах якого фізична або юридична особа, орган державної влади та місцевого самоврядування можуть звернутися до суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргою, обумовлено передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності, що є невід'ємною складовою верховенства права. У питаннях визначення строків одразу закладена певна суперечність між інтересами однієї сторони, яка наполягає на безумовному застосуванні процесуальних строків, та інтересами іншої сторони, яка вважає, що строк варто поновити; умовний конфлікт між принципом правової визначеності та принципом права на судовий захист, обидва з яких є елементами принципу верховенства права.
Отже, встановлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень у адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії у часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень. Забезпечення дотримання принципу правової визначеності потребує чіткого виконання сторонами та іншими учасниками справи вимог щодо строків звернення до суду, а також строків на оскарження судових рішень, а від судів вимагається дотримуватися певних правил у процесі прийняття рішення про поновлення строку та оцінювати поважність причин пропуску строку, виходячи із критеріїв розумності, об'єктивності та непереборності обставин, що спричинили пропуск, значимості справи для сторін, наявності фундаментальної судової помилки (пункти 47-48 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2023 у справі №160/6211/21).
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані ст.123 КАС України, відповідно до ч.3 якої, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Так, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, в силу вимог п.8 ч.1 ст.240 КАС України, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Відтак, враховуючи те, що позивачем пропущений встановлений ч.4 ст.31 Дисциплінарного статуту національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, п'ятнадцятиденний строк та встановлений ч.5 ст.122 КАС України місячний строк на звернення до адміністративного суду з даним позовом для оскарження наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності та наказу про звільнення зі служби в поліції, відповідно, та у встановлений суддею строк не наведено обґрунтованих підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду, які б свідчили про поважність причин пропуску такого строку, то позов слід залишити без розгляду.
Керуючись ст.123, 171, 240, 241, 248 КАС України, суд,
У задоволені заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду відмовити.
Залишити без розгляду позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Повний текст ухвали виготовлено і підписано 16 жовтня 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 );
відповідач:
- Головне управління Національної поліції в Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Валова, 11, м.Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 46001, код ЄДРПОУ: 40108720).
Головуючий суддя Мандзій О.П.