про залишення позовної заяви без руху
17 жовтня 2025 р. № 400/11036/25
м. Миколаїв
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Дерев'янко Л.Л., ознайомившись з позовною заявою:
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивачка) до Головного управлiння Пенсiйного фонду України в Миколаївськiй областi (далі - відповідач), в якому просить суд:
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови заява ОСОБА_1 здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ГУ від 09.07.2003 із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2021, 2022, 2023 роки, починаючи з 02.08.2024.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ГУ від 09.07.2003 із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2021, 2022, 2023 роки, починаючи з 02.08.2024.
Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Приписи абзацу 1 частини 2 статті 122 КАС України визначають, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається зі змісту позовних вимог, предметом цього спору є незгода позивача з тим, що йому з 02.08.2024 року не перераховувалась та не виплачувалась пенсія відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ГУ від 09.07.2003 із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2021, 2022, 2023 роки. Листом відповідача від 18.09.2025 повідомлено позивача що у відповідача відсутні підстави для перерахунку пенсії.
Отримуючи пенсію щомісячно позивач принаймні з вересня 2024 року повинна була знати, що відповідач при переведенні (призначенні) їй пенсії за віком не застосував показник середньої заробітної плати в Україні за 2021-2023 роки. Водночас позов подано до суду 11 жовтня 2025 року, тобто поза межами шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого частиною 2 статті 122 КАС України.
З огляду на зазначене вище, суд повідомляє наступне.
Пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом (ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").
Оскільки пенсія є щомісячним платежем, позивач повинен був дізнатися про порушення свого права після перерахунку пенсії.
Подібні відносини були предметом розгляду суду касаційної інстанції. Так, в Постанові від 18.05.2023 по справі № 560/19830/21, вирішуючи питання про дотримання позивачем строку звернення до суду з позовом про неправомірну відмову органу Пенсійного фонду України при переведенні на пенсію за віком застосувати середню заробітну плату за три останні роки, що передували такому переводу, Верховний Суд залишив позов без розгляду. Суд касаційної інстанції встановив, що до спірних відносин підлягають застосуванню висновки Великої Палати Верховного Суду, висловлені в постанові від 24 грудня 2020 року у справі № 510/1286/16-а, а також висновки Верховного Суду, зазначені у постанові від 16 вересня 2021 року у справі № 560/5412/201), суть яких полягає в наступному.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересівПенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
У справі № 560/19830/21 колегія суддів Верховного Суду не знайшла підстав для відступу від вказаних правових висновків і зазначила наступне : «Таким чином, про виплату пенсії, яка є щомісячним платежем, в меншому розмірі, ніж передбачено законом, та відповідно порушення своїх прав позивачка мала дізнатись, отримуючи таку виплату за відповідний місяць. Колегія Суддів наголошує, що причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. Тобто поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом».
Оскільки правовідносини, які розглядались судами про справі № 560/19830/21 є подібними до тих, які мають місце в цій справі, суд, на виконання вимог частини п'ятої статті 242 КАС України враховує їх, і зазначає про наявність підстав для застосування ст. 123 КАС України.
Відповідно до частин першої та другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим статтями 122, 123 КАС України, тому згідно із частиною 1 ст.169 цього Кодексу, вона підлягає залишенню без руху, з наданням позивачу строку на усунення вказаних недоліків.
Отже, для усунення вказаних недоліків позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити поважні причини його пропуску з 02.08.2024 по 12.04.2025 року, з наданням доказів на підтвердження поважності цих причин.
За таких обставин, суд вважає за необхідне, дану позовну заяву залишити без руху із наданням позивачу строку для усунення недоліків.
Відповідно до ч.3 ст.169 КАС, у разі якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст.171 цього Кодексу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 123, 160, 161, 169, 171 КАС України, суд,-
1. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
2. Позивачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позову шляхом подання суду заяви на поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити поважні причини його пропуску з 02.08.2024 по 12.04.2025 року з наданням доказів на підтвердження поважності цих причин.
3. Роз'яснити позивачу, що згідно з частиною другою статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання суддею, оскарженню не підлягає.
Суддя Л.Л. Дерев'янко