Справа № 420/11798/25
17 жовтня 2025 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабенка Д.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження клопотання представника Військової частини НОМЕР_1 про продовження процесуального строку для подання відзиву,
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить суд:
визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 06.03.2023 року по 14.02.2025 року з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 01.01.2018 року;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення з 06.03.2023 року по 14.02.2025 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше проведених виплат;
визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 06.03.2023 року по 28.02.2024 року та грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік без врахування надбавки за вислугу років;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з 06.03.2023 року по 28.02.2024 року та грошову допомогу на оздоровлення за 2023 рік з врахуванням надбавки за вислугу років у розмірі 25 відсотків посадового окладу та окладу за військовим званням, враховуючи раніше виплачені суми.
Суд ухвалою суду від 23.04.2025 відкрив провадження у справі, вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до ст.262 КАС України, встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи, витребував в порядку ст. 80 КАС України у відповідача - Військової частини НОМЕР_1 :
докази проходження ОСОБА_1 військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 (копії наказів (по стройовій частині) про зарахування до списків військової частини та виключення зі списків військової частини, тощо);
інформацію про розмір нарахованого та виплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення (із зазначенням усіх його складових) включаючи грошову допомогу на оздоровлення, за періоди з 06.03.2023 року до 14.02.2025 року, та за період з 06.03.2023 року по 28.02.2024 року, із обов'язковим зазначенням інформації з якого розміру прожиткового мінімуму вони були розраховані.
Відповідно до довідки про доставку електронного листа від 24.04.2025, ухвалу про відкриття спрощеного позовного провадження від 23.04.2025 по справі №420/11798/25 надіслано Військовій частині НОМЕР_1 та доставлено до електронного кабінету 23.04.25 о 18 год. 44 хв.
У зв'язку з тим, що відповідач не надав до суду витребувані докази та відзив на позовну заяву, суд надіслав запит від 16.09.2025 до Генерального штабу Збройних Сил України, в якому просив вжити заходи щодо надання Військовою частиною НОМЕР_1 витребуваних ухвалою суду від 23.04.2025 доказів по справі №420/11798/25 у визначений судом строк, а також надання відзиву на позов.
19 вересня 2025 року відповідач надав до суду відзив на позовну заяву разом з витребуваними доказами. У відзиві представник відповідача просив суд поновити строк для подання відзиву.
В обгрунтування заявленого у відзиві клопотання про поновлення строку для подання відзиву, представник відповідача зазначив, що юридична група військової частини НОМЕР_1 , у зв'язку із запровадженням правового режиму воєнного стану (з 24 лютого 2022 року), який продовжено згідно Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», задіяна в несенні постійного чергування (у складі маневрених вогневих груп, відпрацювання наказів, розпоряджень, договорів, проведення закупівель, списання втраченого майна від ракетного обстрілу, облік отриманого військового майна, надання правової допомоги начальникам структурних підрозділів, розроблення функціональних обов'язків, положень груп/відділів/служб/ управлінь, претензійно-позовна робота, тощо), по захисту повітряного простору та територіальної цілісності нашої Держави.
Вирішуючи клопотання представника відповідача про продовження процесуального строку для подання відзиву, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.
Відповідно до ч.4 ст.9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що основними засадами (принципами) адміністративного судочинства, зокрема є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого суд встановлює правову природу правовідносин сторін на підставі належно доведених сторонами обставин, в результаті чого визначає норму права, що підлягає застосуванню. Такі повноваження суду носять імперативний характер, що означає обов'язок суду надати правову кваліфікацію відносинам та визначити релевантну таким норму, яка підлягає застосуванню.
В свою чергу, Велика Палата Верховного Суду висловила та послідовно застосовує правову позицію, за змістом якої повноваження органів влади є законодавчо визначеними, а суд діє згідно з презумпцією «Jura novit curia» («Суд знає закони»).
Велика Палата Верховного Суду, зокрема зазначила, що саме на суд покладено обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору (пункти 84, 86 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.12.19 у справі № 917/1739/17), а також, що неправильна юридична кваліфікація сторонами спірних правовідносин не звільняє суд від обов'язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм (пункт 144 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.06.19 у справі № 487/10128/14-ц).
Цей принцип означає, що суд може самостійно, безвідносно до посилань сторін, обирати і застосовувати норми права до фактичних обставин спору. Саме таке тлумачення принципу «jura novit curia» («суд знає закони») наведено у постанові Верховного Суду від 10.01.23 у справі №600/2019/21-а.
Так, діючи в межах позовних вимог, з огляду на завдання суду та унормовані ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України принципи адміністративного судочинства, зокрема, принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі, суд встановлює правову природу правовідносин сторін на підставі належно доведених сторонами обставин, в результаті чого визначає норму права, що підлягає застосуванню. Такі повноваження суду носять імперативний характер, що означає обов'язок суду надати правову кваліфікацію відносинам та визначити релевантну норму.
Суд також зазначає, що Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що обов'язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з'ясування всіх обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами ст.2 та ч.4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (постанова Верховний Суд у постанові від 16.03.2023 у справі № 600/747/22-а, від 05.09.2023 у справі № 380/7760/20).
Суд враховує, що в Україні введено правовий режим воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб згідно Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
У подальшому Указами Президента України правовий режим воєнного стану неодноразово продовжувався та безперервно триває до теперішнього часу.
Враховуючи перебування особового складу Військової частини НОМЕР_1 у складі Збройних Сил України у період воєнного стану із безпосереднім задіянням у виконанні завдань з протидії збройній агресії Російської Федерації, про що зазначено у відповідному клопотанні, суд вважає, що наявні об'єктивні причини, які унеможливлюють неухильне дотримання відповідачем строку подання заяв по суті справи.
Не допускаючи прояву надмірного формалізму, що перешкоджає реалізації принципу рівності та змагальності сторін, а також офіційного з'ясування обставин справи, та ставить під сумнів саму суть правосуддя, суд доходить висновку про поважність причин пропуску відповідачем строку подання відзиву на позовну заяву, у зв'язку з чим строк подання відзиву відповідачем підлягає продовженню.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що з метою повного, всебічного та обґрунтованого розгляду справи необхідно продовжити Військовій частині НОМЕР_1 процесуальний строк для подання відзиву та прийняти до розгляду відзив.
Керуючись ст. 8, 9, 121, 163, 248, 256 КАС України, суд
Клопотання представника Військової частини НОМЕР_1 про продовження процесуального строку для подання відзиву - задовольнити.
Продовжити Військовій частині НОМЕР_1 процесуальний строк для подання відзиву та прийняти до розгляду відзив від 19.09.2025.
Ухвала набирає законної сили у строки, визначені ст.256 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Дмитро БАБЕНКО