17 жовтня 2025 року м. Рівне №460/12491/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді В.В. Щербакова, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доВійськової частини НОМЕР_1
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій, -
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 в якій позивач просить:
- визнати протиправною відмову військової частини НОМЕР_1 у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 , одноразової грошової винагороди у розмірі 666 666 грн. 67 копійок, передбаченої абзацом третім пункту 4 Постанови №153 від 11.02.2025 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану»;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 , одноразову грошову винагороду в розмірі 666 666, 67 грн передбачену абзацом четвертим пункту 4 Постанови №153 від 11.02.2025 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у віці до 25 років вона була прийнята на військову службу під час воєнного стану. Вказане підтверджується записами у військовому квитку. Позивач вказує, що за час проходження служби, вона брала безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних дій, що підтверджується відповідними довідками.
11 лютого 2025 року було прийнято постанову КМУ №153, відповідно до пункту 4 якої, останній вважає, що має право на отримання одноразової грошової винагороди, оскільки 30.06.2025 було здійснено попередню перевірку нарахування одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 , та попереджено за результатами перевірки переплату в сумі 666 666,67 грн., погоджена сума - 0 грн. Позивач зазначає, що зверталась до відповідача, проте їй відмовлено в отриманні такої винагороди, з огляду на те, що згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_2 № 779 від 15.11.2024 ОСОБА_1 присвоєно первинне військове звання офіцерського складу «молодший лейтенант», у зв'язку з цим остання не підпадає під дію пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 р. № 153, яким передбачено виплату одноразової грошової винагороди в розмірі 1 000 000 (один мільйон гривень).
Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернулась з даним позовом до суду.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 23.07.2025 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Військова частина НОМЕР_1 надала відзив на позовну заяву.
В обґрунтування відзиву представник відповідача зазначив, що Наказом командира військової частини НОМЕР_2 № 779 від 15.11.2024 ОСОБА_1 присвоєно первинне військове звання офіцерського складу «молодший лейтенант». Частиною другою ст.5 Закону 2232-ХІІ військове звання «молодший лейтенант» відносить до офіцерського складу. Враховуючи вказане, представник відповідача зауважив, що абзац другий пункту 4 постанови КМ України від 11 лютого 2025 р. №153 чітко визначає категорії військовослужбовців, на які розповсюджується її дія, а саме: особи рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення. Станом на 13.02.2025, тобто на дану набрання чинності Постановою №153 позивач належала до офіцерського складу Збройних Сил України. За таких обставин, після присвоєння первинного військового звання офіцерського складу «молодший лейтенант», ОСОБА_1 втратила право на виплату винагороди, передбаченої Постановою № 153. У задоволенні позову, просив відмовити.
Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, то відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.
ОСОБА_1 проходить службу в Збройних Силах України.
Позивач була призвана на військову службу за призовом під час мобілізації 08 листопада 2022 року під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX.
Згідно довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України» виданою військовою частиною НОМЕР_1 , зазначено, що довідка видана молодшому лейтенанту ОСОБА_1 , про те що вона дійсно в період з 03.05.2023 р. по 17.05.2023 брала безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, перебуваючи в Донецькій обл., Волноваському р-ні; в період з 31.08.2023 р. по 31.08.2023, з 01.09.2023 р. по 05.09.2023, з 11.10.2023 р. по 20.10.2023, з 20.11.2023 р. по 25.11.2023, з 01.12.2023 р. по 09.12.2023, з 04.02.2024 р. по 13.02.2024, з 03.03.2024 р. по 17.03.2024 брала безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, перебуваючи в Харківській обл., Ізюмському р-ну; з 01.04.2024 р. по 10.04.2024 , з 01.05.2024 р. по 15.05.2024, з 01.06.2024 р. по 10.06.2024 , з 01.07.2024 р. по 10.07.2024 брала безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, перебуваючи в Донецькій обл., Покровського р-ну; в період з 20.08.2024 р. по 29.08.2024 р. брала безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, перебуваючи в Донецькій обл., Покровського р-ну; в період з 01.09.2024 р. по 10.09.2024, з 01.10.2024 р. по 05.10.2024 р., з 16.10.2024 р. по 20.10.2024 р., з 01.12.2024 р. по 06.12.2024 р., з 01.01.2024 р. по 01.01.2024 р., з 07.01.2024 р. по 08.01.2024 р., з 12.01.2024 р. по 12.01.2024 р., брала безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, перебуваючи в Донецькій обл., Покровського району;
Відповідно до довідки про проходження військової служби (трудову діяльність) ОСОБА_1 , призначену наказом КВ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " Сухопутних військ Збройних Сил України №779 від 15 листопада 2024 року, з 15.11.2024 по теперішній час призначено офіцером відділення цивільно-військового співробітництва штабу НОМЕР_3 окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " Сухопутних військ Збройних Сил України.
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) № 779 від 15.11.2024 ОСОБА_1 присвоєно первинне військове звання офіцерського складу «молодший лейтенант», що також підтверджується посвідченням НОМЕР_4
08.07.2025 року ОСОБА_1 звернулась із рапортом до командування військової частини НОМЕР_1 щодо отримання грошової винагороди, передбаченої пунктом 4 постанови від 11.02.2025 року №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».
Листом військової частини НОМЕР_1 була надана відповідь позивачці на її рапорт від 11.02.2025 року, в якому вказано, що виплата зазначеної винагороди не може бути проведена, оскільки відповідно до Акта попередньої перевірки №501/25/77/ОГВ від 30.06.2025 р, встановлено, що ОСОБА_1 присвоєно первинного офіцерського звання «молодший лейтенант», у зв'язку з чим положення Постанови Кабінету Міністрів України № 153 від 11.02.2025 року, якими регламентовано порядок виплати одноразової грошової винагороди за проходження військової служби в умовах бойових дій, на позивача не поширюються.
Вважаючи протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у виплаті одноразової грошової винагороди у розмірі 666 666,67 гривень на підставі пункту 4 Постанови Кабінету Міністру України від 11.02.2025 за №153, позивач звернулась з цим позовом до суду, з метою захисту свого порушеного права на виплату спірної винагороди.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Указом Президента України від 24.02.2022 за №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. На момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.
Законом, що відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 за №2011-XII (надалі по тексту також Закон №2011-XII).
За змістом частини 1 статті 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (частина 2 статті 9 Закону №2011-XII).
Приписами частини 4 статті 9 Закону №2011-XII унормовано, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Кабінет Міністрів України 11 лютого 2025 року прийняв постанову №153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану" (надалі по тексту також Постанова №153).
Пунктом 2 Постанови №153 затверджено Порядок реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану та форму контракту про проходження громадянами України віком від 18 до 25 років військової служби у Збройних Силах України, Національній гвардії України та Державній прикордонній службі України на посадах осіб рядового складу (надалі по тексту також Порядок №153).
Відповідно до пункту 1 Порядку №153, цей Порядок визначає механізм реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Держприкордонслужбі під час воєнного стану (надалі по тексту також - експериментальний проект) та особливості залучення під час воєнного стану на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії та Держприкордонслужби на посади рядового складу громадян України віком від 18 до 25 років, проходження ними військової служби, а також створення для цього відповідних умов.
Метою експериментального проекту є підвищення рівня укомплектованості особовим складом бойових військових частин (підрозділів) Збройних Сил, Національної гвардії та Держприкордонслужби шляхом удосконалення механізму залучення громадян України віком від 18 до 25 років до проходження військової служби за контрактом та створення додаткових мотиваційних чинників для цього.
За змістом підпункту 1 пункту 3 Постанови №153 учасниками експериментального проекту є громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу; Збройні Сили; Національна гвардія; Державна прикордонна служба; Міністерство оборони; Міністерство внутрішніх справ; військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил, Головним управлінням Національної гвардії та Адміністрацією Державної прикордонної служби.
Пунктом 4 Постанови №153 визначено, що особам рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року за № 64, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року за №2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень;
військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених);
військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв'язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі;
військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони два або більше разів за сукупністю притягувалися до кримінальної відповідальності, адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується.
За змістом частини 1 статті 52 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" постанови Кабінету Міністрів України, крім постанов, що містять інформацію з обмеженим доступом, набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами, але не раніше дня їх опублікування.
Офіційне опублікування постанов Кабінету Міністрів України здійснюється в газеті "Урядовий кур'єр" та Офіційному віснику України, а також в інших офіційних друкованих виданнях, визначених законом. Крім того, акти Кабінету Міністрів України оприлюднюються шляхом їх розміщення на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України (частина 5 статті 52 Закону України "Про Кабінет Міністрів України").
Постанова Кабінету Міністрів України "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану" від 11.02.2025 за №153 опублікована в газеті "Урядовий кур'єр" 13.02.2025 року.
Таким чином, Постанова №153 набрала чинності 13.02.2025 року з дня її офіційного опублікування в газеті "Урядовий кур'єр".
Зі змісту положень абзацу 2 Постанови № 153 можна дійти висновку, що реалізація права особи на отримання одноразової грошової винагороди у розмірі 1 000 000 гривень (в даному випадку 666 666,67 грн) можлива виключно за умови дотримання встановлених цією Постановою вимог, які мають існувати в сукупності, а саме:
- бути особою рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення;
- бути прийнятим або призваним на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року за № 64, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року за №2102-IX, до набрання чинності цією постановою - 13.02.2025 року у віці до 25 років;
- проходити військову службу;
- брати безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (надалі по тексту також - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності вказаною постановою - 13.02.2025 року.
Як встановлено судом, станом на 13.02.2025 року (дата набрання чинності Постанови № 153) позивачка відносилась до осіб офіцерського складу, оскільки позивачці наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) № 779 від 15.11.2024 ОСОБА_1 присвоєно первинне військове звання офіцерського складу «молодший лейтенант».
В той же час, приписи Постанови № 153 передбачають право особи на отримання одноразової грошової винагороди у розмірі 1 000 000 гривень, у тому випадку, коли станом на набрання чинності цією постановою, особа відносилась до рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил.
За доводами позивачки вона підпадає під дію абзацу пункту 4 Постанови №153, оскільки остання, як військовослужбовець, була мобілізована до Збройних Сил (08.11.2022), як особа сержантського складу Збройних Сил та брала безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, а відтак винагорода повинна виплачуватись в розмірі 666 666,67.
Проте, вказані доводи позивачки не заслуговують на увагу, з огляду на ту обставину, що саме на момент набрання чинності Постанови №153, вона вже не відносилась до особи сержантського складу Збройних Сил, а мала первинне офіцерське звання «молодший лейтенант» і відносилась вже до осіб офіцерського складу, що, як наслідок, вказує на відсутність права у неї на отримання одноразової грошової винагороди у розмірі 666 666,67 гривень, з огляду на викладене вище.
Тобто, на переконання суду, пункт 4 Постанови № 153 містить вичерпний перелік вимог до осіб, яким підлягає виплата одноразової грошової винагороди у розмірі 1 мільйон гривень.
Отже, станом на дату набрання чинності Постанови №153 (13.02.2025 року) та на дату подання позивачем заяви (08.07.2025 року), щодо здійснення нарахування та виплати одноразової грошової винагороди у розмірі 666 6666,67 гривень, позивачка не відносилась до осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, а тому не має права на спірну грошову виплату.
Суд також звертає увагу, що метою прийняття Постанови №153 є підвищення рівня укомплектованості особовим складом бойових військових частин (підрозділів) Збройних Сил, Національної гвардії та Держприкордонслужби шляхом удосконалення механізму залучення громадян України віком від 18 до 25 років до проходження військової служби за контрактом та створення додаткових мотиваційних чинників для цього.
За наведених обставин, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача щоб визнати протиправною відмову військової частини НОМЕР_1 та зобов'язати військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 , одноразову грошову винагороду в розмірі 666 666 грн. 67, передбачену абзацом четвертим пункту 4 Постанови №153 від 11.02.2025 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану, є безпідставними, спростовуються наведеними вище положеннями чинного законодавства, а тому в їх задоволенні належить відмовити.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної заяви.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 17 жовтня 2025 року.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_5 )
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 )
Суддя В.В. Щербаков