Справа № 420/8667/25
(додаткове)
17 жовтня 2025 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу по справі №420/8667/25 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) в якому позивач просить:
визнати протиправною бездіяльністю Військової частини НОМЕР_1 щодо не виплати солдату ОСОБА_1 сум основного грошового забезпечення, додаткової грошової допомоги у розмірі 100 тис. грн. пропорційно дням знаходження на стаціонарному лікуванні у зв'язку із отриманою бойовою травмою (пораненням) та перебування у лікарняних відпустках з 06.09.2024 року по 25.02.2025 року включно;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити солдату ОСОБА_1 суми основного додаткової грошової допомоги виходячи з розміру 100 тис. грн. пропорційно дням знаходження на стаціонарному лікуванні у зв'язку із отриманою бойовою травмою (пораненням) та перебування у лікарняних відпустках з 06.09.2024 року по 25.02.2025 року включно;
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не виплати солдату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2024 рік;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити солдату ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2024рік;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 розглянути по суті рапорт ОСОБА_1 від 23.06.2025 року про виплату грошової допомоги на оздоровлення.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.09.2025 року адміністративний позов задоволено частково, а саме:
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення та додаткової винагороди у збільшеному до 100 000 грн. на місяць розмірі за періоди лікування та за періоди перебування у відпустці для лікування у зв'язку з пораненням (травмою), пов'язаною із захистом Батьківщини, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» в період з 06.09.2024 року по 25.02.2025 року.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) суми грошового забезпечення та додаткової винагороди у збільшеному до 100 000 грн. на місяць розмірі за періоди лікування та за періоди перебування у відпустці для лікування у зв'язку з пораненням (травмою), пов'язаною із захистом Батьківщини, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» в період з 06.09.2024 року по 25.02.2025 року.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
29.09.2025 року до канцелярії Одеського окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу, в якій представник позивача просить ухвалити додаткове рішення в справі №420/8667/25 про стягнення з Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 25000,00 грн.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяву представника позивача щодо розподілу судових витрат в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За правилами частини сьомої цієї статті, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Разом з позовною заявою позивачем подавалася заява про стягнення судових витрат з відповідача, але судом при прийнятті судового рішення не було вирішено питання про стягнення витрат на правничу допомогу.
Відповідно до частини другої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
За правилами частини третьої цієї статті, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
А за правилами частини четвертої цієї статті, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На виконання вимог цієї норми позивач надав суду копії: договору про надання правничої допомоги №№10/24/11-ДОАС від 15.11.2024 року, додаткової угоди №1 про надання правничої допомоги від 22.032025 року та акт приймання - здачі виконаних робіт (надання послуг) б/н від 28.09 2025 року.
За правилами частини п'ятої-сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідачем заперечення на заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу до суду надано не було.
Дослідивши заяву представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, перевіривши відповідні докази, суд дійшов висновку, що вказане клопотання необхідно задовольнити частково.
Так, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розміробґрунтованим (рішення у справі "East/WestAllianceLimited" проти України", заява №19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
З аналізу положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у ч.5 ст. 134 КАС України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.5 ст. 134 КАС України).
При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Тобто, питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
Судом встановлено, що у своїй заяві позивач просить стягнути з Військової частини НОМЕР_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 25000,00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_1 та адвокатом Дорошенко Сергієм Миколайовичем укладено договір про надання кваліфікованої правничої допомоги №10/24/11-ДОАС від 15.11.2024 року.
На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, безпосередньо для розгляду справи в Одеському окружному адміністративному суді, позивач зазначає суму в розмірі 25000,00 грн. та надає до суду наступні докази:
1. Договір про надання правничої допомоги №№10/24/11-ДОАС від 15.11.2024 року.
2. Додаткову угоду №1 про надання правничої допомоги від 22.032025 року.
3. Акт приймання - здачі виконаних робіт (надання послуг) б/н від 28.09 2025 року.
Згідно висновку Верховного Суду, висвітленого у Постанові від 15.05.2018 року у справі №821/1594/17, “розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги».
Згідно із ч.ч.6,7 ст.134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
В свою чергу, суд зазначає, що вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд має враховувати складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Отже, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п'ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 05 квітня 2021 року по справі №160/6899/20.
Суд зазначає, що розгляд справи відбувався в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження та судове засідання не проводилось, а тому витрати на відшкодування представництва інтересів Клієнта під час судового розгляду справи стягненню не підлягають.
З урахуванням зазначеного та розрахунку витрат часу, суд вважає, що розмір понесених позивачем витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 25000,00 грн. є непропорційним до предмета спору та складності справи.
Таким чином, враховуючи викладене, категорію справи, суд вважає за можливе присудити з Військової частини НОМЕР_1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача понесені витрати на професійну правничу допомогу по цій справі в сумі 4000,00 грн. та саме такий розмір витрат на професійну правничу допомогу є пропорційним до предмета спору.
Керуючись ст.ст.139, 143,241-247,252 КАС України суд, -
Заяву представника позивача про розподіл судових витрат - задовольнити частково.
Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.
Відповідно до ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.С. Єфіменко