. 16 жовтня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/11055/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чеснокової А.О., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області про визнання дій та бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області, в якій просить суд:
визнати протиправною бездіяльність 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області щодо не здійснення ОСОБА_1 одночасної компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 168.5 статті 168 Податкового Кодексу України та пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004 при виплаті грошового забезпечення;
зобов'язати 3 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області здійснити виплату ОСОБА_1 компенсації сум податку з доходів фізичних осіб в розмірі 62 177,16 грн;
визнати протиправними дії 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області щодо утримання з грошового забезпечення ОСОБА_1 військового збору в розмірі 5% замість утримання військового збору в розмірі 1,5%;
стягнути з 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області на користь ОСОБА_1 12 090,00 грн надмірно утриманого військового збору;
визнати протиправною бездіяльність 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 компенсації за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення та індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 15 липня 2025 року;
зобов'язати 3 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення та індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 15 липня 2025 року включно за весь час затримки виплати відповідно до Закону України від 19.10.2000 № 2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.12.2024 по справі № 440/11861/24, що набрало законної сили, відповідачем проведено перерахунок та грошового забезпечення позивача, а саме: нараховано ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018; індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01.03. 2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 13.08.2024, перераховано грошове забезпечення та одноразові виплати при звільненні та нараховано до виплати грошові кошти в загальному розмірі 345 428,65 грн. З вищевказаної сумисплачено військовий збір (5%) в сумі 17 271,43 грн, та утриманий податок з доходів фізичних осіб (18%) в сумі 62 177,16 грн. Однак, відповідачем при виплаті заборгованості не було здійснено одночасну компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, утримано 5% військового збору замість 1,5%, а також не було нараховано та виплачено компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду 18.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; розгляд справи вирішено здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач позов не визнав. У наданому до суду відзиві на позов представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність.
Згідно з частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 02.12.2024 по справі № 440/11861/24, зміненим постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2025 позов ОСОБА_1 до 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправною бездіяльність 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 19.05.2023 з урахуванням визначення посадового окладу, окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт. Зобов'язано 3 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 (у т.ч., посадового окладу, окладу за спеціальним званням, відсоткової надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, щомісячної та разової премії, надбавки за класність, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань) за період з 29.01.2020 по 31.12.2020 виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, обчислених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 - 2102,00 грн, з 01.01.2021 по 31.12.2021 - з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021 - 2270,00 грн, з 01.01.2022 по 31.12.2022 - з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 - 2481,00 грн, з 01.01.2023 по 19.05.2023 - з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 - 2684,00 грн, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови №704, з урахуванням проведених виплат та з відрахуванням податків, зборів і обов'язкових платежів. Визнано протиправними дії 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 у період з 01.12.2015 по 28.02.2018 та з 01.03.2018 по 31.12.2022. Зобов'язано 3 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно зі встановленням для обчислення індексації місяця підвищення доходів (базового місяця) - січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум. Зобов'язано 3 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю (щомісячну фіксовану індексацію у розмірі 3598,15 грн) за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року та за період з 01 січня 2024 року по 13 серпня 2024 року включно в розмірі 209 271,42 грн відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 за № 1078. Визнано протиправною бездіяльність 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області щодо неврахування ОСОБА_1 в одноразову грошову допомогу при звільненні та у компенсацію за невикористану щорічну відпустку за 2024 рік у кількості 45 календарних днів щомісячної індексації - різниці грошового забезпечення у сумі 3598,15 грн. Зобов'язано 3 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні та компенсацію за невикористану щорічну відпустку за 2024 рік у кількості 45 календарних днів з урахуванням щомісячної індексації різниці грошового забезпечення в сумі 3598,15 грн та провести виплату з урахуванням виплачених сум".
На виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.12.2024, зміненого постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2025, по справі № 440/11861/24, відповідачем проведено перерахунок ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018; індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 13.08.2024, грошового забезпечення та одноразові виплати при звільненні та нараховано до виплати грошові кошти в загальному розмірі 345 428,65 грн. З вищевказаної суми сплачено військовий збір (5%) в сумі 17 271,43 грн, та утриманий податок з доходів фізичних осіб (18%) в сумі 62 177,16 грн.
Остаточна сума, котра були виплачена позивачу 15.07.2025 становить 265 980,06 грн.
Однак, відповідачем при виплаті заборгованості не було здійснено одночасну компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, утримано 5% військового збору замість 1,5%, а також не було нараховано та виплачено компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення, та помилковим утриманням 5 відсотків військового збору, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-XII) соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини другої статті 1-2 Закону №2011-ХІІ у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно з частиною четвертою статті 9 Закону № 2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 168.5 статті 168 Податкового кодексу України суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також визначених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" членами сім'ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
Умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація) визначені Порядком виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 (далі - Порядок № 44).
Згідно з пунктом 2 Порядку № 44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.
Пунктом 3 Порядку № 44 передбачено, що виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб".
Згідно з пунктами 4-5 Порядку №44 виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Аналіз наведених вище пунктів 2 - 3 Порядку №44 дає підстави для висновку, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцями, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
З матеріалів справи слідує, що з суми донарахованого грошового забезпечення на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.12.2024, зміненого постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2025, по справі № 440/11861/24 відповідачем утримано 18 відсотків податку на доходи фізичних осіб.
Проте, суд зазначає, що одночасно з виплатою позивачеві грошового забезпечення при звільненні на виконання рішення суду позивачу також мала бути виплачена грошова компенсація у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з його грошового забезпечення.
Подібний висновок наведений Верховним Судом у постановах від 27.07.2023 року у справі №380/813/22, від 27.09.2023 року у справі №420/23176/21, від 31.01.2024 року у справі №320/6441/22, від 18.04.2024 року у справі №160/10789/22, від 30.04.2024 року у справі №360/700/23, від 27.06.2024 року у справі №580/602/22.
Доводи відповідача щодо відсутності підстав для виплати позивачеві грошової компенсації з посиланням на те, що виплата відбулась на виконання рішення суду, отже такий дохід не пов'язаний з виконанням ним обов'язків несення служби, суд вважає безпідставними, оскільки несвоєчасна виплата належних позивачеві коштів сталась з вини відповідача, що встановлено рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 02.12.2024, зміненого постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2025, по справі № 440/11861/24 .
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що бездіяльність відповідача щодо не здійснення позивачу виплати грошової компенсації суми податку на доходи фізичних осіб, утриманого з донарахованого грошового забезпечення, виплаченого на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.12.2024, зміненого постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2025, по справі № 440/11861/24 є протиправною.
Крім того, пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 10.10.2024 року № 4015-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану" встановлено, що доходи платників військового збору - осіб, визначених пунктом 162.1 статті 162 Кодексу, нараховані за наслідками податкових періодів до набрання чинності Законом, оподатковуються за ставкою військового збору, що діяла до набрання чинності цим Законом, незалежно від дати їх фактичної виплати (надання), крім випадків, прямо передбачених Кодексом.
Враховуючи викладене, до доходів (їх частини), які нараховані (виплачені, надані) податковими агентами платникам податку у вигляді заробітної плати за податкові періоди до 01 грудня 2024 року застосовується ставка військового збору 1,5% незалежно від дати їх фактичної виплати (надання).
Таким чином, відповідач безпідставно та надмірно утримав зайві 3,5 відсотків військового збору (5 відсотків замість 1,5 відсотків) з виплаченого грошового забезпечення позивача, що складає 12090,00 грн (17 271,43 грн : 5 * 3,5).
Стосовно нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, суд зазначає наступне.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, урегульовані Законом України від 19.10.2000 №2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" (надалі - Закон №2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (надалі - Порядок №159).
Згідно із статтями 1, 2 Закону №2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.
Статтями 3 та 4 Закону №2050-ІІІ встановлено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
В силу статті 5 Закону №2050-ІІІ своєчасно не отриманий з вини громадянина доход компенсації не підлягає.
Відповідно до приписів статті 6 Закону №2050-ІІІ компенсацію виплачують за рахунок:
власних коштів - підприємства, установи і організації, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об'єднання громадян;
коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету;
коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування України, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.
За приписами статті 7 Закону №2050-ІІІ відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.
Пунктом 2 Порядку №159 визначено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.
Відповідно до пункту 3 Порядку №159 компенсації підлягають такі грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру:
пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством);
соціальні виплати (допомога сім'ям з дітьми, державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, страхові виплати дитині, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо);
стипендії;
заробітна плата (грошове забезпечення);
сума індексації грошових доходів громадян;
суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.
Згідно з пунктом 4 Порядку №159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держстатом.
Відповідно до пункту 5 Порядку №159 сума компенсації виплачується громадянам у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Аналіз викладених норм свідчить, що дія зазначених вище нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру. Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком №159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі грошового забезпечення). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Використане у статті 3 Закону N 2050-III формулювання, що компенсація обчислюється як добуток "нарахованого, але не виплаченого грошового доходу" за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
15.07.2025 на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.12.2024, зміненого постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2025, по справі № 440/11861/24, відповідачем проведено виплату індексації грошового забезпечення в сумі 265 980,06 грн.
Вказані кошти є грошовим забезпеченням позивача, нарахованим та виплаченим відповідачем з порушенням встановлених строків їх виплати.
Беручи до уваги наведене, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на одержання компенсації за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення, нарахованого на підставі рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.12.2024, зміненого постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2025, по справі № 440/11861/24 .
Оскільки відповідачем проведено позивачеві нарахування та виплату грошового забезпечення позивачу лише 15.07.2025, у зв'язку із чим порушено строки її виплати, відповідач зобов'язаний здійснити нарахування позивачу компенсації втрати частини доходів відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" за весь час затримки виплати по день фактичної виплати грошового забезпечення.
Суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.
Враховуючи викладене, суд, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення позивачу за період 01.01.2016 по 15.07.2025, зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення позивачу.
Отже, позов належить задовольнити.
Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Оскільки позивач від сплати судового збору звільнений, а відповідач доказів понесення судових витрат суду не надав, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області (вул. Ярослава Мудрого, 27/2, м. Лубни, Лубенський район, Полтавська область, 37500, код ЄДРПОУ 37969918) про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області щодо не здійснення ОСОБА_1 одночасної компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 168.5 статті 168 Податкового кодексу України та пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004 при виплаті індексації грошового забезпечення.
Зобов'язати 3 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області здійснити виплату ОСОБА_1 компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, нарахованого згідно рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.12.2024, зміненого постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2025 по справі №440/11861/24.
Визнати протиправними дій 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області щодо утримання з грошового забезпечення ОСОБА_1 військового збору в розмірі 5 відсотків.
Стягнути з 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області на користь ОСОБА_1 12090,00 грн. надмірно утриманого військового збору.
Визнати протиправною бездіяльність 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 15.07.2025.
Зобов'язати 3 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 15.07.2025 включно за весь час затримки виплати.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя А.О. Чеснокова