Справа № 420/16855/25
16 жовтня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Богуславське» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Приватне підприємство «Богуславське» (далі - позивач, ПП «Богуславське»), в інтересах якого діє адвокат Приймачук Сергій Іванович, звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (далі - відповідач, ГУ ДПС в Одеській області, Головне управління), в якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС в Одеській області про відмову ПП «Богуславське» в підтвердженні (продовженні) статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2025 рік та про відмову в прийнятті декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2025 рік (загальна) від 18.02.2025 № 9036358982, податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2025 рік (звітна) від 18.02.2025 № 9036358682, податкової декларація платника єдиного податку четвертої групи за 2025 рік (звітна) від 18.02.2025 № 9036298936, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2024 рік від 18.02.2025 №9036301876 до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2025 рік, що оформлені листом №12900/6/15-32-04-08-06 від 24.03.2025;
зобов'язати ГУ ДПС в Одеській області внести до Реєстру платників єдиного податку відомості щодо ПП «Богуславське» як платника єдиного податку четвертої групи з 01.01.2025;
зобов'язати ГУ ДПС в Одеській області прийняти податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2025 рік (загальна) від 18.02.2025 № 9036358982, податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2025 рік (звітна) від 18.02.2025 № 9036358682, податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2025 рік (звітна) від 18.02.2025 № 9036298936, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2024 рік від 18.02.2025 № 9036301876 до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2025 рік, датою їх фактичного отримання податковим органом.
У позові зазначає, що 18.02.2025 на виконання вимог підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України ПП «Богуславське» через власний електронний кабінет платника податків подало до Великомихайлівської ДПІ ГУ ДПС в Одеській області податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2025 рiк (загальна) від 18.02.2025 №9036358982, податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2025 рік (звітна) від 18.02.2025 року №9036358682, податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2025 рік (звітна) від 18.02.2025 №9036298936, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2024 рік від 18.02.2025 №9036301876 до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2025 рік, однак в їх прийнятті відповідач відмовив листом №12900/6/15-32-04-08-06 від 24.03.2025 з тих підстав, що станом на 01.01.2025 за позивачем обліковується податковий борг: з єдиного податку четвертої групи (код бюджетної класифікації 18050500) у сумі 258 579,14 грн (UA51140010000090773), з орендної плати з юридичних осіб (код бюджетної класифікації 18010600) у сумі 497 291,21 грн (UA51140010000090773) та у сумі 474 897,73 грн (UA51140110000053825), з податку на прибуток (код бюджетної класифікації 11021000) у сумі 1 409,36 грн, з податку на додану вартість (код бюджетної класифікації 14010100) у сумі 329 798,84 гривень, з чого відповідач виснував, що позивач не є платником єдиного податку четвертої групи у 2025 році.
Позивач уважає таку відмову протиправною, позаяк у спірному випадку єдиним законним способом реалізації відповідачем своїх владних управлінських функцій є проведення виїзної документальної перевірки, на підставі якої встановлюється, що платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), та вже потім як наслідок такої перевірки - прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку. Однак ГУ ДПС Одеської області до прийняття рішення про анулювання реєстрації ПП «Богуславське» платником єдиного податку четвертої групи не проводило виїзної документальної перевірки та відмовило у прийнятті податкової звітності з підстав, не передбачених Податковим кодексом України, чим перешкодило позивачу підтвердити свій статус платника єдиного податку четвертої групи у 2025 році.
Ухвалою суду від 02.06.2025 вказаний позов було залишено без руху з наданням позивачу строку на усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання ухвали.
Позивач ухвалу суду виконав, недоліки позову усунув.
Ухвалою від 11.06.2025 провадження у вказаній справі відкрите, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
25.06.2025 відповідачем поданий відзив, в якому він просить відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що для набуття або підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи сільськогосподарським товаровиробникам необхідно, зокрема, щороку не пізніше 20 лютого подавати визначену статтею 298 Податкового кодексу України податкову звітність та відповідати певним умовам, у тому числі визначеним статтею 291 цього ж Кодексу. Позивач не відповідає критерію, визначеному пунктом 291.5-1.3 Податкового кодексу України, оскільки за даними інформаційних систем центрального рівня ДПС України за ним станом на 01.01.2025 рахується податковий борг по податкам і зборам, а саме податок на додану вартість, за кодом бюджетної класифікації 14010100 у сумі 329 798,84 гривень, податок на прибуток приватних підприємств, за кодом бюджетної класифікації 11021000 у сумі 1 409,36 гривень, орендна плата з юридичних осіб, за кодом бюджетної класифікації 18060100 у сумі 972 188,94 гривень, єдиний податок з сільськогосподарського товаровиробництва, у яких частка товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75%, за кодом бюджетної класифікації 18050500 у сумі 258 579,14 грн. Тому позивач не є платником єдиного податку четвертої групи у 2025 році, про що його цілком правомірно було повідомлено листом №12900/6/15-32-04-08-06 від 24.03.2025 та не прийнято подану податкову звітність.
28.06.2025 позивачем подана відповідь на відзив, в якому він спростовує наведені у відзиві доводи з підстав, які зазначені у позовній заяві та додатково вказує, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути лише анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу з вичерпного переліку підстав, до яких спірний випадок не відноситься.
Розглянувши надані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини, суд приходить до таких висновків.
Як встановлено судом, ПП «Богуславське» є сільськогосподарським підприємством, що зареєстроване 23.03.2000 року з основним видом діяльності згідно КВЕД-2010 « 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур», код ЄДРПОУ 30817070.
Позивач протягом попереднього звітного періоду та станом на початок поточного звітного періоду веде свою діяльність за спрощеною податковою системою на 4 (четвертій) групі єдиного податку як підприємство, частка сільськогосподарського товарного виробництва якого за попередні податкові (звітні) роки дорівнює або перевищує 75%.
Ці обставини учасниками справи, у тому числі і відповідачем, не спростовані.
18.02.2025 з метою підтвердження (продовження) статусу платника податку на четвертій групі єдиного податку позивач надав до ГУ ДПС в Одеській звітну документацію, яка згідно з відповідними квитанціями №2 від 18.02.2025 була прийнята відповідачем:
- податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2025 рiк (загальна) від 18.02.2025 року № 9036358982;
- податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2025 рiк (звітна) від 18.02.2025 року № 9036358682;
- податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2025 рiк (звітна) від 18.02.2025 року № 9036298936
- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2024 рiк від 18.02.2025 року № 9036301876 до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2025 рiк.
Водночас, листом №12900/6/15-32-04-08-06 від 24.03.2025 відповідач повідомив позивача про те, що «…згідно даних інформаційно-комунікаційної системи ДПС станом на 01.01.2025 року по ПП «БОГУСЛАВСЬКЕ» (код ЄДРПОУ 30817070) обліковується податковий борг: з єдиного податку четвертої групи (код бюджетної класифікації 18050500) у сумі 258 579,14 грн (UA51140010000090773), з орендної плати з юридичних осіб (код бюджетної класифікації 18010600) у сумі 497 291,21 грн (UA51140010000090773) та у сумі 474 897,73 грн (UA51140110000053825), з податку на прибуток (код бюджетної класифікації 11021000) у сумі 1409,36 грн, з податку на додану вартість (код бюджетної класифікації 14010100) у сумі 329 798,84 гривень. З урахуванням вищезазначеного, Головне управління ДПС в Одеській області повідомляє, що ПП «БОГУСЛАВСЬКЕ» (код ЄДРПОУ 30817070) не є платником єдиного податку четвертої групи у 2025 році. Відповідно до вищенаведеного, податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи за 2025 рік (загальна) від 18.02.2025 року № 9036358982, податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи за 2025 рік (звітна) від 18.02.2025 року № 9036358682, податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи за 2025 рік (звітна) від 18.02.2025 року № 9036298936, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2024 рік від 18.02.2025 року № 9036301876 до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2025 рік відповідно до п. 48.7 ст. 48 ПКУ вважається неподаними у зв'язку з порушенням вимог п. 48.4 ст. 48 ПКУ (невідповідність сутності податку). … У зв'язку з не підтвердженням контролюючим органом статусу платника єдиного податку четвертої групи у 2025 році ПП «БОГУСЛАВСЬКЕ» (код ЄДРПОУ 30817070) має обов'язок визначити та задекларувати мінімальне податкове зобов'язання за 2024 рік шляхом подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2024 рік з розрахунком загального мінімального податкового зобов'язання. Зазначаємо, що з 01.01.2025 року підприємство є платником інших податків і зборів, зокрема, платником податку на прибуток».
Вважаючи це рішення у формі листа протиправним, позивач звернувся до суду із цим позовом.
При вирішенні цього спору суд виходить з такого.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі також - ПК України).
Згідно підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
За нормами пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Відповідно до пункту 291.2 статті 291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Пунктом 291.3 статті 291 Податкового кодексу України визначено, що юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
В свою чергу згідно з положеннями підпункту 4 пункту 291.4 цієї ж статті ПК України суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на чотири групи платників єдиного податку, з них: четверта група - сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.
Згідно з підпунктами 291.5-1.1 - 291.5-1.3 пункту 291.5-1 статті 291 Податкового кодексу України не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи:
суб'єкти господарювання, у яких понад 50 відсотків доходу, отриманого від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить дохід від реалізації декоративних рослин (за винятком зрізаних квітів, вирощених на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, та продуктів їх переробки), диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра (крім хутрової сировини);
суб'єкти господарювання, діяльність яких згідно з КВЕД-2010 відноситься до класів 01.47 (розведення свійської птиці), 01.49 (в частині розведення та вирощування перепелів і страусів) та 10.12 (виробництво м'яса свійської птиці);
суб'єкти господарювання, що провадять діяльність з виробництва підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 - 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції, виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29-2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства, які експортуються цими підприємствами, вин виноградних, вин плодово-ягідних та/або напоїв медових, вироблених та розлитих у споживчу тару малими виробництвами виноробної продукції з виноматеріалів виключно власного виробництва (не придбаних), отриманих шляхом переробки плодів, ягід, винограду, меду власного виробництва та/або придбаних плодів, ягід, винограду, меду, за умови що такі придбані плоди, ягоди, виноград, мед мають виключно українське походження, а також крім електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії (за умови, що дохід від реалізації такої енергії не перевищує 25 відсотків доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) такого суб'єкта господарювання);
суб'єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
За змістом пунктів 294.1, 294.2 статті 294 Податкового кодексу України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп є календарний рік. Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.
Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначено статтею 299 Податкового кодексу України, відповідно до п.299.1 якої реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Згідно пункту 299.2 статті 299 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.
За приписами підпунктів з першого по десятий підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України, платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки:
1) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку першої і другої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
2) у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, платниками єдиного податку першої і другої груп, які використали право на застосування інших ставок, встановлених для третьої групи, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
3) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи (крім платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів), - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
4) у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у пункті 291.6 статті 291 цього Кодексу (крім платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів), - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;
5) у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;
6) у разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення;
7) у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку (крім платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів) - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;
8) у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів;
8-1) у разі наявності податкового боргу з єдиного податку у платника єдиного податку, який самостійно визначив позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов'язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок за останній податковий (звітний) рік, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів;
9) у разі здійснення платниками першої або другої групи діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу відповідно, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалася така діяльність;
10) у разі набуття платником податку статусу резидента Дія Сіті - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому платник податку набув статус резидента Дія Сіті.
Таким чином, положення Податкового кодексу України містять вичерпні підстави для анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи.
Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1-298.8.9 статті 298 Податкового кодексу України.
Так, згідно з приписами цих правових норм сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року:
загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);
звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);
розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;
відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.
У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).
Дохід сільськогосподарського товаровиробника, отриманий від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 - 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції), включає доходи, отримані від:
реалізації продукції рослинництва, що вироблена (вирощена) на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, а також продукції рибництва, виловленої (зібраної), розведеної, вирощеної у внутрішніх водоймах (озерах, ставках і водосховищах), та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях;
реалізації продукції рослинництва на закритому ґрунті та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях;
реалізації продукції тваринництва і птахівництва та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях;
реалізації сільськогосподарської продукції, що вироблена із сировини власного виробництва на давальницьких умовах, незалежно від територіального розміщення переробного підприємства.
У разі коли сільськогосподарське підприємство утворюється шляхом злиття, приєднання, перетворення, поділу або виділення, у рік такого утворення до суми, отриманої від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 - 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції), включаються також доходи, отримані протягом останнього податкового (звітного) періоду від надання супутніх послуг:
послуги із збирання врожаю, його брикетування, складування, пакування та підготовки продукції до збуту (сушіння, обрізування, сортування, очистка, розмелювання, дезінфекція (за наявності ліцензії), силосування, охолодження), які надаються покупцю такої продукції сільгосппідприємством-виробником (з моменту набуття права власності на таку продукцію за договором до дати її фактичної передачі покупцю);
послуги з догляду за худобою і птицею, які надаються її покупцю сільгосппідприємством-виробником (з моменту набуття права власності на таку продукцію за договором до дати її фактичної передачі покупцю);
послуги із зберігання сільськогосподарської продукції, які надаються її покупцю сільгосппідприємством-виробником (з моменту набуття права власності на таку продукцію за договором до дати її фактичної передачі покупцю);
послуги з відгодівлі та забою свійської худоби і птиці, які надаються її покупцю сільгосппідприємством-виробником (з моменту набуття права власності на таку продукцію до дати її фактичної передачі покупцю).
У разі коли у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва становить менш як 75 відсотків, сільськогосподарський товаровиробник - юридична особа сплачує податки у наступному податковому (звітному) році на загальних підставах. Якщо така частка не перевищує 75 відсотків у зв'язку із виникненням обставин непереборної сили у попередньому податковому (звітному) році, до платника податку в наступному податковому (звітному) році зазначена вимога не застосовується. Такі платники податку для підтвердження статусу платника єдиного податку подають податкову декларацію разом із рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних рад про наявність обставин непереборної сили та перелік суб'єктів господарювання, що постраждали внаслідок таких обставин.
Платники єдиного податку четвертої групи (фізичні особи - підприємці), які у податковому (звітному) періоді не забезпечили дотримання сукупності умов (критеріїв), передбачених підпунктом «б» підпункту 4 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, зобов'язані сплатити у поточному році податок у розмірі, що розраховується виходячи з 25 відсотків річної суми податку за кожний квартал, протягом якого платник перебував на четвертій групі платників єдиного податку, та з наступного податкового (звітного) кварталу перейти на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи, або відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування.
Заява про такий перехід подається таким платником податку не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому не забезпечено дотримання сукупності умов (критеріїв), передбачених підпунктом «б» підпункту 4 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу.
Платники єдиного податку четвертої групи можуть самостійно перейти на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку іншої групи, або відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано відповідну заяву у порядку згідно з пунктом 298.2 статті 298 цього Кодексу, за умови сплати податку за поточний рік у розмірі, що розраховується виходячи з 25 відсотків річної суми податку за кожний квартал, протягом якого платник перебував на четвертій групі платників єдиного податку.
Сільськогосподарський товаровиробник повторно може бути включений до четвертої групи платників єдиного податку не раніше ніж через два календарні роки після його переходу на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку іншої групи, або анулювання його попередньої реєстрації платником єдиного податку четвертої групи. Норми цього підпункту не застосовуються у разі анулювання реєстрації платником єдиного податку четвертої групи юридичної особи за ініціативою контролюючого органу.
Платники єдиного податку четвертої групи, яким відповідно до підпункту 8 пункту 299.10 статті 299 цього Кодексу анульовано реєстрацію платником єдиного податку, мають право протягом 20 календарних днів після дати такого анулювання реєстрації відкоригувати нараховані податкові зобов'язання з єдиного податку за період з дня, наступного за датою анулювання такої реєстрації, до кінця звітного (податкового) періоду шляхом подання в порядку, визначеному цим Кодексом, уточнюючих податкових декларацій з єдиного податку четвертої групи на зменшення суми податкових зобов'язань.
Згідно із пунктом 298.8 статті 298 Податкового кодексу України відомості про реєстрацію або анулювання реєстрації фізичної особи - підприємця - платника єдиного податку четвертої групи у формі витягу з реєстру платників єдиного податку не пізніше 30 календарних днів з дня такої реєстрації надаються контролюючим органом органу місцевого самоврядування за податковою адресою такого платника податку.
Відповідно до пункту 299.10 статті 299 Податкового кодексу України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:
1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;
2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;
3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу;
4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків;
5) якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу;
6) набуття платником податку статусу резидента Дія Сіті - в останній день календарного кварталу, в якому платник податку набув статус резидента Дія Сіті;
7) втрати платником єдиного податку третьої групи статусу електронного резидента (е-резидента);
8) наявність щодо платника податку та/або його засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом України «Про санкції»:
щодо платників першої і другої груп - в останній день місяця, у якому прийнято таке рішення;
щодо платників третьої і четвертої груп - в останній день кварталу, у якому прийнято таке рішення.
Пунктом 299.11 статті 299 Податкового кодексу України установлено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам підпункту 4 пункту 291.4 та пункту 291.5-1 статті 291 цього Кодексу у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу II цього Кодексу. Такий платник податку зобов'язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.
Системний правовий аналіз наведених норм Кодексу дає підстави для висновку, що законодавцем чітко розмежовано поняття переходу на спрощену систему оподаткування та щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку.
Реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, а тому наявність боргу є підставою для відмови у набутті статусу платника єдиного податку лише для тих, хто вперше набуває цей статус.
У разі ж наявності в контролюючого органу підстав вважати, що позивач не може бути платником єдиного податку, він, згідно з пунктом 299.10 статті 299 Податкового кодексу України, може прийняти рішення про анулювання реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку, що відповідачем зроблено не було.
При цьому зміст наведених вище приписів свідчить також про те, що контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам підпункту 4 пункту 291.4 та пункту 291.5-1 статті 291 Податкового кодексу України у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу II цього Кодексу. При цьому реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.
Натомість відповідачем не надано доказів прийняття рішення про анулювання реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку.
Не доведено відповідачем й того, що ним була проведена документальна перевірка позивача, унаслідок якої було б встановлено обставини, які є підставою для прийняття рішення про анулювання реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку.
Тому суд вважає неприйнятними доводи контролюючого органу про наявність податкового боргу по податку на додану вартість сільськогосподарських підприємств за операціями з продукцією тваринництва, як підставу відмови у підтверджені статусу платника єдиного податку з посиланням на приписи підпункту 291.5-1.3. пункту 291.5-1 статті 291 Податкового кодексу України, оскільки ці норми встановлюють умови, за якими суб'єкти господарювання не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи. Умовою, яка виключає набуття цього статусу, серед іншого, є податковий борг станом на 1 січня базового (звітного) року, і ця умова не стосуються підтвердження статусу такого платника.
Дані висновки узгоджуються із незмінною правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постановах від 11.01.2024 у справі № 810/3210/17, від 22.07.2022 у справі №818/2056/18, від 06.02.2018 у справі №816/543/17, від 29.03.2018 у справі №804/2321/17, від 16.04.2018 у справі №808/657/16 та від 08.05.2018 у справі №816/1088/17.
Також суд звертає увагу на те, що в даному випадку відповідач обмежився лише констатацією факту наявності у позивача станом на 01.01.2025 податкового боргу, при цьому, в порушення приписів частини другої статті 77 КАС України, не довів існування у позивача такого боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.
Безпідставним з таких саме підстав є і наведене у листі №12900/6/15-32-04-08-06 від 24.03.2025 посилання на положення пункту 291.5-1 статті 291 Податкового кодексу України, відповідно до яких не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи суб'єкти господарювання, діяльність яких згідно з КВЕД-2010 відноситься до класів 01.47 (розведення свійської птиці), 01.49 (в частині розведення та вирощування перепелів і страусів) та 10.12 (виробництво м'яса свійської птиці), оскільки відповідачем не проводилась документальна перевірка і за її наслідками не приймалось рішення про анулювання реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку.
Крім того, слід врахувати, що позивач вже мав статус платника єдиного податку четвертої групи, а тому він повинен був тільки підтвердити цей статус на 2025 рік і не зважаючи на наявність в його переліку зареєстрованих видів діяльності за кодами 01.47 та 01.49, позивач не здійснював саме такої діяльності, що підтверджується розрахунками частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2024 рік від 18.02.2025, які подавались до ГУ ДПС в Одеській області і які містять відомості про те, що позивач у 2024 році отримав дохід від сільськогосподарського товаровиробництва на суму 11 111 051,88 грн, з яких 100% складає дохід, отриманий «від реалізації продукції рослинництва, що вироблена (вирощена) на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, а також від реалізації продукції рослинництва на закритому ґрунті».
Відтак, посилання відповідача на наявність в переліку зареєстрованих у позивача кодів КВЕД 01.47 та 01.49 як на підставу для відмови позивачу в подовженні статусу платника єдиного податку четвертої групи є такими, що суперечать вимогам законодавства.
Тому з урахуванням усього викладеного слід дійти висновку, що відповідач порушив законодавчо встановлені вимоги до порядку, строків та форми прийняття відповідного рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи / відмову в продовженні перебуванні на спрощеній системі оподаткуванні - шляхом виключення позивача з реєстру платників цього податку.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини другої статті 5 КАС України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У свою чергу статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Слід повторитись, що Верховний Суд при розгляді аналогічних адміністративних справ сформував наступні висновки: реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (постанови від 11.01.2024 у справі № 810/3210/17, від 04.05.2023 у справі № 320/1040/19, від 22.07.2022 у справі №818/2056/18, від 06.05.2020 у справі № 812/1137/16, від 26.02.2019 у справі № 805/1396/17-а, від 05.02.2019 у справі № 805/206/17-а, від 24.01.2019 у справі № 813/1346/18, від 05.06.2018 у справі № 813/4266/17, від 06.02.2018 у справі №816/543/17, від 29.03.2018 у справі №804/2321/17, від 16.04.2018 у справі №808/657/16 та від 08.05.2018 у справі №816/1088/17).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що у відповідача не було правових підстав для відмови позивачу у підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи в 2025 році, а також й у прийнятті описаної вище податкової звітності.
У справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04, рішення від 20 жовтня 2011 року, пункти 70, 71) Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», зазначивши, що він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п.74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п.37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер'їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), п.128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п.119).
Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), n.73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, п.58).
Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), п.74).
Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див. зазначене вище рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n.58, а також рішення у справі «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п.40, від 13 грудня 2007 року, та у справі «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п.67, від 11 червня 2009 року).
При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Враховуючи вищенаведене, з метою ефективного захисту прав та законних інтересів ПП «Богуславське» слід окрім скасування оскаржуваного рішення, також забезпечити відновлення прав позивача, що порушені внаслідок його прийняття, а саме: зобов'язати ГУ ДПС в Одеській області внести до Реєстру платників єдиного податку відомості щодо ПП «БОГУСЛАВСЬКЕ» як платника єдиного податку четвертої групи з 01.01.2025 року та зобов'язати ГУ ДПС в Одеській області прийняти податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2025 рік і розрахунок частки сільськогосподарського виробника за 2024 рік днем їх фактичного отримання контролюючим органом.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).
Відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірність оскаржуваного рішення, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснюється за правилами статті 139 КАС України та з урахуванням понесених позивачем судових витрат із сплати судового збору в сумі 4 844,80 грн, що підтверджується квитанцією №208 від 04.06.2025.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов приватного підприємства «Богуславське» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС в Одеській області про відмову Приватному підприємству «Богуславське» в підтвердженні (продовженні) статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2025 рік та про відмову в прийнятті декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2025 рік (загальна) від 18.02.2025 №9036358982, податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2025 рік (звітна) від 18.02.2025 №9036358682, податкової декларація платника єдиного податку четвертої групи за 2025 рік (звітна) від 18.02.2025 №9036298936, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2024 рік від 18.02.2025 №9036301876 до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2025 рік, що оформлені листом №12900/6/15-32-04-08-06 від 24.03.2025.
Зобов'язати Головне управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ ВП 44069166) внести до Реєстру платників єдиного податку відомості щодо Приватного підприємства «Богуславське» (67100, Одеська обл., Одеський р-н, смт. Велика Михайлівка, вул. Комплект будівель і споруд, буд. 6, код ЄДРПОУ 30817070) як платника єдиного податку четвертої групи з 01 січня 2025 року.
Зобов'язати Головне управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ ВП 44069166) прийняти подані Приватним підприємством «Богуславське» (67100, Одеська обл., Одеський р-н, смт. Велика Михайлівка, вул. Комплект будівель і споруд, буд. 6, код ЄДРПОУ 30817070) податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2025 рік (загальна) від 18.02.2025 №9036358982, податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2025 рік (звітна) від 18.02.2025 №9036358682, податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2025 рік (звітна) від 18.02.2025 №9036298936, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2024 рік від 18.02.2025 №9036301876 до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2025 рік, датою їх фактичного отримання контролюючим органом.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ ВП 44069166) на користь Приватного підприємства «Богуславське» (67100, Одеська обл., Одеський р-н, смт. Велика Михайлівка, вул. Комплект будівель і споруд, буд. 6, код ЄДРПОУ 30817070) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 4 844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) грн 80 (вісімдесят) коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя А.С. Пекний