17 жовтня 2025 року м. Рівне №460/13456/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А., розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Харківській області Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області від 24.07.2025 №172450006717 про відмову у призначенні дострокової пенсії за віком згідно пункту 3 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити з 16.07.2025 року дострокову пенсію за віком згідно пункту 3 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області виплачувати з 16.07.2025 року дострокову пенсію за віком згідно пункту 3 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позивач в обґрунтування позову зазначає, що звернувся до пенсійного органу з заявою про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 3 статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» як батькові, який виховав дитину з інвалідністю. Однак, відповідач рішенням від 24.07.2025 відмовив у призначенні пенсії, оскільки мати дитини вже отримує пенсію. З рішенням про відмову в призначенні пенсії позивач не погоджується, вважає його протиправним. Тому, просить позов задовольнити повністю.
Ухвалою суду від 05.08.2025 відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
У поданому відзиві на позовну заяву, відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області звертає увагу, що мати особи з інвалідністю з дитинства використала право на призначення пенсії (незалежно від виду) до досягнення віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», таким чином пенсійний орган на законних підставах винесло рішення від 24.07.2025 №172450006717.
Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області правом на подання відзиву не скористалося.
З урахуванням вимог частини 4 статті 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження суд не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Розглянувши наявні у справі матеріали, з'ясувавши доводи та аргументи сторін, на яких ґрунтуються їх позовні вимоги і заперечення, дослідивши подані сторонами письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, що враховані судом при вирішення спору по суті.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 07.07.1992 Моквинською сільською радою Березнівського району Рівненської області, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно з корінцем медичного висновку №36 від 21.05.2007, ОСОБА_3 є дитиною інвалідом до 16 років (висновок дійсний до 19.06.2010; дата переосвідчення 19.05.2010); захворювання (паталогічний стан) відповідає розділу V пункту 3 підпункту 36 «Переліку медичних показань, що дають право на одержання державної соціальної допомоги на дітей-інвалідів віком до 16 років».
Згідно з посвідченням серії НОМЕР_2 , виданим 03.06.2010 Березнівським УПСЗН, ОСОБА_3 був отримувачем державної соціальної допомоги як дитина-інвалід до 18 років (з 01.01.2007 по 18.06.2010).
Відповідно до посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи серії НОМЕР_3 , виданим 06.07.2010 Рівненською облдержадміністрацією, ОСОБА_3 є потерпілим від наслідків аварії на ЧАЕС категорії 1. Згідно з вкладкою №669538 С.
ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 18.12.2012 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області та отримую пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».
16.07.2025 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області з заявою про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 3 статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та доданими до заяви документами.
Заяву позивача від 16.07.2025 розглянуто за принципом екстериторіальності. Так, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від від 24.07.2025 №172450006717 позивачу відмовлено у призначенні такої пенсії. У рішенні зазначено, що згідно документів, долучених до заяви, мати дитини-інваліда використала право на призначення пенсії (незалежно від виду) до досягнення віку, передбаченого статтею 26 Закону.
Вважаючи відмову протиправною, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (далі Закон №1058-ІV).
Згідно з статтею 1 Закону №1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до статті 10 Закону №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Стаття 115 Закону №1058-IV визначає пенсійне забезпечення окремих категорій громадян.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 115 Закону №1058-IV, жінки, які народили п'ятьох або більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, матері осіб з інвалідністю з дитинства та тяжко хворих дітей, яким не встановлено інвалідність, які виховали їх до досягнення зазначеного віку, - після досягнення віку 50 років та за наявності не менше ніж 15 років страхового стажу. При цьому особами з інвалідністю з дитинства вважаються також діти з інвалідністю віком до 18 років.
За вибором матері або в разі її відсутності, якщо виховання п'ятьох або більше дітей, дитини з інвалідністю чи тяжко хворої дитини, якій не встановлено інвалідність, до шестирічного віку здійснювалося батьком, батьку призначається дострокова пенсія за віком після досягнення віку 55 років та за наявності страхового стажу не менше ніж 20 років (абзац 2).
Системний аналіз наведеної норми дає підстави для висновку, що пункт 3 частини 1 статті 115 Закону №1058-IV визначає спеціальне суб'єктивне право батька, як одного з членів подружжя, що здійснювало виховання дитини-інваліда, на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення віку 55 років та за наявності страхового стажу не менше ніж 20 років.
Судом встановлено, що позивач досягнув віку 55 років та має страховий стаж не менше 20 років.
Оскаржуваним рішенням відмовлено у призначенні пенсії, оскільки дружина позивача, мати дитини-інваліда, скористалася правом на достроковий вид пенсії (використала право на призначення пенсії незалежно від виду до досягнення віку, передбаченого статтею 26 Закону).
Частиною першою статті 26 Закону № 1058-IV встановлено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності необхідного страхового стажу.
Як встановлено судом, ОСОБА_2 з 18.12.2012 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області та отримую пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Статтею 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у редакції станом на дату призначення ОСОБА_2 пенсії, передбачено види державних пенсій (трудові пенсії): за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років.
Згідно з статтею 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення» жінки, які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до восьмирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на пенсію за віком після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 15 років із зарахуванням до стажу часу догляду за дітьми (пункти «є» і «ж» статті 56). При цьому до числа інвалідів з дитинства належать також діти-інваліди віком до 16 років, які мають право на одержання соціальної пенсії (стаття 94). У разі відсутності матері, коли виховання дитини-інваліда здійснювалось його батьком, йому призначається пенсія за віком після досягнення 55 років при стажі роботи 20 років.
Отже, даною нормою передбачено право на призначення дострокової пенсії, при цьому, саме пенсії за віком. Натомість, ОСОБА_2 призначено пенсію за вислугу років.
Таким чином, дружині позивача, матері дитини з інвалідністю, призначено пенсію раніше встановленого пенсійного віку (у 45 років), за інших підстав ніж ті, які визначені пунктом 3 частини 1 статті 115 Закону №1058-IV (статті 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення»).
Відтак, ОСОБА_2 своє право на отримання пенсії із підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 115 Закону №1058-IV, як мати дитини з інвалідністю не використала.
Мати дитини, маючи право на різні види пенсії, обрала вид пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», а позивач з огляду на положення статті 115 Закону №1058-IV при зверненні 16.07.2025 мав легітимні очікування на призначення дострокової пенсії за віком, як один із членів подружжя, що здійснювало виховання дитини з інвалідністю.
Абзацом 2 пункту 3 частини 1 статті 115 Закону №1058-IV визначено спеціальне суб'єктивне право батька, як одного з членів подружжя, що здійснювало виховання дитини-інваліда, на призначення дострокової пенсії за віком, і допустимість реалізації цього права не може ставитися в залежність від реалізації матір'ю свого права на призначення дострокової пенсії за віком, передбаченого іншими нормами законодавства. Аналогічний правовий висновок, зазначений в постанові Верховного Суду України від 12 листопада 2013 року №21-373а13.
Тому, такі мотиви відмови у призначенні пенсії є безпідставними, оскільки допустимість реалізації права позивача на призначення дострокової пенсії у відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 115 Закону №1058-IV, не може ставитися у залежність від реалізації матір'ю дитини свого права на призначення пенсії за вислугу років, передбаченого іншими нормами законодавства, зокрема Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Беручи до уваги вищенаведене, суд приходить до висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, приймаючи оскаржуване рішення, діяло не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
За таких обставин, суд вважає, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 24.07.2025 №172450006717 прийнято пенсійним органом без урахування всіх обставин по справі, що мають значення для його прийняття та без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване оскаржуване рішення, в зв'язку із чим є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
У справі, яка розглядається суд встановив, що для прийняття рішення за результатами поданої позивачем заяви за принципом екстериторіальності структурними підрозділами визначено ГУ ПФУ в Харківській області.
Тож, дії зобов'язального характеру щодо призначення дострокової пенсії за віком згідно пункту 3 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував питання про призначення позивачу пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку, яким у цьому випадку є ГУ ПФУ в Харківській області.
За правилами пункту 4.10. розділу IV Порядку №22-1 (у редакції згаданих вище змін), після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії. З аналізу вказаних вище положень випливає, що після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення (перерахунок) пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, тобто територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, тобто, територіальному органу Пенсійного фонду України, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця перебування особи для здійснення виплати такої пенсії. Тобто, нарахування та виплату пенсії проводить територіальний орган Пенсійного фонду України за місцем фактичного проживання (реєстрації)/перебування особи.
Згідно з частиною першою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, як суб'єктом владних повноважень рішення якого оскаржується, не виконано покладеного на нього обов'язку доказування правомірності прийнятого рішення та не спростовано доводи позивача.
З огляду на викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області від 24.07.2025 №172450006717 про відмову у призначенні дострокової пенсії за віком ОСОБА_1 згідно пункту 3 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити з 16.07.2025 дострокову пенсію за віком ОСОБА_1 згідно пункту 3 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області виплачувати ОСОБА_1 з 16.07.2025 дострокову пенсію за віком згідно пункту 3 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 17 жовтня 2025 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_4 )
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи,5, під'їзд 3, поверх 2,м.Харків,61022, ЄДРПОУ/РНОКПП 14099344) Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076)
Суддя С.А. Борискін