№ 207/4164/25
№ 2/207/1718/25
24 вересня 2025 року м. Кам'янське
Південниий районний суд міста Кам'янського у складі:
головуючого судді Юрченко І.М.,
при секретарі Сівачук А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Кам'янське цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,-
03 липня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить суд стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість за Договорами № 206/6149809-СК від 22 березня 2019 року, № 5059185 від 29 жовтня 2021 року у розмірі 22444 (двадцять дві тисячі чотириста сорок чотири) гривні 67 копійок, витрати на правничу допомогу в розмірі 13000 грн., та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422 грн. 40 коп.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 22 березня 2019 року між акціонерним товариством «Таскомбанк» та ОСОБА_1 укладено Заява-договір №206/6149809-СК.
29 жовтня 2021 року між Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір № 5059185, згідно умов якого остання отримала кредит в сумі 3500,00 грн. строком на 15 днів зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 656,25 грн., які нараховуються за ставкою 1,25 відсоткі від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, протягом поточного періоду проценти нараховуються за стандартною процентною ставкою 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.
Однак, в подальшому відповідач не виконав свої зобов'язання щодо повернення, наданих йому коштів.
21.12.2023 було укладено договір №НІ/11/13-Ф відповідно до якого АТ «Таскомбанк» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №206/6149809-СК.
18.02.2025 було укладено договір №18-02/25 відповідно до якого ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №206/6149809-СК.
Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом грошової вимоги до відповідача за договором № 206/6149809-СК.
Також, 26 липня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» було укладено договір № 26-07/24, відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитним договором № 5059185.
Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» наділений правом вимоги до відповідача за договором № 5059185.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором № 206/6149809-СК від 22 березня 2019 року на день формування позовної заяви становить 19728,67 грн., з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (тілом кредиту) 11509,64 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 8219,03 грн.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором № 5059185 від 29 жовтня 2021 року, на день формування позовної заяви становить 2716 грн. 00 коп., з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) 2716,00 грн.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за вищевказаними договорами становить 22444 (двадцять дві тисячі чотириста сорок чотири) гривні 67 копійок, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) 14225,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 8219,03 грн.
Враховуючи, що відповідач свого зобов'язання за кредитними договорами не виконав та право вимоги за ними перейшло до позивача, останній звернувся до суду з даним позовом.
У судове засідання представник позивача не з'явився, подав суду заяву, згідно якої позовні вимоги підтримав, просив суд розглянути справу за його відсутності за наявними доказами у справі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з'явився. Заяву про слухання справи за його відсутністю не надав. Про причини неявки суд не повідомив. Про час і місце слухання справи повідомлений належним чином - у відповідності до вимог ч. 6, п. 2 ч. 7 ст. 128, ч. 9 ст. 130 ЦПК України, судовими повістками про виклик за зареєстрованим у встановленому порядку місцем проживання.
Відповідно до ст.280 ЦПК судом прийнято рішення про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів. Представник позивача проти заочного розгляду справи не заперечував.
Враховуючи вищенаведене і прийняття судом ухвали про заочний розгляд справи, справа підлягає розгляду в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, наявні у справі письмові докази та оцінивши їх в сукупності суд приходить до наступних висновків.
У судовому засіданні встановлено, що 22 березня 2019 між акціонерним товариством «Таскомбанк» та ОСОБА_1 укладено Заява-договір №206/6149809-СК, шляхом підписання такого та паспорта споживчого кредиту особистим підписом, сума бажаного кредитного ліміту 9000 грн., строком на 12 місяців зі сплатою пільгової процентної ставки у розмірі 0,00001% та базової процентної ставки у розмірі 43,2% річних (арк.с. 39).
29 жовтня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір № 5059185, згідно умов якого остання отримала кредит в сумі 3500,00 грн. строком на 15 днів зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 656,25 грн., які нараховуються за ставкою 1,25 відсоткві від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, протягом поточного періоду проценти нараховуються за стандартною процентною ставкою 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду (арк.с. 40-44).
Відповідно до квитанції від 29 жовтня 2021 року кошти в сумі 3500,00 грн. перераховано на карту НОМЕР_1 *24 (арк.с. 52 зв.).
Відповідно до положень ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Цивільного Кодексу України.
Зобов'язання, згідно ст.526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Однак, відповідачка ОСОБА_1 не виконав свого зобов'язання за кредитними договорами.
Згідно наданого розрахунку, заборгованість відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором № 206/6149809-СК від 22 березня 2019 року складає 19728,67 грн., з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (тілом кредиту) 11509,64 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 8219,03 грн. (арк. с. 55).
Згідно наданого розрахунку, заборгованість відповідачки ОСОБА_1 за Договором № 5059185 від 29 жовтня 2021 року складає 2716 грн. 00 коп., з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) 2716,00 грн. (арк. с. 56).
Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 611 ЦК України у випадку порушення зобов'язання наступають правові наслідки, установлені договором.
Відповідно до ч. 1ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно д ост. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Всі умови договору з моменту його підписання стають однаково обов'язковими для виконання сторонами.
Як передбачено ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 1046 ЦК України, договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
З вищенаведеного випливає, що сторони, підписавши договори встановили факт досягнення згоди між собою, щодо всіх істотних умов кредитного договору.
21.12.2023 було укладено договір №НІ/11/13-Ф відповідно до якого АТ «Таскомбанк» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №206/6149809-СК (арк. с. 16-18).
18.02.2025 було укладено договір №18-02/25 відповідно до якого ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №206/6149809-СК (арк. с. 21-22).
Згідно реєстру Боржників до Договору факторингу № 18-02/25 від 18.02.2025, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» перейшло право вимоги за Договором № 206/6149809-СК в сумі 19728 грн. 67 коп., з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (тілом кредиту) 11509,64 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 8219,03 грн. (арк. с. 26-27).
Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом грошової вимоги до відповідача за договором № 206/6149809-СК.
Також, 26 липня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» було укладено договір № 26-07/24, відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитним договором № 5059185 (арк. с. 7-9).
Згідно з Реєстром боржників від 26.07.2024 до Договору факторингу № 26-07/24 від 26 липня 2024, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» перейшло право вимоги за Договором № 5059185 в сумі 2716 грн. 00 коп., з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) 2716,00 грн. (арк. с. 13-14).
Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» наділений правом вимоги до відповідача за договором № 5059185.
За положеннями статті 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Таким чином, у відповідача виникла заборгованість перед ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» за договором № 206/6149809-СК в розмірі 19728 грн. 67 коп., та за договором № 5059185 в розмірі 2716 грн. 00 коп.
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст. 1054 ЦК України за Кредитним договором Банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Відповідач жодним чином не заперечувала факт отримання ним в борг коштів та факт укладення договору.
Враховуючи, що відповідачка, отримавши кошти у кредит, свої зобов'язання по їх поверненню і сплаті процентів за користування грошима не виконала, суд, установивши всі обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, дійшов висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості за Договором про надання фінансових послуг № 206/6149809-СК в розмірі 19728 грн. 67 коп.
Тож, вимога позивача щодо стягнення з відповідача суми заборгованості за Договором № 5059185 в розмірі 2716 грн. 00 коп. є обґрунтованою і підлягає задоволенню у повному обсязі.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 1 статті 141 ЦПК України).
У разі часткового задоволення позову інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 3 частини 2 статті 141 ЦПК України).
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на його користь понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 13000 грн.
Судом встановлено, що позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» правничу допомогу у вказаній справі надавало Адвокатське об'єднання «Лігал Ассістанс», що підтверджується договором про надання правової допомоги № 02-07/2024 від 02 липня 2024 року (арк.с. 34-35).
01 травня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» та Адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс» було підписано Заявку на надання юридичної допомоги № 1111, в якій вони погодили надання правових (юридичних) послуг Адвокатським об'єднанням Товариству по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 (арк.с. 37).
Згідно заявки на надання юридичної допомоги № 1111 від 01 травня 2025 року та Витягу з акту № 11 про надання юридичої допомоги від 30 травня 2025 року, були надані правові (юридичні) послуги по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , а саме: надання усної консультації з вивченням документів 4000 грн.(2 год. х 2000 грн.); складання позовної заяви 9000 грн. (3 год. х 3000 грн.), загальна сума становить 13000 грн. (арк.с. 37,38).
Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно пункту 2 частини 2 статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Витрати на надану професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 та частина 8 статті 141 ЦПК України).
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини (постанова ВС від 16.02.2023 у справі № 824/9/22 (провадження № 61-11644ав22).
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, враховуючи критерій розумності розміру, виходячи з конкретних обставин справи віднесення справи до категорії малозначних, обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та значення справи для сторін, виходячи з принципів пропорційності, співмірності, розумності, суд дійшов висновку не присуджувати позивачу на користь якого ухвалено судове рішення, всі витрати на професійну правничу допомогу, що заявлені до стягнення.
Враховуючи малозначність та типовість справи, обсяг та характер наданих послуг та виконаних робіт, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає, що понесені витрати є неспівмірними із складністю справи, наданим обсягом послуг, затраченим часом на надання таких послуг, які не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов'язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.
Крім того, при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).
Як вбачається з матеріалів справи, вона не є складною, розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, без участі у судовому засіданні учасників справи та їх представників, отже, з цього слідує висновок про те, що дана справа не відноситься до категорії складних справ і складання позовної заяви та клопотань у своїй більшості є подібними.
Суд під час вирішення питання про розподіл судових витрат може не тільки за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката, а і за власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою-п'ятою та дев'ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Аналогічна позиція відображена в пункті 119 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022року у справі № 922/1964/21.
Також, у постанові Верховного Суду від 13 травня 2021року у справі № 903/277/20 зазначено, що оцінка обґрунтованості, пропорційності витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням обсягу наданих адвокатом послуг, складністю справи, беручи до уваги, зокрема критерії реальності понесення адвокатських витрат, розумності їхнього розміру, співмірності, а також підтвердженість таких витрат належними та допустимими доказами вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин кожної справи.
У рішенні від 19 жовтня 2000року у справі «Іатрідіс проти Греції», заява № 31107/96, (щодо справедливої сатисфакції) ЄСПЛ вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
Верховний Суд в постанові від 13.02.2019 року у справі №756/2114/17 звернув увагу на наступне. Враховуючи положення ст.28 Правил адвокатської етики необхідно дотримуватись принципу «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.
В додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц зроблено висновки, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 року у справі №914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Враховуючи обсяг виконаної роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності таких витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, та те, що спір, який виник між сторонами відноситься до категорії спорів, які виникають у зв'язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов'язання, матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження та збирання яких було витрачено багато часу, суд дійшов висновку, що справедливим і співмірним буде стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» 3000 грн. у рахунок відшкодування витрат на правничу допомогу.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 128, 258, 259, 263-265, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (код ЄДРПОУ 42640371, знаходиться за адресою: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521) заборгованість:
за Заявою-договором № 206/6149809-СК від 22 березня 2019 року у розмірі 19728,67 грн., з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (тілом кредиту) 11509,64 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 8219,03 грн.
за Договором про споживчий кредит № 5059185 від 29 жовтня 2021 року у розмірі 2716 грн. 00 коп., з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) 2716,00 грн.
Всього стягнути 22444 (двадцять дві тисячі чотириста сорок чотири) гривні 67 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» судові витрати: судовий збір сплачений позивачем при поданні до суду позову 2422 грн. 40 коп.; витрати на правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто Південним районним судом міста Кам'янського за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя І.М. Юрченко