17 жовтня 2025 р. № 400/8195/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , ,
до відповідачавійськової частини НОМЕР_1 , ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ», ,
прозобов'язання вчинити певні дії,
31 липня 2025 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач) про зобов'язання відповідача прийняти рішення про звільнення від проходження військової служби позивача та виключити позивача зі списків особового складу відповідача.
Позовні вимоги позивач аргументував тим, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.06.2024 у справі № 160/7925/24 скасовано наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 14.03.2024 № 138 «Про призов військовозобов'язаних за загальною мобілізацією» в частині, що стосується призову позивача на військову службу під час мобілізації, в особливий період та зобов'язано відповідача прийняти рішення про надання позивачу відстрочки від призову за мобілізацією на підставі пункту 1 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». На виконання зазначеного рішення суду ІНФОРМАЦІЯ_2 прийняв наказ від 13.03.2025 «Про скасування призову військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації», відповідно до якого скасовано пункт 3 наказа начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 14.03.2024 № 138 «Про призов військовозобов'язаних за загальною мобілізацією». Проте, виконати рішення суду в частині зобов'язання надання відстрочки від призову за мобілізацією не виконано, оскільки позивач на даний час має статус військовослужбовця та проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Позивач неодноразово подав відповідачу рапорти про своє звільнення з військової служби, однак жодної відповіді на них він не отримав. Перебування позивача у складі відповідача унеможливлює виконання ним своїх посадових обов'язків у ПРИВАТНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» (далі - ПАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ»), що, у свою чергу, може дестабілізувати роботу вказаного товариства, яке визнано критично важливим для економіки України.
У відзиві на позовну заяву від 21.08.2025 відповідач заперечив проти позову і просив відмовити в його задоволенні повністю. Відзив умотивовано тим, що позивач пред'явив позов з вимогами до відповідача прийняти рішення про його звільнення від проходження військової служби та про виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 . Однак такої дії військової частини як «звільнення від проходження військової служби» не унормовано законодавством і таке формулювання може сприйматись багатозначно. Оскільки вимоги позивача не обґрунтовані конкретними законодавчими нормами про ту дію, яку він вимагає в суді (з яких була б можливість сприйняти однозначно суть його намірів), тому відповідач сприймає під вимогою «прийняти рішення про звільнення від проходження військової служби» те, що позивач має на увазі вимогу «прийняти рішення про звільнення його з військової служби». Відповідач закцентував увагу на тому, що «бронювання» не є «індульгенцією від військової служби» в інтересах конкретної заброньованої особи, не є законним інтересом, правом чи свободою саме цієї особи. Призов військовозобов'язаного всупереч «бронюванню» хоча і є порушенням певних правил, однак може бути порушенням інтересу відповідного державного органу та/або підприємства, однак такий призов немає підстав розглядати як порушення прав, інтересів і свобод саме «заброньованої» особи, з огляду на суть «мобілізації» і суть «бронювання». У спірних правовідносинах у загальному смислі мала місце законна мобілізація, з якої незаконно не відбувся виняток в інтересах ПАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ». В цьому випадку законний інтерес має тільки ПАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ». Позивач не має законний інтерес у відступленні від такого «нормального ходу подій», «бронювання Позивача» не пов'язане саме з правами, інтересами, свободами саме позивача. Фактичні обмеження у відношенні до прав, свобод, інтересів особи, мобілізованої для проходження військової служби, слідують з обов'язку з захисту Вітчизни і нападу на неї, а не з «мобілізації», як такої. Мобілізація - лише «передавальна ланка» в причинно-наслідковому ланцюгу, а не ланка «породжуюча» обов'язок і відповідні обмеження. Залучення до виконання обов'язку навіть і з порушенням процедури надання винятку із залучення, не може вважатися саме по собі «порушенням права на свободу», оскільки не сама по собі процедура залучення до виконання обов'язку захисту Вітчизни впливає на існування самого цього обов'язку і відповідних «закладених в ньому» обмежень прав і свобод. Він існує і до і в момент і після мобілізації, і всі ті «закладені» потенційні обмеження, які з ним пов'язані. Процедурними порушеннями при мобілізації і незастосуванням «бронювання» і «відстрочки» відносно позивача в інтересах АТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» не було порушено саме законні права, інтереси, свободи позивача. Вплив на цю «щоденну життєдіяльність» позивача викликаний прямим абсолютним обов'язком захисту Вітчизни, реалізація якого в свою чергу первинно викликана військовим нападом/нашестям на Вітчизну, для захисту від чого і був залучений позивач у формі проходження військової служби. Ці обмеження загальні, вже «враховані» в обов'язку із захисту Вітчизни і не є особливими саме для позивача. Підстав для твердження «на Вітчизну напали, але в результаті мобілізації особливим чином порушується саме мої права на свободу, саме мій особливий в моєму випадку інтерес бути свободним, тощо, і тому я обґрунтовано не буду захищатися» позивачем в позовній заяві не наведено. Процедура призову військовозобов'язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу. Окрім того, відповідач зазначив, що позивачем здійснено самовільне залишення військової частини (кримінальне правопорушення) та по теперішній час він відсутній на військовій службі. Тому відповідач позбавлений можливості звільняти його з військової служби до моменту повернення на військову службу.
У поясненнях від 19.08.2025 ПАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» підтримало позовні вимоги позивача, вказавши на те, що воно визнано підприємством критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Позивач, як його працівник, відповідно до наказа Мінекономіки № 3342 був заброньований.
Позивач правом на подання відповіді на відзив не скористався.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ, ЗАЯВИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 11.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ПАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» та витребувано у відповідача і ПАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» докази.
Відповідач і ПАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» подали витребувані докази у строк, встановлений судом.
01.10.2025 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про витребування у відповідача додаткових доказів, які він надав суду 05.10.2025.
У зв'язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, керуючись частиною четвертою статті 229 КАС України, суд не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Розглянувши заяви по суті справи, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.
У рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.06.2024 в адміністративній справі № 160/7925/24, залишеного без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.12.2024, зазначено:
«Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , перебуває у трудових відносинах з ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», працює на ВСП «Шахтоуправління Дніпровське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» по професії прохідник з 01.01.2022 на підставі наказу №267 від 23.12.2021 і по теперішній час, про що свідчать довідки ВСП «Шахтоуправління Дніпровське» ПрАТ «ДТЕК «Павлоградвугілля» №68 від 15.03.2024 та №106 від 18.03.2024, копії яких містяться у матеріалах справи.
Відповідно до витягу з наказу Мінекономіки про бронювання військовозобов'язаного військовозобов'язаному ОСОБА_1 , 1982 року народження, номер військово-облікової спеціальності (профіль): НОМЕР_3 , військове звання: солдат, що працює в Приватному акціонерному товаристві «ДТЕК Павлоградвугілля», на посаді (за професією): прохідник, ВСП «Шахтоуправління Дніпровське», відповідно до наказу Мінекономіки №17450 від 17.11.2023 надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації строком на 6 (шість) місяців: до 17.05.2024, номер у списку 3342.
Згідно витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 14.03.2024 №138 «Про призов військовозобов'язаних за загальною мобілізацією» на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №65/2022 «Про загальну мобілізацію», №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» призвано військовозобов'язаного по мобілізації ОСОБА_1 та направлено до військової частини НОМЕР_3 АДРЕСА_3 для подальшого проходження військової служби за мобілізацією.»
У витязі з наказу Мінекономіки про бронювання військовозобов'язаного від 06.06.2024 № 14352 зазначено, що позивачу, який працює в ПРИВАТНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ», надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації строком на шість місяців до 06.12.2024.
Згідно з даними військового квитка позивача він був призваний на військову службу за мобілізацією 14.03.2024 та з 23.04.2024 проходив її у військовій частині НОМЕР_1 .
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 23.04.2024 № 116 позивача зараховано до списків особового складу та всі види забезпечення військової частини НОМЕР_1 .
У період з 07.05.2024 по 11.05.2024 позивач перебував на стаціонарному лікуванні у військовій частині НОМЕР_4 .
Військова частина НОМЕР_4 листом від 13.05.2024 № 8243 повідомила відповідача, що позивач 11.05.2024 виписаний до частини за порушення лікарняного режиму (самовільне залишення частини).
У зв'язку з неповерненням позивача з лікувального закладу до військової частини НОМЕР_1 відповідач провів службове розслідування, за результатами якого було складено Акт службового розслідування (матеріали службового розслідування зареєстровані у відповідача 21.05.2024 за № 1816).
Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 02.11.2024 № 319 позивач вважається з 11.05.2024 таким, якому не враховується до вислуги років проходження служби та вислуга у військовому званні.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 20.05.2024 № 1452 «Про результати службового розслідування за фактом неповернення з лікувального закладу солдата ОСОБА_2 » позивач вважається таким, який 11.05.2024 не повернувся з лікувального закладу до місця тимчасового розташування військової частини НОМЕР_1 та відсутній на військовій службі по теперішній час.
Повідомленням від 20.05.2024 № 4945 відповідач повідомив Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорськ Донецької області, про вчинення позивачем кримінального правопорушення за частиною п'ятою статті 407 Кримінального кодексу України.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 27.05.2024 № 152 позивача увільнено від займаної посади та зараховано у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 з 27.05.2024.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.06.2024 в адміністративній справі № 160/7925/24, залишеного без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.12.2024, визнано протиправним та скасовано наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 14.03.2024 № 138 «Про призов військовозобов'язаних за загальною мобілізацією» в частині, що стосується позивача, призваного на військову службу за мобілізацією в особливий період та направленого для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_5 , а також зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 прийняти рішення про надання позивачу відстрочки від призову за мобілізацією на підставі пункту 1 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», з урахуванням наказу Мінекономіки від 17.11.2023 № 17450.
Відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 13.03.2025 № 150 «Про скасування призову військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації» скасовано пункт 3 наказу ІНФОРМАЦІЯ_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 14.03.2024 № 138 щодо призову на військову службу за мобілізацією та направлення у військову частину НОМЕР_5 позивача.
Зсилаючись на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.06.2024 в адміністративній справі № 160/7925/24, позивач подав на ім'я командира військової частини НОМЕР_1 рапорт про звільнення його з військової служби, який надіслав відповідачу:
04.06.2025 на електронну адресу військової частини НОМЕР_1 (докази надіслання вказаного електронного листа позивач суду не надав);
26.07.2025 рекомендованим листом з описом, що підтверджується описом (ф. 107) і квитанцією АТ «УКРПОШТА» від 26.07.2025 № 5150000110957.
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо його незвільнення з військової служби протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до частини третьої статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-ХІІ) військовий обов'язок включає підготовку громадян до військової служби, приписку до призовних дільниць, прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу, проходження військової служби, виконання військового обов'язку в запасі, проходження служби у військовому резерві, дотримання правил військового обліку.
Частиною першою статті 2 Закону № 2232-ХІІ встановлено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно з абзацом другим частини другої статті 2 Закону № 2232-ХІІ проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом (частина перша статті 4 Закону № 2232-ХІІ).
Відповідно до абзацу третього частини шостої статті 2 Закону № 2232-ХІІ до видів військової служби належить військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 106 Основного Закону України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Відповідно до статті 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан, строк дії якого Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023, від 06.11.2023 № 734/2023, від 05.02.2024 № 49/2024, від 06.05.2024 № 271/2024, від 23.07.2024 № 469/2024, від 28.10.2024 № 740/2024, від 14.01.2025 № 26/2025, від 15.04.2025 № 235/2025 і від 14.07.2025 № 478/2025 продовжено з 05 години 30 хвилин відповідно 26.03.2022 строком на 30 діб, з 25.04.2022 строком на 30 діб, з 25.05.2022 строком на 90 діб, з 23.08.2022 строком на 90 діб, з 21.11.2022 строком на 90 діб, з 19.02.2023 строком на 90 діб, з 20.05.2023 строком на 90 діб, з 18.08.2023 строком на 90 діб, з 16.11.2023 строком на 90 діб, з 14.02.2024 строком на 90 діб, з 14.05.2024 строком на 90 діб, з 12.08.2024 строком на 90 діб, з 10.11.2024 на 90 діб, з 08.02.2025 строком на 90 діб, з 09.05.2025 строком на 90 діб та з 07.08.2025 на 90 діб.
Згідно зі статтею 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженого Законом України від 03.03.2022 № 2105-ІХ (далі - Указ № 65/2022), постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Статтею 3 Указу № 65/2022 встановлено, що мобілізація проводиться протягом 90 днів із дня набрання чинності цим Указом. Строк проведення загальної мобілізації продовжено згідно з Указом Президента України від 17.05.2022 № 342/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 № 2264-ІХ, Указом Президента України від 12.08.2022 № 574/2022, затвердженим Законом України від 15.08.2022 № 2501-ІХ, Указом Президента України від 07.11.2022 № 758/2022, затвердженим Законом України від 16.11.2022 № 2739-ІХ, Указом Президента України від 06.02.2023 № 59/2023, затвердженим Законом України від 07.02.2023 № 2916-ІХ, Указом Президента України від 01.05.2023 № 255/2023, затвердженим Законом України від 02.05.2023 № 3058-ІХ, Указом Президента України від 26.07.2023 № 452/2023, затвердженим Законом України від 27.07.2023 № 3276-ІХ, Указом Президента України від 06.11.2023 № 735/2023, затвердженим Законом України від 08.11.2023 № 3430-ІХ, Указом Президента України від 05.02.2024 № 50/2024, затвердженим Законом України від 06.02.2024 № 3565-ІХ, Указом Президента України від 06.05.2024 № 272/2024, затвердженим Законом України від 08.05.2024 № 3685-ІХ, Указом Президента України від 23.07.2024 № 470/2024, затвердженим Законом України від 23.07.2024 № 3892-ІХ, Указом Президента України від 28.10.2024 № 741/2024, затвердженим Законом України від 29.10.2024 № 4025-ІХ, Указом Президента України від 14.01.2025 № 27/2025, затвердженим Законом України від 15.01.2025 № 4221-ІХ, Указом Президента України від 15.04.2025 № 236/2025, затвердженим Законом України від 16.04.2025 № 4357-ІХ, та Указом Президента України від 14.07.2025 № 479/2025, затвердженим Законом України від 15.07.2025 № 4525-ІХ, відповідно з 25.05.2022 на 90 діб, з 23.08.2022 на діб, з 21.11.2022 на 90 діб, з 19.02.2023 на 90 діб, з 20.05.2023 на 90 діб, з 18.08.2023 на 90 діб, з 16.11.2023 на 90 діб, з 14.02.2024 на 90 діб, з 14.05.2024 на 90 діб, з 12.08.2024 на 90 діб, з 10.11.2024 на 90 діб, з 08.02.2025 на 90 діб, з 09.05.2025 на 90 діб та з 07.08.2025 на 90 діб.
Отже, воєнний стан в Україні діє, а загальна мобілізація проводиться з 24.02.2022 до 05.11.2025.
Відповідно до частини п'ятої статті 1 Закону № 2232-ХІІ від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
Виключний перелік підстав для звільнення військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період під час дії воєнного стану встановлений пунктом 2 частини четвертої статі 26 Закону № 2232-ХІІ.
Згідно з частиною другою статті 24 Закону № 2232-ХІІ військова служба призупиняється для військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або місця служби, дезертирували із Збройних Сил України та інших військових формувань або добровільно здалися в полон, якщо інше не визначено законодавством. Під час дії воєнного стану військова служба для військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або місця служби чи дезертирували, не призупиняється.
Абзацом п'ятнадцятим частини другої статті 24 Закону № 2232-ХІІ встановлено, що військовослужбовцям, які під час дії воєнного стану самовільно залишили військові частини або місця проходження служби чи дезертирували із Збройних Сил України та інших військових формувань, період з дня самовільного залишення військової частини (місця проходження військової служби) або вчинення дезертирства до дня повернення до виконання військового обов'язку не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому званні та до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії. Таким військовослужбовцям упродовж цього періоду виплата грошового, здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення та поширення на них пільг і соціальних гарантій, встановлених законодавством для військовослужбовців, не здійснюються.
Із системного аналізу статей 24 і 26 Закону № 2232-ХІІ слідує, що на військовослужбовців, які під час дії воєнного стану самовільно залишили військову частину або місце проходження служби, у період з дня самовільного залишення військової частини (місця проходження військової служби) до дня повернення до виконання військового не поширюються гарантії, зокрема, щодо реалізації права на звільнення з військової служби.
Суд встановив, що позивач з 23.04.2024 проходить військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 23.04.2024 № 116 і записами у військовому квитку позивача.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 20.05.2024 № 1452 «Про результати службового розслідування за фактом неповернення з лікувального закладу солдата ОСОБА_2 » позивач вважається таким, який 11.05.2024 не повернувся з лікувального закладу до місця тимчасового розташування військової частини НОМЕР_1 та відсутній на військовій службі по теперішній час.
Повідомленням від 20.05.2024 № 4945 відповідач повідомив Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорськ Донецької області, про вчинення позивачем кримінального правопорушення за частиною п'ятою статті 407 Кримінального кодексу України.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 27.05.2024 № 152 позивача увільнено від займаної посади та зараховано у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 з 27.05.2024.
Зсилаючись на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.06.2024 в адміністративній справі № 160/7925/24, позивач подав на ім'я командира військової частини НОМЕР_1 рапорт про звільнення його з військової служби, який надіслав відповідачу:
04.06.2025 на електронну адресу військової частини НОМЕР_1 (докази надіслання вказаного електронного листа позивач суду не надав);
26.07.2025 рекомендованим листом з описом, що підтверджується описом (ф. 107) і квитанцією АТ «УКРПОШТА» від 26.07.2025 № 5150000110957.
Отже, позивач звернувся із рапортом до командира військової частини НОМЕР_1 про звільнення з військової служби у період, коли він вважався таким, який самовільно залишив військову частину, тобто у період, коли на нього відповідно до абзацу п'ятнадцятого частини другої статті 24 і статті 26 Закону № 2232-ХІІ не поширювались гарантії щодо реалізації права на звільнення з військової служби.
З огляду на вищевикладене, у відповідача відсутні повноваження щодо звільнення позивача з військової служби до дня його повернення до виконання військового обов'язку.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, зокрема те, що на день розгляду цієї справи в її матеріалах відсутні докази повернення позивача до виконання військового обов'язку, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
У зв'язку з тим, що позивачу відмовлено у задоволенні позову, відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України.
Керуючись статтями 9, 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд
1. У задоволенні позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про зобов'язання військової частини НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення від проходження військової служби ОСОБА_1 та виключити його зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 - відмовити повністю.
2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
3. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
5. Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 );
відповідач - військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_6 );
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» (вул. Соборна, 76, м. Павлоград, Павлоградський район, Дніпропетровська область, 51400; код ЄДРПОУ 00178353).
6. Повний текст рішення суду складений 17.10.2025.
Суддя В.Г.Ярощук