16 жовтня 2025 р. № 640/24930/20
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомАкціонерного товариства "Укртрансгаз", узвіз Кловський, 9/1,м. Київ,01021,
до відповідачаДержавної аудиторської служби України, вул. Сагайдачного Петра, 4,м. Київ,04070,
провизнання протиправним та скасування висновку,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Акціонерне товариство «Укртрансгаз» (далі по тексту - Позивач) з позовною заявою до Державної аудиторської служби України (далі по тексту - Відповідач) з вимогами про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі - «Насоси та компресори (Запасні частини до компресорів МК-8)» (оголошення UA-2020-06-11-000226-с) від 01.10.2020 р.
В обґрунтування позовних вимог АТ «Укртрансгаз» зазначило, що не погоджується із оскаржуваним висновком про результати моніторингу закупівлі, вважає його протиправним, оскільки Позивачем не було допущено порушень законодавства про публічні закупівлі, зафіксованих таким висновком Відповідача. Крім того, Позивач зазначає, що Відповідач не конкретизує які саме заходи повинен вжити позивач для усунення виявлених порушень.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.10.2020 р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.
06.11.2020 року Відповідач подав відзив на позовну заяву, згідно з яким позов не визнано та зазначено, що відповідач здійснив моніторинг процедури закупівлі в частині дотримання Позивачем законодавства у сфері публічних закупівель, за результатами якого установлено порушення п. 9, ч. 2 ст. 21, п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4, п. 2, ч. 2, ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі». Також Відповідач вважає, що на момент звернення до суду немає предмета спору через відсутність порушеного права Позивача.
16.11.2020 р. Позивач подав відповідь на відзив
13.12.2022 р. Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" №2825-IX, статтею 1 якого ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва.
Пунктом 1 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
14.12.2022 р. вказаний Закон був опублікований в газеті "Голос України" №254 та набрав чинності 15.12.2022 р.
28.04.2025 р. на адресу Миколаївського окружного адміністративного суду від Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли матеріали даної адміністративної справи, які за результатами автоматизованого розподілу були передані на розгляд судді Лісовській Н.В.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 01.05.2025 р. прийнято до свого провадження адміністративну справу № 640/24930/20.
06.05.2025 р. Відповідач надіслав до Миколаївського окружного адміністративного суду відзив на позовну заяву.
13.05.2025 р. Позивач подав письмові пояснення у справі.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
Державною аудиторською службою України відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон), пункту 9 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43, згідно з Наказом ДАСУ «Про початок моніторингу закупівель» №252 від 07.09.2020 було здійснено моніторинг процедури закупівлі, що проводилась Акціонерним товариством «Укртрансгаз» по предмету закупівлі - «Насоси та компресори (Запасні частини до компресорів МК-8)» (оголошення UA-2020-06-11-000226-с), за результатами якого ДАСУ складено Висновок про результати моніторингу закупівлі від 01.10.2020 №877 (оприлюднений в електронній системі закупівель 01.10.2020) (далі - Висновок).
У п. 2 констатуючої частини Висновку зазначено:
«За результатами аналізу питання повноти відображення інформації в оголошенні про проведення відкритих торгів установлено порушення вимог пункту 9 частини другої статті 21 Закону.
За результатами аналізу питання відображення закупівлі у річному плані (додатку) установлено порушення вимог пунктів 1 та 4 частини другої статті 4 Закону.
За результатами аналізу питання відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону установлено порушення вимог пункту 2 частини другої статті 22 Закону».
У п. 3 Висновку зазначається, що з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Держаудитслужба зобов'язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема, шляхом вжиття заходів з недопущення їх в подальшому, та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчить про вжиття таких заходів.
Не погоджуючись із прийнятим висновком, вважаючи його необґрунтованою та таким, що порушує його права, Позивач звернувся з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України «Про публічні закупівлі», та іншими нормативно-правовими актами (тут і по тексту відповідні нормативно-правові акти наведено в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За визначенням пункту 14 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» моніторинг процедури закупівлі - це аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
Порядок здійснення моніторингу публічних закупівель регламентовано ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі», за якою моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
Таким чином, Відповідач, як територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю (Держаудитслужба), наділений повноваженнями здійснення моніторингу закупівель в особі свого структурного підрозділу.
Рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа).
За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
У висновку обов'язково зазначаються:
1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;
2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;
3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;
4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;
5) зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
У разі підтвердження органом державного фінансового контролю факту усунення замовником порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, про що цей орган зазначає в електронній системі закупівель протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення замовником відповідної інформації в електронній системі закупівель, службова (посадова) особа замовника та/або уповноважена особа замовника не притягається до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель з порушень, що були усунуті замовником відповідно до висновку.
У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.
Якщо замовник не усунув визначене у висновку порушення, що призвело до невиконання ним вимог, передбачених цим Законом, а також висновок не оскаржено до суду, орган державного фінансового контролю після закінчення строку на оскарження до суду, визначеного у частині десятій цієї статті, за результатами моніторингу вчиняє дії щодо притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель.
Відповідно, у випадку зазначення у висновку зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, замовник вправі, зокрема, оприлюднити інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Як суд встановив вище, Відповідач у висновку про результати моніторингу процедури закупівлі зафіксував:
- порушення вимог пунктів 1 та 4 частини другої статті 4 Закону України «Про публічні закупівлі» - у розділі «Інформація про Замовника» відсутні відомості щодо місцезнаходження та категорію Замовника;
- порушення вимог пункту 9 частини другої статті 21 Закону України «Про публічні закупівлі» - опубліковане оголошення про проведення відкритих торгів не містить інформації про умови надання забезпечення тендерної пропозиції;
- порушення вимог пункту 2 частини другої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» - тендерна документація не містила підстав, встановлених ст. 17 Закону.
Відповідно до пункту 1 та 4 частини другої статті 4 Закону України «Про публічні закупівлі», у річному плані повинна міститися така інформація:
найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія;
код економічної класифікації видатків бюджету (для бюджетних коштів).
Згідно із пунктом 9 частини другої статті 21 Закону України «Про публічні закупівлі», оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити наступну інформацію розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати).
За приписами пункту 2 частини другої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі», у тендерній документації зазначаються такі відомості: один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації", та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Для об'єднання учасників замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, встановленим статтею 17 цього Закону.
З урахуванням відзначених приписів Закону України «Про публічні закупівлі», суд визначає, що як свідчать матеріали справи, Позивач просить визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу процедури закупівлі - «Насоси та компресори (Запасні частини до компресорів МК-8)» (оголошення UA-2020-06-11-000226-с) від 01.10.2020 р., відповідно до якого Держаудитслужба встановила порушення вимог пункту 1 та 4 частини другої статті 4, пункту 9 частини другої статті 21, пункту 2 частини другої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» та зобов'язала Позивача вжити заходів щодо усунення виявлених порушень, зокрема, шляхом вжиття заходів з недопущення їх в подальшому, та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчить про вжиття таких заходів.
Оскаржуваний висновок оприлюднений в електронній системі закупівель 01.10.2020 р.
Зазначений спосіб усунення виявлених порушень не створює негативних наслідків та не порушує наявних прав Позивача, а має лише спонукальних характер, направлений на забезпечення замовником у майбутньому виконання вимог законодавства у сфері закупівель товарів та послуг, а тому не створює для позивача правових наслідків за цією закупівлею, що була предметом перевірки.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 01.02.2024 у справі №160/18391/22.
В рамках зауваженого суд зазначає, що за ч. 1 ст. 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
В силу ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин.
З системного аналізу положень наведених норм вбачається, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах.
Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Таким чином, суд під час розгляду справи повинен встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача - суб'єкта владних повноважень, створення перешкод для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод позивача.
При цьому, відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
За ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 76 КАС України).
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28 серпня 2018 року (справа № 802/2236/17-а).
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених судом висновків в цілому, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до приписів статті 139 КАС України, з огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, за відсутності доказів понесення судових витрат Відповідачем, підстав для їх розподілу немає.
Керуючись ст. 2, 9, 19, 77, 139, 241, 244, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. У задоволенні позову Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (узвіз Кловський, 9/1, м. Київ, 01021, код ЄДРПОУ 30019801) до Державної аудиторської служби України (вул. Сагайдачного Петра, 4, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ 40165856) про визнання протиправним та скасування висновку відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 16.10.2025 р.
Суддя Н. В. Лісовська