Справа № 420/37686/24
16 жовтня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко O.A., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови, -
До Одеського окружного адміністративного суду 05.12.2024 надійшов позов ОСОБА_1 до Одеської митниці, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) про коригування митної вартості товарів № UA500080/2024/000119/1 від 16.10.2024;
- визнати протиправним та скасувати картку відмови Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500080/2024/000404 від 16.10.2024.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вона придбала в Республіці Корея автомобіль Mercedes-Benz GLE400, 2023 року випуску, кузов № НОМЕР_1 . З метою здійснення митного оформлення вищезазначеного автомобіля уповноваженою особою (ТОВ "Веданта-Агро", код ЄДРПОУ 40611066, 65026, Україна, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Приморська (Приморський р-н), будинок, 6в) до Одеської митниці подано митну декларацію (МД) № 24UA500080011273U4.00 від 14.10.2024. Одеська митниця відмовила у митному оформленні цього товару прийнявши картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500080/2024/000399 від 14.10.2024 в якій вказала такі причини: "Порушення вимог ст. 299 Митного кодексу України від 12.03.2012 № 4495-VI нестача коштів на рахунку для сплати митних платежів 236 475,48 грн." та роз'яснила вимоги, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення: "Подання нової митної декларації зі сплатою митних платежів у повному обсязі". Після цього, уповноваженою особою декларанта (ТОВ "Веданта-Агро", код ЄДРПОУ 40611066, 65026, Україна, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Приморська (Приморський р-н), будинок, 6в) подано до Одеської митниці митну декларацію (МД) № 24UA500080011290U6 від 15.10.2024 р. В митній декларації (МД) № 24UA50008001129006 від 15.10.2024 декларантом та його уповноваженою особою визначено та заявлено митну вартість товару № 1 за основним (першим) методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) в розмірі 702 273,33 грн., яка складається з вартості товару, зазначеної в інвойсі (invoice) № SUN10062024 - 8958 від 10.06.2024 - 15 447,00 доларів США (сума в валюті України на день подання митної декларації № 24UA50008001129006 від 15.10.2024 за курсом НБУ на 15.10.202441,1963 грн. за 1 долар США - 636 359,25 грн.) та вартості доставки вантажу автомобіля MERCEDES-BENZ GLE400 VIN НОМЕР_1 , 2023 року випуску за маршрутом INCHON (Південна Корея) Одеса (Україна) 1600 доларів США (сума в валюті України на день подання митної декларації № 24UA500080011290U6 від 15.10.2024 за курсом НБУ на 15.10.2024 - 41,1963 грн. за 1 долар США - 65 914,08 грн.). Одеська митниця B рішенні про коригування митної вартості товарів № UA500080/2024/000119/1 від 16.10.2024 зазначила: «Відповідно до ч.2 та 3 ст.53 МКУ декларанту було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару; 2) якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 3) копію митної декларації країни відправлення". 16.10.2024 уповноваженою особою декларанта (ТОВ "Веданта-Агро") додатково надані до Одеської митниці: копія експортної митної декларації країни відправлення № 11457-24-043035Х від 14.06.2024; скріншот аукціонного листа № 24-03907, скріншот особистого кабінету б/н. Також уповноважена особа декларанта (ТОВ "Веданта-Агро") надіслала до Одеської митниці лист № 16/10-1 від 16.10.2024 в якому просила завершити митне оформлення за митною декларацією (МД) № 24UA500080011290U6 від 15.10.2024 на підставі надання додаткових документів для виконання митних формальностей, та повідомила про неможливість надання інших документів. Одеська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA500080/2024/000119/1 від 16.10.2024, в якому застосувала резервний метод визначення митної вартості (шостий метод) та визначила митну вартість товарів: товару № 1 у митній декларації (МД) № 24UA500080011290U6 від 15.10.202441 590,00 доларів США. Внаслідок ухвалення вищезазначеного рішення про коригування митної вартості товарів Одеська митниця прийняла картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500080/2024/000404 від 16.10.2024. У зв'язку з незгодою декларанта з рішенням про коригування митної вартості № UA500080/2024/000119/1 від 16.10.2024 товар випущений у вільний обіг за митною декларацією № 24UA50008001132200 від 16.10.2024 за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу на строк 90 днів з дня випуску товарів.
Позивач вважає, що рішення Одеської митниці (як відокремленого підрозділу Державної митної служби) про коригування митної вартості товарів № UA500080/2024/000119/1 від 16.10.2024, картка відмови Одеської митниці (як відокремленого підрозділу Державної митної служби) в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500080/2024/000404 від 16.10.2024 порушують інтереси позивача та є протиправними, оскільки суперечать положенням законодавства України, а саме: частині 2 статті 19 Конституції України; частині 1 статті 49, пунктам 6, 8 частини 2 статті 53, частині 3 статті 53, частинам 1, 2, пунктам 1, 2 частини 4 статті 54, пунктам 1-3 частини 5, пунктам 1-3 частини 6 статті 54, частині 1 статті 55, пунктам 1, 2, 4 частини 2 статті 55, частинам 2, 3 статті 57, частинам 4, 5, 9, 21 статті 58, пунктам 5, 6, 7 частини 10 статті 58, частинам 1, 2 статті 256, частинам 1, 2, 5 статті 327, частинам 1, 2, 3 статті 368 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI; пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції 01.06.2012 за № 883/21195); пункту 8.2 розділу VIII Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10.08.2012 за № 1360/21672); пункту 7.53 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092 (Зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за № 1074/8395).
Ухвалою судді від 10.12.2024 року позов залишено без руху.
16.12.2024 року від представника позивача до суду надійшло клопотання разом із доказами сплати судового збору.
26.12.2024 року ухвалою прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
10.01.2025 року до суду від представника Одеської митниці надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач вказує, що вважає адміністративний позов ОСОБА_1 таким, що не підлягає задоволенню.
Як вказано у відзиві, виконання вимог статті 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № 24UA500080011290U6 від 15.10.2024 було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500080/2024/000119/1 від 16.10.2024.
Відповідач зазначає, що оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) № 24UA500080011290U6 від 15.10.2024 містились розбіжності та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
На думку відповідача, у рішенні про коригування митної вартості № UA500080/2024/000119/1 від 16.10.2024 наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цьому рішенні про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю.
Враховуючи викладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
10.01.2025 року від Одеської митниці до суду надійшло клопотання, в якому відповідач просить суд судовий розгляд справи №420/37686/24 проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
17.01.2025 року від представника відповідача до суду надійшли заперечення.
Суд зазначає, що відповіді на відзив до суду не надходило.
Ухвалою суду від 16.10.2025 року відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи №420/37686/24 у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позов, заперечень і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено таке.
Судом встановлено, що з метою митного оформлення транспортного засобу, а саме автомобілю з поршневим двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем), що був у використанні 1 шт. Марка MERCEDES-BENZ; Модель GLE400 D 4MATIC COUPE; Номер кузова (VIN) НОМЕР_1 ; Робочий об'єм циліндрів 2925 см3; Рік виготовлення 2023 р.; Колісна формула 4х4; Номер двигуна нема даних; Номер шасі нема даних; Вид ТЗ легковий автомобіль; Призначений для перевезення людей; Загальна кількість місць для сидіння, включаючи місце водія 5; тип двигуна дизельний; Тип кузова універсал; Торговельна марка MERCEDES-BENZ; Технічний стан автомобіль має пошкодження: деформація крила переднього правого, капота, замка капота лівого та правого, петель капота, амортизатора капота, звукоізоляції капота, ущільнювача капота, підсилювача переднього бампера, передньої панелі, радіатора кондиціонера, охолодження, інтеркулера, облицювання даху, наконечника лонжерона переднього правого, дверей задніх правих, важеля заднього правого, поворотного кулака заднього правого, балки задньої вісі, тяги задньої підвіски правої. Розбитий бампер передній, фара права в сборі, скло вітрове, підкрилок передній правий, накладка переднього правого крила, повітрозбірник передньої панелі, накладка переднього бампера, решітка переднього бампера ліва, права, центральна, решітка радіатора, молдинг переднього бампера, наповнювач переднього бампера, дифузор радіатора охолодження, направляюча переднього бампера центральна, захист переднього бампера нижній, накладка передньої панелі верхня, накладка порога правого, дзеркало заднього виду праве, молдинг решітка переднього бампера лівий та правий, датчик паркування переднього бампера внутрішній лівий та правий, повітрозабірник передньої панелі нижній, повітрозабірник радіатора інтеркулера, емблема виробника решітки радіатора, водяний радіатора АКБ. Спрацювала подушка безпеки водія, підколінна водія, в сидінні заднього правого пасажира, голови ліва, права. Порушення геометричних параметрів отвору капота, передніх лонжеронів; Країна виробництва Німеччина, DE", який ввозився позивачем на територію України, до Одеської митниці було подано митну декларацію № 24UA500080011273U4 від 14.10.2024 року.
Для підтвердження вказаних у митній декларації № 24UA500080011273U4 від 14.10.2024 року відомостей, до митної декларації, зокрема, було надано, зокрема, такий перелік документів:
- рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №SUN10062024-8958 вiд 10.06.2024 року;
- автотранспортна накладна (Road consignment note) № 4259139 від 25.09.2024 року;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 23.05.2024 року;
- документ, що підтверджує вартість перевезення товару №5958/06-1 від 10.06.2024 року;
- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №423-E/24 від 14.10.2024 року;
- договір про надання послуг митного брокера №006 від 07.10.2024 року;
- висновок про походження товару або акт експертизи, виданий уповноваженим органом, а саме: висновок експерта №423-E/24 від 14.10.2024 року;
- паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні НА 460454 від 16.12.1997 року;
- акт про проведення фізичного огляду від 14.10.2024 року;
- довідка № 63619 від 14.10.2024 року;
- заява № 14/10 від 14.10.2024 року;
- картка платника податків б/н від 30.12.2005 року.
Щодо вказаної митної декларації Одеська митниця склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500080/2024/000399.
Після цього, з метою митного оформлення вищевказаного транспортного засобу, уповноваженою особою декларанта (ТОВ "Веданта-Агро", код ЄДРПОУ 40611066, 65026, Україна, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Приморська (Приморський р-н), будинок, 6в) подано до Одеської митниці митну декларацію (МД) № 24UA500080011290U6 від 15.10.2024 року.
Для підтвердження вказаних у митній декларації № 24UA500080011290U6 від 15.10.2024 року відомостей, до митної декларації, зокрема, було надано, зокрема, такий перелік документів:
- рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №SUN10062024-8958 вiд 10.06.2024 року;
- домашній коносамент (House bill of loading) №MITRCT131293 від 04.06.2024 року;
- автотранспортна накладна (Road consignment note) № 4259139 від 25.09.2024 року;
- митна декларація за якою було відмовлено у випуску товарів № 24UA500080011273U4 від 14.10.2024 року;
- картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500080/2024/000399 від 14.10.2024 року;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 23.05.2024 року;
- документ, що підтверджує вартість перевезення товару №б/н від 25.09.2024 року;
- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №423-E/24 від 14.10.2024 року;
- договір про надання послуг митного брокера №006 від 07.10.2024 року;
- висновок про походження товару або акт експертизи, виданий уповноваженим органом, а саме: висновок експерта №423-E/24 від 14.10.2024 року;
- паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні НА 460454 від 16.12.1997 року;
- акт про проведення фізичного огляду від 14.10.2024 року;
- довідка № 63619 від 14.10.2024 року;
- заява № 14/10 від 14.10.2024 року;
- картка платника податків б/н від 30.12.2005 року.
- платіжне доручення, що підтверджує сплату митних та інших платежів №15-1932927/1/С від 15.10.2024 року.
Одеською митницею відповідно до ч.2 та 3 ст.53 МКУ декларанту було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) документи, що містять відомості про вартість перевезення товару; 2) якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 3) копію митної декларації країни відправлення; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
16.10.2024 декларантом додатково надано копії документів корейською мовою: копію декларації країни відправлення, скріншоти з витягів з аукціону та особистого кабінету.
Одеська митниця за результатами розгляду поданих документів своїм рішенням № UА500080/2024/000119/1 від 16.10.2024 року здійснила коригування заявленої позивачем митної вартості товару у сторону збільшення.
Так, у рішенні № UА500080/2024/000119/1 від 16.10.2024 відповідачем було вказано, що за результатами візуальної перевірки, передбаченої ст. 337 МКУ, було встановлено, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, а саме: У документі, що підтверджує вартість перевезення зазначено, що доставка автомобіля в Україну коштує 1600Дол.США, що, за наявною у митного органу інформацією,- може відповідати тільки вартості морського перевезення від порту Incheon Korea (KR) до порту розвантаження Constanta (RO). Отже, вантажно - розвантажувальні роботи в порту Constanta (RO), транспортно-експедиційне обслуговування за межами України і вартість доставки до кордону України,- не враховані при декларуванні митної вартості товару.
Крім того, в рішенні Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500080/2024/000119/1 від 16.10.2024 однією з підстав для коригування митної вартості наведено те, що "16.10.2024 декларантом додатково надано копії документів корейською мовою: копію митної декларації країни відправлення в якій вага товару відрізняється від ваги, зазначеної в коносаменті; скріншоти витягів з аукціону та особистого кабінету, в яких зазначено іншу вартість ніж у копії митної декларації країни відправлення".
Внаслідок ухвалення вищезазначеного рішення про коригування митної вартості товарів Одеська митниця прийняла картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500080/2024/000404 від 16.10.2024 року.
У зв'язку з незгодою декларанта з рішенням про коригування митної вартості № UA500080/2024/000119/1 від 16.10.2024 товар випущений у вільний обіг за митною декларацією № 24UA50008001132200 від 16.10.2024 за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу X цього Кодексу на строк 90 днів з дня випуску товарів.
Не погоджуючись з вищевказаним рішенням про коригування митної вартості товару та карткою відмови, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Перевіряючи правомірність оскаржуваного рішення, суд дійшов до таких висновків.
Згідно ст. 49 Митного кодексу України (далі - МК України) встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно положень МК України, митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст.49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до статті 50 МК України, відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Згідно з частиною 1 статті 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частинами 1, 2, 3 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.
Відповідно до ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Згідно ч. 2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно із ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Тобто, вимоги вказаних норм дають змогу відокремити наступні обставини, за наявності яких митний орган має право зобов'язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості:
1) наявність розбіжностей між окремими документами;
2) наявність ознак підробки певних документів;
3) відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Таким чином, висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованим та підтверджений відповідними доказами. Так, встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Відповідно до ч.3 ст.54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Відповідно до частин 2, 3 статті 57 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Частиною 8 статті 57 МК України встановлено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.
Частинами 1, 2 ст. 59 МК України, які встановлюють порядок визначення митної вартості з використанням методу за ціною договору щодо ідентичних товарів, передбачено, що у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.
Так, судом встановлено, що оскільки митну вартість товарів не можна було визначити шляхом використання методу, зазначеного у ст.58 МК України (метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та за результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості, було обрано метод визначення митної вартості другорядний: резервний метод.
В той же час, суд не погоджується з такими висновками відповідача, з огляду на таке.
За твердженнями відповідача, у документі, що підтверджує вартість перевезення зазначено, що доставка автомобіля в Україну коштує 1600 Дол.США, що, за наявною у митного органу інформацією,- може відповідати тільки вартості морського перевезення від порту Incheon Korea (KR) до порту розвантаження Constanta (RO). Отже, митний орган вважає, що вантажно - розвантажувальні роботи в порту Constanta (RO), транспортно-експедиційне обслуговування за межами України і вартість доставки до кордону України,- не враховані при декларуванні митної вартості товару.
Судом встановлено, що в митній декларації (МД) № 24UA500080011290U6 від 15.10.2024 декларантом та його уповноваженою особою визначено та заявлено митну вартість товару № 1 за основним (першим) методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) в розмірі 702 273,33 грн., яка складалась з:
- вартості товару, зазначеної в інвойсі (invoice) № SUN10062024-8958 від 10.06.2024-15 447,00 доларів США (сума в валюті України на день подання митної декларації № 24UA50008001129006 від 15.10.2024 за курсом НБУ на 15.10.2024 - 41,1963 грн. за 1 долар США - 636 359,25 грн.)
- вартості доставки вантажу автомобіля MERCEDES-BENZ GLE400 VIN НОМЕР_1 , 2023 року випуску за маршрутом INCHON (Південна Корея) - Одеса (Україна) - 1600 доларів США (сума в валюті України на день подання митної декларації № 24UA500080011290U6 від 15.10.2024 за курсом НБУ на 15.10.2024 - 41,1963 грн. за 1 долар США - 65 914,08 грн.).
Разом з митною декларацією (МД) № 24UA500080011290U6 від 15.10.2024 декларант та уповноважена ним особа надали до Одеської митниці довідку, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 25.09.2024; коносамент (Bill of lading) № MITRCT131293 від 04.06.2024, міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) № 4259139 від 25.09.2024.
Відповідно до довідки б/н від 25.09.2024, вартість доставки вантажу автомобіля MERCEDES-BENZ GLE400 VIN WINFD2DB1PA948958, 2023 року випуску за маршрутом INCHON (Південна Корея) - Одеса (Україна) становить 1600 доларів США, вантаж не страхувався.
В коносаменті (Bill of lading) № MITRCT131293 від 04.06.2024 зазначені: вантажодержувач (CONSIGNEE) - ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), серія та номер її паспорту, реєстраційний номер облікової картки платника податків; опис товару MERCEDES-BENZ GLE 400D, WINFD2DB1PA948958, 2023; порт завантаження (PORT OF LOADING) - INCHEON, KOREA; порт вивантаження (PORT OF DISCHARGE) CONSTANTA.
В міжнародній товарно-транспортній накладній (CMR) № 4259139 від 25.09.2024 зазначені: отримувач - Зінов'єва Алла ( ОСОБА_3 ), місце завантаження вантажу -CONSTANTA, ROMANIA; місце розвантаження вантажу - CHORNOMORSK, UKRAINE; рахунок-фактура (invoice) № SUN10062024-8958 від 10.06.2024; опис товару - MERCEDES-BENZ GLE 400D, WINFD2DB1PA948958, 2023.
Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Верховного суду № 804/16553/14 від 31.05.2019, якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що Такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Суд зазначає, що ч.2 ст.53 МК України (яка передбачає надання документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів) не визначено конкретних вимог щодо виду таких документів та інформації, яка додатково повинна там зазначатися, а тому надані позивачем довідки є належними документами, що містять відомості про вартість перевезення товарів.
Виходячи з переліку та змісту тих документів, що були надані декларантом одночасно з декларацією митному органу, суд вважає їх достатніми на підтвердження понесених позивачем витрат на транспортування товару.
Щодо покликань відповідача на недоліки декларації країни відправлення, то суд зазначає, що обов'язкове подання митної декларації країни відправлення частиною 2 статті 53 МК України не передбачено. Митна декларація країни відправлення заповнюється контрагентом позивача і підприємство позивача не може нести відповідальність за правильність її оформлення.
Аналогічна правова позиція наведена в Постанові Верховного Суду від 14 січня 2020 року, справа № 813/1350/14.
Щодо покликань відповідача на недоліки скріншотів витягів з аукціону та особистого кабінету, то суд зазначає, що скріншоти витягу з аукціону та особистого кабінету не зазначені в переліку основних та додаткових документів, які підтверджують митну вартість товарів, що наведений у частинах 2, 3 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, а тому скріншоти витягу з аукціону та особистого кабінету не відносяться до документів, які підтверджують митну вартість товарів.
Як зазначено позивачем, вказані документи формуються підприємством-організатором аукціону, який є резидентом Республіки Корея, відповідно до законодавства Республіки Корея. Покупець - ОСОБА_1 немає жодного впливу на формування цього документа. Ціна товару, зазначена в скріншотах витягу з аукціону та особистого кабінету не була остаточною ціною, що підлягала сплаті за цей товар. Ціна, що підлягала сплаті за цей товар, на підставі якої цей автомобіль був проданий покупцю, наведена в рахунку-фактурі (invoice) № SUN10062024-8958 від 10.06.2024 (15 447,00 доларів США), та була зазначена в експортній митній декларації Республіки Корея № 11457-24-043035Х від 14.06.2024 (15 447,00 доларів США).
Митне оформлення експорту товару здійснене митними органами Республіки Корея на підставі експортної митної декларації № 11457-24-043035Х від 14.06.2024, в якій зазначена ціна товару 15 447,00 доларів США.
Вартість товару, вказана в експортній митній декларації Республіки Корея № 11457-24-043035Х від 14.06.2024 повністю співпадає з відомостями про вартість товару, наведеними в рахунку-фактурі (invoice) № SUN10062024-8958 від 10.06.2024 (15447,00 доларів США).
Різницю у відомостях, що наведені в скріншотах витягу з аукціону та особистого кабінету та в експортній митній декларації Республіки Корея № 11457-24-043035Х від 14.06.2024 позивач пояснюються тим, що ціна товару, зазначена в скріншотах витягу з аукціону та особистого кабінету не була остаточною ціною, що підлягала сплаті за цей товар, в той час як в експортній митній декларації Республіки Корея № 11457-24-043035X від 14.06.2024 вказана ціна товару, на підставі якої був здійснений продаж товару, відповідно до рахунку-фактури (invoice) № SUN10062024-8958 від 10.06.2024 (15 447,00 доларів США).
Доказів зворотного відповідачем до суду не надано.
З огляду на викладене, доводи відповідача, які наведені у оскаржуваному рішенні як підстави для коригування митної вартості товару є необґрунтованими та безпідставними.
Відтак, суд вважає підстави для коригування митної вартості товару позивача, які зазначені в оскаржуваному рішенні, необґрунтованими.
Так, надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.
Одеською митницею при прийнятті оскаржуваного рішення не було надано жодних доказів недостовірності заявленої позивачем вартості товару, а саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
При цьому розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.
На переконання суду правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу повинні були бути належним чином спростовані відповідачем.
Так, принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, на оцінці всіх фактів та обставин, що мають значення. В рішенні №37801/97 від 1 липня 2003 року по справі “Суомінен проти Фінляндії» Європейський суд вказав, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень, а в рішенні від 10 лютого 2010 року у справі “Серявін та інші проти України» Європейський суд відзначив, що у рішеннях судів та органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (Лелас проти Хорватії і Тошкуце та інші проти Румунії) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах (Онер'їлдіз проти Туреччини).
За встановлених обставин, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані представником позивача для митного оформлення товару. При цьому досліджені судом документи, які містяться в матеріалах справи, є належними та у повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів.
Суд зазначає, що встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти такі дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.02.2018 у справі №809/1884/16.
В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.
Відтак, наявність в оскаржуваному рішенні припущень митного органу свідчить про його невмотивованість.
З огляду на викладене, митним органом не наведено достатнього обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визначено та не визначено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.
При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів митний орган повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів.
Митний орган зобов'язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.
Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також необхідно врахувати, що в ЄАІС відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також Інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №820/17417/14 та від 04.09.2018 у справі №818/1186/17.
Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що оскаржувані рішення та картки відмови, прийняті Одеською митницею, є необґрунтованими, а відтак позовні вимоги ОСОБА_1 є такими, що підлягають задоволенню.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Згідно з ч. 1 ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем за подання до суду даного позову сплачено 4448,04 грн. судового збору.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про стягнення з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь ОСОБА_1 судового збору у розмірі 4448,04 грн.
Керуючись ст.ст. 9, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) про коригування митної вартості товарів № UA500080/2024/000119/1 від 16.10.2024.
Визнати протиправним та скасувати картку відмови Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500080/2024/000404 від 16.10.2024.
Стягнути з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 4448,04 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
Відповідач - Одеська митниця (вул. Лип Івана та Юрія, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631).
Суддя О.А. Вовченко