16 жовтня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/2653/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бойка С.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Лайт Групп" до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Смарт Лайт Групп" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України, в якій просило:
- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №10143864/38875234 від 12.12.2023, №10198051/38875234 від 19.12.2023, №10198052/38875234 від 19.12.2023,
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Лайт Групп", в строки визначені нормами діючого законодавства:
№25 від 28.12.2022 на загальну суму 269040,00 грн, в т.ч. ПДВ - 44840,00 грн;
№11 від 06.03.2023 на загальну суму 273523,20 грн, в т.ч. ПДВ 43394,00 грн;
№ 12 від 06.03.2023 на загальну суму 26212,80 грн, в т.ч. ПДВ - 4368,80 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на невідповідність спірних рішень вимогам чинного законодавства. За твердженням позивача, на вимогу податкового органу після зупинення реєстрації податкових накладних ТОВ "Смарт Лайт Групп" були надані всі наявні документи на підтвердження реальності здійснення господарських операцій, проте, відповідні документи не були прийняті контролюючим органом до уваги, з огляду на що ухвалені спірні рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Ухвалою суду від 05.03.2025 заяву представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду задоволено. Поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Смарт Лайт Групп" строк для звернення до суду з цим позовом. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/2653/25 за позовом ТОВ "Смарт Лайт Групп" до Головного управління ДПС України у Полтавській області, Державної податкової служби України, про визнання протиправним та скасування рішення. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
19.03.2025 представником ГУ ДПС у Полтавській області до суду надано відзив, у якому останній позов не визнав. Свою позицію мотивував посиланням на відповідність спірних рішень вимогам чинного законодавства, зокрема, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165.
Також у відзиві на позовну заяву представник управління заявив клопотання про розгляд справи за участю представника управління.
Ухвалою суду клопотання представника Головного управління ДПС у Полтавській області щодо розгляду за участю представника управління справи №440/2653/25 залишено без задоволення.
Представник позивача надала відповідь на відзив, у якій наполягала на задоволенні позовних вимог з підстав, наведених у позовній заяві.
Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
14.11.2022 між Львівським комунальним підприємством "Львівсвітло" (як Замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Смарт Лайт Групп" (як Учасником, Постачальник) був укладений договір про закупівлю товару №28T.
Відповідно до пункту 1.1 Договору, Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця Товар - код згідно з ДК 021:2015:31510000-4 Електричні лампи розжарення (Лампи), (далі - Товар), визначений в асортименті, якості, кількості та за цінами, які зазначені у Специфікації (Додаток 1), до Договору, що є його невід'ємною частиною, а Покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити його вартість.
Загальна сума закупівлі з врахуванням Додаткової угоди №1 від 31.12.2022 до договору №28Т складає 1 798 416,00 грн., в т.ч. ПДВ - 299 736,00 грн. (п. 3.3.Договору).
Відповідно до пункту 4.2. Договору, розрахунок за поставлену партію товару здійснюється на підставі оформлених належним чином видаткових накладних, підписаних уповноваженими представниками обох сторін протягом 14 банківських днів з дня отримання Покупцем фінансування на предмет даного Договору па свій рахунок. У разі затримки фінансування, розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом 14 банківських днів з дати отримання Покупцем фінансування предмету даного Договору на свій рахунок.
В рамках виконання умов договору 12.12.2022 Львівське комунальне підприємство "Львівсвітло" направило ТОВ "Смарт Лайт Групп" заявку на відвантаження товару згідно договору №28Т від 14.11.2022.
ТОВ "Смарт Лайт Групп" надало замовнику рахунок на оплату №101 від 15.12.2022 та видаткову накладну №79 від 15.12.2022 на товар - лампи на суму 269 040,00 грн, в т.ч. ПДВ - 44 840,00 грн.
28.12.2022 Львівське комунальне підприємство "Львівсвітло" здійснило розрахунок за поставлений товар у сумі 269 040,00 грн, що підтверджується даними фільтрованої виписки за період з 01.11.2022 по 31.03.2023 (платіжна інструкція №668 від 28.12.2022).
28.12.2022 за фактом першої події (дата оплати за товари) ТОВ "Смарт Лайт Групп" склало та у подальшому направило для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №25 від 28.12.2022 на загальну суму 269 040,00 грн, в т.ч. ПДВ - 44 840,00 грн.
Вказана податкова накладна прийнята контролюючим органом, але її реєстрація зупинена. У квитанції від 10.01.2023 зазначено: "Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної від 28.12.2022 № 25 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів, щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник "D"=1,8963%, "Р"=58688".
Також в рамках виконання умов вищевказаного договору 07.02.2023 Львівське комунальне підприємство "Львівсвітло" направило ТОВ "Смарт Лайт Групп" заявку на відвантаження товару згідно договору №28Т від 14.11.2022.
ТОВ "Смарт Лайт Групп" надало замовнику рахунок на оплату №13 від 15.02.2023 та видаткову накладну №12 від 01.03.2023 на товар - лампи на суму 273 523,20 грн, в т.ч. ПДВ - 43 394,00 грн.
06.03.2023 Львівське комунальне підприємство "Львівсвітло" здійснило розрахунок за поставлений товар у сумі 273 523,20 грн, що підтверджується даними фільтрованої виписки за період з 01.11.2022 по 31.03.2023 (платіжна інструкція №77 від 06.03.2023).
06.03.2023 за фактом першої події (дата оплати за товари) ТОВ "Смарт Лайт Групп" склало та у подальшому направило для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №11 від 06.03.2023 на загальну суму 273 523,20 грн, в т.ч. ПДВ - 43 394,00 грн.
Вказана податкова накладна прийнята, але її реєстрація зупинена. У квитанції від 30.03.2023 зазначено: "Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної від 06.03.2023 №11 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Додатково повідомляємо: показник "D"=3,5586%, "Р"=0. Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".
Окрім цього, в рамках виконання умов договору 06.02.2023 Львівське комунальне підприємство "Львівсвітло" направило ТОВ "Смарт Лайт Групп" заявку на відвантаження товару згідно договору №28Т від 14.11.2022.
ТОВ "Смарт Лайт Групп" надало замовнику рахунок на оплату №14 від 16.02.2023 та видаткову накладну №13 від 01.03.2023 на товар - лампи на суму 26 212,80 грн, в т.ч. ПДВ - 4 368,80 грн.
06.03.2023 Львівське комунальне підприємство "Львівсвітло" здійснило розрахунок за поставлений товар у сумі 26 212,80 грн, що підтверджується даними фільтрованої виписки за період з 01.11.2022 по 31.03.2023 (платіжна інструкція №78 від 06.03.2023).
06.03.2023 за фактом першої події (дата оплати за товари) ТОВ "Смарт Лайт Групп" склало та у подальшому направило для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №12 від 06.03.2023 на загальну суму 26 212,80 грн, в т.ч. ПДВ - 4 368,80 грн.
Вказана податкова накладна прийнята, але її реєстрація зупинена. У квитанції від 30.03.2023 зазначено: "Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної від 06.03.2023 № 12 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Додатково повідомляємо: показник "D"=3,5586%, "Р"=0. Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".
08.12.2023 позивачем, з метою розблокування податкових накладних №25 від 28.12.2022, №11 від 06.03.2023 та №12 від 06.03.2025 було направлено в електронній формі до ГУ ДПС у Полтавській області повідомлення №31 про подання пояснень щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, з окремими копіями підтверджуючих фінансово-господарську операцію документами.
12.12.2023 Комісією Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення №10143864/38875234 про відмову в реєстрації податкової накладної від 28.12.2022 №25 у ЄРПН з огляду на надання платником податків копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, а саме: до повідомлення платником надано товарно-транспортну накладну від 15.12.2022 №79, складену з порушенням Наказу Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363 "Про затвердження Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні" (зі змінами та доповненнями), а також платіжну інструкцію від 28.12.2022 №668, яка не містить обов'язкових реквізитів (відсутня дата валютування), передбачених постановою НБУ від 29.07.2022 №163 "Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг".
Поряд з цим 12.12.2023 контролюючий орган направив платнику повідомлення №10143585/38875234 та №10143658/38875234 про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів до податкових накладних від 06.03.2023 №11, №12.
15.12.2023 позивачем, з метою розблокування податкових накладних №11 від 06.03.2023 та №12 від 06.03.2025 було направлено в електронній формі до ГУ ДПС у Полтавській області повідомлення №35 про подання пояснень щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, з окремими копіями підтверджуючих фінансово-господарську операцію документами.
19.12.2023 Комісією Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняті рішення:
- №10198052/38875234 про відмову в реєстрації податкової накладної від 06.03.2023 №12 у ЄРПН з огляду на надання платником податків копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, а саме: у наданих платником копіях первинних документів встановлено, що товарно-транспортна накладна від 01.03.2023 №14 складена з порушенням Наказу Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363 "Про затвердження Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні" (зі змінами та доповненнями);
- №10198051/38875234 про відмову в реєстрації податкової накладної від 06.03.2023 №11 у ЄРПН з огляду на надання платником податків копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, а саме: у наданих платником копіях первинних документів встановлено, що товарно-транспортна накладна від 01.03.2023 №13 складена з порушенням Наказу Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363 "Про затвердження Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні" (зі змінами та доповненнями).
Скарги платника податку на вищевказані рішення Комісії регіонального рівня залишені без задоволення, про що ДПС України прийняті рішення від 28.12.2023 №88751/38875234/2, від 05.01.2024 №830/38875234/2, від 05.01.2024 №810/38875234/2.
Не погодившись з рішеннями податкового органу про відмову у реєстрації податкових накладних від 28.12.2022 №25, від 06.03.2023 №11 та №12 у ЄРПН, позивач оскаржив їх до суду.
Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд виходить з наступного.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України).
За змістом підпункту "а" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до абзацу першого пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Також абзацом першим пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Отже, платник податку - постачальник з настанням першої із подій виникнення податкових зобов'язань, визначених у пункті 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Абзацом другим пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Таким чином, достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, є зареєстрована у ЄРПН податкова накладна.
Водночас згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Так, механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, яка набрала чинності 01.02.2020 ( надалі - Порядок № 1165, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
За змістом пункту 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Згідно з пунктом 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
Пунктами 10, 11 Порядку №1165 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Відповідно до абзацу другого пункту 25 Порядку №1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Додатком 1 до Порядку №1165 визначено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, відповідно до пункту 8 яких у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі Порядок №520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 2 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі комісія регіонального рівня).
Пунктом 4 Порядку №520 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Відповідно до пункту 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: - договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; - договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; - первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; - розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; - документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Згідно з абзацом другим пункту 6 Порядку №520 платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП).
Пунктами 9, 10 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.
Згідно з пунктом 11 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/ оформлених із порушенням законодавства.
Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За обставин цієї справи між сторонами виник спір щодо правомірності рішень Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову у реєстрації у Реєстрі податкових накладних від 28.12.2022 №25, від 06.03.2023 №11 та №12.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 КАС України).
Послідовний аналіз наведених вище положень Порядку №1165 свідчить, що контролюючий орган, після надходження розрахунку коригування до ДПС для реєстрації у Реєстрі, в автоматизованому режимі здійснює його розшифрування та проводить відповідну перевірку, зокрема щодо наявності підстав для зупинення реєстрації розрахунку коригування через відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Автоматизований моніторинг відповідності платника податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, критеріям оцінки ступеня ризиків здійснюється відповідно до ознак, наведених у пунктах 1-8 критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (додаток 1 до Порядку №1156).
У разі, якщо за результатами моніторингу визначено, що цей платник податку відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється, про що платнику протягом операційного дня надсилалася відповідна квитанція.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування контролюючий орган зобов'язаний, зокрема, вказати конкретний критерій ризиковості платника податку, на підставі якого зупинено реєстрацію податкової накладної, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку, а також запропонувати платнику надати пояснення та копії документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування у Реєстрі.
Зі змісту залучених до матеріалів справи копій квитанцій суд встановив, що підставою для зупинення реєстрації податкових накладних від 28.12.2022 №25, від 06.03.2023 №11 та №12 у Реєстрі слугував висновок податкового органу про відповідність ТОВ "Смарт Лайт Групп" пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Суд звертає увагу на те, що спірним у даних правовідносинах не є питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку, оскільки оцінці підлягає лише правомірність відмови відповідача у реєстрації податкових накладних.
У силу пункту 6 Порядку №1165 включення підприємства до переліку ризикових платників податків є підставою для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, складених таким платником.
Наведене свідчить про наявність у контролюючого органу підстав для зупинення реєстрації податкових накладних у Реєстрі.
Щодо правомірності оскаржуваних рішень комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкових накладних від 28.12.2022 №25, від 06.03.2023 №11 та №12 у Реєстрі, суд виходить з таких міркувань.
Системний аналіз норм податкового законодавства дає підстави для висновку, що платник податку з настанням першої із умов виникнення податкових зобов'язань, визначених у пункті 187.1 статті 187 ПК України, зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в ЄРПН.
За обставин справи, що розглядається, підставою для складення позивачем податкових накладних від 28.12.2022 №25 та від 06.03.2023 №11 та №12 є факти оплати покупцем вартості товарів, що підтверджується даними фільтрованої виписки за період з 01.11.2022 по 31.03.2023 (платіжні доручення від 28.12.2022 №668, від 06.03.2023 №77, від 06.03.2023 №78).
Верховний Суд у постанові від 21.02.2023 у справі №2240/3271/18 зауважив на тому, що предметом доказування при вирішенні вимог про зобов'язання податкового органу зареєструвати податкову накладну (у разі скасування рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної) мають бути встановленими обставини достатності документів для її реєстрації.
Позивач 08.12.2022 та 15.12.2022 надав комісії регіонального рівня письмові пояснення щодо обставин складення податкових накладних від 28.12.2022 №25, від 06.03.2023 №11 та №12 разом з копіями первинних документів на підтвердження наявності підстав для їх складення.
Суд, дослідивши надані позивачем комісії регіонального рівня документи, зауважує, що ними у своїй сукупності підтверджено підставу складення податкових накладних від 28.12.2022 №25, від 06.03.2023 №11 та №12 - оплата за товари.
Стосовно доводів контролюючого органу у спірних рішеннях про надання платником податків копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, то суд враховує, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.
Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 23.10.2018 у справі №822/1817/18, від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18, від 18.06.2020 у справі №824/245/19-а, від 13.12.2023 у справі №500/4191/22.
Верховний Суд у постанові від 07.12.2022 у справі №500/2237/20 дійшов висновку, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 13.12.2023 у справі №500/4191/22.
Так само у пункті 82 постанови від 23.02.2023 у справі №420/9924/20 Верховний Суд звернув увагу на те, що в межах спірних відносин, що виникли між сторонами на стадії реєстрації податкових накладних, надання судами оцінки щодо товарності або безтоварності господарських операцій є передчасною подією. Такі обставини можуть бути встановлені контролюючим органом на підставі здійсненої належної перевірки, з прийняттям ППР, та в подальшому підтверджені судом.
Таким чином, приймаючи рішення з питань реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій платника податків на предмет їх реальності та не повинен надавати оцінку реальності здійснених господарських операцій.
Тож дослідження реальності (товарності) здійснення господарських операцій, за результатами яких позивач склав податкові накладні від 28.12.2022 №25, від 06.03.2023 №11 та №12, може бути саме предметом податкової перевірки, у ході якої контролюючий орган має право досліджувати первинні документи, встановлювати мету та зміст вчинення господарської операції, а також правомірність її відображення у податковому та бухгалтерському обліку платника податків.
Отож обставини, якими обґрунтовані рішення №10143864/38875234 від 12.12.2023, №10198051/38875234 від 19.12.2023, №10198052/38875234 від 19.12.2023, не є належними та достатніми підставами для відмови у реєстрації податкових накладних.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.
Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Відповідачами у ході судового розгляду справи не доведено наявності достатніх підстав для відмови у реєстрації складених ТОВ "Смарт Лайт Групп" податкових накладних від 28.12.2022 №25, від 06.03.2023 №11 та №12.
Враховуючи вищенаведене у своїй сукупності, суд дійшов висновку про протиправність рішень Комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Полтавській області №10143864/38875234 від 12.12.2023, №10198051/38875234 від 19.12.2023, №10198052/38875234 від 19.12.2023.
Надаючи оцінку вимогам зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні ТОВ "Смарт Лайт Групп" від 28.12.2022 №25, від 06.03.2023 №11 та №12 датами їх направлення на реєстрацію, суд зазначає наступне.
У відповідності до п. 201.10 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є обов'язком постачальника товарів чи послуг. Цьому обов'язку кореспондує обов'язок центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняти та зареєструвати надану платником податку-продавцем податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно з пунктами 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. N 1246 (надалі по тексту - Порядок N 1246), в редакцій на час вирішення спору по суті, податкова та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Таким чином, податкові накладні, реєстрацію яких зупинено, можуть бути зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних на підставі судового рішення про реєстрацію відповідних податкових накладних датою, зазначеною в такому судовому рішенні.
У відповідності до листа Вищого адміністративного суду України від 24.10.2013 №1486/12/13-13 реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є обов'язком постачальника товарів чи послуг.
Цьому обов'язку кореспондує обов'язок центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняти та зареєструвати надану платником податку-продавцем податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Таким чином, відсутність реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних впливає на правовий стан платників податків. Покупець товарів позбавляється права на формування податкового кредиту за рахунок відповідних сум, а продавець може зазнати небажаних для нього наслідків у вигляді проведення його позапланової перевірки.
У свою чергу визнання неправомірним неприйняття податкових накладних для реєстрації тягне настання наслідків, передбачених у пункті 201.10 статті 201 ПК України. Отже, податкові накладні вважаються прийнятими протягом того операційного дня, коли вони надіслані платником податків для реєстрації.
Застереження щодо конкретної дати, з якої податкова накладна є прийнятою і зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних, поряд із визнанням протиправним власне неприйняття податкової накладної для реєстрації, є правомірним. Отже, незалежно від того, чи містить вимога позивача прохання щодо визначення дати, з якої податкова накладна є прийнятою та зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд з метою захисту прав позивача повинен вказати відповідну дату в резолютивній частини постанови.
Згідно пунктів 3), 10) частини другої статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Суд, керуючись положеннями частини другої статті 9 КАС України, дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 28.12.2022 №25, від 06.03.2023 №11 та №12 датами їх направлення.
Відтак, позовні вимог в цій частині також підлягають задоволенню.
Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 7267,20 грн.
Частиною третьою статті 4 Закону України “Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Суд враховує, що Верховний Суд у постанові від 05.06.2020 у справі №280/5161/19 зазначив, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо), як способу усунення наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності, є однією вимогою.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на ухвалення судом у цій справі рішення про задоволення позовних вимог, а також оскільки у спірних відносинах права позивача порушені прийняттям протиправних рішень ГУ ДПС України у Полтавській області в особі створеної нею Комісії, суд дійшов висновку, що судовий збір належить стягнути саме за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС України у Полтавській області у розмірі 7267,20 грн.
Щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з таких міркувань.
За змістом статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони.
Крім того, як визначено частиною дев'ятою статті 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Системно проаналізувавши наведені вище норми КАС України, суд зазначає, що документально підтверджені судові витрати належить компенсувати стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень, та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.2018 у справі №815/4300/17, від 04.08.2020 у справі №810/3213/16.
У цій справі представник позивача просить відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань ГУДПС в Полтавській області витрати позивача на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.
На підтвердження розміру витрат адвокатом Александровою Д.С. надані копії: ордеру на надання правничої допомоги серії ВІ №1245598 від 23.09.2024; договору про надання правової допомоги від 21.06.2024 №81; додаткової угоди №61 від 25.02.2025 до договору; акту приймання-передачі наданих послуг №61 від 27.02.2025; рахунку-фактури від 27.02.2025 №27/02-1; звіту про надання правової допомоги №61 від 27.02.2025.
Відповідач проти відшкодування витрат на професійну правничу допомогу не заперечував у відзиві на позовну заяву.
Дослідивши надані представником позивача документи, суд враховує такі обставини.
Як слідує зі змісту залучених до матеріалів справи документів, адвокатом надані клієнту такі послуги, як підготовка та пред'явлення позовної заяви до Полтавського ОАС про визнання протиправними та скасування рішень про відмову у реєстрації податкових накладних в ЄРПН, зобов'язання вчинити певні дії.
Оцінюючи надані представником позивача документи у взаємозв'язку з фактичними обставинами цієї справи, суд враховує, що цей спір виник у справі незначної складності та не характеризується наявністю виключної правової проблеми, значним суспільним інтересом до її розгляду, великою кількістю зібраних і поданих до суду доказів тощо.
Навпаки, з питання розгляду подібних справ судами України напрацьовано сталу судову практику.
Написання позовної заяви, яка здебільшого містить цитовані норми законодавчих актів, не вимагало значного обсягу юридичної і технічної роботи, не потребувало тривалого часу та надмірних зусиль адвоката.
Обсяг наданих разом з позовною заявою доказів є незначним та не свідчить про вжиття дій щодо їх збирання саме адвокатом.
Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників, судові засідання не проводились. Адвокат не відвідував суд для з'ясування обставин справи, не ознайомлювався з матеріалами справи, не подавав клопотань та інших процесуальних документів.
Враховуючи наведені вище фактичні обставини цієї справи суд акцентує увагу на тому, що особа має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Верховний Суд у постанові від 11.12.2019 у справі №545/2432/16-а зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважила, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Виходячи з вищеописаних обставин справи, зважаючи на те, що підготовлені адвокатом процесуальні документи не потребують значних затрат часу для їх складення, суд, оцінивши надані представником позивача докази у їх сукупності, враховуючи ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог, беручи до уваги принципи обґрунтованості, співмірності та пропорційності судових витрат, дійшов висновку про необхідність зменшення витрат на професійну правничу допомогу у цій справі до 6000,00 грн.
Керуючись статтями 139, 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Лайт Групп" (вул. Автобазівська, буд. 7, м. Полтава, Полтавська область, 36008, код ЄДРПОУ 38875234) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПОУ ВП 44057192), Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.12.2023 №10143864/38875234, від 19.12.2023 №10198052/38875234, від 19.12.2023 №10198051/38875234.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних складені та подані на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю "Смарт Лайт Групп" податкові накладні від 28.12.2022 №25, від 06.03.2023 №11, від 06.03.2023 №12 датами їх подання на реєстрацію.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Лайт Групп" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 7267,20 грн (сім тисяч двісті шістдесят сім гривень двадцять копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн (шість тисяч гривень нуль копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.С. Бойко