Справа № 500/3337/25
17 жовтня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючої судді Дерех Н.В.
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (надалі, позивач) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі, відповідач), в якому просить визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 від 23.04.2025 року про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву дану заяву й ухвалити вмотивоване рішення про задоволення даної заяви, визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо здійснення мобілізаційних заходів, призову та переміщення до навчальних центрів і військових частин з метою проходження військової служби в Збройних Силах України ОСОБА_1 .
Позов обґрунтований тим, що позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо неналежного розгляду заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період. Просить врахувати, що наданий ІНФОРМАЦІЯ_3 лист №8597 від 25.04.2025 року, є інформативною відповіддю на звернення щодо надання відстрочки та не є рішенням щодо надання/ненадання відстрочки, що свідчить про протиправність дій зі сторони відповідача. Крім цього, на думку позивача, дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо здійснення мобілізаційних заходів, призову та переміщення до навчальних центрів і військових частин з метою проходження військової служби в Збройних Силах України ОСОБА_1 , є протиправними й такими, що грубо порушують права ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 09.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Вказану ухвалу суду відповідач отримав 12.06.2025, що підтверджується підписом у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, однак у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву до суду не надходило.
Частиною шостою ст. 162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Судом встановлено, що позивач 23.04.2025 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою, в якій просив розглянути його заяву та оформити у порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2025 за №560, довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, покликаючись на пункт 9 частини першої ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Листом ІНФОРМАЦІЯ_1 №8597 від 25.04.2025 позивача повідомлено про те, що йому слід особисто прибути у відділ перебування на військовому обліку та задекларованим місцем проживання для поновлення персональних даних, проходження ВЛК та подачі документів щодо оформлення права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації згідно Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Крім цього, відповідачем на ім'я позивача видано повістку №155, у відповідності до якої позивача повідомлено про необхідність з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведені норми означають, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався.
На дату ухвалення рішення у цій справі в Україні діє воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 №389-VIII.
Указом Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24.02.2022 №69/2022 постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію (надалі - Указ №69/2022). Згідно пункту 4 Указу №69/2022, призов військовозобов'язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25 березня 1992 року №2232-XII (далі - Закон №2232-ХІІ в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), частиною першою статті 1 якого передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Частиною третьою статті 1 Закону №2232-ХІІ передбачено, що військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (частина п'ята статті 1 Закону №2232-ХІІ).
Відповідно з абзацом першим частини першої статті 39 Закону № 2232-ХІІ призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Згідно з ч.5 ст.22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" №3543-ХІІ призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин.
Частиною 7 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 № 3543-XII установлено, що перевірка підстав щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.
Пунктом 9 частини першої ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" передбачено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір'ю (батьком чи матір'ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, чи рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи потребують постійного догляду.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі Порядок № 560; в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 56 Порядку № 560 визначено, що відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Відповідно до пункту 57 Порядку №560 для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Абзацом першим пункту 58 Порядку № 560 передбачено, що за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
За правилами пункту 60 Порядку № 560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення. У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
Разом з тим, суд зауважує, що ані положення Закону № 2232-ХІІ, ані положення Порядку № 560 не передбачають обов'язку особистого відвідування особою територіального центру комплектування та соціальної підтримки для подання заяви та документів на відстрочку. Обов'язок особисто подати заяву не означає особисто прибути.
При цьому, у спірних правовідносинах, відповідач не ставив під сумнів факт, що заява про відстрочку направлена військовозобов'язаним особисто.
У цій справі, як встановлено судом, відповідач не розглянув заяву по суті звернення, натомість вказав на необхідність позивача особисто прибути у відділ перебування на військовому обліку та задекларованим місцем проживання для поновлення персональних даних, проходження ВЛК та подачі документів щодо оформлення права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації згідно ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
При цьому, суд вважає, що лист відповідача від 25.04.2025 №8597 носить інформативний характер та не свідчить про прийняття рішення по суті порушеного у заяві питання. Вказана відповідь не тягне за собою жодних юридичних наслідків, відповідно не порушує прав, свобод та інтересів особи, а відтак не є актом індивідуальної дії, що підлягає оскарженню.
Отож, оскільки відповідачем було прийнято рішення не по суті порушеного у заяві питання (зазначених підстав), і відбувся неналежний розгляд заяви та документів позивача, у спірному випадку слід визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не прийняття рішення за наслідком розгляду заяви ОСОБА_1 від 23.04.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Також, з метою належного та ефективного захисту порушеного права позивача слід зобов'язати відповідача повторно розглянути у передбачений законом спосіб заяву позивача від 23.04.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та прийняти рішення про надання або відмову у наданні відстрочки на підставі пункту 9 частини першої ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", прийнявши відповідне рішення.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо здійснення мобілізаційних заходів, призову та переміщення до навчальних центрів і військових частин з метою проходження військової служби в Збройних Силах України ОСОБА_1 , позов в цій частині не підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Так, відповідно до пункту 81 Порядку №560, призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період здійснюють: військовозобов'язаних та резервістів (крім резервістів, які уклали контракти на проходження служби у військовому резерві) - районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (абзаци 1, 2).
Призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період оформляється наказом керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, командира військової частини, керівника розвідувального органу або визначеного ним керівника відповідного підрозділу, керівника Центрального управління або регіонального органу СБУ (абзац 8).
У разі призову військовозобов'язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період не за місцем їх перебування на військовому обліку (крім тих осіб, що добровільно виявили бажання проходити військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період) такі особи перед призовом на військову службу беруться на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, який здійснює їх призов. Відомості про взяття таких осіб на військовий облік вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів перед їх направленням на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду (абзац 9).
Наказ про призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період видається: керівником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки - в день відправлення військової команди до військової частин (установи); командиром військової частини, керівником розвідувального органу або визначеним ним керівником відповідного підрозділу розвідувального органу, Головою СБУ, його заступниками чи керівником підрозділу, органу, закладу, установи СБУ - в день призову та зарахування до списків військової частини (підрозділу, органу, закладу, установи СБУ) (пункт 82 Порядку №560).
Відповідно до пункту 91 Порядку №560 відправлення резервістів та військовозобов'язаних до місць проходження військової служби здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки у складі військових команд або індивідуально.
Пунктом 94 Порядку №560 визначено, що до складу військових команд включаються резервісти та військовозобов'язані, які придатні до військової служби за станом здоров'я, не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та за результатами професійно-психологічного відбору відповідають вимогам проходження військової служби у визначеному виді, окремому роді військ (сил).
На склад військової (зведеної військової) команди районним, міським (обласним, Київським та Севастопольським міським) оформляється поіменний список (додаток 14) у трьох примірниках (абзац 1 пункту 97 Порядку №560).
Підпунктом 7 пункту 252 Указу №1153/2008 встановлено, що військовослужбовці, які переміщуються на інші посади за штатами воєнного часу, а також військовозобов'язані, приписані на посади до військових частин, та резервісти, призначені на посади до військових частин, після призову приступають до виконання обов'язків за цими посадами з моменту їх призначення наказами по стройовій частині відповідно до мобілізаційного призначення.
Організація обліку та призову громадян, в тому числі, в особливий період покладена на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
З огляду на наведене вище, суд вважає, що на військову службу під час мобілізації призиваються військовозобов'язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації.
У свою чергу територіальні центри комплектування та соціальної підтримки наділені повноваженнями щодо призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.
При цьому, для перебування на військовому обліку, надання облікових даних, проходження медичного огляду для визначення ступеня придатності до військової служби та призову громадян на військову службу під час мобілізації, згода військовозобов'язаного не передбачена, оскільки це є їх обов'язком, що визначено законодавством України.
З вищеописаних доказів судом встановлено, що позивач на час виникнення спірних правовідносин перебував у статусі військовозобов'язаного.
Матеріалами справи не підтверджено, що позивачу до вчинення відповідачем мобілізаційних заходів, призову та переміщення до навчальних центрів і військових частин з метою проходження військової служби у визначеному законом порядку оформлено право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до статті 23 Закону №3543-XII та отримано довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації за формою згідно з додатком 6 до Порядку №560.
У сукупності наведених вище обставин, суд дійшов висновку, що даний позов підлягає до часткового задоволення.
Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст. 139 КАС України.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не прийняття рішення за наслідком розгляду заяви ОСОБА_1 від 23.04.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути у передбачений законом спосіб заяву ОСОБА_1 від 23.04.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та прийняти рішення про надання або відмову у наданні відстрочки на підставі пункту 9 частини 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", прийнявши відповідне рішення.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено та підписано 17 жовтня 2025 року.
Копію рішення надіслати учасникам справи.
Реквізити учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ),
відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ).
Головуюча суддя Дерех Н.В.