Справа № 500/4096/25
17 жовтня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Юзьківа М.І., розглянувши заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
В провадженні Тернопільського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дій.
Ухвалою суду від 01.10.2025 клопотання Військової частини НОМЕР_1 про закриття провадження у справі задоволено, провадження у справі № 500/4096/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 закрито.
07.10.2025 до суду від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій просить суд ухвалити додаткове судове у рішення у справі № 500/4096/25 про стягнення з відповідачів на користь ОСОБА_1 судові витрати, а саме: витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 53 000,00 (п'ятдесят три тисячі гривень 00 копійок).
Представник відповідача Військової частини НОМЕР_1 подав до суду заперечення на заяву у справі № 560/320/25 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, у якій просив у її задоволенні відмовити в повному обсязі.
Вирішуючи подану заяву, суд враховує наступне.
Відповідно до частини другої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Відповідно до частин першої, шостої статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. У випадку постановлення ухвали про закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду або ухвалення рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням суд вирішує питання про розподіл судових витрат не пізніше десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення, за умови подання учасником справи відповідної заяви і доказів, які підтверджують розмір судових витрат.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина друга статті 132 КАС України).
Згідно пункту 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Так, позивач за подання цього позову сплатив судовий збір у розмірі 1937,92 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 1СМ4-0954-К9С1-7ТЕК від 21.07.2025.
Отже, така сума сплаченого судового збору підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України відповідно до вимог пункту 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір".
Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з такого.
Згідно з частинами першою, третьою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Правила розподілу судових витрат унормовані статтями 139 - 141 КАС України.
Відповідно до статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Відповідно до статті 140 КАС України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.
Згідно зі статтею 141 КАС України якщо спір вирішується шляхом примирення і сторони не дійшли згоди щодо розподілу судових витрат, то кожна сторона у справі несе половину судових витрат.
Відтак, за правилами Кодексу адміністративного судочинства України позивач має право на присудження на його користь понесених ним витрат у справі з відповідача - суб'єкта владних повноважень - у разі задоволення (часткового задоволення) позову, або у разі відмови позивача від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви.
У цій справі позивач та його представник не подавали заяву про відмову від позову в порядку статті 189 КАС України, а суд не приймав рішення про задоволення (часткове задоволення) позову або про закриття провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 238 КАС України, натомість закрив провадження на підставі пункту 8 частини першої статті 238 КАС України.
Статтею 139 КАС України не визначено порядок розподілу судових витрат у випадку закриття провадження на підставі пункту 8 частини першої статті 238 КАС України.
Разом з тим, частина восьма статті 139 КАС України дозволяє суду у випадку, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Фактів зловживання відповідачем процесуальними правами або того, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача в контексті частини 8 статті 139 КАС України, як підстав для повного або часткового покладення на таку сторону судових витрат, суд не встановив.
Тому суд вважає, що понесені позивачем судові витрати на професійну правничу допомогу слід залишити за ним, не покладаючи обов'язок їх відшкодування на відповідача.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 09.12.2020 у справі № 1.380.2019.001303, від 27.04.2023 у справі № 260/3162/22 щодо порядку розподілу судових витрат у разі закриття провадження у справі на підставі пункту 8 частини першої статті 238 КАС України.
З огляду на вищенаведене, заяву представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід задовольнити частково.
Керуючись статтями 143, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.
Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України судовий збір, сплачений при поданні позову, відповідно до платіжної інструкції № 1СМ4-0954-К9С1-7ТЕК від 21.07.2025, в розмірі 1937,92 грн, (одна тисяча дев'ятсот тридцять сім гривень, 92 копійки).
У задоволенні решти вимог заяви відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Повний текст ухвали виготовлено і підписано 17 жовтня 2025 року.
Головуючий суддя Юзьків М.І.