16 жовтня 2025 р. № 400/4247/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомМиколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, вул. Марка Кропивницького, 17,м. Миколаїв,54005,
до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю " Нікспецтранс", вул. Марка Кропивницького, 120/1,м. Миколаїв,Миколаївський р-н, Миколаївська обл.,54055,
простягнення заборгованності в розмірі 332 877,96 грн,
Миколаївське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі по тексту - Позивач) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікспецтранс» (далі по тексту - Відповідач), в якому просило суд стягнути з відповідача суму адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2024 році у розмірі 332 877,96 грн., з яких адміністративно-господарські санкції складають 330 564,04 грн., пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій складає 2 313,92 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що суб'єкт господарювання у спірних правовідносинах допустив порушення положень Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», працевлаштування осіб з інвалідністю не забезпечив, суму адміністративно-господарських санкцій самостійно не сплатив, а відтак, спірна сума заборгованості підлягає стягненню в судовому порядку.
Ухвалою суду від 01.05.2025 р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін).
Вказану ухвалу про відкриття провадження відповідач отримав в електронному суді 01.05.2025 р.
14.05.2025 р. відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що протягом 2024 року ТОВ «Нікспецтранс» були внесені вакансії на посади для осіб з інвалідністю до Миколаївського обласного центру зайнятості (звітність за формою №3-ПН) про наявність попиту на робочу силу (вакансії), однак направлення безробітних громадян, з числа осіб з інвалідністю, для укомплектування вказаних вакансій відповідача Миколаївським обласним центром зайнятості не здійснювалося, причини не направлення осіб з інвалідністю на вільні вакансії роботодавцю не надавались. Господарсько-адміністративні санкції не можуть застосовуватися у разі відсутності необхідної кількості працевлаштованих осіб з інвалідністю, якщо при цьому суб'єкт господарювання вжив усіх передбачених України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» заходів для працевлаштування останніх.
26.05.2025 р. позивач подав до суду відповідь на відзив, де зазначає, що подання звітів за формою № 3-ПН до державної служби зайнятості з вакансіями для осіб з інвалідністю без подальшого працевлаштування не можна вважати тотожнім виконанню нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.
Справу розглянуто в письмовому провадженні.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
За розрахунком позивача, виходячи з середньооблікової кількості штатних працівників у 2024 році в кількості в 121 особа, відповідач мав працевлаштувати 5 осіб з інвалідністю, а середньооблікова чисельність штатних працівників, яким встановлена інвалідність, у відповідача склала 3 особи, що є менше ніж встановлено нормативом.
За невиконання вказаного нормативу позивач нарахував 330 564,04 грн. адміністративно-господарських санкцій та 2 313,92 грн. пені, що в сумі становить 332 877,96 грн.
Водночас, відповідач надав докази того, що відповідно до штатного розпису працівників ТОВ «Нікспецтранс» для працевлаштування осіб з інвалідністю пропонуються посади водіїв автотранспортних засобів, слюсарів-ремонтників, охоронників, офісного службовця.
Протягом січня - квітня 2024 року позивачем було надано інформацію про наявність робочих місць до Миколаївського обласного центру зайнятості, про що свідчать надані відповідні звіти форми № 3-ПН до центру зайнятості. Однак пропозицій від служби зайнятості щодо працевлаштування осіб з інвалідністю протягом 2024 року не надходило.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.
Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами, є Закон України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні від 21 березня 1991 року № 875-XII (далі - Закон № 875-XII).
Відповідно до ст. 18 Закону № 875-XII, забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону № 875-XII, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону № 875-XII, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Згідно із ст. 20 Закону № 875-XII, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю.
Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. Позови про стягнення адміністративно-господарських санкцій і пені пред'являються протягом шести місяців після закінчення строку для самостійної сплати, встановленого частиною четвертою цієї статті.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 18 Закону № 875-XII, забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За змістом статті 18-1 Закону № 875-ХІІ пошук підходящої роботи для інваліда здійснює державна служба зайнятості.
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 50 Закону України «Про зайнятість населення», роботодавці зобов'язані, зокрема, своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про: попит на робочу силу (вакансії).
Відповідно до п. 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року №70, звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду соціального захисту інвалідів, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінсоцполітики за погодженням з Держстатом.
Наказом Міністерства соціальної політики України від 31 травня 2013 року № 316, затверджено Порядок подання форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», яким було визначено, що на роботодавців покладено обов'язок подавати до відповідного центру зайнятості звітність форми №3-ПН за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через 3 робочі дні з дати відкриття вакансії.
Наказом Міністерства економіки від 12.04.2022 №827-22 «Про затвердження форми звітності» № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» та Порядку її подання (діє з 07.07.2022) визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства соціальної політики України від 31 травня 2013 року №316 «Про затвердження форми звітності №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» та Порядку її подання», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 17 червня 2013 року за № 988/23520 та передбачено, що форма № 3-ПН подається юридичними особами, фізичними особами - підприємцями, які в межах трудових відносин використовують працю фізичних осіб , за наявності попиту на робочу силу (вакансії); форма №3-ПН заповнюється та подається роботодавцем до філії міжрегіонального/регіонального центру зайнятості (або до міського, районного, міськрайонного центру зайнятості - до дати припинення їхньої діяльності) незалежно від місцезнаходження роботодавця з дня виникнення в нього потреби в підборі працівників та/або з дати відкриття вакансії, але не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення нового робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.(п.1,4,1.5 р. І Порядку).
Періодичності подачі звітності за формою №3-ПН законодавством не встановлено, а передбачено, що така звітність подається у певний строк з дати відкриття вакансії, тобто передбачено одноразове інформування про кожну вакансію.
Враховуючи наведене вище суд доходить висновку, що обов'язок суб'єкта господарювання полягає у виділенні та створенні робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, створенні умов праці та надання інформації державній службі зайнятості, необхідної для працевлаштування осіб з інвалідністю.
Якщо роботодавець одноразово подав звітність форми №3-ПН у встановлений строк, він виконав обов'язок своєчасно та в повному обсязі у встановленому порядку подати інформацію про попит на робочу силу (вакансії).
В такому випадку учасник господарських відносин вжив залежних від нього передбачених законодавством заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.
Аналізуючи зазначені законодавчі норми, суд дійшов висновку, що на підприємство покладається обов'язок самостійного працевлаштування осіб з інвалідністю шляхом створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та інформування про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі й центри зайнятості, однак Закон не покладає обов'язок на підприємство здійснювати самостійний пошук працівників серед осіб з інвалідністю.
Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 07.02.2018 р. у справі № П/811/693/17, від 02.05.2018 р. у справі № 804/8007/16, від 13.06.2018 р. у справі № 819/639/17.
Доказом, який свідчить про створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальних робочих місць, та інформування органів зайнятості про наявність вільних робочих місць для осіб з інвалідністю, є звіт форми № 3-ПН.
Судом встановлено, що відповідачем створено робочі місця (штатні посади) для працевлаштування осіб з інвалідністю, та 17.01.2024, 10.03.2024, 28.03.2024, 29.04.2025 року ним подавалася звітність форми № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)».
Таким чином, встановлені судом обставини свідчать про те, що відповідачем вчинено залежні від нього заходи для працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема, повідомлено центр зайнятості про наявність вакантних посад для працевлаштування осіб з інвалідністю, а тому застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій та стягнення пені є безпідставним.
Позивач не надав доказів того, що відповідач відмовив у працевлаштуванні будь-якій особі з інвалідністю.
Відповідно до правової позиції, викладеної в постановах Верховного Суду від 14.02.2018 р. у справі № 820/2124/16, від 04.07.2018 р. у справі № 818/521/16 та від 11.09.2018 р. у справі № 812/1135/18, обов'язок підприємства зі створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується його обов'язком займатися пошуком таких осіб для працевлаштування.
Оскільки у діях відповідача відсутній склад правопорушення, на нього не може бути покладена відповідальність за не направлення уповноваженими органами необхідної кількості осіб з інвалідністю для працевлаштування чи відсутність у населеному пункті за місцезнаходження відповідача осіб з інвалідністю, які бажають працевлаштуватися.
Враховуючи викладене та наявні у справі докази, суд вважає, що відповідач здійснив усі передбачені чинним законодавством заходи, спрямовані на працевлаштування осіб з інвалідністю, відтак позовні вимоги є безпідставними і задоволенню не підлягають.
Судові витрати відсутні.
Керуючись ст. 9, 14, 19, 73-79, 90, 242-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. У задоволенні позову Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (вул. Марка Кропивницького, 17, м. Миколаїв, 54005, код ЄДРПОУ 20917114) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікспецтранс» (вул. Марка Кропивницького, 120/1, м. Миколаїв, 54055, код ЄДРПОУ 39583984) про стягнення заборгованості в розмірі 332 877,96 грн - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 16.10.2025 р.
Суддя Н.В. Лісовська