Справа № 173/2854/25
Провадження № 3/173/1046/2025
17 жовтня 2025 року м. Верхньодніпровськ
Суддя Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області Кожевник О.А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з ВП № 3 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області щодо:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка не працює, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 863558 від 22.09.2025 близько о 15 год. 30 хв. 14 липня 2025 року за місцем мешкання гр. ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння вчинила домашнє насильство психологічного характеру стосовно своєї матері гр. ОСОБА_2 , а саме: ображала грубою нецензурною лайкою, погрожувала фізичною розправою, хапала за волоси та руки та штовхала. Таким чином ОСОБА_1 своїми діями вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Заяви про відкладення судового розгляду на адресу суду не надходило.
Відповідно до ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Частина 1 статті 173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
В судовому засіданні досліджено:
- інформацію викладену в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД 863558 від 22.09.2025;
- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке що готується) від 14.07.2025 згідно з яким ОСОБА_2 повідомила, що 14.07.2025 близько 15 год. 30 хв. за місцем проживання гр. ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння вчинила сімейну сварку під час якої ображала грубою нецензурною лайкою та погрожувала фізичною розправою;
- письмові пояснення ОСОБА_2 , згідно з яким остання пояснила, що 14.07.2025 з самого ранку її донька вживала алкоголь. На її зауваження, щоб вона припинила вживати алкоголь вона не реагувала, а навпаки поводила себе неадекватно, кричала, виражалась грубою нецензурною лайкою. Вона викликала наряд поліції, щодо доньки склали протокол про адміністративне правопорушення та виписали терміновий заборонений припис, коли поїхали працівники поліції через деякий час її донька знову почала чинити сварку, виражатися грубою нецензурною лайкою, бити посуд.
Дослідивши в судовому засіданні докази, суддя зазначає наступне.
В судовому засіданні встановлено, що 14 липня 2025 року близько о 15 год. 30 хв. за місцем проживання гр. ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння вчинила домашнє насильство психологічного характеру стосовно своєї матері гр. ОСОБА_2 , а саме: ображала грубою нецензурною лайкою, погрожувала фізичною розправою, хапала за волоси та руки та штовхала.
Зазначені дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП протокол серії ВАД № 863558 від 22 вересня 2025 року.
Суддя звертає увагу, що за результатами розгляду протоколу серії ВАД № 411583 від 14 липня 2025 року Верхньодніпровським районним судом Дніпропетровської області 25 вересня 2025 року винесено постанову якою ОСОБА_1 визнано винуватою за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 340 грн. за правопорушення вчинене 14 липня 2025 року о 15 год. 30 хв. стосовно ОСОБА_2 .
Відповідно до ст. 61 Конституції, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Цей принцип походить з римського права і називається «non bis in idem».
Non bis in idem(лат.) - принцип юридичної відповідальності, який полягає в тому, що особа не може бути притягнута до юридичної відповідальності двічі за одне й те саме правопорушення.
Принцип «non bis in idem» походить з античних часів. Демосфен зазначав, що давньогрецький закон забороняє судити одну й ту саму людину двічі з одного приводу. Принцип був закріплений і у Зводі законів Юстиніана (Corpus Juris Civilis).
Дію принципу «non bis in idem» обмежували внутрішнім законодавством держави, кримінально-правовою сферою. Пізніше він піднявся до статусу міжнародно визнаного права людини, де він є невід'ємною складовою права на справедливий судовий розгляд.
Принцип «Non bis in idem» може застосовуватись лише у разі притягнення особи за правопорушення з ідентичними наслідками (ВС/ККС № 493/1096/15-к від 02.10.2018).
При цьому досить проблемним для принципу «non bis in idem» є поняття «двічі за одне і те саме правопорушення». Зміст цього принципу може бути сприйнятий як заборона притягати фізичну та юридичну особу двічі до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, але особа може бути притягнена за правопорушення до різних видів відповідальності зокрема нести цивільно-правову, адміністративну чи кримінальну відповідальність, що не суперечить принципу «non bis in idem».
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення.
Враховуючи вищевикладені обставини, суддя дійшов висновку про закриття провадження у справі стосовно ОСОБА_1 на підставі п. 8 ч. 1ст. 247 КУпАП .
На підставі викладеного, керуючись ст. 33, 173-2, 280, 283, 247 КУпАП, -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП України закрити за відсутністю складу правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області особами визначеними ч.2 ст. 294 КУпАП шляхом подачі апеляції в 10 денний строк з дня її винесення, та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: