Справа № 500/2580/25
16 жовтня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Грицюка Р.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Годуна В.В.,
представника позивача адвоката Магдич О.О.,
представників відповідача Онукевича Ю.В., Запаранюк С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом обслуговуючого кооперативу "Жасмин-Т" до Великоберезовицької селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення, -
Обслуговуючий кооператив «Жасмин-Т» (далі - позивач) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Великоберезовицької селищної ради (далі - відповідач), в якому просив:
визнати протиправним та скасувати рішення Великоберезовицької селищної ради від 28.03.2025 №3119 «Про оновлення генерального плану села Петриків Тернопільського району Тернопільської області із визначенням зонування території»;
визнати протиправним та скасувати рішення Великоберезовицької селищної ради від 28.01.2025 №3065 «Про визнання такими, що втратили чинність»;
визнати нечинним з 26.05.2021 генплану села Петриків, розробленого у 2015 році Архітектурно-проектним бюро «Арко».
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що детальний план території обслуговуючого кооперативу "Садове товариство Жасмин", правонаступником якого є обслуговуючий кооператив "Жасмин-Т", був розроблений ТОВ "Стилобат" та затверджений рішенням Петриківської сільської ради № 1152 від 31 травня 2018 року. В подальшому даний детальний план території став складовою частиною розробленого ТОВ "Геоземсервіс" проекту землеустрою щодо часткової зміни меж села Петриків та території сільської ради Тернопільського району Тернопільської області. При цьому саме Великоберезовицька селищна рада своїм рішенням №114 від 23 лютого 2021 року погодила проект землеустрою щодо часткової зміни меж села Петриків на території Великоберезовицької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області та листом за вихідним № 566 від 13 квітня 2021 року подала названий проект на затвердження Тернопільської районної ради, рішенням якої від 26.05.2021 №172 його затверджено.
Проект землеустрою щодо часткової зміни меж села Петриків пройшов усі необхідні стадії зібрання вихідних матеріалів, розробки та погодження, на його підставі змінені межі населеного пункту. Як вбачається із пояснювальної записки до названого проекту та його графічних матеріалів детальний план території обслуговуючого кооперативу садового товариства "Жасмин" є його складовою частиною і включення даних земель в межі населеного пункту здійснено саме на підставі детального плану території.
У той же час, рішенням відповідача №3065 від 28.01.2025 визнано такими, що втратили чинність рішення Петриківської сільської ради від 09.09.2019 №1844 «Про надання дозволу на виготовлення детального плану територій», від 31.01.2020 №2098 «Про затвердження детального плану територій», від 22.10.2020 №2856 «Про затвердження проекту змін до генерального плану села Петриків Тернопільського району Тернопільської області», що свідчить, на думку позивача, про прийняття рішення поза компетенцією селищної ради.
Позивач зазначає, що діючий генплан села Петриків розроблений ТОВ «Геоземсервіс» у 2021 році та затверджений рішенням Тернопільської районної ради №172 від 26.05.2021, а відтак просив суд визнати нечинним з 26.05.2021 попередній генплан села Петриків, розроблений у 2015 році Архітектурно-проектним бюро «Арко». Через призму нечинності, на думку позивача, генплану села Петриків, розробленого у 2015 році Архітектурно-проектним бюро «Арко», позивач вважає протиправним рішення відповідача від 28.03.2025 №3119, яким вирішено оновити генеральний план с. Петриків, що розроблений у 2015 році Архітектурно-проектним бюро «Арко».
Ухвалою судді від 07.05.2025 позовну заяву залишено без руху, недоліки якої позивачем усунуто у встановлені судом строки. Ухвалою судді від 26.05.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження.
До суду від Великоберезовицької селищної ради надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просить відмовити в задоволенні позовних вимог та вказує, що як вбачається з доданих документів, рішення від 09.09.2019 №1844 зі змінами "Про надання дозволу на виготовлення детального плану території" прийняте Петриківської сільською радою, та рішення від 31.01.2020 №2098 зі змінами від 31.08.2020 "Про затвердження детального плану території" прийняте Петриківською сільською радою, що суперечить діючому на той час законодавству, оскільки територія земельних ділянок ОК "СТ Жасмин" знаходилась за межами населеного пункту, відповідно дозвіл на виготовлення детального плану території та його затвердження віднесено до повноважень Тернопільської районної державної адміністрації. Проте, жодних розпоряджень щодо надання дозволу та затвердження вищезазначеного детального плану Тернопільською районною державною адміністрацією не видавались.
На даний час у Великоберезовицькій селищній раді наявний генеральний план села Петриків, затверджений рішенням Петриківської сільської ради №1767 від 21.10.2015 "Про затвердження містобудівної документації "Проект внесення змін до генерального плану села Петриків".
Відповідно до ДБН Б.1.1-15:2012 "Склад та зміст генерального плану населеного пункту" зміни до генерального плану населеного пункту вносять шляхом розроблення проекту зміни до генерального плану населеного пункту (далі - зміна до генерального плану). До складу проекту змін до генерального плану обов'язково включають наступні текстові та графічні матеріали: а) пояснювальну записку з обґрунтуванням запропонованих змін; б) схеми розташування територій, щодо яких вносяться зміни, у функціонально-планувальній структурі населеного пункту; г) план існуючого використання території, щодо якої вносяться зміни; д) схему планувальних обмежень території, щодо якої вносяться зміни; є) основне креслення (відображає зміну і вплив цієї зміни на прилеглі території). У залежності від змісту зміни до генерального плану виконують відповідні коригування розділів генерального плану. Для проведення експертизи проекту зміни до генерального плану подаються графічні та текстові матеріали, що визначені завданням на розроблення та відповідно до Порядку проведення експертизи містобудівної документації. Проте, зазначені документи Петриківською сільською радою не передавались та у Великоберезовицькій селищній раді відсутні.
Крім того, відсутня інформація щодо участі проекту змін до генерального плану, який затверджений рішенням Петриківської сільської ради від 22.10.2020 №2856 у засіданні архітектурно-містобудівної ради, що є обов'язковим відповідно до Порядку розроблення містобудівної документації, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 16.11.2011 № 290.
З посиланням на Рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 №7-рп/2009 вказує на те, що орган місцевого самоврядування вправі скасувати прийнятий ним правовий акт з власної ініціативи, а відтак не вбачає протиправності у рішеннях від 28.03.2025 №3119 «Про оновлення генерального плану села Петриків Тернопільського району Тернопільської області із визначенням зонування території» і від 28.01.2025 №3065 «Про визнання такими, що втратили чинність». На підставі наведеного, Великоберезовицька селищна рада вважає, що твердження позивача про протиправність спірних рішень, є необґрунтованими та безпідставними.
До суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що у відзиві відповідач із посиланням на положення частини 2 та 8 статті 19 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" вказує на суперечність чинному законодавству ряду рішень органу місцевого самоврядування (Петриківської сільської ради), які передували ухваленню рішення Тернопільською районною радою № 172 від 26 травня 2021 року, а саме:
рішення Петриківської сільської ради № 1844 від 09 вересня 2019 року, яким позивачу дозволено розробити детальний план території обслуговуючого кооперативу "Садового товариства Жасмин" на території Петриківської сільської ради;
рішення Петриківської сільської ради від 31 січня 2020 року № 2098, яким погоджено детальний план території обслуговуючого кооперативу "Садового товариства Жасмин", поєднаний з подальшим внесенням змін до генерального плану с.Петриків Тернопільського району Тернопільської області.
На думку відповідача, оскільки землі кооперативу початково знаходились за межами населеного пункту села Петриків, вказані рішення Петриківської сільської ради прийняті з порушенням компетенції, оскільки мали прийматися районною державною адміністрацією, а не сільською радою. Проте, за твердженнями позивача, вказані рішення ніким до суду не оскаржені та не скасовані. Разом з тим, на підставі цих рішень для учасників земельних правовідносин виникли певні правові наслідки, реалізовані їх права та законні інтереси. Отже, Великоберезовицька селищна рада, як правонаступник Петриківської сільської ради, не вправі приймати рішення про втрату ними чинності.
Ухвалою від 16.10.2025 задоволено заяву представника позивача Магдич О.О. про залишення позову в частині позовних вимог без розгляду. Позовну заяву обслуговуючого кооперативу "Жасмин-Т" до Великоберезовицької селищної ради залишено без розгляду в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Великоберезовицької селищної ради від 28.03.2025 №3119 «Про оновлення генерального плану села Петриків Тернопільського району Тернопільської області із визначенням зонування території» та визнання нечинним з 26.05.2021 генплану села Петриків, розробленого у 2015 році Архітектурно-проектним бюро «Арко».
Відтак, судом розгляд позову здійснено у частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Великоберезовицької селищної ради від 28.01.2025 №3065 «Про визнання такими, що втратили чинність».
Під час судового розгляду представник позивача підтримала позовні вимоги та зазначила, що отримавши в результаті адміністративної реформи повноваження правонаступника Петриківської сільської ради, Великоберезовицька селищна рада вчинила активні дії для реалізації раніше прийнятих рішень Петриківської сільської ради від 30.01.2020 № 2098 та №1844 від 09.09.2019. Таким чином своєю поведінкою відповідач визнав дані рішення правомірними. Більше того, в результаті таких дій Великоберезовицької селищної ради рішення Петриківської сільської ради № 1844 від 09.09.2019 та № 2098 від 30.01.2020 отримали подальшу реалізацію у вигляді рішення Тернопільської районної ради № 566 від 26.05.2021. Даним рішенням Тернопільська районна рада затвердила проект землеустрою щодо часткової зміни меж села Петриків; змінила межу села Петриків, додатково включивши земельні ділянки загальною площею 6,1091 га та встановивши загальну площу земель в межах села Петриків Тернопільського району Тернопільської області площею 872,5091 га. Таким чином для членів територіальної громади внаслідок таких дій Великоберезовицької селищної ради створені певні правові наслідки. 23.02.2021 Великоберезовицька селищна рада прийняла рішення № 114, яким затвердила проект землеустрою щодо часткової зміни меж села Петриків на території Великоберезовицької селищної ради.
Також, зазначила, що відповідач протиправно посилається на генеральний план села Петриків, затверджений рішенням Петриківської сільської ради №1767 від 21.10.2015, який є неактуальним. При цьому генеральний план села Петриків, затверджений рішенням Петриківської сільської ради № 2856 від 22.10.2020, відповідач безпідставно не приймає до уваги, оскільки у нього відсутня інформація про розгляд даного проекту на засіданні архітектурно-будівельної ради. Проте, 08 квітня 2021 року висновком Державної експертизи землевпорядної документації №162 погоджено виготовлений ТОВ "Геоземсервіс" проект землеустрою щодо часткової зміни меж села Петриків та території сільської ради Тернопільського району Тернопільської області.
У висновку державної експертизи №162 від 08 квітня 20221 року констатовано, що проект землеустрою погоджений: Великоберезовицькою селищною радою, рішення від 23.02.2021 №114; Тернопільською районною радою, лист від 01.12.2020 № 01-151/11; Тернопільською райдержадміністрацією, лист від 02.12.2020 № 01-1280/01-04.
Однак, одним з вихідних даних для даного проекту було рішення Петриківської сільської ради № 2856 від 22.10.2020, яким затверджений генеральний план села Петриків (розроблений ТОВ ТМ "Стилобат") з проектним планом коригування. Таким чином, приймаючи рішення Великоберезовицької селищної ради від 23.02.2021 № 114 "Про погодження проекту землеустрою щодо часткової зміни меж села Петриків та території Великоберезовицької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області відповідач не тільки визнає існування генплану села Петриків, затвердженого рішенням Петриківської сільської ради № 2856 від 22.10.2020 року, але й вчиняє дії на його подальшу реалізацію.
Зазначила, що такі доводи підтверджені рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.07.2024 та постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.11.2024 у справі № 500/2117/24.
На обґрунтування заперечень відповідач у судовому засіданні пояснив, що рішення від 09.09.2019 №1844 зі змінами «Про надання дозволу на виготовлення детального плану території» та рішення від 31.01.2020 №2098 (зі змінами від 31.08.2020) «Про затвердження детального плану території», прийняті Петриківською сільрадою, суперечать діючому на той час законодавству, оскільки територія земельних ділянок кооперативу знаходилась за межами населеного пункту і дозвіл на виготовлення детального плану території та його затвердження віднесено до повноважень Тернопільської районної державної адміністрації, яка жодних розпоряджень щодо надання дозволу та затвердження зазначеного детального плану не видавала.
Окрім того, відсутня інформація щодо участі проекту змін до генерального плану, який затверджений рішенням Петриківської сільради від 22.10.2020 №2856, у засіданні архітектурно-містобудівної ради, що є обов'язковим відповідно до Порядку розроблення містобудівної документації, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 16.11.2011 № 290.
На підставі наведеного, Великоберезовицька селищна рада у відповідності до вимог закону прийняла спірні рішення про втрату чинності рішень органу місцевого самоврядування, які суперечать законодавству, а тому вимоги позивача є необґрунтованими та безпідставними.
Інших заяв по суті до суду не надходило.
Дослідивши письмові докази, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
Обслуговуючий кооператив "Жасмин-Т" створений шляхом реорганізації Обслуговуючого кооперативу "Садове товариство "Жасмин" (а.с. 7).
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав №332361860 від 16.05.2023 обслуговуючому кооперативу "Жасмин-Т" належить земельна ділянка кадастровий номер 6125286700:01:020:0019 площею 0,8045 га для ведення колективного садівництва в с. Петриків, Тернопільського району (а.с. 8-14).
Рішенням Петриківської сільської ради № 1844 від 09 вересня 2019 року кооперативу дозволено розробити детальний план території земельних ділянок обслуговуючого кооперативу "Садового товариства Жасмин" на території Петриківської сільської ради. Цим же рішенням Петриківська сільська рада ухвалила, що після розроблення детального плану території провести громадські слухання з узгодженням даного детального плану території.
На замовлення кооперативу ТОВ МТ "Стилобат" розробив детальний план території обслуговуючого кооперативу "Садового товариства Жасмин".
31 січня 2020 року рішенням Петриківської сільської ради № 2098 затверджено детальний план території обслуговуючого кооперативу "Садового товариства Жасмин", поєднаний з подальшим внесенням змін до генерального план с. Петриків Тернопільського району, Тернопільської області площею 5,81 га.
Рішенням Петриківської сільської ради № 2856 від 22 жовтня 2020 року затверджено генеральний план с. Петриків, розроблений ТОВ ТМ «Стилобат».
На підставі рішення Петриківської сільської ради № 2176 від 12 березня 2020 року ТОВ "Геоземсервіс" надане завдання на виготовлення проекту землеустрою щодо часткової зміни меж села Петриків. Рішенням Петриківської сільської ради № 2469 від 30 червня 2020 року погоджено проект землеустрою щодо часткової зміни межі села Петриків Петриківської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області.
У відповідності до Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад" від 5 лютого 2015 року № 15 7-VIII Петриківська сільська рада передала свої повноваження органу місцевого самоврядування для даної територіальної громади до Великоберезовицької сільської ради.
08 квітня 2021 року висновком Державної експертизи землевпорядної документації №162 погоджено виготовлений ТОВ "Геоземсервіс" проект землеустрою щодо часткової зміни меж села Петриків та території сільської ради Тернопільського району Тернопільської області.
Рішенням Великоберезовицької селищної ради від 23.02.2021 №114 погоджено проект землеустрою щодо часткової зміни меж села Петриків. 13.04.2021 подано на розгляд Тернопільської районної ради розроблений ТОВ "Геоземсервіс" на замовлення Петриківської сільської ради проект землеустрою щодо часткової зміни меж села Петриків.
26 травня 2021 року, розглянувши клопотання Великоберезовицької селищної ради від 13.04.2021 № 566, Тернопільська районна рада своїм рішенням № 172 затвердила проект землеустрою щодо часткової зміни меж села Петриків; змінила межу села Петриків Тернопільського району Тернопільської області, додатково включивши земельні ділянки загальною площею 6,1091 га та встановивши загальну площу земель в межах села Петриків Тернопільського району Тернопільської області площею 872,5091 га.
Як вбачається з пояснювальної записки до названого проекту землеустрою щодо часткової зміни меж села Петриків, зміна меж проводиться у відповідності до генерального плану с.Петриків та детального плану території обслуговуючого кооперативу "Садове товариство "Жасмин", поєднаного з подальшим внесенням змін до генерального плану с.Петриків, затвердженого рішенням Петриківської сільської ради від 31.01.2020 № 2098.
Рішенням Великоберезовицької селищної ради від 28.01.2025 №3065 «Про визнання такими, що втратили чинність» визнано такими, що втратили чинність рішення Петриківської сільської ради № 1844 від 09 вересня 2019 року, яким позивачу дозволено розробити детальний план території обслуговуючого кооперативу "Садового товариства Жасмин" на території Петриківської сільської ради, рішення Петриківської сільської ради від 31 січня 2020 року № 2098, яким погоджено детальний план території обслуговуючого кооперативу "Садового товариства Жасмин", поєднаний з подальшим внесенням змін до генерального плану с.Петриків Тернопільського району Тернопільської області, рішення Петриківської сільської ради № 2856 від 22.10.2020, яким затверджено генеральний план с. Петриків, розроблений ТОВ ТМ «Стилобат».
Не погоджуючись із вказаним рішенням, вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України № 2747-IV від 06.07.2005 (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Пунктом 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад входить вирішення відповідно до закону питань з врегулювання земельних відносин.
Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Частиною 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Аналіз наведених положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» дає підстави вважати, що за органами місцевого самоврядування законодавець закріпив право на зміну та скасування власних рішень. Таке право випливає із конституційного повноваження органів місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання місцевого значення шляхом прийняття рішень, що є обов'язковими до виконання на відповідній території, оскільки вони є суб'єктами правотворчості, яка передбачає право формування приписів, їх зміну чи скасування.
Водночас у ст. 3 Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність.
Цей принцип знайшов своє відображення й у ст. 74 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», згідно з якою органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 №7-рп/2009 у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.
Разом з тим, суд наголошує, що відповідно до зазначеного рішення Конституційного Суду України ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин» між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року №1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.
Аналіз наведених положень свідчить про можливість скасування органом місцевого самоврядування власного рішення, у той же час, реалізація зазначених повноважень можлива у разі дотримання сукупності умов, зокрема:
а) відсутність факту виконання рішення, що скасовується;
б) відсутність факту виникнення правовідносин, пов'язаних з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів або ж відсутність заперечень суб'єктів правовідносин щодо їх зміни чи припинення у разі виникнення таких правовідносин.
Натомість ключовим питанням у контексті можливості скасування органом місцевого самоврядування свого владного управлінського рішення, є визначення того, яким за своєю правовою природою є відповідний акт: нормативним чи ненормативним.
Слід зазначити, що ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.
Отже, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.
Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 04.06.2013 у справі № 21-64а13 та 25.05.2016 у справі № 21-5459а15.
У п. 18 ст. 4 КАС України визначено, що нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.
Пунктом 19 ст. 4 КАС України визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Визначальною особливістю нормативного акта є його спрямованість на врегулювання відносин множинної кількості суб'єктів відповідних правовідносин - двох чи більше учасників певного виду відносин. Тобто об'єктом правового регулювання є встановлення загальних правил поведінки між декількома суб'єктами, що беруть на себе права чи обов'язки, що призводить до виникнення, зміни чи припинення відповідних правовідносин. Адресата юридичних приписів нормативного акта неможливо чітко ідентифікувати, оскільки ним потенційно може бути кожна особа, що зацікавлена у реалізації свого суб'єктивного права або охоронюваного законом інтересу.
Тим часом ненормативні акти мають своїм предметом вплив на чітко визначеного суб'єкта права, якому надаються певні права або на якого покладається певні обов'язки. І об'єктом правового регулювання тут виступає потреба закріплення певної суб'єктивної волі щодо конкретної особи, що зумовлює виникнення певних змін у правовому статусі цієї особи. Тож адресат юридичних приписів ненормативного акта завжди чітко визначений, і залежно від обставин, ініціатором його видання може бути як адресат, так і видавник відповідного акта.
Тобто співвідношення між нормативними актами та ненормативними визначається, зважаючи на мету їхнього видання: ненормативний акт є актом реалізації норм права, який видається тільки задля розв'язання певної ситуації за індивідуально-визначених обставин та умов, тоді як нормативні акти містять приписи права, що стосуються прав та інтересів невизначеного кола суб'єктів, і яке реалізуються без темпоральних обмежень.
На переконання суду, детальний план території обслуговуючого кооперативу "Садове товариство Жасмин", правонаступником якого є обслуговуючий кооператив "Жасмин-Т" став складовою частиною розробленого ТОВ "Геоземсервіс" проекту землеустрою щодо часткової зміни меж села Петриків і містив детальний план території обслуговуючого кооперативу "Садового товариства Жасмин".
При цьому матеріали справи містять погодження розробленого ТОВ "Геоземсервіс" проекту землеустрою щодо часткової зміни меж села Петриків за підписами виконувача обов'язків голови Тернопільської районної ради Тернопільської області та голови Тернопільської районної держаної адміністрації Тернопільської області на звернення розробника (а.с. 27 зворот та 28).
Водночас Великоберезовицька селищна рада, як правонаступник Петриківської сільради, 23.02.2021 своїм рішенням № 114 погодила проект землеустрою щодо часткової зміни меж села Петриків та території Великоберезовицької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області та 13.04.2021 звернулась до Тернопільської районної ради Тернопільської області з проханням затвердити проект землеустрою щодо часткової зміни меж села Петриків, подала на її розгляд розроблений ТОВ "Геоземсервіс" на замовлення Петриківської сільради проект землеустрою щодо часткової зміни меж села Петриків без будь-яких зауважень чи заперечень, вчиняючи активні дії задля подальшої реалізації вказаних рішень.
Вказані рішення Петриківської сільради лягли у основу рішення Тернопільської районної ради Тернопільської області № 172 від 26.05.2021, яким було затверджено проект землеустрою щодо часткової зміни меж села Петриків, змінено межу села Петриків із додатковим включенням земельних ділянок кооперативу в межі населеного пункту та встановленням загальної площі земель у межах села Петриків Тернопільського району Тернопільської області у розмірі 872,5091 га.
Отже, з матеріалів справи вбачається, що:
1. підставою для ухвалення рішення Петриківської сільської ради від 09.09.2019 №1844 «Про надання дозволу на виготовлення детального плану території», яке було скасоване оскарженим рішенням №3065 від 28.01.2025, було звернення ОК «СТ Жасмин», що мало на меті одержання відповідного дозволу від сільської ради, щоб збільшити на площу 5,81 га територію села для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд саме ОК «СТ Жасмин»;
2. у подальшому рішенням Петриківської сільської ради від 31.01.2020 №2098 «Про затвердження детального плану території», яке було скасоване оскарженим рішенням №3065 від 28.01.2025, за зверненням ОК СТ «Жасмин» затверджено детальний план території ОК СТ «Жасмин» з подальшим внесенням змін до генерального плану с. Петриків площею 5,81 га;
3. рішенням Петриківської сільської ради від 22.10.2020 №2856 «Про затвердження генерального плану с. Петриків», яке було скасоване оскарженим рішенням №3065 від 28.01.2025, відповідно до заяви ОК СТ «Жасмин» затверджено генеральний план с. Петриків із урахуванням раніше затвердженого 31.01.2020 детального плану територій, що свідчить про реалізацію рішень відповідача від 09.09.2019 №1844, від 31.01.2020 №2098, від 22.10.2020 №2856.
Таким чином, рішення Петриківської сільської ради від 09.09.2019 №1844 «Про надання дозволу на виготовлення детального плану території», від 31.01.2020 №2098 «Про затвердження детального плану території», від 22.10.2020 №2856 «Про затвердження генерального плану с. Петриків» є ненормативними правовими актами одноразового застосування, які вичерпали свою дію фактом їх виконання, оскільки:
1) адресатом відповідних рішень є чітко визначений суб'єкт - ОК СТ «Жасмин», який на їх підставі реалізував своє право на розширення меж села через включення до них належної на праві власності земельної ділянки. Ці рішення спричинили виникнення прав та обов'язків, пов'язаних із включенням до меж населеного пункту земельної ділянки ОК СТ «Жасмин» як їх адресата та водночас ініціатора;
2) ОК СТ «Жасмин» розроблено містобудівну документацію задля розширення меж села з метою включення належної на праві власності земельної ділянки, а також у зв'язку із його реалізацією виникли права та обов'язки у видавника відповідних індивідуальних актів, ці рішення не можуть бути надалі скасовані органом місцевого самоврядування.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що на підставі рішень Петриківської сільської ради від 09.09.2019 №1844, від 31.01.2020 №2098, від 22.10.2020 №2856 виникли правовідносини, пов'язані із реалізацію суб'єктивного права позивача на розширення меж села.
Відтак, рішення Великоберезовицької селищної ради від 28.01.2025 №3065 «Про визнання такими, що втратили чинність», ухвалені відповідачем не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Доводи відповідача не спростовують вищезазначених висновків суду. Щодо доводів відповідача про підстави визнання нечинними рішень Петриківської сільської ради від 09.09.2019 №1844, від 31.01.2020 №2098, від 22.10.2020 №2856 через можливу не дотриману процедуру їх прийняття суд зазначає таке.
За приписами ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Адміністративний суд, керуючись принципом верховенства права, має розглядати право не як закон чи систему нормативних актів, а як втілення справедливості. Суд має спрямовувати своє провадження на досягнення справедливості, що і є правосуддям.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Частиною 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
У пункті 70 рішення Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) від 20 жовтня 2011 року у справі «Рисовський проти України» Суд зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов'язків.
Принцип належного урядування, як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), № 10373/05, пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (там само). З іншого боку, потреба виправити минулу помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), № 36548/97, пункт 58).
Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), пункту 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), пункту 58, "Ґаші проти Хорватії" (Gashi v. Croatia), № 32457/05, пункту 40, "Трґо проти Хорватії" (Trgo v. Croatia), № 35298/04, пункту 67).
ЄСПЛ у справі 41/74 "Yvonne Van Duyn vs Home Office" зазначає, що принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи можуть покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть коли вони закріплені в нормативному акті, який взагалі не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом відповідальності держави, котрий полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для уникнення відповідальності. Якщо держава затвердила певну правову концепцію, якою в описаному випадку є стабільність податкового законодавства, то вона чинить протиправно, коли відступає від заявленої поведінки або політики, оскільки погодження такої політики (поведінки) дало підстави для виникнення обґрунтованих очікувань в осіб щодо її дотримання державою чи органом публічної влади.
Одночасно суд вважає за можливе врахувати позицію Європейського суду з прав людини, яку він висловив у справі «Федорченко та Лозенко проти України» (заява № 387/03, 20 вересня 2012 року, п.53), відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом», тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.
Суд зауважує, що на підставі вказаних рішень Петриківської сільської ради ухвалено наступне рішення органу місцевого самоврядування вищого рівня, а саме рішення Тернопільської районної ради №172 від 26 травня 2021 року, яким затверджено проект землеустрою щодо часткової зміни меж села Петриків; змінено межу села Петриків, додатково включивши земельні ділянки кооперативу загальною площею 6,1091 га в межі населеного пункту та встановивши загальну площу земель в межах села Петриків Тернопільського району Тернопільської області у розмірі 872,5091 га.
При цьому, як слідує з пояснювальної записки до вказаного проекту землеустрою щодо часткової зміни меж села Петриків, зміна меж проводиться у відповідності до генерального плану с.Петриків та детального плану території обслуговуючого кооперативу "Садове товариство "Жасмин", поєднаного з подальшим внесенням змін до генерального плану с.Петриків, затвердженого рішенням сесії Петриківської сільської ради від 30.01.2020 №2098.
Відтак, суд відзначає не доведення відповідачем визнання протиправними рішень Петриківської сільської ради від 09.09.2019 №1844, від 31.01.2020 №2098, від 22.10.2020 №2856 на підставі відповідних судових рішень, що набрали законної сили, що свідчить про прийняття відповідачем оспорюваного рішення від 28.01.2025 №3065 «Про визнання такими, що втратили чинність» не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому, суд погоджується із запропонованим позивачем способом відновлення порушеного права шляхом визнання протиправним та скасування зазначеного рішення.
Підводячи підсумок, суд приходить до висновку, що результат аналізу наведених норм Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» дає підстави вважати, що за органами місцевого самоврядування законодавець закріпив право на зміну та скасування власних рішень. Таке право випливає із конституційного повноваження органів місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання місцевого значення шляхом прийняття рішень, що є обов'язковими до виконання на відповідній території, оскільки вони є суб'єктами правотворчості, яка передбачає право формування приписів, їх зміну чи скасування.
Разом з тим, у силу статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність. Такий принцип знайшов своє відображення у статті 74 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», згідно з якою органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами.
Із системного аналізу наведених норм права можна дійти висновків, що питання скасування актів виконавчих органів ради вирішуються на пленарних засіданнях відповідної ради, а підставою для скасування таких актів є їх невідповідність Конституції чи законам України, іншим актам законодавства або ж рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень.
Відтак, приймаючи оспорюване рішення, селищна рада не зазначила в чому полягає невідповідність вимогам закону чи рішенням ради скасовані рішення, тобто не навела, передбачених законом випадків, за яких можливо скасувати ненормативний правовий акт одноразового застосування, що свідчить про протиправність такого рішення і наявність, як наслідок, підстав для його скасування.
Право на судовий захист гарантоване статтею 55 Конституції України. Відповідно до статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно із вищевказаними нормами права, особа має право звернутися до адміністративного суду з позовом у разі, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.
У розумінні КАС України захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.
Отже, право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тож для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем.
Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що в зв'язку з прийняттям рішення чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб'єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.
Підставами для визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. При цьому, обов'язковою умовою скасування такого рішення є також наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
Оскільки позовні вимоги задоволено, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 3028,00 грн, що є пропорційним до заявлених і задоволених позовних вимог за виключенням тих, які ухвалою від 16.10.2025 залишено без розгляду.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Великоберезовицької селищної ради від 28.01.2025 №3065 «Про визнання такими, що втратили чинність».
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Великоберезовицької селищної ради на користь обслуговуючого кооперативу «Жасмин-Т» судовий збір у сумі 3028,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 17 жовтня 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- Обслуговуючий кооператив "Жасмин-Т" (місцезнаходження: вул. Київська, 25, 1, м. Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 46014 код ЄДРПОУ 36508883);
відповідач:
- Великоберезовицька селищна рада (місцезнаходження: вул. Степана Бандери, 26, смт Велика Березовиця, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 47724 код ЄДРПОУ 04393462).
Головуючий суддя Грицюк Р.П.