17 жовтня 2025 р. № 400/10957/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши клопотання
за позовомГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005,вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005
до відповідачаОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2
простягнення податкового боргу у сумі 353 822,23 грн,
Ухвалою від 25.11.2024 Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі за позовом Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі - Управління або позивач) про стягнення з ОСОБА_1 (далі - відповідач) податкового боргу у сумі 353 822,23 грн. Розгляд справи мав здійснюватися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
06.10.2025 представник відповідача (після зміни прізвища - ОСОБА_2 ) подав клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи та витребування доказів. На обґрунтування клопотання вказано що податковий борг виник у зв'язку з несплатою відповідачем орендної плати за земельну ділянку, розмір якої (плати) був встановлений у договорі оренди землі, що був укладений 14.07.2023 Територіальною громадою міста Вознесенська в особі Вознесенської міської ради Миколаївської області (Орендодавець) і ОСОБА_3 , ОСОБА_1 (Орендарі), далі - Договір. Згідно з викладеним у клопотанні "… про зазначений договір оренди … на підставі якого нараховано податкові зобов'язання ОСОБА_4 відомо не було та Відповідач його не підписувала особистим підписом. З даним договором Відповідач ознайомилась тільки після отримання відповіді Виконавчого комітету Вознесенської міської ради через це для встановлення істини у справі необхідне дослідження оригіналу договору та проведення почеркознавчої експертизи …".
Представник відповідача просить:
1. Витребувати у виконавчого комітету Вознесенської міської ради Миколаївської області оригінал Договору та додатку № 1 до Договору.
2. Призначити у справі судову почеркознавчу експертизу, на розгляд якої поставити питання:
"чи виконано підпис від імені ОСОБА_5 … у договорі оренди землі №095/2023 від 14.07.2023 року тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?
чи виконано підпис від імені ОСОБА_5 … у графі "Орендарі" розрахунку розміру орендної плати за земельну ділянку, розташованою за адресою: АДРЕСА_3 тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?".
Відповідно до частини першої статті 102 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.
Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань (частина друга статті 101 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з частинами другою, четвертою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення; суд не бере до уваги докази, які не стосуються предмета доказування.
Частиною другою статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Заперечення відповідача проти позову, відповідно до змісту відзиву, полягають у тому, що Договір відповідач не підписувала, він "… насправді є неукладеним, та не породжує жодних правових наслідків для Відповідача, зокрема не породжує права користування зазначеною земельною ділянкою, та не породжує обов'язку зі сплати орендної плати та податкових зобов'язань … Позивачем безпідставно було нараховані суми орендної плати за 2023 - 2024 роки, а відповідно необґрунтованими та безпідставними є податкові повідомлення-рішення … у зв'язку із відсутністю реальних орендних відносин між Відповідачем та Територіальною громадою міста Вознесенська в особі Вознесенської міської ради Миколаївської області. Оскільки, наявні підстави для висновку про безпідставність податкових повідомлень-рішень Позивача щодо нарахування Відповідачу податкових зобов'язань з орендної плати за землю, вважаємо що Позивачу потрібно відмовити повність у позовних вимогах …".
На думку суду, клопотання представника відповідача є безпідставним.
Предметом спору у цій справі є стягнення податкового боргу.
Згідно з пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пунктів 95.1 та 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Отже, нормами Податкового кодексу України встановлено чіткий порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетом та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган для стягнення податкового боргу.
Відповідно до висновків Верховного Суду, що містяться у постанові від 21.05.2024 у справі № 160/15166/22, у межах розгляду справи за позовом суб'єкта владних повноважень про стягнення заборгованості "… суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати правовий аналіз питання правомірності визначення (нарахування) контролюючим органом грошових зобов'язань. У спорах за позовом контролюючого органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню. Та дослідженню підлягають, зокрема, факт узгодженості грошового зобов'язання … факт оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) визначеного грошового зобов'язання … чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платниками податку узгодженого грошового зобов'язання протягом строків, визначених законодавством, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу та інше. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №817/4186/13-а, від 21.08.2019 у справі №2340/4023/18, від 12.07.2022 у справі №160/7345/20 та інших …".
З урахуванням цієї правової позиції Верховного Суду суд дійшов висновку, що в межах цієї справи не підлягають встановленню обставини, за яких контролюючий орган визначив відповідачу суми податкових зобов'язань (правомірність податкових повідомлень-рішень).
Відповідно, висновок експерта у питанні, чи підписувала Договір відповідач або інша особа, не є належним доказом у розумінні положень статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі цього суд клопотання представника відповідача про призначення експертизи відхилив.
Оскільки клопотання про витребування доказів - оригіналів Договору і додатку до нього обумовлено доводами представника відповідача про необхідність проведення експертизи, а суд ці доводи відхилив, необхідність витребування вказаних документів відсутня.
Керуючись статтями 72, 73, 76, 80, 101, 102, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про призначення судової почеркознавчої експертизи та витребування доказів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і окремо від рішення суду в апеляційному порядку не оскаржується.
Суддя В.В. Птичкіна