про повернення позовної заяви
Справа № 500/5278/25
17 жовтня 2025 рокум.Тернопіль
Суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Грицюк Р.П., перевіривши виконання вимог статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу,
До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу від 11.08.2022.
Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначено Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Частиною першою статті 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною п'ятою статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Згідно з пунктом 17 частини 1 статті 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності (частина 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»).
Таким чином, військова служба як державна служба особливого характеру є публічною службою, а для спорів щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби законодавець встановив місячний строк звернення до адміністративного суду.
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли їй стало відомо про прийняття певного рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, внаслідок чого відбулося порушення прав, свобод чи інтересів особи. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів).
При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав.
Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дії, і у неї не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 28.05.2021 в справі №380/2355/20.
З матеріалів позову судом встановлено, що позивач оскаржує наказ військової частини НОМЕР_1 від 11.08.2022 № 211 «Про притягнення до відповідальності військовослужбовця реактивного артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи старшого солдата ОСОБА_1 ».
Частина 5 статті 122 КАС України передбачає місячний строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Оскільки спірні правовідносини виникли з питань проходження позивачем військової служби, а тому строк звернення до адміністративного суду з даним позовом становить один місяць, який слід обчислювати з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав та інтересів.
Однак, позивач звернувся до суду лише 06.09.2025 з порушенням встановленого законом місячного строку на звернення до суду.
Ухвалою суду від 15.09.2025 позовну заяву було залишено без руху та надано строк, достатній для усунення недоліків позовної заяви, із зазначенням способу їх усунення.
На виконання вищевказаної ухвали, представником позивача - адвокатом Гавдяк І.Б., подано заяву про усунення недоліків, яка обгрунтована перебуванням позивача на лікуванні. На підтвердження перебування позивача на лікуванні представник подала документи, зазначивши, що з 06 жовтня 2022 року по 24 лютого 2023 року знаходився на лікуванні в КЕП "Стрийська центральна міська лікарня", з 25 лютого 2023 року по 28 червня 2023 року - ТОВ «Медичний реабілітаційний центр «Модричі», з 29 червня 2023 року по 28 вересня 2023 року - КЕП «Стрийська центральна міська лікарня», з 27 вересня 2023 року по 18 грудня 2023 року - Тернопільська обласна психоневрологічна лікарня, 20 грудня 2023 року проведено оперативне лікування в медичному центрі «Ортоклініка», з 15 січня по 21 червня 2024 року - Тернопільська міська комунальна лікарня «Швидкої допомоги» та Тернопільська обласна психоневрологічна лікарня, з 21 червня по 02 жовтня 2024 року - ТОВ «Медичний реабілітаційний центр «Модричі».
Представник позивача зазначала, що з жовтня по час звернення до суду ОСОБА_1 перебуває на лікуванні у Тернопільській міській комунальній лікарні «Швидкої допомоги» та Тернопільській обласній психоневрологічній лікарні.
Проте представником позивача не надано жодних доказів на підтвердження перебування позивача з жовтня 2024 року по час звернення до суду на лікуванні у Тернопільській міській комунальній лікарні «Швидкої допомоги» та Тернопільській обласній психоневрологічній лікарні.
Суд звертає увагу на те, що вказане в заяві не у повній мірі підтверджується інформацією, що зазначена у доданих до цієї заяви документах.
Як слідує з додатків до заяви:
- з виписки із медичної карти стаціонарного хворого №377 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 26.01.2023 по 24.02.2023;
- з витягу із медичної карти стаціонарного хворого №8009 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 29.05.2024 по 21.06.2024;
- з виписки №5523 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 09.09.2024 по 02.10.2024;
- з виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №229 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 15.01.2024 по 26.02.2024;
- з виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №3110/846 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 01.04.2025 по 18.04.2025;
- з виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №5073/1377 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 04.06.2025 по 25.06.2025.
Також у виписці із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №299 зазначено, що ОСОБА_1 : перебував на лікуванні з 28.07.2022 по 27.08.2022 в КНП «Запорізька обласна клінічна лікарня»; у період з 27.08.2022 по 28.08.2022 перебував у Дніпровському ВГ (в/ч НОМЕР_2 ); лікувався з 29.08.2022 п 01.09.2022 у КНП «ВОКПЛ ім.акад. О.І. Ющенка»; перебував на лікуванні у ВМКЦ ЗР м. Львів з 01.09.2022 по 06.10.2022; з 06.10.2022 по 01.11.2022 лікувався у КНП «СЦМЛ» СМР; з 15.11.2022 по 22.12.2022 лікувався у КНП «СЦМЛ» СМР; з 22.12.2022 по 26.01.2023 лікувався у КНП «СЦМЛ» СМР; з 10.04.2023 по 28.04.2023 лікувався у «МРЦ Модричі»; з 29.06.2023 по 02.08.2023 перебував на лікуванні у КНП «СЦМЛ» СМР; з 27.09.2023 по 20.10.2023 проходив курс реабілітаційного лікування у КНП «ТОКПЛ» ТОР; з 19.12.2023 по 20.12.2023 перебував на лікуванні в ТОВ «Ортоклініка».
Отже, виходячи із вищенаведеного встановлено, що наданими до суду матеріалами не підтверджено проходження лікування чи інші поважні причини пропуску строку для звернення до суду у періоди: з 21.12.2023 по 14.01.2024, з 03.10.2024 по 31.03.2025, з 19.04.2025 по 03.06.2025, з 26.06.2025 по 06.09.2025 (дата звернення до суду), тобто позивачем не наведено причин не оскарження спірного наказу у вказані періоди.
Ухвалою від 29.09.2025 продовжено процесуальний строк залишення позовної заяви без руху для надання можливості позивачу надати докази підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду в означені судом періоди. Ухвалу скеровано в електронні кабінети позивачу і його представнику і отримано ними 29.09.2025, однак будь-яких заяв до суду станом на 16.10.2025 від них не надходило.
Суд наголошує, що встановлення строків звернення до суду передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій щодо захисту своїх прав, свобод та інтересів.
Фактичні обставини та наявні у позові матеріали свідчать про те, що позивач мав достатньо часу для реалізації права на звернення до суду у встановлений законом строк, зокрема у періоди з 21.12.2023 по 14.01.2024, з 03.10.2024 по 31.03.2025, з 19.04.2025 по 03.06.2025, з 26.06.2025 по 06.09.2025. До матеріалів позову не надано доказів поважності причин пропуску строку на звернення з даним позовом у ці періоди, позивачем (його представником) не наведено жодних обґрунтованих доводів неможливості своєчасно подати позовну заяву.
Суд вважає, що наведені вище обставини у своїй сукупності свідчать про неналежну організацію процесу з подання позовної заяви, що є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Таким чином, у клопотанні про поновлення строку звернення до суду, поданому на виконання вимог ухвали суду від 15 вересня 2025 року, не наведено будь-яких доводів щодо вчинення позивачем (його представником) у встановлений законом строк усіх необхідних і можливих дій, які вказують на бажання реалізувати свої процесуальні права з метою захисту в судовому порядку; не доведено, що в цій справі можливість вчасного подання позовної заяви не мала суб'єктивного характеру, тобто не залежала від волевиявлення позивача, зокрема у періоди з 21.12.2023 по 14.01.2024, з 03.10.2024 по 31.03.2025, з 19.04.2025 по 03.06.2025, з 26.06.2025 по 06.09.2025.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що зі змісту доводів, наведених представником позивача у клопотанні про поновлення строку звернення до адміністративного суду, не вбачається обставин, які були б пов'язані з дійсними істотними труднощами та наявністю перешкод об'єктивного і непереборного характеру, які б унеможливили або значно утруднили можливість реалізації позивачем особисто або в порядку представництва права на судовий захист у строк, установлений процесуальним законом для звернення до адміністративного суду у періоди з 21.12.2023 по 14.01.2024, з 03.10.2024 по 31.03.2025, з 19.04.2025 по 03.06.2025, з 26.06.2025 по 06.09.2025 .
Тому, наведені представником позивача причини пропуску строку звернення до адміністративного суду є неповажними через непідтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду у періоди з 21.12.2023 по 14.01.2024, з 03.10.2024 по 31.03.2025, з 19.04.2025 по 03.06.2025, з 26.06.2025 по 06.09.2025.
Водночас суд зазначає, що повернення позовної заяви та надання позивачу права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до суду з такою позовною заявою, не є обмеженням доступу до суду, гарантованого пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України.
Згідно пункту 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Враховуючи наведене, позивачем не усунуто недоліки позовної заяви відповідно до ухвал суду від 15.09.2025 і 29.09.2025. Відкрити провадження в адміністративній справі за адміністративним позовом не вбачається можливим через не надання до суду переконливих доказів поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з даним позовом.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (ч.8 ст.169 КАС України).
На підставі викладеного, керуючись п.1, п.9 ч.4 ст.169, ст.ст.241-243, 248 КАС України, суддя
Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду з позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказу від 11.08.2022.
Відмовити у задоволенні заяви представника позивача про поновлення строку звернення з позовом до адміністративного суду.
Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу від 11.08.2022 повернути позивачу.
Роз'яснити, що відповідно до частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію даної ухвали направити учасникам справи
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали виготовлено і підписано 17 жовтня 2025 року.
Суддя Грицюк Р.П.